Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Сорочинська

§ 22. Україна в 1994-1999 рр. Конституційний процес в Україні. Конституція 1996 р.

Основні поняття і терміни

конституція, конституційний процес, конституційний договір.

Основні дати

27 березня 1994 р. — позачергові вибори до Верховної Ради України; червень-липень 1994 р. — перемога на позачергових президентських виборах Л. Кучми; 8 червня 1995 р. — схвалено Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України»; 28 червня 1996 р. — схвалення Конституції України; 29 березня 1998 р. — вибори народних депутатів України.

1. Дострокові вибори до Верховної Ради України і Президента України 1994 р. Леонід Кучма

Перехід до ринкових відносин зумовив загострення соціально-економічної ситуації в країні, що, своєю чергою, потягло за собою загострення політичної ситуації. Населення висловлювало невдоволення діяльністю Верховної Ради і Президента України. Зрештою, вирішили провести дострокові вибори Президента і Верховної Ради України.

27 березня 1994 р. відбулися вибори до Верховної Ради України. Тоді обрали 338 народних депутатів, половина з яких були членами політичних партій. Найбільше місць отримала КПУ — 96 (до них слід додати ще 5 членів Компартії Криму), СПУ — 14, СелПУ — 18, Народний рух — 20. Головою парламенту обрали О. Мороза (травень 1994 — березень 1998 рр.). Новий уряд очолив В. Масол.

Процес зміни політичної влади в Україні завершили президентські вибори, що відбулися в червні-липні 1994 р. У другому турі виборів перемогу здобув Леонід Кучма. Його кандидатуру підтримали східні й південні регіони України та Крим.

Вибори 1994 р. стали свідченням того, що Україна стоїть на демократичному шляху розвитку.

Постать в історії

Леонід Кучма, другий Президент України (1994-2006 рр.)

Леонід Данилович Кучма народився 9 серпня 1938 р. на Чернігівщині. Вищу освіту здобув у Дніпропетровському університеті, після закінчення якого працював у конструкторському бюро «Південне», де пройшов шлях від звичайного інженера до першого заступника генерального директора. Упродовж 1986-1991 рр. — генеральний директор ВО «Південмаш». Кандидат технічних наук, професор. У 1990 р. обраний депутатом до ВР УРСР. Жовтень 1992 — вересень 1993 р. — Прем’єр-міністр України. Очолював Українську спілку промисловців і підприємців. У 1994-2005 рр. — Президент України.

  • Чим були зумовлені дострокові вибори Президента і Верховної Ради України?

2. Конституційний процес. Конституція 1996 р.

Конституційний процес в Україні як процес підготовки нової Конституції України розпочався зі схвалення Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). У ній передбачалась розробка нової Конституції.

Конституція — політичний, нормативно-правовий акт держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації та діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.

Після проголошення незалежності певний час мала чинність Конституція УРСР 1978 р. у тій частині, яка не суперечила законам України, схваленим після 24 серпня 1991 р. У 1992 р. було підготовлено офіційний проект, який у липні того ж року винесли на всенародне обговорення. Доопрацьований проект Конституції в травні 1992 р. подали до Верховної Ради, а вдруге — у жовтні 1993 р.

Позачергові вибори народних депутатів і Президента У країни (1994 р.) дещо сповільнили конституційний процес. 10 листопада 1994 р. Конституційну комісію переформували. Очолили її Л. Кучма та О. Мороз.

Життя вимагало невідкладного розв’язання багатьох складних проблем державотворення. У результаті виникла ідея «Малої Конституції України», яка знайшла своє втілення у проекті закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні», та Верховна Рада України відхилила його. У зв’язку з цим виникла певна колізія між Президентом України, виконавчою і законодавчою владами.

З метою розв’язання конфлікту 8 червня 1995 р. укладено Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України».

11 березня 1996 р. Конституційна комісія схвалила проект конституції і передала його на розгляд Верховної Ради. 24 квітня проект прийняли за основу.

Сесійна зала на час схвалення Конституції України. «Конституційна ніч» 28 червня 1996 р.

За трибуною М. Сирота, який з 5.00 до 9.20 представляв статті Конституції для голосування

Розпочалася копітка робота з обговорення доопрацьованого проекту конституції. Але політичні суперечки затягували схвалення Основного закону держави. Під тиском президента 27 червня Верховна Рада активізувала роботу. Надвечір було відновлено пленарне засідання, яке тривало всю ніч. 28 червня 1996 р. нову Конституцію України схвалили.

Україна одержала Основний закон, без якого державність є невизначеною. Конституція юридично закріпила політичний і економічний суверенітет Української держави, її територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Але, будучи продуктом компромісу між різними політичними силами і гілками влади, вона не стала основою стабільності політичного життя. Упродовж наступних років відбуваються неодноразові спроби внести до неї зміни і доповнення.

  • У яких умовах відбувалося ухвалення Конституції України 1996 р.?

3. Вибори до Верховної Ради України 1998 р.

Особливістю виборів до ВРУ 1998 р. стало те, що одна половина депутатів обиралася за пропорційною системою, інша — за мажоритарною. Запровадження змішаної системи виборів передбачало зміцнення партійної системи і більш чіткої структуризації парламенту.

За підсумками голосування, в загальнодержавному багатомандатному окрузі чотиривідсотковий бар’єр подолали Комуністична партія України (24,65 % — 84 депутатські мандати), Народний рух України (9,4 % — 32), виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України «За правду, за народ, за Україну!» (майже 8,6 % — 29), Партія зелених України (5,4 % — 19), Народно-демократична партія (5 % — 17), Всеукраїнське об’єднання «Громада» (майже 4,7 % — 16), Прогресивна соціалістична партія України (4 % — 14), Соціал-демократична партія України (об’єднана) (4 % — 14) — загалом вісім партій (блоків).

Голова Верховної Ради України Олександр Ткаченко (1998-2000 рр.)

Половину народних депутатів обрали в одномандатних округах. Перевагу мали безпартійні, комуністи, народні демократи і рухівці. Таким чином ліві сили знову стали домінувати у ВРУ.

12 травня 1998 р. Верховна Рада III скликання розпочала свою роботу. Головою парламенту став представник блоку Соціалістичної і Селянської партій О. Ткаченко (липень 1998 — січень 2000 р.). Як і попередня ВР, новообрана фактично стала в опозицію до чинного президента, що не сприяло стабілізації політичного життя в країні. Крім того, ці події наклалися на світову фінансову кризу, що вразила і Україну.

  • Чим було зумовлено переважання лівих сил у ВРУ?

Висновки

  • Дострокові вибори 1994 р. засвідчили перегрупування політичних сил в країні. Новим президентом обрали Л. Кучму.
  • У 1994-1999 рр. продовжилися державотворчі процеси, головним змістом яких стало ухвалення Конституції України. Також відбулося зміцнення партійної системи із запровадженням змішаної системи виборів до ВРУ.

Запитання і завдання

  • 1. Які зміни у політичному житті України засвідчили вибори 1994 р.?
  • 2. За якою виборчою системою відбувалися вибори до ВРУ в 1998 р.? Якими були підсумки виборів?
  • 3. Визначте етапи конституційного процесу і дайте їм характеристику.
  • 4. Які здобутки і прорахунки державотворчих процесів, що відбувалися в 1994-1999 рр.?
  • 5. Проведіть дискусію. Чи можна вважати конституційний процес в Україні завершеним? Свою думку обґрунтуйте.
  • 6. Створіть презентацію. «Ухвалення Конституції України 1996 р.».