Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Сорочинська

Розділ І. Україна в поноєнний період

§ 1. Адміністративно-територіальні зміни Української РСР. Вихід УРСР на міжнародну арену

Основні поняття і терміни

ООН, Рада Безпеки ООН, геополітичне становище.

Основні дати

березень 1944 р. — створення Народного комісаріату закордонних справ УРСР; 26 листопада 1944 р. — з'їзд Народних комітетів (комітатів) у Мукачевому схвалив Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з УРСР; 25 квітня - 26 червня 1945 р. — робота установчої конференції ООН в Сан-Франциско. Українська делегація прибула для участі в роботі конференції 6 травня; 29 червня 1945 р. — радянсько-чехословацький договір про входження Закарпаття до Радянської України; 16 серпня 1945 р. — договір між СРСР та Польщею про радянсько-польський кордон; лютий 1947 р. — підписання делегацією УРСР мирних договорів із союзниками Німеччини (Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія); 1951 р. — обмін прикордонними ділянками між Польщею і УРСР, остаточне визначення західного кордону УРСР.

1. Адміністративно-територіальні зміни

Питання про західний кордон СРСР, а відповідно й України, гостро постало під час завершальних операцій Другої світової війни в Європі. Сталінське керівництво, кероване імперськими зазіханнями, намагалось будь-якими засобами закріпити свої територіальні надбання.

Остаточно його вирішили у процесі українсько-польського, українсько-чехословацького, українсько-румунського територіальних розмежувань та юридичного закріплення західноукраїнських земель, що увійшли до складу УРСР протягом 1939-1945 рр.

Особливо складними і тривалими були врегулювання територіальних питань з Польщею та ЧСР. На цей процес значно впливало міжнародне становище, зокрема прагнення СРСР закріпитися у Центрально-Східній Європі.

За Люблінською угодою між урядом УРСР і польським Тимчасовим комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 р. частина споконвічних українських земель (окремі райони Підляшшя, Холмщина, Посяння, Лемківщина, які згодом отримали назву Закерзоння), де проживало майже 150 тис. українців, передавалася Польщі. У такий спосіб сталінське керівництво намагалось підтримати польський прорадянський уряд і згладити негативне сприйняття польською громадськістю радянської агресії 1939 р.

Згаданий договір став першою угодою, яку уряд УРСР уклав з іноземною державою. Доручивши Києву підписати вказаний документ, Москва намагалась насамперед продемонструвати світові можливість практичної діяльності УРСР на міжнародній арені після відновлення її зовнішньополітичного відомства у січні 1944 р., а головне Москва відводила від себе удар в разі невизнання країнами-союзниками по антигітлерівській коаліції українсько-польського (фактично на той час радянсько-польського) кордону, який закріплювала угода.

Формування західного кордону УРСР. Сталін відрізає частину українських земель Польщі. Карикатура

Що спонукало Сталіна до таких дій?

Домовленість між СРСР та Польщею досягнуто 16 серпня 1945 р., під час підписання договору стосовно радянсько-польського державного кордону. Ця угода закріплювала кордон по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а на окремих ділянках на 17 км. Остаточно процес польсько-українського розмежування завершився у 1951 р., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними територіями. Внаслідок цього до Львівської області увійшли землі в районі міста Кристинополя (згодом перейменованого в Червоноград), а до Польщі відійшли території довкола міста Нижні Устрики Дрогобицької області.

Зі вступом радянських військ на територію Карпатської України ситуація змінилася. Кремлівські урядовці стали розглядати цей регіон як важливий стратегічний плацдарм для посилення впливу в Центральній та Південно-Східній Європі. Для досягнення своїх стратегічних цілей радянське керівництво використало антифашистський і національно-визвольний рух населення краю.

26 листопада 1944 р. в місті Мукачеве скликали з’їзд народних комітетів, які створювалися за сприяння радянської військової окупаційної адміністрації. На ньому 663 делегати (переважно комуністи) схвалили Маніфест про возз’єднання з Радянською Україною, обрали Народну Раду як верховний законодавчий орган влади Закарпатської України і сформували уряд. На чолі Закарпатської України став комуніст Іван Туряниця. Для легітимізації Маніфесту було організовано збір підписів під ним. 250 тис. ос. (майже все доросле населення краю) задекларували схвалення документа.

Документи розповідають

Із маніфесту першого з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України про возз’єднання з УРСР (26 листопада 1944 р.)

...Закарпатсько-український народ, вирваний з німецько-мадярського полону вирішив раз і назавжди здійснити свою віковічну мрію і возз’єднатися з Радянською Україною. З цими думками він йшов на вибори сільських, районних і міських народних комітетів з наказом їм — добитися возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною.

Спираючись на непохитну волю всього народу, висловлену в петиціях і постановах робітників, селян, інтелігенції і духівництва всіх міст і сіл Закарпатської України, перший з’їзд Народних Комітетів усієї Закарпатської України постановляє:

  • 1) Возз’єднати Закарпатську Україну зі своєю великою матір’ю Радянською Україною і вийти зі складу Чехословаччини;
  • 2) Просити Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Республіки і Верховну Раду Союзу Радянських Соціалістичних Республік включити Закарпатську Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.
  • 3) Обрати Народну Раду Закарпатської України як єдину центральну владу, діючу по волі народу на території Закарпатської України.
  • 4) Уповноважити і зобов’язати Народну Раду Закарпатської України здійснити рішення з’їзду про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною.

Як ви оцінюєте рішення першого з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України для України і долі краю?

У червні 1945 р. договір між ЧСР та СРСР юридично закріпив рішення з’їзду в Мукачевому. 22 січня 1946 р. видали указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення в складі УРСР Закарпатської області. Цей акт одночасно ліквідовував без згоди населення Закарпатську Україну як державне утворення.

Виступаючи 30 червня 1945 р. на VII сесії Верховної Ради УРСР, М. Хрущов заявив, що український народ уперше возз’єднався в єдиній Українській державі.

Західний кордон між СРСР, відповідно і УРСР, та Румунією був урегульований Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р., за яким визнавалось право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р.

Отже, повоєнний процес врегулювання кордонів УРСР відбувався методами, притаманними тоталітарним режимам, для задоволення його стратегічних інтересів, які збіглися з прагненням українців об’єднатися в єдиній державі.

Процес врегулювання територіальних питань мав для України такі наслідки: були остаточно визначені та юридично визнані кордони республіки; територія УРСР збільшилась на 110 тис кв. км; відбулись демографічні зміни; основну частину українських земель об’єднали в складі однієї держави. У той же час частина українських теренів опинилась за межами кордонів УРСР.

Герб УРСР. 1949 р.

Прапор УРСР. 1950 р.

* Назви міст подані станом на 2019 р.

Об’єднання українських земель, вихід на міжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки. У листопаді 1949 р. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про Державний Герб УРСР, Державний Прапор УРСР, Державний Гімн УРСР.

Завершення формування сучасної території України відбулося у 1954 р. Тоді відзначали 300-річчя Переяславської ради. Країною прокотилась широка і гучна пропагандистська кампанія. ЦК КПРС обнародував тринадцять «тез», у яких доводилась непохитність «вічного союзу» українців з росіянами. Центральною подією ювілейних торжеств стала передача Криму УРСР. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР, мотивуючи своє рішення спільністю економіки, територіальною близькістю та тісними господарськими і культурними зв’язками між Кримом та Україною, видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР». Як зазначалось, акт є «свідченням дружби російського народу».

Але кримський «подарунок» був не таким доброчинним актом, як спочатку здавалось. Приєднання Криму переклало на Україну ряд економічних і політичних проблем. Унаслідок війни і депортації кримських татар у регіоні панував економічний хаос.

  • 1. Чому саме західні кордони УРСР зазнали змін за підсумками Другої світової війни?
  • 2. Які території увійшли до складу УРСР у 1940-1950-ті рр.?

2. Україна — співзасновниця ООН. Діяльність України на міжнародній арені

Наприкінці Другої світової війни Україна знову виходить на зовнішньополітичну арену. Проте, будучи складовою частиною Радянського Союзу, вона не могла проводити самостійну зовнішню політику.

27 січня 1944 р. на пленумі ЦК ВКП(б) ухвалили рішення про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин. А в березні 1944 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Очолив його відомий український драматург О. Корнійчук, який розгорнув активну діяльність у напрямку формування самостійного зовнішньополітичного курсу УРСР. Така активність призвела до того, що вже незабаром його замінили на відданого соратника Сталіна Д. Мануїльського.

Здійснивши такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну стратегічну мету. По-перше, представити приєднання західних областей України та Білорусі як акт возз’єднання етнічних територій. По-друге, збільшити кількість своїх прихильників у міжнародній організації, переговори про створення якої активно велися наприкінці війни.

На Кримській конференції в лютому 1945 р. США та Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР та БРСР у члени ООН.

Керівник делегації Української РСР Д. Мануїльський підписує Статут ООН. 26 квітня 1945 р.

На першій сесії Генеральної Асамблеї ООН 1946 р. Україну обрали до складу Економічної і соціальної ради, а в 1948-1949 рр. вона обирається непостійним членом Ради Безпеки ООН. Представників України запрошують до роботи деяких структур організації, у тому числі Міжнародного суду. Україна підтримала прохання про вступ до ООН Цейлону та Лаосу.

На чолі з наркомом Д. Мануїльським українська дипломатія бере участь у Паризькій мирній конференції (29 липня — 15 жовтня 1946 р.) і в лютому 1947 р. ставить свій підпис під мирними договорами з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією.

Однак зовнішньополітична діяльність України насправді не виходила за межі політики московського центру. Так, угоди з Польщею та Чехословаччиною про врегулювання питання кордонів підписувались представником Союзного Наркомату закордонних справ. А пропозиції Великої Британії (1947) та Судану (1956) щодо встановлення прямих дипломатичних відносин з УРСР так і залишились без відповіді.

Таким чином, вихід УРСР на зовнішньополітичну арену був зумовлений не національними інтересами України, а стратегічними устремліннями СРСР.

  • 1. Коли Україна стала членом ООН?
  • 2. Коли вперше в ООН відбувся офіційний виступ українською мовою?

Уперше делегація УРСР в ООН заявила про себе, виступивши ініціатором розгляду питання щодо намагання Нідерландів та Великої Британії відновити своє колоніальне панування в Індонезії.

Ще одним важливим аспектом української делегації стали її кроки, які сприяли ухваленню резолюції про поділ Палестини й утворенню єврейської та палестинської держав.

Проте аж до розвалу СРСР українська делегація не мала самостійності в своїх діях. Зовнішнім проявом несамостійності української місії в ООН було її розташування на одному з поверхів представництва СРСР в ООН у Нью-Йорку.

У роки «холодної війни» українській дипломатії була виділена, як тоді вважалося, нейтральна ділянка дипломатичної роботи — соціальні та гуманітарні питання, котрі на теперішній час є провідними. Так, Україна стала автором ініціативи з проведення року співробітництва медиків світу; із боротьби з неписьменністю та підготовки кадрів для індустріалізації країн, що розвиваються.

Уперше в ООН українська мова прозвучала в 1960 р. під час виступу першого секретаря ЦК КПУ М. Підгорного.

Висновки

  • Друга світова війна призвела до значних змін у долі України. УРСР вийшла на міжнародну арену як суб’єкт міжнародного права, були міжнародно визнані західні кордони УРСР, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, вперше за багато століть майже всі українські землі опинились у межах однієї держави.

Запитання і завдання

  • 1. Яких адміністративно-територіальних змін зазнала УРСР внаслідок Другої світової війни?
  • 2. Чим був зумовлений вихід УРСР на міжнародну арену наприкінці Другої світової війни?
  • 3. Який головний результат міжнародної діяльності УРСР у повоєнні роки?
  • 4. Яку роль відіграла Україна в створенні ООН?
  • 5. Обговоріть у групах. Назвіть територіальні зміни, що зазнала УРСР у повоєнні роки. Які це мало наслідки?