Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Сорочинська - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 29. Українські землі в складі Чехословаччини. Карпатська Україна

За цим параграфом ви зможете:

- характеризувати становище українських земель у складі Чехословаччини;

- визначати політику правлячих кіл щодо українства;

- розповідати про розвиток українського руху на українських землях у складі Чехословаччини;

- дати оцінку існуванню Карпатської України.

Пригадайте:

1. Які країни претендували на Закарпаття після розпаду Австро-Угорщини?

2. У якому договорі було закріплене входження українських земель до складу Чехословаччини?

1. Політика ЧСР щодо Підкарпатської Русі у 1920-ті — першій половині 30-х років

За рішенням Паризької мирної конференції Закарпаття опинилось у складі Чехословаччини. На початку 1920-х рр. чеський уряд намагався створити враження сумлінного виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо надання Підкарпатській Русі (офіційна назва у складі Чехословаччини) автономних прав, зазначених у Сен-Жерменському договорі (1919 р.). Свої зволікання з наданням автономії чиновники пояснювали непідготовленістю населення краю до самостійного життя в силу низького рівня освіти та відсутності у достатній кількості кваліфікованих управлінських кадрів.

Не справдилися сподівання нечисленної місцевої інтелігенції про організацію управління краєм за участю корінних представників. Призначений губернатором Підкарпатської Русі Антін Бескид, адвокат, політичний і громадський діяч, упродовж 10 років не мав реальної влади. Натомість краєм володіли віце-губернатор А. Розсипал, чех за походженням, та очолювана ним адміністрація, до складу якої входили також чехи.

Документи розповідають

З виступу міністра зовнішніх справ Едварда Бенеша «Про Карпатську проблему і Чехословацьку республіку» (1934 р.)

Усі західні союзники і Північна Америка були в згоді від початку війни, щоб у момент поділу Австро-Угорщини не допустити Росію перейти Карпати, ввійти в Угорську долину і таким чином перетворитися у державу Центральної Європи. Я певний, що Франція, Англія і Італія, не кажучи вже про Америку, захищали б з рішучістю на Паризькій мирній конференції ту думку, яку диктував їм страх перед панславізмом.

• Чим пояснює Е. Бенеш входження Закарпаття до складу Чехословаччини?

14 липня 1927 р. ухвалюється «Закон про організацію політичного управління (Закон про адміністративну реформу)», яким були перекреслені всі раніше надані Закарпаттю автономні права.

Всупереч такій політиці демократичний устрій Чехословаччини в значній мірі справив позитивний вплив на життя населення краю. Ліквідується в основному неграмотність населення, з’являється середня верства, основним джерелом поповнення якої стали місцеві жителі. Збільшується чисельність робітництва. Завдяки аграрній реформі селяни отримують землю. Зникає замкненість соціальних верств. Населення отримало широкі виборчі права, що сприяло формуванню політичної культури.

Особливо помітними були зрушення в культурно-національному розвитку. Уже в 1919 р. чехи взялися до організації народної середньої та фахової освіти.

Навчання в народних школах було для всіх дітей до 14 років обов’язковим і безоплатним, у горожанських і фахових школах — майже безоплатним. Середні школи були платними, але сумлінні учні звільнялися від оплати. Вищого навчального закладу на Закарпатті не було, але місцеві жителі могли вільно навчатись у вишах ЧСР.

Водночас потрібно врахувати, що проблемою залишалося питання, яка мова є рідною для місцевого населення: українська чи русинська.

Русинство — політична течія, апологети якої вважають, що слов’янське населення Закарпаття є окрема нація. Походить від самоназви українського населення до ХІХ ст., що збереглася на Закарпатті, — русин.

• Якою була політика правлячих кіл Чехословаччини щодо Підкарпатської Русі?

2. Боротьба за автономію краю (друга половина 1930-х років)

У Закарпатті політичне життя було бурхливим через надзвичайно широкий спектр політичних сил. Уже під час перших виборів до парламенту ЧСР (1922 р.) на території краю діяло 14 партій, а згодом — більш ніж 30. Суто української партії, яка б функціонувала самостійно, тут тривалий час не було. Нечисленні політичні групи Закарпаття діяли у складі чехословацьких партій. Найвпливовішими течіями були русинство і народовство. Русинський напрям, який мав на той час найбільшу підтримку населення, домагався автономії краю. Лідером напряму був А. Бродій. Народовський напрям послідовно обстоював український характер населення краю і теж виступав за автономію. Лідером руху був А. Волошин.

У 1930-х рр. Німеччина, а згодом Угорщина стали на шлях підтримки сепаратистських рухів в ЧСР під гаслом перегляду несправедливої Версальської системи. Це приводить і до пожвавлення автономістського руху на Закарпатті.

Постать в історії

Августин Волошин (1874-1945) — видатний український педагог, науковець, релігійний і громадський діяч. У 20-30-ті рр. очолював народовський рух в Закарпатті. У 1938 р. став керівником автономного уряду Підкарпатської Русі. У березні 1939 р. — президент Карпатської України. 1939-1945 рр. — ректор Українського вільного університету в Празі. Заарештований радянськими спецслужбами. Помер у в'язниці.

Навесні-влітку 1938 р. співвідношення сил в Європі складалося не на користь Німеччини, і в цих умовах Гітлер робить ставку на підрив ЧСР зсередини. Рейх фінансує роботу сепаратистської партії судетських німців на чолі з Генлейном. Останній запропонував співпрацю Угорщині. Та запевнила, що готова до співробітництва. На Закарпатті відразу активізувалися проугорські сили. Прискорилося створення «Руського блоку», частина лідерів якого співпрацювала з розвідками Угорщини й Польщі, та приховувала справжню мету своєї діяльності — відрив краю від ЧСР і приєднання його до Угорщини.

Щоб не залишитись осторонь доленосних подій, об’єднуються також діячі народовського (українського) напрямку.

Незважаючи на суттєві суперечності, вони співпрацюють у відновленій Центральній Руській Народній Раді (ЦРНР). Ще 28 листопада 1936 р. ЦРНР затверджує текст Конституції автономного Закарпаття, в якому було визначено компетенцію автономних органів краю. Однак цей проект Прага відкинула.

Після Мюнхенської угоди ЧСР під тиском Німеччини перетворюється на федеративну державу чехів, словаків і русинів.

Після переговорів та консультацій різних політичних сил краю сформували перший автономний уряд на чолі з А. Бродієм, який 11 жовтня 1938 р. був затверджений Прагою.

• Яка течія була домінуючою в українському русі на Закарпатті?

3. Карпатська Україна

26 жовтня 1938 р. прем’єр-міністра автономного уряду А. Бродія заарештували, звинувативши в проугорській діяльності. На його місце був призначений лідер народовців А. Волошин.

Нова влада, не встигши зіп’ятися на ноги, була поставлена перед фактом І Віденського арбітражу (2 листопада 1938 р.). Згідно з його рішенням, від Закарпаття на користь Угорщини відірвали територію площею бл. 1500 км2 з містами Берегове, Ужгород, Мукачеве і населенням 173 тис. осіб. Це були найбільш економічно розвинуті райони краю.

Незважаючи на це, автономна адміністрація взялась до активної державотворчої діяльності. 22 листопада 1938 р. чехословацький парламент затвердив автономний статус Карпатської України та Словаччини.

Не маючи достатньої опори серед населення, уряд А. Волошина звертається до ОУН та численних українських громад у світі, котрі надали суттєву фінансову допомогу. Частина діячів ОУН вважала автономію краю слушною нагодою для відновлення Української держави. Переважно з Польщі до Карпатської України прибуло чимало української національно свідомої молоді. Вони зайняли найважливіші посади в адміністрації краю, взялися до створення збройних формувань.

Державотворчі процеси в новоутвореній автономії стали розгортатися згідно із теорією інтегрального націоналізму. Так, у краї заборонили діяльність усіх політичних партій, крім Українського національного об’єднання (УНО). Вибори до сейму, що відбулися в січні 1939 р., сфальсифікували. Як підсумок, було оголошено, що за УНО проголосували 92,4 % виборців.

Карпатська Україна. Хуст під українськими та чехословацькими прапорами

Спроба створити збройні загони «Карпатська Січ» спричинила конфлікт із чеською адміністрацією, котра, з одного боку, залучала січовиків до боротьби з угорськими і польськими диверсантами, а з іншого — не бажала їх озброювати. Так, у ніч із 13 на 14 березня 1939 р. частини чехословацької армії завдали поразки загонам «Карпатської Січі», які намагалися оволодіти складами зі зброєю (загинули 102 січовики), а згодом усунути помірковане керівництво Карпатської України. 14 березня 1939 р. 40-тисячне угруповання угорських військ вдерлося на територію краю. Цього ж дня німецькі війська вступили в Прагу, а також була проголошена незалежність Словаччини.

Колона карпатських січовиків в Хусті перед відправкою на фронт, 14-15 березня 1939 р.

Чеські війська, за наказом із Праги, не стали чинити опір. За таких умов на захист краю стали загони «Карпатської Січі», які налічували 2 тис. погано озброєних бійців. Їх завзятий опір перетворив наступ угорської армії з «прогулянки» на складну воєнну операцію.

Тим часом 15 березня 1939 р. у приміщенні гімназії Хуста зібрався Сойм Карпатської України, на якому було проголошено її незалежність. Сойм ухвалив закон, що містив такі положення: «1. Карпатська Україна є незалежна Держава. 2. Назва Держави є: Карпатська Україна. 3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Соймом Карпатської України. 4. Державною мовою Карпатської України є українська мова. 5. Барвами державного прапора Карпатської України є синя і жовта...»

Президентом Карпатської України обрали А. Волошина. Засідання Сойму відбувалося під акомпанемент наступаючих угорських військ.

Незважаючи на рішучий опір січовиків, 18 березня 1939 р. територія краю була повністю окупована. Уряд Карпатської України емігрував до Румунії. Трагічно складається доля рядових січовиків: одні були розстріляні угорськими військовими, румунськими та польськими прикордонниками, інші потрапили до угорського концтабору у Варюлопош, де перебували до 7 червня 1939 року. Жертвами угорської агресії стали 5 тис. осіб.

Поразці Карпатської України сприяла і міжнародна ізоляція. її не підтримали Англія та Франція, які вважали це автономне утворення німецькою інтригою. Польща рішуче допомагала Угорщині, бажаючи придушити український рух, щоб він не поширився на її територію.

• Чому Карпатській Україні не вдалося відстояти незалежність?

Висновки

• Українські землі в складі Чехословаччини опинились у більш сприятливих умовах розвитку, ніж у Польщі чи Румунії, завдяки демократичному режиму, який існував у країні. Водночас Прага до 1938 р. категорично відмовлялася надати гарантовані міжнародними договорами автономні права Карпатській Україні.

• Отримавши автономію, українці в тих умовах зуміли максимально скористатися ситуацією і 15 березня 1939 р. проголосили незалежність Карпатської України.

• Республіка проіснувала лише кілька днів, проте залишила свій слід у боротьбі за національну державність. Історичне значення незалежної держави карпатоукраїнців полягало в тому, що було ще раз продемонстроване непереборне прагнення українського народу до створення власної держави.

Запитання і завдання

1. Який статус мала Підкарпатська Русь у складі ЧСР? 2. Охарактеризуйте заходи, здійснені урядом ЧСР щодо розвитку Закарпаття у 1920-1930-ті роки? 3. Чи можна знайти виправдання зволіканням уряду Чехословаччини з надання Закарпаттю автономії? 4. Які причини домінування русинської течії у політичному житті краю? 5. Коли було створено перший автономний уряд Підкарпатської Русі? Хто його очолив? 6. Обговоріть у групах. Чому Німеччина сприяла проголошенню автономії Карпатської України, а потім відмовилась узяти її під свій протекторат? 7. Якими були рішення І Віденського арбітражу? Які вони мали наслідки? 8. Коли було проголошено незалежність Карпатської України? 9. Який вплив на державну розбудову Карпатської України мали ідеологія ОУН та її діячі? 10. Яка держава загарбала Карпатську Україну, як і коли це сталося?