§ 8.5. Сапротрофні гриби

Фантазуємо!

Міцена хлорофос

Цікавою групою сапротрофних грибів є біолюмінесцентні гриби, яких відомо вже понад 112 видів. Світитися можуть їхні плодові тіла або грибниця, але значення цього явища ще не встановлене. Запропонуйте пояснення, чому гриби світяться.

ЗМІСТ

Які особливості сапротрофних грибів?

САПРОТРОФНІ ГРИБИ — група грибів, які живляться поживними речовинами відмерлих решток. Гриби за допомогою речовин-ферментів розкладають їх у зовнішньому середовищі на прості органічні та мінеральні сполуки. Далі вони розчиняються, поглинаються всією поверхнею розгалуженого вегетативного тіла й надходять у клітини.

Органічні рештки мають різне походження, що й визначає різноманітність ферментів та самих сапротрофних грибів. Залежно від джерела органічних решток розрізняють: дереворуйнівні гриби — розкладають деревину (дощовик справжній, опеньки), підстилкові гриби — листковий опад на поверхні ґрунту (грузлик їстівний), гумусові гриби — органічні сполуки гумусу в ґрунті (аспергіл чорний), гриби-копрофаги — екскременти рослиноїдних тварин (гнойовик білий) тощо.

Багато грибів одну частину життєвого циклу живуть як сапротрофи, а іншу — як паразити чи хижаки. Наприклад, збудник парші яблуні вентурія нерівна паразитує влітку на листках і плодах, а після опадання продовжує розвиватися в них і переходить на сапротрофне живлення. Опеньки осінні справжні частину життя є паразитами, а після відмирання дерева переходять на сапротрофний спосіб живлення.

Гриби + Народна медицина.

Дощовик їстівний — ще один гриб, що підтверджує вислів: «Ростуть як гриби після дощу». Його плодове тіло здатне виростати після дощу до 30 см за добу. Чи має цей гриб лікувальні властивості?

Які ознаки цвілевих грибів?

Цвілеві гриби — це група різних видів грибів, здатних утворювати плісняву на живильних субстратах. Пліснява це не гриб, а наліт на поверхні матеріалів, що містять органічні речовини. Він може бути пухнастим чи порошистим і мати різний колір. Їхнє вегетативне тіло — це розгалужений неклітинний чи клітинний міцелій. Однією із важливих умов існування цвілевих грибів є достатня вологість субстрату. Більшість цвілевих грибів — сапротрофи, які здатні виділяти антибіотичні речовини, що захищають їх від небезпечних мешканців та конкурентів.

Іл. 75. Цвілеві гриби: 1 — пеніцил; 2 — аспергіл

Основний спосіб розмноження цвілевих грибів нестатевий. Їхні спори розвиваються на поверхні гіфів. Їх називають конідіями, а спеціалізовані гіфи, на яких вони формуються, конідієносцями.

До найпоширеніших цвілевих грибів належать види родів Пеніцил та Аспергіл. Пеніцили живуть на поверхні ґрунту й часто оселяються на продуктах харчування, утворюючи на них блакитну або зелену плісняву. Міцелій клітинний має гіфи із конідієносцями у вигляді китичок, на верхівці яких утворюються конідієспори. Поширені на всій земній кулі, але більше пристосовані до ґрунтів північних широт. Представниками роду є пеніцил позначений, пеніцил італійський та ін. Аспергіли розвиваються в ґрунті й на рослинних продуктах. Ці мікроміцети відрізняються тим, що конідієносці на верхівці мають потовщення з паличкоподібними виростами, які загалом нагадують «кошлату голову». Поширені ці гриби на всій земній кулі, але більше пристосовані до ґрунтів південних широт. Представниками роду є аспергіл чорний, аспергіл жовтий тощо.

Гриби + Сироваріння.

Італійська Горгонзола, англійський Стілтон і французький Рокфор вважаються улюбленими блакитними сирами в багатьох країнах. А чому вони блакитні?

Які пристосування грибів-сапротрофів до заселення субстрату та хижацтва?

Пристосувальними видозмінами грибниці сапротрофних грибів до заселення субстрату є ризоїди та міцеліальні тяжі. Ризоїди — утвори грибниці, які забезпечують прикріплення й поглинання поживних речовин. Вони є численними коренеподібними виростами, що формуються групами на ділянках, де гіфа контактує із субстратом. Міцеліальні тяжі — це щільні пучки гіф, складених чи склеєних унаслідок ослизнення. Вони бувають доволі довгими й сприяють поширенню та живленню гриба (у лишайників).

Іл. 76. Хижий гриб артроботрис вполював нематоду

Хижі гриби можуть розвиватися як сапротрофи, але за нестачі поживних речовин починають полювати. У таких грибів грибниця утворює видозміни у вигляді ловильних апаратів. Клейкі гіфи є найпростішим пристосуванням до хижацтва. Вони є відростками, на верхівці яких краплини клейкої речовини. Жертва прилипає, після чого міцелій проникає всередину тіла й висмоктує з нього поживні речовини (зоопагус). Ловильні петлі здійснюють активне захоплення жертви. Вони складаються з декількох клітин, здатних дуже швидко змінювати свій діаметр. При потраплянні жертви в петлю клітини звужують просвіт петлі, унаслідок чого тіло жертви здавлюється й міцно фіксується (дактиларія).

Коротко про головне

САПРОТРОФНІ ГРИБИ — група грибів, у яких велика різноманітність ферментів, розгалужене вегетативне тіло та використання поживних речовин відмерлих решток.
Цвілеві гриби — це екологічна група, що об’єднує різноманітні види грибів, які утворюють плісняву, антибіотичні сполуки та потребують вологості.
Пристосування грибів до заселення субстрату та хижацтва досить часто пов’язані з видозмінами міцелію.

Діяльність

Навчальне завдання. Що відрізняє гриби-сапротрофи? Схема для оцінювання «Асоціативний кущ». Сапротрофні гриби.

Розвивальне завдання. За якими ознаками розрізняють цвілеві гриби? Лабораторна вправа. Особливості будови цвілевих грибів.

Ціннісне завдання. Чому серед ґрунтових грибів поширені антибіотичні відносини? Вправа для вибірковості. Що таке антибіотики?

Результат

Очікувані результати навчання (Учень/учениця...)

оцінює: особливості САПРОТРОФНИХ ГРИБІВ
оцінює результати: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ про особливості різних видів цвілевих грибів
виявляє вибірковість та оцінює: значення антибіотиків для гриба та їх ЦІННІСТЬ ЗАХИСТУ ВІД ЗАХВОРЮВАНЬ людини

Само + ...

Самонавчання. Ціннісно-емоційне завдання «Здоровий спосіб життя». Вправа-вибір «П’ятірка кращих». Емоції, що зміцнюють здоров’я.

Самооцінювання. Продуктивно-творче завдання. Пристосування до колонізації субстрату.

«Biology» § 8.5. Saprotrophic Fungi.