Біологія. Повторне видання. 7 клас. Соболь

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс.

Ліна Костенко (1930) — видатна українська письменниця

§ 3.3. Гриби

Думу думаємо!

Металеві технічні конструкції, вироби з пластику, фотоплівка, ізоляція кабелів, реактивне паливо, штучні тканини, фарби, оптичне скло — ці реальні втілення людського інтелекту є безсилими перед мешканцями грибного царства. Чому?

ЗМІСТ

Які визначальні ознаки грибів?

Гриби — одна з найбільших та найрізноманітніших груп організмів. Усіх їх об’єднує гетеротрофне живлення, тобто живлення готовими органічними речовинами, що поглинаються поверхнею тіла. Більшість із них перетравлюють їжу ззовні за допомогою ферментів, які виділяють у довкілля. Таке живлення зумовлює ряд інших ознак грибів. Тіло грибів називається грибниця (або міцелій), що складається з окремих тоненьких ниток (гіфів), кожна з яких має бічні відгалуження. Таке вегетативне тіло має велику площу поверхні та сприяє живленню. За наявності вологи й тепла грибниця здатна до необмеженого швидкого росту, особливо у напрямку більшої кількості поживних сполук. Такий ріст компенсує в грибів відсутність активного руху.

Для грибів властивий прикріплений спосіб життя. Більшість розвивається всередині поживного субстрату — ґрунту, мертвої органіки або живого організму. За межі субстрату виростають лише утвори, що забезпечують спороутворення та поширення. Зазвичай це плодові тіла, у яких утворюються дуже дрібні спори, що розносяться вітром, водою або тваринами.

Гриби + Українська література.

У Ліни Костенко є рядки:

Природа мудра.

Все створила мовчки.

Росинку поту втерла на брові.

На буреломах сходять мухоморчики — театр ляльковий просто на траві.

А які види мухоморів є в природі? Які їхні загальні особливості?

Які особливості будови грибної клітини?

Клітини грибів захищені оболонкою, у складі якої переважає хітин. За поширенням у природі цей вуглевод на другому місці після целюлози. Хітинова оболонка нерозчинна у воді, жорстка, стійка до хімічних впливів. У складі оболонки можуть бути пігменти, від яких залежить різноманітність забарвлення грибів. Наприклад, червоні пігменти попереджають тварин про неїстівність грибів, темно-коричневі — захищають від жорстких ультрафіолетових променів. Покриви грибних клітин мають пори, через які відбувається зв’язок із середовищем.

Іл. 14. Особливості грибної клітини: 1 — клітинна стінка з хітину; 2 — секреторні пухирці; 3 — резервний вуглевод — глікоген; 4 — невеликі вакуолі

У клітинах грибів є численні секреторні пухирці (везикули), що відповідають за транспортування та секрецію різних речовин. Клітини грибів містять невеликі вакуолі, всередині яких можуть бути запасні поживні речовини, сполуки для побудови клітинної оболонки, отруйні продукти обміну речовин тощо. Резервним вуглеводом грибів є глікоген.

Чим зумовлена різноманітність грибів?

За сучасними уявленнями гриби, як і тварини, належать до супергрупи Аморфеї, у яких упродовж життєвого циклу є амебоїдні клітини або клітини з одним джгутиком. Грибами визнаються лише справжні гриби, а інші організми з окремими ознаками грибів трактуються як грибоподібні організми.

Гриби ростуть на всіх континентах. Їхні володіння безмежні — вони живуть у ґрунті й воді, на рослинах і тваринах, у харчових продуктах і промислових матеріалах. Більшість грибів — мешканці ґрунтового та наземно-повітряного середовищ, значна частина — паразити живих організмів, і лише окремі види пристосовані до життя у воді.

За способом живлення гриби поділяють на сапротрофів, паразитів, симбіотрофів та хижаків. Гриби-сапротрофи живляться речовинами відмерлих органічних решток (печериці), а гриби-паразити — речовинами живих організмів (трутовики). Гриби-симбіотрофи вступають у взаємовигідне співжиття з організмами інших видів й обмінюються з ними поживними речовинами (білі гриби, підосиковики). Хижі гриби полюють на дрібних тварин у воді (зоофагус) чи ґрунті (дактіларія) за допомогою особливих видозмін грибниці. Визначальними для поширення й різноманітності грибів є різноманітність їхніх способів живлення (сапро-, паразито-, симбіотрофний) та нестатевого (спорами, частинами міцелію тощо) і статевого (із обміном ядрами, злиттям міцелію, утворенням гамет) розмноження.

Вправляємось!

Використай запропоновані терміни (нітрогенвмісні сполуки, мінеральне живлення, фотосинтез, хлорофіл, глюкоза, мутуалізм) для заповнення в тексті пропусків. «За науковими даними, понад 80 % наземних рослин утворюють з грибами особливу форму взаємовигідних відносин (...). Рослини дають грибам (...), що утворюються під час (...), оскільки в грибів немає (...). А гриби значно збільшують площу (...) рослини, постачають (...)».

Коротко про головне

  • ГРИБИ — еукаріотичні організми, визначальними ознаками яких є талом, осмогетеротрофне живлення, прикріплений спосіб життя та необмежений ріст.
  • Ознаками відмінності клітин грибів є клітинна стінка з хітину, секреторні міхурці, невеликі вакуолі та резервний вуглевод глікоген.
  • Гриби належать до супергрупи Аморфеї, у яких упродовж життєвого циклу є амебоїдні клітини або клітини з одним джгутиком.

Діяльність

Навчальне завдання. Що відрізняє гриби? Фрейм для пояснення. Гриби.

Розвивальне завдання. Як живляться, дихають, ростуть та розмножуються гриби? ПРАКТИЧНА РОБОТА 3. Будова грибної клітини у взаємозв’язку з процесами життєдіяльності.

Ціннісне завдання. Яка основна причина повсюдного поширення грибів? Вправа для реагування. Різноманітність способів живлення грибів та їхнє поширення.

Результат

Очікувані результати навчання (Учень/учениця...)

  • пояснює: особливості ГРИБІВ
  • організовує: ОБҐРУНТУВАННЯ взаємозв’язку будови та функцій грибної клітини
  • реагує та пояснює настанову: про взаємозв’язок живлення й поширення грибів та ЗАГАЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК ЯВИЩ в природі

Само + ...

Самонавчання. Пізнавальне завдання. Правило-орієнтир «Практична робота».

Самооцінювання. Репродуктивне завдання. Адаптації грибів до життя в ґрунті.

«Biology» § 3.3. Fungi.