Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Слоньовська

Юрій Андрухович (нар. 1960 р.)

Вірш «Астролог»

У цій поезії в іронічному стилі розповідається про безіменного середньовічного астролога, який мешкає у Львові. До астрології автор ставиться з іронією, як і до її убогого служителя, який живе на горищі:

Він дивиться тільки вгору,

і небо лоскочуть вії,

коли в полудневу пору

від кухні смаженим віє.

Над містом літають птахи,

а поруч із ними «ахи»,

коли роззявлять на площі

голодні роти бідолахи.

За допомогою ефекту зміщення площин поет поєднує високу та низьку лексику, земні й небесні справи. Астролог і ладен думати про високе, але йому заважають мирські спокуси: «І взявши голову в руки, / він крикне собі з розпуки: / “Чого я марную роки?! / Візьму попід руку Юзьку, / Піду в пивничку на Руську, / забуду святі мороки! / Забуду святі мороки...”»

Тож незважаючи на іронічний стиль («з горища / небесна ковбаня ближча», «згори в декольте заглядає») астролог як рольовий ліричний герой цієї поезії - досить симпатична постать. Вірш римований, написаний дактилем, має риси балади.