Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Слоньовська

ІВАН ДРАЧ (1936—2018)

Життєвий і творчий шлях

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. у с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Перші вірші поета були опубліковані в районній газеті ще в ті часи, коли він був школярем. 1954 р. юнак закінчив школу й почав працювати вчителем у сусідньому селі Дзвеняче, а 1958-го - вступив до Київського університету. Згодом Івана з вишу було виключено за політичні погляди - ледь вдалося поновитися на заочне відділення.

Працював у редакції газети «Літературна Україна». Березневий номер журналу «Вітчизна» за 1960 р. помістив сім віршів молодого поета, серед яких - і особливо вдала поезія про хліб, яка увійшла до першої збірки І. Драча «Соняшник» (1962). А через три роки побачили світ «Протуберанці серця».

Іван Драч навчався на Вищих сценарних курсах у Москві. Працюючи сценаристом Київської студії художніх фільмів ім. О. Довженка, 1965 р. митець у співавторстві з кінорежисером Юрієм Іллєнком створив картину «Криниця для спраглих», прокат якої з огляду на виразний національний колорит заборонили.

У фільмі вголос зазвучала тема національного безпам'ятства. Щоб зібрати синів додому, батько надсилає всім дванадцятьом телеграми про власний похорон. У рідне село діти їдуть неохоче, про людське око везуть похоронні вінки. Побачивши старого живим, вони ледь стримують гнів, але, щоб уникнути людського осуду, вирішують усе ж віднести привезені штучні квіти на могилу матері. Однак жоден син не пам'ятає, де вона похована, адже роками ніхто не навідував могилу. Один із них хоче запитати бабу Маройку, та не наважується - соромно. Тоді він кладе свого вінка на першу-ліпшу могилу. Услід за ним залишають вінки інші сини - й до машини... Баба Маройка ж вирвала жмуток чебрецю і пішла до нагробку Параски, який оминули її сини.

«Соняшна ця книжечка. Залита по вінця світлом подиву і захоплення світом, який відкривається у слові, росте-виростає до тичинівських “космічних хоралів” і несе на хвилях образно-авантюрних, провокативно-загонистих химерних епітетів, метафор, алітерацій ген у нові поетичні галактики, до яких, віриться, не дотягнуться інші поети-відчайдухи... Саме “Соняшником” Іван Драч феєрично розквітувався на українському поетичному небі. Як Микола Вінграновський “Атомними прелюдами”, як “Тишею і громом” Василь Симоненко».

Микола Жулинський

Кінострічка наповнена метафорами й етнографічною символікою; центральний символ - криниця - втілення життя роду. Ця кінокартина належить до українського поетичного кіно.

За участю І. Драча були написані сценарії фільмів «Камінний хрест», «Іду до тебе», «Пропала грамота», «Дід лівого крайнього», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «І в звуках пам'ять відгукнеться», «Мамо рідна, люба», «Зона». Поет був безпосередньо причетний і до постановки цих кінокартин.

Іван Драч завжди мав стійку громадянську позицію. На вечорі, присвяченому пам'яті Володимира Сосюри, він прочитав вірш про «ніж, загорнутий у газету». Це був прозорий натяк на те, що саме московська газета «Правда» своєю публікацією викликала нову хвилю цькувань автора вірша «Любіть Україну».

Деякі твори письменника-модерніста (а в окремих поезіях - навіть виразного авангардиста), який висміював обмеження і стереотипи в мистецтві, відверто шокували публіку. Авторська позиція іноді лякала вірнопідданих громадян.

У І. Драча не було «прохідних» поезій. За збірку «Корінь і крона» 1976 р. він став лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка.

А ще митець зробив чимало напрочуд вдалих перекладів з інших мов. Його вірші теж було перекладено російською, польською, білоруською, болгарською, угорською та іншими мовами світу.

Відгукнувся поет і на чорнобильську катастрофу. Поема-цикл І. Драча «Чорнобильська мадонна» звучить як попередження всьому людству, яке необачно грається з «мирним» атомом. Жіночі образи у цьому творі - унікальні.

В останні роки СРСР І. Драч став головою Народного руху України. Він був одним з ініціаторів створення 1990 р. «живого ланцюга» між Києвом і Львовом, що символізував ідею єдності Східної та Західної України.

Акція «живий ланцюг» («Українська хвиля») 21 січня 1990 р.

1996 р. Україна святкувала шістдесятиріччя І. Драча. Поета нагородили орденом Ярослава Мудрого, він одержав звання відмінника народної освіти, а також перстень Івана Мазепи, який вважають перехідним (останнього разу уряд УНР в екзилі1 його вручив Богдану Лепкому з нагоди шістдесятиріччя письменника).

1 В екзилі - у вигнанні.

«Згадаймо, який благородний гнів збурили в так званих оборонців цнотливості поезії (серед яких був і автор цього слова) Драчеві “Балада ДНК”, “Балада про випрані штани” чи поема “Ніж у сонці”, уже сама назва якої епатувала наш вишуканий (чи скоріше хуторянський?) слух... А нині ми, ані на мить не вагаючись, вводимо в трепетну тканину поезії найсучаснішу наукову термінологію».

Борис Олійник

Цікаво знати!

25 січня 2018 р. у Національному музеї літератури України презентували книжку «Тетяна Яблонська. Іван Драч. Книга, яку знищили». Це була художня реконструкція альбому Т. Яблонської з творами І. Драча. У період хрущовської «відлиги» художниця створила понад 10 картин: «Наречена», «Вдови», «Життя продовжується», «Молода мати» та ін. Полотна надихнули поета написати балади до них. 1969 р. наклад у 4 тис. примірників пішов під ніж одразу після видання, адже радянська влада злякалася промовистого національного спрямування книжки.

Тетяна Яблонська / Іван Драч. Книга, яку знищили

Іван Драч писав до останніх своїх днів, про що свідчить його книжка поезій «Дожити до соловейка» (2017) та збірка унікальних прозових бувальщин «Золотий цап» (2018). Помер митець 19 червня 2018 р., похований у рідних Теліжинцях поряд із могилою сина Максима. У рік смерті поета засновано літературну премію «Золотий цап» імені Івана Драча.

«Балада про соняшник»

Цей твір І. Драча, що належить до ранньої лірики, - ліро-епічний, сюжетний. Він написаний верлібром, отже, нерівнонаголошений, без римування. За жанром віршований текст справді є баладою, адже помітні метаморфози-перевтілення: малий хлопчик постає соняшником, Сонце переростає в символічний сукупний образ поезії. Слід зазначити, що Сонце - улюблений образ-символ поета.

Автор змальовує життя і типові для українського села розваги хлопчика-соняшника (цей образ підкреслює духовну чистоту дитини): «Він бігав наввипередки з вітром, / Він вилазив на грушу, / і рвав у пазуху гнилиці, / І купався коло млина, і лежав у піску, / І стріляв горобців з рогатки. / Він стрибав на одній нозі, / Щоб вилити з вуха воду». Коли ж настає ключовий момент і хлопчик-соняшник уперше звертає увагу на сонце, яке показано у фольклорному ключі, і водночас - немов крізь призму дитячого сприйняття світу й власної мрії про велосипед («Красиве засмагле сонце, - / В золотих переливах кучерів, / У червоній сорочці навипуск, / Що їхало на велосипеді, / Обминаючи хмари на небі»), здається, що «застиг він на роки й століття / В золотому німому захопленні». Так уперше проявляється талант, озивається муза, і останні рядки вірша свідчать про це: «Поезіє, сонце моє оранжеве! / Щомиті якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки соняшником».

«Сонце - це втілення людських прагнень до правди, до краси, до сміливості, до справедливості, до ніжності... Сонце виникло у фокусі людських поглядів, звернених у небо, бо ж людина звикла дивитись у небо, якщо вона не тварина».

Іван Драч

Соняшники зустрічають схід сонця. Любительське фото

Митець обігрує той факт, що соняшник - геліотроп (рослина, квітка якої завжди повертається за сонцем). Подібно до соняшника, талановита людина повернена душею до тієї сфери мистецтва, яка їй найближча, а тому без реалізації власних творчих здібностей жити не може. Солярна1 поезія І. Драча вписує його творчість у контекст найкращих здобутків світової літератури.

1 Солярна - сонячна.

Діалог із текстом

  • 1. За допомогою мережі інтернет знайдіть цікаву інформацію про І. Драча, якої немає в підручнику, й ознайомте з нею клас.
  • 2. Об'єднайтеся в пари й підготуйте усні виступи про Драча - громадського діяча, Драча-кіносценариста, Драча-поета (на ваш вибір).
  • 3. Опишіть ставлення митця до канонів у поетичній творчості. Обміняйтесь думками у класі.
  • 4. Як ви вважаєте, що нового привніс І. Драч у жанр балади? Проаналізуйте назви балади і те, як вони співвідносяться з пафосом, притаманним цьому жанру.
  • 5. Чи можна стверджувати, зважаючи вже на назви окремих збірок, що поезія І. Драча - інтелектуальна? Свою відповідь аргументуйте.
  • 6. Пригадайте головні ознаки балади. На прикладі «Балади про соняшник» І. Драча доведіть традиційність і новаторство митця в цьому жанрі. Своїми думками поділіться у класі.
  • 7. Поясніть, як саме обігрує письменник ідею «сродної праці» великого мислителя І. Сковороди у баладі «Соняшник».
  • 8. Чи можете навести ще приклади балади, написаної верлібром?
  • 9. І. Драча називають метафористом. Доберіть п'ять найкращих, на ваш погляд, метафор і доведіть, що вони абсолютно оригінальні.
  • 10. Попрацюйте в «малих» творчих групах і підготуйте відповідь на запитання, чим же вирізнялася творчість І. Драча на тлі «шістдесятників».
  • 11. Прокоментуйте цитату М. Жулинського, розміщену в цьому розділі, про збірку «Соняшник» І. Драча. Що поєднує І. Драча і П. Тичину?

Діалоги текстів

  • 1. Як ви вважаєте, чи є в поезії І. Драча риси авангардизму? Зіставте його вірші з поезіями М. Семенка й зробіть висновок.
  • 2. Порівняйте лірику І. Драча і Д. Павличка. Що ви можете сказати про художні засоби творчості цих авторів?
  • 3. Пригадайте, хто ще з українських поетів згадував про чебрець. За допомогою мережі інтернет знайдіть інформацію про те, що саме ця рослина традиційно символізує. Порівняйте значення символів у творчості обох письменників із народним. Чи можна чебрець вважати легендарним євшан-зіллям? Чому?

Мистецькі діалоги

  • Знайдіть за допомогою мережі інтернет інформацію про художницю Т. Яблонську. Виберіть одну з картин мисткині та схарактеризуйте стиль її виконання.