§ 28. Динамометри. Вимірювання сил

Будова динамометра (з грец. динаміс - сила; метрео - вимірюю) ґрунтується на тому, що сила пружності пружини за законом Гука прямо пропорційна видовженню (деформації) пружини.

Найпростіший пружинний динамометр виготовляють так. На дощечці закріплюють пружину, яка закінчується внизу стержнем з гачком (мал. 127). До верхньої частини стержня прикріплюють покажчик. На дощечці помічають положення покажчика - це нульовий штрих. Потім до гачка підвішують важок масою 102 г. На цей тягарець діє сила тяжіння 1 Н. Під дією сили 1 Н пружина розтягнеться, покажчик опуститься вниз. Позначають його нове положення і навпроти позначки ставлять цифру 1. Потім підвішують важки масою 204 г і ставлять позначку 2, яка означає, що при такому положенні сила пружності пружини дорівнює 2 Н і т. д.

Можна нанести поділки, які відповідають десятим частинам ньютона: 0,2; 0,4; 0,6 і т. д. Для цього проміжки між позначками 0 і 1, 1 і 2, 2 і 3 і т. д. треба поділити на 5 однакових частин.

Мал. 127

Проградуювати прилад — це означає нанести на нього шкалу з поділками.

Проградуйована таким чином пружина і буде найпростішим динамометром.

Для вимірювання сили використовують такі динамометри (мал. 128): а - шкільний демонстраційний динамометр; б - шкільний лабораторний динамометр (динамометр Бакушинського); в - цифровий динамометр для встановлення підйомних кранів на будівельних майданчиках; г - цифровий динамометр для вимірювання сил у різних напрямах.