§ 25. Сила

Для вивчення будь-якого природного явища використовують різні фізичні величини. Для того щоб описати якісно і кількісно взаємодію тіл, вводять фізичну величину, яку називають силою.

Сила — це фізична величина, яка є мірою взаємодії тіл і є причиною зміни швидкостей тіл або їх частин.

Спостереження. Якщо ми розглядаємо, наприклад, взаємодію руки з волейбольним м’ячем, то ми кажемо: «М’яч діє із силою на руку, або рука діє із силою на м’яч».

Дослід. Підвісимо на пружину яблуко (мал. 112). Пружина видовжиться. Якщо на неї підвісити два яблука, то вона видовжиться більше. Отже, два яблука діють на пружину з більшою силою, ніж одне.

Результат дії одного тіла на інше залежить від значення прикладеної сили.

Мал. 112

Що щільніше зачинені двері, то з більшою силою ми повинні їх штовхати або тягнути на себе, щоб відчинити.

Щоб легше було відкривати двері, ручку дверей прикріплюють якомога далі від завіс. Спробуйте їх відчинити, штовхаючи в точці, яка розміщується поблизу петель. Ви переконаєтеся, що це зробити набагато важче, ніж за допомогою ручки.

Результат дії одного тіла на інше залежить від точки прикладання сили.

Для одержання певного результату дії, наприклад розтягнути або стиснути пружину, зачинити або відчинити двері, потрібно прикладати сили в різних напрямах.

Дія одного тіла на інше залежить від напряму дії сили.

Графічно силу зображають у вигляді відрізка прямої зі стрілкою на кінці (мал. 113).

Початок відрізка суміщають з точкою прикладання сили. Довжина відрізка в певному масштабі дорівнює значенню сили. Стрілка показує напрям сили.

Величини, які, крім числового значення, характеризуються ще й напрямом у просторі, називають векторними (з лат. вектор - ведучий, несучий).

Мал. 113

Силу позначають латинською літерою F.

На малюнку 114 спортсмен приготувався стріляти з лука. У цьому разі його рука діє на тятиву із силою F, напрямленою вліво, а тятива діє на руку з такою самою за значенням силою, напрямленою вправо. Отже, значення сил однакові, але напрями їх протилежні.