Трудове навчання (для хлопців). 5 клас. Сидоренко

Розділ 2. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП

Розмічання заготовок

• Елементи графічних знань
• Інструменти для розмічання та способи його виконання

Пиляння фанери та ДВП

• Загальне уявлення про технологію пиляння
• Види інструментів для ручного пиляння
• Процес пиляння ножівкою
• Особливості процесу пиляння лобзиком
• Виготовлення виробу з фанери або ДВП

Прийоми свердління фанери та ДВП

• Загальні відомості про свердління
• Особливості свердління фанери та ДВП

Підготовка деталей виробу до оздоблення

• Інструментальне забезпечення підготовки виробу до оздоблення
• Способи підготовки поверхні виробу до оздоблення

Способи з'єднання деталей із фанери та ДВП

• Види з'єднань деталей виробу
• Механічні види з’єднань деталей із фанери та ДВП
• Клейові з’єднання деталей із фанери та ДВП

Оздоблення виробів із фанери та ДВП

• Види оздоблення виробів із фанери та ДВП
• Обробка поверхні виробу випалюванням
• Оздоблення поверхні виробу лакофарбовим покриттям
• Ознайомлення з професіями деревообробної промисловості

Розмічання заготовок

§ 8. Елементи графічних знань

Опорні поняття: кресленик, державний стандарт, формат, типи ліній, розміри, масштаб, ескіз.

Зображення різних предметів — малюнки з'явилися як засіб спілкування між людьми ще до створення писемності. На екскурсіях в історичному музеї можна побачити зразки наскельних зображень різних тварин з дивними позначками на їх тілі. Можна припустити, що такі малюнки використовувалися для навчання молодих мисливців і були свого роду інструкцією до виконання певної дії (мал. 23). Оскільки основним видом діяльності людини в ті часи було полювання з метою добування їжі, то і зображення на скелях описували саме цю діяльність.

Йшов час, людина почала опановувати нові види діяльності, такі як будівництво житла та різних технічних пристроїв, а це вимагало ще більшої кількості зображень, які ставали все складнішими за своїм змістом, тож майстри стали використовувати під час будівництва складні малюнки, а потім і кресленики.

Мал. 23. Зразки наскельних малюнків

Кресленик — це зображення деталі, виконане за допомогою креслярських інструментів із зазначенням його розмірів, назви, масштабу і матеріалу.

Для будівництва житла, фортець та інших споруд з'явилися перші кресленики, які називалися «планами». Ці кресленики зазвичай виконувалися в натуральну величину безпосередньо на землі, на місці майбутньої споруди.

У подальшому такі плани-кресленики стали виконувати на пергаменті, дереві і полотні в зменшеному вигляді. На креслениках намагалися показати як форму, так і розміри предметів.

Життя сучасної людини насичене найрізноманітнішими графічними зображеннями: рисунками, креслениками, схемами, планами, картами, графіками, діаграмами тощо.

Кресленики мають бути однаково зрозумілими для тих, хто їх виконує, і для тих, хто буде користуватися ними, навіть людям, які спілкуються різними мовами, тому що кресленик — це універсальна мова техніки. Розроблено єдині правила виконання креслеників та вимоги до їх оформлення. Вони містяться в документах, які називають державними стандартами.

Щоб кресленики були зручними для зберігання і користування ними, їх виконують на аркушах паперу певного розміру. Розміри аркуша креслярського паперу називають форматом. Формат аркуша визначається розмірами його сторін. У школі користуються аркушами з розмірами сторін 297x210 мм. Цей формат позначають А4, він є найменшим з форматів, визначених державним стандартом для виконання креслеників. Стандарт також передбачає певне оформлення аркуша (рамка та кутовий напис), але ви з цими правилами ознайомитеся в старших класах. У наш час кресленики можуть виконуватися і зберігатися в електронному вигляді, а також традиційним способом на папері за допомогою креслярських інструментів.

Для виконання креслеників застосовують лінії різної товщини й начерку. Найчастіше ви будете застосовувати такі лінії: суцільну товсту основну, суцільну тонку, штрихову і штрихпунктирну. У таблиці 1 вказані накреслення, основне призначення та товщини цих ліній. Згодом ви ознайомитеся з іншими типами ліній.

Таблиця 1

Багато виробів, що виготовляються у шкільній майстерні з фанери та ДВП, мають певний об'єм, але незначну товщину, у багато разів меншу за їх довжину і ширину. Зазвичай кресленик такого плоского предмета (мал. 24, б) містить одне зображення. Воно дає повне уявлення про форму зображуваної деталі та її будову.

Товщину плоского предмета на кресленику вказують умовним позначенням. Для цього застосовують велику латинську літеру 5, котру пишуть перед числовим значенням товщини. Умовне позначення наносять на поличку лінії-виноски (мал. 24, б).

Мал. 24. Зображення плоского предмета: а — загальний вигляд; б — кресленик

Для визначення величини виробу в цілому та його елементів зокрема на кресленику вказують розміри.

Розміри (числові параметри) можуть характеризувати різні величини, а саме: лінійні, радіальні, діаметральні та кутові. Розміри наносяться за допомогою виносних і розмірних ліній та розмірних чисел. При нанесенні лінійних розмірів виносна лінія є продовженням контуру деталі чи осьової лінії (мал. 24, б). Розмірну лінію проводять перпендикулярно виносним лініям на відстані 1—5 мм від їх кінця. Розмірна лінія, як правило, обмежується стрілками.

Розмірні числа проставляють у міліметрах, одиниці виміру при цьому не вказуються. Розмірні числа розташовують над розмірною лінією якомога ближче до середини. Слід уникати перетину розмірних та виносних ліній. Лінійні розміри бувають горизонтальні, вертикальні та похилі.

При нанесенні розмірів кіл використовують знак діаметра 0, який ставлять перед розмірним числом. Для нанесення розмірів циркульних кривих використовують велику латинську літеру Я, яку ставлять перед розмірним числом. Число розмірів на зображеннях виробів повинно бути мінімальним, але достатнім для його виготовлення.

Зображення предмета на кресленику вибирають такими, щоб якнайповніше використовувалось поле кресленика. Щоб збільшити чи зменшити зображення на кресленику, застосовують масштаб,

Масштаб визначають відношенням розміру зображення предмета до його натурального розміру.

На креслениках зображення предметів збільшують чи зменшують не в довільну кількість разів. Державні стандарти визначають такі значення масштабів:

• масштаби зменшення — 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10 та ін.;
• масштаб натурального розміру — 1:1;
• масштаби збільшення — 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1 та ін.

За будь-якого масштабу зображення розміри на кресленику наносять дійсні. На полі кресленика масштаби записують так: М 2:1; М 1:5; М 1:10 і т. д.

Дуже часто в деревообробній майстерні деталі роблять за зображенням, виконаним від руки на аркуші паперу в клітинку. Такий вид графічної документації називають ескізом.

Ескізом називають зображення виробу, виконане за правилами креслення без застосування креслярських інструментів, без масштабу, лише додержуючись на око пропорції між частинами зображуваної деталі.

Мал. 25. Ескіз (а) і кресленик (б) деталі

Для порівняння на малюнку 25 показано ескіз (а) і кресленик (б) однієї і тієї самої деталі. Вид графічної документації, потрібної для виготовлення виробу, можна обрати самостійно або за допомогою вчителя.

Незважаючи на допустимі спрощення, ескіз повинен давати уявлення про зображений на ньому предмет. Тому лінії на ескізі мають бути рівними і чіткими, всі написи і позначення — акуратними.

Ескізи виконують на папері в клітинку. Це полегшує й прискорює проведення ліній, виконання потрібних побудов. За допомогою клітинок легко додержувати пропорційності частин предмета. Дуги кіл на ескізах розмічають циркулем, а потім обводять від руки.

Щоб правильно виконати ескіз деталі, рекомендуємо дотримуватися такої послідовності:

• 1. Ознайомитися з деталлю, вивчивши її будову.
• 2. Визначити положення зображення на полі ескізу.
• 3. Послідовно розмітити й обвести контур зображення предмета. Побудову зображень на ескізах здійснюють так само, як і на креслениках.
• 4. Нанести виносні і розмірні лінії.
• 5. Визначити розміри майбутньої деталі і нанести розмірні числа відповідно до розташування розмірних ліній.
• 6. Зазначити назву деталі і матеріал, з якого її виготовлено. У разі потреби масштаб на ескізі можна вказати у правому нижньому куті аркуша під назвою деталі та зазначенням матеріалу.

Насамкінець перевіряють ескіз. При цьому треба впевнитися, що зображення побудоване правильно і дає повне уявлення про форму деталі і її окремих частин; зображення доповнюється потрібними розмірами і умовними позначеннями.

Виконаємо завдання разом

На малюнках 26—28 зображено кресленики трьох виробів у двох варіантах а і б, один з яких виконано з помилкою, а інший — правильно. У помилкових варіантах неправильно використано лінії різної товщини та накреслення, а також вказано розміри без дотримання правил. Нам треба знайти помилки та визначити правильні зображення.

Якщо порівняти малюнки 26, а і 26, б, то помічаємо, що на верхньому малюнку контур деталі майже не помітний, оскільки виконаний тонкими лініями. Зате в око впадають товсті розмірні та виносні лінії, що відволікає від прочитування форми самої деталі. Тож керуючись наведеним у таблиці 1 призначенням кожної з ліній та загальним враженням від споглядання зображень, можна стверджувати, що саме кресленик на малюнку 26, б є правильним.

Пригадаємо, коли хочемо відзначити якесь місце у тексті, то ми його зазвичай підкреслюємо знизу. Отже, розмір, проставлений під горизонтальною розмірною лінією на малюнку 27, б, прочитується погано, тому розмірне число завжди ставиться над горизонтальними розмірними лініями. Також, пам’ятаючи, що ми пишемо і прочитуємо літери у слові зліва направо, розмірне число завжди ставитимемо зліва від вертикальної розмірної лінії. Отже, правильний кресленик подано на малюнку 27, а.

Розглядаючи кресленики дошки для нарізання продуктів на малюнку 28, відзначимо, по-перше, що верхня і нижня частини дошки є симетричними (якщо кресленик 28, а зігнути посередині, то ці частини при накладанні співпадуть), а по-друге, пригадаємо, що осьова лінія на креслениках є лінією симетрії. На малюнку 28, б проведена осьова лінія не є лінією симетрії, тобто використана помилково, отже, правильним є кресленик на малюнку 28, а.

Запитання та завдання

• 1. Який вид зображення називають креслеником?
• 2. Для чого призначена тонка суцільна лінія?
• 3. Для чого призначена суцільна товста основна лінія?
• 4. Яка різниця між креслеником і ескізом?
• 5. Для чого застосовують масштаб?

Додаткова інформація

Перетин штрихпунктирних ліній (за наявності в деталі двох осей симетрії) повинен проходити в місці знаходження штрихів. Лінія починається і закінчується штрихом.

• Термін «штрих» у перекладі з німецької означає «лінія, риска», термін «пунктир» походить від латинського слова, котре в перекладі означає «точка».
• Термін «стандарт» походить від англійського слова, яке в перекладі значить «зразок».