Підручник з Біології і екології. 11 клас. Шаламов - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 30. Екологічна політика в Україні

Основні цілі екологічної політики України потребують зусиль для їхньої реалізації

Зі зростанням кількості проблем, пов'язаних зі змінами в довкіллі, у середині XX ст. у світі почала формуватися нова галузь державного управління — екологічна політика. Її основним завданням є постановка екологічних цілей й сприяння їх досягненню на державному рівні. У 1946 році сформувалося Українське товариство охорони природи (рис. 30.1, А), яке стало основою відомств Української РСР, а згодом і України, що займаються питаннями природокористування. Починаючи з 2010 року ця галузь державного управління знаходиться під керівництвом Міністерства екології та природних ресурсів України (рис. 30.1, Б).

Рис. 30.1. Емблеми Українського товариства охорони природи (А) та Міністерства екології й природних ресурсів України (Б)

Згідно із Законом України про «Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» метою екологічної політики є стабілізація й поліпшення стану навколишнього природного середовища для створення безпечніших умов для життя й здоров'я населення, упровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем і захист конституційних екологічних прав громадян. Основними зазначеними в ньому цілями екологічної політики є:

  • формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання й виробництва;
  • забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України;
  • зниження екологічних ризиків для екосистем і здоров'я населення;
  • удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління.

На жаль, частина завдань, що були закладені в попередній стратегії екополітики України до 2020 року, через складну економічну ситуацію, корупцію, лобіювання інтересів, кризи державної влади так і залишилися на папері. В Україні немає затвердженої концепції сталого розвитку, і він визначається Національною доповіддю «Цілі Сталого Розвитку: Україна» та ратифікованими1 міжнародними угодами чи конвенціями, які зазвичай мають декларативний характер і не описують чітких шляхів досягнення поставлених цілей. Але в екологічній політиці держави більшу роль починають відігравати громадські організації й місцеві ініціативи (рис. 30.2). Влада ж зі свого боку повинна намагатися їх «почути» і створювати економічні стимули для реалізації природозбережувальних заходів.

1 Ратифікація (від лат. ratus — затверджений і facere — робити) — процес затвердження міжнародного документа, що робить його обов’язковим до виконання на території держави.

Рис. 30.2. Роль громадськості у вирішенні екологічних проблем

А. Прибирання екоактивістами й екоативістками разом із місцевими жителями вулиць міста Кісумі в Кенії. Б. Протести проти будівництва гідроелектростанцій на Дністрі. В Україні затверджено численні законодавчі акти, що регулюють природоохоронну галузь

Правова охорона довкілля полягає у визначенні прав, обов'язків і відповідальності громадян, підприємств і установ та держави загалом у взаємодії з навколишнім середовищем. Перші правові засади природоохоронного регулювання на українських землях з'явилися ще в XI-XII ст. у «Руській правді» — збірнику правових норм Київської Русі, де були прописані заборони на вилов деяких риб під час нересту, вимоги до ведення землеробства, бджолярства й інших ремесел. Сучасне екологічне право в нашій країні ґрунтується на низці законів, основні з яких наведено в таблиці 30.1.

Таблиця 30.1. Основні нормативні акти України в галузі охорони природи

Нормативний акт

Рік прийняття

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

1991

Закон України «Про природно-заповідний фонд України»

1992

Закон України «Про охорону атмосферного повітря»

1992

Закон України «Про тваринний світ»

1993

Лісовий кодекс України

1994

Водний кодекс України

1995

Закон України «Про пестициди й агрохімікати»

1995

Конституція України

1996

Закон України «Про відходи»

1998

Закон України «Про рослинний світ»

1999

Земельний кодекс України

2001

Закон України «Про екологічну мережу України»

2004

Конституція України як основний закон України у статті 16 проголошує, що обов'язком держави є забезпечення екологічної безпеки й підтримання екологічної рівноваги на території країни, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу. Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожна людина має право брати участь у обговоренні, розробленні й реалізації нормативно-правових актів, а також заходів, що спрямовані на охорону навколишнього природного середовища й раціональне використання природних ресурсів. І екологічні активісти й активістки намагаються реалізовувати це право якнайширше. При цьому громадянки і громадяни зобов'язані берегти й охороняти природу, раціонально використовувати її багатства й компенсувати шкоду, заподіяну негативним впливом на довкілля.

Україна бере участь у міждержавному співробітництві з питань охорони довкілля

Один із законів екології Баррі Коммонера зазначає, що «усе пов'язано з усім» і процеси антропічної зміни природи не є винятком. Ще у § 23 ми говорили про те, що забруднення стало глобальним процесом, коли місце утворення й місце впливу забруднювача можуть відділяти сотні й тисячі кілометрів (згадайте хоча б Велику тихоокеанську сміттєву пляму посеред океану).

Тому й боротися з негативними впливами на довкілля потрібно усюди, а не лише в кількох країнах, що задумуються над станом довкілля1. Рішення, використані в одних країнах, можуть стати в нагоді в інших, а вплив природоохоронних заходів може поширюватися й через державні кордони. Ба більше, міжнародна співпраця дозволяє краще вирішувати локальні проблеми окремих регіонів. У 1996 році Україна ратифікувала Бернську конвенцію про охорону дикої флори й фауни та природних середовищ в Європі, а також бере участь у транскордонних проектах збереження біорізноманіття в Карпатах і Чорному морі. Наприклад, на території Польщі, Словаччини й України створено міжнародний біосферний резерват «Східні Карпати», що став першим у світі біосферним заповідником, розташованим одразу в трьох країнах. Реалізація екологічних програм, пов'язаних із дельтою Дунаю, поєднує інтереси України, Румунії й Молдови, а з Чорним морем — ще й Болгарії, Туреччини та Грузії. Між Україною й багатьма державами світу підписано численні угоди про співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища, ядерної безпеки, управління водними ресурсами, змін клімату.

Наша держава є активним учасником багатьох екологічних програм і організацій міжнародного рівня, зокрема тих, що проводяться під егідою ООН чи Європейського Союзу. В Україні ратифіковано численні міжнародні конвенції, частину з яких наведено в таблиці 30.2.

Багато з цих конвенцій мають додаткові протоколи чи угоди, що розширюють чи чіткіше окреслюють їх окремі положення. Зазвичай більшість названих протоколів ратифіковано й Україною. Так, наша країна ратифікувала Монреальський протокол, що покликаний обмежити виробництво й використання хлорофлуоровуглеводнів (фреонів) (Дивись § 24), Кіотський протокол і Паризьку кліматичну угоду (рис. 30.3), що призначені скоротити викиди парникових газів, Протокол про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря, що спрямований на охорону акваторії моря, Картахенський протокол про біобезпеку, який регулює дослідження й використання генетично модифікованих організмів.

1 Часто розвинені країни не підписують чи не ратифікують міжнародні екологічні договори через їхню економічну невигідність для себе, протиставляючи сьогоденну вигоду майбутньому негативному впливові на довкілля.

Таблиця 30.2. Основні конвенції в галузі охорони довкілля, ратифіковані Україною

Конвенція

Рік підписання

Рік ратифікації

Віденська конвенція про охорону озонового шару

1985

1986

Конвенція про охорону біологічного різноманіття

1992

1994

Конвенція про захист Чорного моря від забруднення

1992

1994

Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату

1992

1996

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення

1973

1999

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин

1979

1999

Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів і їх видаленням

1989

1999

Орхуська конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля

1998

1999

Європейська ландшафтна конвенція

2000

2005

Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі

2001

2007

Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат

2003

2004

Як це не прикро, але в Україні є ряд проблем із впровадження положень ратифікованих конвенцій, протоколів і угод через часті зміни управлінського апарату, що повинен координувати їх виконання, блокування змін на рівні погодження різними міністерствами й відомствами. Однак у багатьох галузях, завдяки приєднанню України до міжнародних документів, спостерігаються значні екологічні зрушення. Завдяки активній позиції нашої країни в екологічних питаннях нам щороку вдається отримувати гранти на реалізацію природоохоронних заходів від міжнародних фондів і фінансових установ. Крім того, в Україні функціонують представництва міжнародних організацій, що займаються вивченням і збереженням довкілля (рис. 30.4).

Рис. 30.3. Момент підписання Паризької кліматичної угоди

Рис. 30.4. Усесвітній фонд природи є однією з міжнародних громадських організацій, що працюють в Україні

Життєві запитання — обійти не варто!

Елементарно про життя

• 1. Укажіть одну з цілей екологічної політики України до 2030 року.

  • А зменшення фінансування міжнародних екологічних проектів
  • Б збереження природних екосистем
  • В підвищення кількості громадських організацій екологічного спрямування
  • Г формування в суспільстві розуміння засад державної екологічної політики

• 2. Додатком до якої конвенції є Монреальський протокол 1987 року?

  • А Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату
  • Б Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі
  • В Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин
  • Г Віденської конвенції про охорону озонового шару

• 3. Увідповідніть Закони України з цитатами з їх перших розділів.

  • 1 Про охорону навколишнього природного середовища
  • 2 Про пестициди й агрохімікати
  • 3 Про відходи
  • 4 Про рослинний світ
  • А визначення ... системи заходів, пов'язаних з організаційно-економічним стимулюванням ресурсозбереження
  • Б регулювання суспільних відносин у сфері охорони ... мохоподібних, водоростей, лишайників
  • В збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів
  • Г регулює правові відносини, пов'язані з ... виробництвом, закупівлею, транспортуванням ... та безпечним для здоров'я людини ... застосуванням

У житті все просто

• 4. У яких напрямках українським членам/членкиням парламенту варто посилити роботу над природоохоронним законодавством?

У житті не все просто

• 5. Сконтактуйте з найцікавішою для вас українською екологічною громадською організацією й дізнайтеся, чим вона займається. Поділіться почутим на уроці.

• 6. Активісти й активістки відомої організації «Greenpeace» часто йдуть на порушення закону для досягнення своїх цілей і привернення уваги до певної проблеми. Чи є такі способи захисту довкілля припустимими? Як по-іншому можна досягати бажаних цілей? Проведіть дискусію в класі з цього питання.

Проект для дружної компанії

• 7. Екологічна політика освітнього закладу.

  • 1) З'ясуйте, чи містяться в організаційних документах вашого освітнього закладу (наприклад, статуті) засади екологічної політики.
  • 2) Обговоріть з учнівським і педагогічним колективом, які аспекти екологічної політики варто було б запровадити.
  • 3) Обґрунтовано запропонуйте адміністрації закладу освіти здійснити кроки в цьому напрямку.

buymeacoffee