Хімія. Рівень стандарту. 10 клас. Савчин

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А

Авітаміноз — хронічна нестача певного вітаміну або мінеральної речовини в організмі людини.

Адсорбція — поглинання газів, пари або рідин поверхневим шаром твердого тіла чи рідини.

Алкани — насичені вуглеводні гомологічного ряду метану, що мають загальну формулу C_nH_2n+2^.

Алканоли — назва насичених одноатомних спиртів за номенклатурою IUPAC.

Алкени — вуглеводні із загальною формулою СnН_2n, у молекулах яких між атомами Карбону є один подвійний зв'язок.

Алкіни — вуглеводні із загальною формулою СnН_2n-2, у молекулах яких між атомами Карбону є один потрійний зв'язок.

Альдегіди — органічні речовини, до складу яких входить альдегідна група -СНО, сполучена з алкільним радикалом.

Аміни — похідні амоніаку, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені на алкільні (вуглеводневі) радикали.

Аміногрупа — група атомів -NH₂.

Амінокислоти — органічні речовини, до складу молекул яких входять аміногрупи -NH₂ й карбоксильні групи -COOH.

Амфотерність — здатність речовин проявляти подвійні хімічні властивості (основні та кислотні).

Анілін — ароматичний амін складу C₆H₅NH₂.

Антибіотики — речовини природного або синтетичного походження, які пригнічують розвиток бактерій або вбивають їх.

Арени — ароматичні вуглеводні.

Б

Багатоатомні спирти — органічні-речовини, до складу молекул яких входять дві або більше гідроксильні групи, зв'язані з алкільним радикалом.

Бактерициди — органічні речовини, що захищають рослини від збудників хвороб — бактерій.

Барвники — речовини, що надають забарвлення.

Бензен — ароматичний вуглеводень,-молекулярна формула якого С₆Н₆.

Білки — природні полімери, мономерами яких є залишки амінокислот.

Біологічно активні речовини — речовини, які містяться в організмі в невеликих кількостях, але проявляють високу активність і впливають на різні біологічні процеси.

Біомаса — загальна кількість живої речовини в певній екосистемі.

Біопаливо — відновлюване паливо, виготовлене з рослинної сировини.

Біостимулятори — штучні й синтетичні аналоги природних стимуляторів росту.

Бродіння — біохімічний процес розкладу вуглеводів, що відбувається під впливом мікроорганізмів або ферментів.

В

Вітаміни — життєво необхідні біологічно активні речовини.

Водневий зв'язок — електростатична взаємодія між молекулами за участю атомів Гідрогену.

Волокна — матеріали, що складаються з довгих і тонких ниток, виготовлених із природних або синтетичних полімерів.

Вуглеводи — органічні речовини, склад молекул яких виражають загальною формулою С_n(Н₂О)_m.

Г

Гербіциди — органічні речовини, засоби боротьби з бур'янами.

Гідратація — приєднання води до молекул органічних сполук.

Гідрати — продукти гідратації.

Гідроліз — реакція обміну між деякими сполуками й водою.

Гідроксильна група — характеристична група спиртів.

Гідрування — приєднання водню за місцем кратних зв'язків.

Гіпервітаміноз — хвороби, що виникають при надмірному надходженні вітамінів в організм людини.

Гліцерол — триатомний спирт.

Глюкоза — моносахарид, хімічна формула якого С₆Н₁₂О₆.

Гомологи — речовини, подібні за будовою та властивостями, але відрізняються одна від одної за складом молекул на одну чи кілька груп атомів СН₂.

Гума — вулканізований каучук.

Д

Дегідратація — реакція відщеплення води від молекули органічної сполуки.

Дегідрування — реакції відщеплення водню від молекул органічних сполук.

Денатурація — руйнування білкової молекули до первинної структури.

Дисоціація — розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони.

Дипептид — продукт реакції поліконденсації двох амінокислот.

Е

Ебоніт — вулканізований каучук, у складі якого вміст сірки перевищує вміст гуми (25-40 %).

Етаналь — альдегід, до складу молекули якого входить характеристична група -СНО, сполучена з алкільним радикалом -СН₃. Молекулярна формула СН₃-СНО.

Етанова кислота — представник насичених одноосновних карбонових кислот, молекулярна формула якого СН₃-СООН.

Етанол — представник насичених одноатомних спиртів складу С₂Н₅ОН. Естери — похідні вуглеводнів, молекули яких містять естерну групу -COOR. Естерифікація — реакції утворення естерів між карбоновими кислотами й спиртами.

Ж

Жири — естери гліцеролу та вищих карбонових кислот.

З

Збалансоване харчування — харчування з оптимальним поєднанням харчових продуктів та їхніх компонентів (білків, жирів, вуглеводів).

Зв'язок:

• генетичний — зв'язок між органічними речовинами, що проявляється в перетвореннях одних класів речовин на інші;
• одинарний — ковалентний зв'язок на основі спільної електронної пари;
• подвійний — ковалентний зв'язок на основі двох спільних електронних пар;
• потрійний — ковалентний зв'язок на основі трьох спільних електронних пар.

І

Ізомери — речовини, що мають однаковий склад молекул, але різну хімічну будову, а отже, і властивості.

Ізомерія — явище утворення речовин з однаковим складом молекул, але різним розміщенням атомів.

Індикатор — речовина, що змінює забарвлення в кислотному або лужному середовищі та сприяє визначенню хімічної природи цієї речовини.

Інсектициди — отрутохімікати, за допомогою яких знищують комах.

ІЮПАК (IUPAC) — Міжнародний союз теоретичної та прикладної хімії; затверджує хімічну термінологію та номенклатуру (систему назв).

Й

Йони — заряджені частинки, на які перетворюються атоми або групи атомів, коли втрачають або приєднують електрони.

Йонні реакції — реакції між йонами.

К

Карбонові кислоти — органічні речовини, до складу молекул яких входить одна або кілька карбоксильних груп -СООН.

Карбоксильна група — група атомів -СООН, яка складається з карбонільної групи >С=О й гідроксильної -ОН.

Каталізатор — речовина, що впливає на швидкість хімічної реакції, але сама при цьому не витрачається.

Класифікація — система поділу предметів, явищ, речовин, понять на класи за спільними ознаками.

Композит — матеріал, у якому поєднуються два або більше компонентів, що має кращі властивості, ніж у кожного з них окремо.

Компетенція — коло питань, з якими людина добре обізнана.

Компостування — спосіб використання органічних добрив, основою якого є переробка їжі на добрива або ґрунтові добавки.

Консервант — антисептична речовина, яка забезпечує зберігання харчових продуктів тривалий час.

Крохмаль — природний полімер, склад якого відображає формула (-С₆Н₁₀О₅-)_n, а молекули мають лінійну та розгалужену будову.

М

Макромолекула — молекула, що має високу молекулярну масу та складається із залишків відповідного мономера.

Матеріали — речовини, які використовують для виготовлення фізичних тіл, предметів для вжитку чи виробництва.

Метан — перший представник гомологічного ряду алканів.

Мила — натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот.

Мономер — низькомолекулярна речовина, що вступає в реакції полімеризації та поліконденсації з утворенням високомолекулярної речовини (полімеру).

Н

Наповнювачі — речовини (матеріали), які не змінюють властивостей полімеру або змінюють його, надаючи інших потрібних якостей.

Нітрогеновмісні органічні сполуки — органічні речовини, до складу молекул яких, крім Карбону, Гідрогену та Оксигену, входять атоми Нітрогену.

Номенклатура органічних сполук — назви сполук Карбону, утворених за відповідною системою принципів і правил з використанням термінологічних понять.

Норпласти — композити, основою яких є полімери, а наповнювачі різні.

О

Оксигеновмісні органічні сполуки — органічні речовини, до складу молекул яких, крім Карбону й Гідрогену, входять атоми Оксигену.

Олії — рідкі жири.

Омилення — реакція лужного гідролізу жиру.

Органічні речовини — сполуки Карбону.

П

Парафіни — традиційна назва алканів.

Піни — композитні матеріали, наповнені газами.

Піноутворювачі — речовини (гази) для надання пористості.

Пластифікатори — речовини, що надають більшої еластичності.

Пластмаси — матеріали на основі природних або синтетичних полімерів, штучно створені людиною.

Поліетилен — продукт полімеризації етену (етилену).

Поліконденсація — реакція, унаслідок якої крім високомолекулярної речовини утворюється низькомолекулярний продукт (вода).

Полімери — природні, штучні та синтетичні високомолекулярні сполуки, до складу молекул яких входять мономерні ланки, що повторюються багато разів.

Полімеризація — реакція утворення високомолекулярних сполук (полімерів) з низькомолекулярних (мономерів).

Р

Реакції:

• розкладу — реакції, під час яких з однієї складної речовини утворюються дві або більше простіші за складом речовини;
• заміщення — реакції між простою та складною речовинами, коли атоми простої речовини заміщають атоми в складній;
• галогенування — реакції взаємодії органічних речовин з галогенами;
• ізомеризації — реакції утворення ізомерів за нагрівання й участю каталізаторів.

Регенерація — відновлення попереднього складу й будови речовин.

Рециклінг — переробка пластмас і повторне їх використання.

Рециркуляція — багаторазове повне або часткове повернення потоку газів, рідких або твердих речовин у технологічний процес.

С

Сахароза — дисахарид, молекулярна формула якого С₁₂Н₂₂О₁₁ або С₁₂(Н₂О)₁₁.

Синтетичні органічні сполуки — продукти синтетичної хімічної промисловості.

Сировина — природні або синтетичні речовини (матеріали), які використовують для виробництва продукції в різних галузях суспільного виробництва.

Спирти — органічні речовини, до складу молекул яких входить одна або кілька гідроксильних груп -ОН:

• одноатомні — до складу яких входить одна гідроксильна група;
• багатоатомні — до складу яких входять дві або більше гідроксильні групи.

Співполімер — речовина, що бере участь у реакції полімеризації з іншою речовиною.

Стабілізатори — речовини, що підвищують стійкість матеріалів (пластмаси, гуми тощо) до впливу температур, дії хімічних речовин.

Стимулятори росту — речовини, що позитивно впливають на ріст і розвиток рослин і тварин.

Ступінь полімеризації — число, що вказує на кількість мономерних ланок у полімері.

Т

Тверде мило — натрієві солі вищих карбонових кислот.

Термопластична пластмаса — полімер, що розм'якшується й плавиться в певному діапазоні температур з утворенням в'язких рідин.

Термореактивна пластмаса — полімер, який під час нагрівання втрачає пластичність і форму та ніколи до неї не повертається після охолодження.

У

Утилізація — використання речовин з певною користю.

Ф

Фармація — галузь, що представляє науку про ліки.

Фенол — органічна речовина складу С₆Н₅ОН, що розглядається як похідна бензену, у молекулі якого один атом Гідрогену заміщений на гідроксильну групу -ОН.

Ферменти — специфічні органічні каталізатори білкової природи, що регулюють біохімічні процеси в живих організмах.

Фотосинтез — процес синтезу органічної речовини з вуглекислого газу й води в зелених листках рослин на світлі.

Фунгіциди — органічні речовини, засоби профілактики й боротьби з грибковими захворюваннями рослин і тварин.

Х

Хімічний зв'язок — зв'язок на основі взаємодії між частинками речовини (атомами, молекулами, йонами), унаслідок чого утворюються хімічно стійкі молекули чи кристали.

Хімія — наука про природу, що формує уявлення про наукову картину світу, роль речовин у розвитку природи, зв'язки між неорганічними й органічними речовинами та їхню роль у житті людини, допомагає зрозуміти єдність усіх процесів у природі.

Ц

Целюлоза — природний полімер, склад якого відображає формула (-С₆Н₁₀О₅-)_n, а молекули мають лінійну будову.

Я

Якісні реакції — реакції, за допомогою яких розпізнають органічні речовини.

ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ