Мистецтво. 5 клас. Рубля

Словник мистецьких термінів

А капела — спів без музичного супроводу.

Абстрактні твори — картини, в яких кольорові сполучення емоційно впливають на глядача, викликають певні асоціації, пробуджують уяву, навіть якщо зображення безпредметне.

Амплуа — тип ролей, подібних за характером, які виконує актор/акторка.

Ансамбль — невеликий за складом музичний колектив (до 12 осіб); сумісне виконання музичного твору кількома учасниками.

Аранжування — перекладання, пристосування музичного твору, написаного для певного інструмента (голосу співака/співачки або ансамблю), для виконання його в іншому складі інструментів (голосів).

Архітектура — мистецтво проектування й зведення будівель, споруд, а також створення естетичного навколишнього середовища.

Асоціативність — встановлення зв’язків між окремими уявленнями, внаслідок чого одне з них викликає інше.

Балет — вистава, зміст якої розкривається в музично-хореографічних образах.

Вертепний театр — пересувний театр ляльок, в якому розігрують релігійні та побутові п’єси.

Веснянки — загальна назва календарно-обрядових пісень, пов’язаних із початком весни та наближенням польових робіт.

Відблиск — найсвітліша пляма світла на поверхні предмета. Зазвичай невеличка ділянка, розташована прямо навпроти джерела світла.

Вокаліз — музичний твір для виконання голосом (солістом або хором) без слів у супроводі музичного інструмента або оркестру.

Вокальна музика — музика, призначена для виконання голосом.

Вуличний театр — вид театрального мистецтва, постанови якого відбуваються на відкритому просторі і не потребують обладнання спеціальної сцени, облаштування освітлення, декорацій.

Графіка — вид образотворчого мистецтва, який включає всі різновиди малюнка і друковані художні твори (різноманітні види гравюри), які ґрунтуються на мистецтві малюнка.

Графічний дизайн — вид сучасної творчості, який полягає в створенні графічних об’єктів (листівок, логотипів, візиток, веб-сайтів) за допомогою різних видів графіки.

Декоративно-прикладне мистецтво — вид мистецтва, що передбачає художню обробку предметів побуту та створення виробів, які мають практичне призначення.

Джингл — коротка закінчена музична фраза; проста мелодія, часто зі словами, яка легко запам’ятовується і застосовується в рекламі на радіо й телебаченні.

Діапазон — звуковий об’єм співацького голосу, музичного інструмента, мелодії, що визначається відстанню (інтервалом) між найнижчим і найвищим звуками.

Емблема — символічне зображення якого-небудь поняття або ідеї.

Звуковий дизайн — гармонійне упорядкування різних звуків (музичних, шумових, природних) для створення певного ефекту або настрою.

Знак — умовний графічний образ, який передає певну інформацію.

Інсталяція — творче поєднання різних окремих предметів у спільну просторову композицію відповідно художнього задуму.

Інструментальна музика — музика, призначена для виконання на інструментах без участі вокалу (людського голосу).

Інтернет — глобальна всесвітня мережа, яка з’єднує комп’ютери по всьому світу.

Інтонація — втілення художнього образу засобами музичної виразності.

Інформація — відомості, знання про навколишній світ.

Кавер-версія — обробка, аранжування, переспів раніше відомої музичної композиції іншими виконавцями на новий лад.

Календарно-обрядові пісні — поетично-музичні твори, пов’язані з обрядовістю або відповідною трудовою діяльністю у певну пору року.

Каприс — віртуозна інструментальна п’єса примхливого характеру, блискучого, ефектного стилю. Вирізняється багатством несподіваних ефектних прийомів.

Кіномистецтво — один з наймолодших видів мистецтва, твори якого створюються за допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворених засобами анімації подій.

Кліп, відеокліп — коротке відео з музичним супроводом; відео для певної музичної композиції.

Колорит — гармонійне поєднання, взаємодія, тональне поєднання кольорів у картині.

Композиція — поєднання усіх частин твору, гармонійне розташування їх на площині, у просторі (образотворче мистецтво, архітектура) або втілення змісту за певним порядком частин (музичне мистецтво, література).

Лесування — багатошарове послідовне накладення фарби на попередні просохлі шари.

Логотип — оригінальне графічне написання назви товарного бренду, фірми, компанії, установи та ін.

Малюнок — зображення предметів та явищ, виконане на площині від руки за допомогою графічних засобів: ліній, штриха, крапки, плями та їхніх комбінацій.

Мас-медіа — засоби інформації, яким притаманні звернення до масової аудиторії.

Мелодія — змістовне одноголосне чергування музичних звуків, головний виражальний засіб музики.

Музична форма — побудова музичного твору, в якій втілюється його зміст і задум композитора.

Музичний кросовер — взаємопроникнення, гармонійне поєднання жанрів класичної та популярної музики.

Музичний фольклор (народна музика) — вокальна (пісенна), інструментальна, вокально-інструментальна усна творчість народу, невід’ємно пов’язана з його життям і побутом.

Мультиплікація — вид кіномистецтва, твори якого створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху намальованих (графічна анімація) або об’ємних (об’ємна анімація) об’єктів.

Мюзикл — вистава музичного театру, яка поєднує драматичну дію, сценічне мовлення, музичні та хореографічні номери.

Насиченість — ознака, за якою визначають яскравість кольору, його інтенсивність та відмінність від рівного за тоном ахроматичного кольору.

Опера — вистава, у якій поєднуються мовлення, вокальна та інструментальна музика.

Оперета (або музична комедія) — вистава музичного театру, яка вирізняється переважно легким розважальним характером.

Оркестр — великий колектив музикантів, які грають на різних інструментах. Розрізняють симфонічний, камерний, духовий оркестри, оркестри народних інструментів та ін.

Перформанс — театралізований виступ на публіці з метою справити враження, привернути увагу, залучити до дій.

Пластилінографія — створення на горизонтальній поверхні ліпних картин із зображенням різного ступеня опуклих, напівоб’ємних форм.

Професійна музика — музика, створена композиторами/композиторками. У її творах жанр, форма, художній образ та особливості засобів музичної виразності підпорядковані авторському художньому задуму.

Рефлекс — віддзеркалене світло від сусідніх предметів, що виникає на ділянці власної тіні предмета, утворюючи світлові плями з розмитим краєм.

Ритм — рівномірне чергування мовленнєвих, звукових, зображальних елементів у відповідній послідовності через певні інтервали.

Родинно-побутові пісні — поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з особистим життям.

Саундтрек — музичний супровід фільму, мультфільму, комп’ютерної гри; пісня чи інструментальна тема, яка пронизує фільм та втілює його головну ідею.

Світлота — ознака, за якою визначають, наскільки розбіленим або затемненим є колір.

Світлотінь — розподіл світла й тіні на всьому, що нас оточує. Світлотіньові переходи дозволяють нам бачити об’єм форми предметів.

Скульптура — вид образотворчого пластичного мистецтва, основним завданням якого є відтворення дійсності в об’ємних формах.

Стріт-арт — різновид сучасного монументального живопису, спрямований на художнє оздоблення міських будівель.

Сценічний танець — твір хореографічного мистецтва, призначений для показу на сцені.

Сюїта — цикл музичних п’єс, різних за характером, але об’єднаних спільним художнім задумом, темою.

Танець — твір хореографічного мистецтва, що виконується соло, у парі або групою виконавців/виконавиць.

Театр «живих скульптур» — театралізоване дійство, влаштоване акторами/акторками, які створюють образи рухливих статуй.

Тембр — забарвлення звука, притаманне певному музичному інструменту або людському голосу.

Тінь — частини поверхні, на які не потрапляють прямі промені світла.

Тональність — ознака, за якою можна визначити, до якої частини хроматичного спектра належить той чи інший колір.

Транскрипція — переробка музичного твору для інших інструментів.

Трансформація — зміна, перетворювання виду, форми, істотних властивостей чого-небудь.

Фактура — характер поверхні готового твору (гладкість, шорсткість, рельєфність).

Флешмоб — захід з елементами театралізації, у якому одночасно беруть участь багато осіб, об’єднаних спільною ідеєю.

Фольклор — усна художня творчість, яка виникла в народному середовищі і є джерелом національних мистецьких традицій.

Фотомистецтво — вид образотворчого мистецтва, твори якого виконують засобами фотографії.

Хор — великий співацький колектив.

Хореографія — вид мистецтва, в якому головним засобом створення художнього образу є рух і положення тіла танцівника/танцівниці.

Художній образ — будь-яке явище реального життя, втілене у творі мовою мистецтва.

Художня творчість — вид діяльності, результатом якої є створення мистецьких образів.

Цирк — видовищний (синтетичний) вид мистецтва, за законами якого будується розважальна вистава на арені спеціальної будівлі круглої форми з високим куполом.