Правління князів: походи й реформи. 7 клас. Воропаєва

Ярослав Мудрий: князь, що «засіяв книжними словами серця віруючих людей»

«Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав... засіяв книжними словами серця віруючих людей...»

Літопис Руський

Ярослав Мудрий. Реконструкція

Пам'ятник Ярославу Мудрому в м. Києві. Скульптор І. Кавалерідзе

1. Прихід на київський престол.

В історії кожного народу є особистості, якими не можна не пишатися. Для України такою постаттю, беззаперечно, є Ярослав Мудрий. Чому цього князя називають Мудрим? Чим він запам’ятався нащадкам? Із ким воював? Які архітектурні пам’ятки було побудовано за його правління? У чому полягає суть «шлюбної дипломатії» та як Ярослав Володимирович став «тестем Європи?».

Про все це і набагато більше ми пропонуємо вам зараз дізнатися.

Після смерті Володимира Великого між його синами розпочалася запекла боротьба за владу. Переможцем у ній став князь Ярослав, якому вдалося здолати свого брата Святополка прозваного в народі Окаянним через те, що в боротьбі за владу звернувся по допомогу до печенігів. Вирішальна битва відбулася на річці Альта під Переяславом у 1019 р.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Битва на р. Альта. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

А було уже в заморозь, і стояв Святополк межи двома озерами і всю ніч ту спав... Ярослав же назавтра, приготувавши до бою дружину... І пішли війська одні проти одних, а коли зійшлися докупи, то була січа люта, і не можна було із-за озера печенігам помагати Святополкові ...і одолівати почав Ярослав. Побачивши ж це, Святополк побіг. І одолів Ярослав.

А Святополк утік у Ляхи. Ярослав же сів у Києві на столі отчім. (Літопис Руський)

Печатка Ярослава Мудрого

Посівши київський престол, Ярослав у 1026 р. уклав договір з іншим своїм братом Мстиславом. Сини Володимира розділили Русь-Україну на дві частини по Дніпру: Ярослав отримав Правобережжя з Києвом, а Мстиславу дісталося Лівобережжя з Черніговом. Таким чином вдалося зупинити кровопролитну війну за владу. Єдиновладним правителем Київської держави Ярослав став після смерті Мстислава в 1036 р.

2. Зміцнення державної влади та розширення території.

У часи міжусобної війни між нащадками Володимира територіальна цілісність Русі-України дещо похитнулася. Слабкістю держави скористалися сусідні країни та народи. Одним із перших завдань, яке постало перед Ярославом, було зміцнення центральної влади та розширення своїх володінь. У 1031 р. Ярослав разом із Мстиславом відвоював у Польського королівства «червенські міста».

Розширити кордони Русі вдалося і в результаті походу на північ, унаслідок якого до Київської держави були приєднані землі між Чудським озером і Балтикою, де Ярослав заснував місто Юр’їв (сучасне місто Тарту в Естонії).

У 1036 р. Ярослав розгромив печенігів, що поклало край набігам цих войовничих кочовиків на землі русичів. Вважається, що на місці своєї перемоги Ярослав наказав збудувати величний Софійський собор.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Розгром печенігів. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

А печеніги почали йти на приступ, і зступилися на тім місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки...» (Літопис Руський)

1) За допомогою довідкової літератури або Інтернету з’ясуйте значення понять «собор» та «митрополія».
2) Поміркуйте, чому Ярослав вирішив збудувати на місці перемоги над печенігами саме собор. У чому полягав символізм такого рішення?
3) Чи вірите ви у правдивість цієї легенди? Свою думку аргументуйте.

3. Розбудова держави та будівництво «міста Ярослава».

За правління князя Ярослава тривала розбудова старих та будівництво нових міст на землях Русі-України. Міста перетворилися на справжні центри ремісництва й торгівлі, що привело до їхнього розквіту. Найкращим прикладом розвитку архітектури цього часу став Київ. Порівняно з добою Володимира Великого площа міста зросла в сім разів. Частину столиці, що була споруджена в цю добу, умовно прийнято називати «містом Ярослава».

Київ за часів Ярослава. Макет

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Золоті ворота. Сучасна реконструкція

Софійський собор. Сучасний вигляд

Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості Божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці... (Літопис Руський)

1) Про які найвідоміші пам’ятки архітектури, побудовані за часів Ярослава, йдеться у наведеному уривку із джерела?
2) За допомогою ілюстрацій та інформації з Інтернету опишіть ці споруди.

Крім Софійського собору та Золотих воріт, при Ярославі у Києві було побудовано храм Святого Георгія та церкву Святої Ірини. У 1051 р. покладено початок Києво-Печерському монастирю.

4. Розвиток культури та реформування законодавства.

За правління Ярослава Мудрого свій розквіт переживає давньоруська культура. Храми оздоблюються вишуканими творами монументального живопису: фресками та мозаїками.

СЛОВНИЧОК

Фреска — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.

Мозаїка — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

РОБОТА З ВІЗУАЛЬНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Внутрішнє оздоблення Софійського собору

Використовуючи наведені ілюстрації та додаткові джерела інформації, опишіть внутрішнє оздоблення Софійського собору. Як наведені ілюстрації відображають загальний рівень розвитку давньоруської культури?

Розвивається література, перекладаються та переписуються книжки, упорядковується літописання. Усе це приводить до заснування скрипторіїв (майстерень, у яких переписувалися та перекладалися книжки) та першої на Русі-Україні державної бібліотеки, яка була відкрита при Софійському соборі. Згодом нові книгозбірні виникають у Білгороді, Чернігові, Переяславі та інших містах.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому перші бібліотеки на Русі-Україні відкривалися саме при церквах та монастирях, а першими бібліотекарями були представники саме духовенства?

Князь Ярослав продовжував діяльність свого батька в поширенні християнства. Він намагався домогтися самостійності в церковних справах. Зусиллями князя у 1051 р. було обрано першого київського митрополита з русичів — Іларіона. Митрополит Іларіон мав чудову освіту, був вірний християнському вченню та написав свій знаменитий твір «Слово про закон та благодать».

Ще одним значним досягненням Ярослава Мудрого стало реформування законодавства. До його правління суспільні відносини в Київській державі регулювалися за допомогою так званого звичаєвого права, тобто певних норм і правил, які існували серед людей, але записаними та закріпленими державою не були. Ярослав уклав перший збірник руських законів — «Правду Ярослава». Вона містила 18 статей і ввійшла до складу «Руської правди» — першого писаного зведення норм давньоруського права. «Правда Ярослава» захищала життя людини, установлювала штрафи за вбивства та приниження людської гідності. Вона не передбачала смертної кари, проте звичай кровної помсти продовжував діяти, як і раніше.

Читання народу «Руської правди». Художник О. Ківшенко

Сторінка «Руської правди»

5. «Шлюбна дипломатія» князя Ярослава.

Здійснивши кілька успішних походів та приєднавши нові території до Русі-України в перші десятиліття свого правління, Ярослав Мудрий надалі намагався використовувати мирний спосіб ведення міжнародних відносин — дипломатію. Одними зі складових такої зовнішньої політики стали міждинастичні шлюби. Зокрема, доньки Ярослава Мудрого стали дружинами монархів найвпливовіших країн тодішньої Європи. Старша донька Анна була дружиною французького короля Генріха I, Анастасія — угорського короля Андрія, Єлизавета вийшла заміж за норвезького короля Гарольда Сміливого тощо. Сам Ярослав, як відомо, був одружений із донькою шведського короля Улофа Шетконунга — Інгігерді.

РОБОТА З ВІЗУАЛЬНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Уважно розгляньте наведені ілюстрації. Кого на них зображено? Що вам відомо про долю цієї жінки? Чому її пам’ять було увічнено таким чином?

Завдяки такій діяльності Ярославу Мудрому вдалося налагодити дружні відносини фактично з усіма найбільшими європейськими державами. Така політика отримала назву «шлюбної дипломатії», а самого Ярослава стали звати «тестем Європи».

6. Заповіт Ярослава.

Коли Ярослав відчув наближення смерті, то вирішив укласти своїм синам заповіт, щоб запобігти майбутніх усобиць. В останній промові великого князя йшлося про успадкування київського престолу та розподіл володінь між братами.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Осе отхожу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов. Бо ви єсти брати... Тепер же поручаю я — замість себе — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу. Слухайте його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославові даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяслав, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ... (Літопис Руський)

1) Кому із синів Ярослав заповів київський престол? Чому?
2) Що дісталося іншим синам?
3) Оцініть такий вчинок князя. Чи є він справедливим?
4) Чи можна було розподілити владу між синами якось по-іншому?
5) За допомогою додаткової літератури дізнайтеся, чи дослухалися заповіту свого батька Ярославичі.

Значення діяльності.

На княжому престолі Ярослав продовжив діяльність свого батька Володимира Великого. Ярославу вдалося розширити територіальні межі держави, розбудувати міста (зокрема Київ), провести законодавчу реформу тощо. Утім, безперечно, правління цього князя — це в першу чергу розквіт освіти, культури та мистецтва. Якщо, за словами Нестора Літописця, Володимир «землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив», то Ярослав «засіяв книжними словами серця віруючих людей». Ярослав Володимирович перетворив Київську державу на одну із наймогутніших європейських країн того часу, міжнародні зв’язки якої були дуже широкими та значними. За таку успішну і благородну діяльність князя Ярослава прозвали Мудрим.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

Робота з візуальними джерелами

Розгляньте поштову марку. Поясніть значення зображених на ній символів правління Ярослава.