Правління князів: походи й реформи. 7 клас. Воропаєва

Розділ II. Русь-Україна наприкінці X — у першій половині XI ст.

Володимир Великий: хреститель Русі

«А назавтра вийшов Володимир із священниками... на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду і стояли — ті до шиї, а другі до грудей. а священники, стоячи, молитви творили.»

«Повість минулих літ»

Князь Володимир. Портрет В. Лопати

Князь Володимир Великий. Художник О. Штанько

1. Тернистий шлях до влади.

Князь Володимир був позашлюбним сином київського князя Святослава Ігоровича і ключниці княгині Ольги на ім’я Малуша. За існуючими правилами мати Володимира вважалася рабинею, що знижувало соціальний стан її сина. За однією з версій, Малуша взагалі була донькою деревлянського князя Мала. Вважається, що давши хлопчику князівське ім’я «Володимир», Святослав не викреслював його з черги престолонаступників нарівні зі старшими братами.

У юному віці батько посадив Володимира намісником у місті Новгороді.

Після смерті Святослава між його синами розгорілася справжня міжусобна війна. Приводом до неї стало вбивство Олегом одного із прибічників Ярополка. У 977 р. Ярополк переміг Олега. За цих умов Володимир був змушений утекти до Скандинавії. Там «за морем» він зібрав норманську дружину і пішов війною на Ярополка.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

У літо 970 Святослав посадив свого сина Ярополка у Києві, а Олега у деревлян. Тоді ж прийшли люди новгородські і просили собі князя. Відмовилися Ярополк і Олег... І взяли до себе новгородці Володимира, і поїхав Володимир з дядьком своїм Добринею у Новгород.

Повернути Новгород Володимир зміг майже без зусиль, після чого князь вирушив на Київ. По дорозі він захопив місто Полоцьк, де жила наречена Ярополка Рогніда. Щоб «узаконити» приєднання нових земель, Володимир одружився з нареченою брата. Не затримуючись у Полоцьку, князь із військом рушив до Києва. Обложивши місто, Володимир домігся, щоб брат, наляканий імовірним заколотом киян, втік до містечка Родня, де і був убитий. Таким чином у 980 р. Володимир став великим князем київським, зосередивши всю повноту влади у своїх руках.

ПОМІРКУЙТЕ

Якими були методи боротьби князя Володимира за владу? Дайте їм власну оцінку.

2. Реформи Володимира Великого.

Очоливши Київську державу, князь Володимир зрозумів, що країна потребує прогресивних реформ і перетворень.

Усі свої зусилля князь зосередив на централізації величезної держави. До кінця X ст. Русь складалася з окремих союзів племен, що зберігали свою автономію. Відносини між верховною владою і місцевою племінною адміністрацією ускладнювалися відсутністю чіткої юридичної основи. Тому київські князі періодично стикалися з проблемою племінного сепаратизму.

СЛОВНИЧОК

Сепаратизм — намагання відокремитися, відділити частину території держави.

Володимир скасував саму систему племінних князівств. Територію Русі він поділив на вісім адміністративних округів. До кожного з них була призначена довірена особа князя. Згодом ними стали переважно сини Володимира. Таким чином, на зміну системі племінних князівств прийшла удільна система, а держава почала набувати ознак централізованої монархії.

Важливим напрямом реформ Володимира стала реорганізація війська. Князь значно послабив вплив варягів у війську. Варяги-найманці вважалися гарними вояками в походах, але в мирний час були практично некерованими. Літопис оповідає, що варяги, здобувши для Володимира Київ, заявили князеві: «Це город наш, ми його здобули і хочемо взяти одкуп у них, по дві гривні за чоловіка». Однак Володимир не дозволив пограбувати місто, наказавши варягам чекати місяць, а тоді не дав нічого, вочевидь зібравши власне військо. Нові дружинники за службу отримували від князя землю разом із селянами, що сиділи на ній. Це значно підвищувало мотивацію і престиж служби. Відтак було створено власну сильну професійну армію, яка за необхідності ставала ядром всенародного ополчення. Нова військова еліта перетворилася на опору князя і резерв для чиновників державного апарату. До того ж, утримання армії не було обтяжливим для скарбниці, оскільки воїни самі мали забезпечувати себе зброєю, військовими обладунками, бойовими кіньми.

Судова реформа Володимира передбачала запровадження «Уставу земляного», який містив нове зведення норм усного звичаєвого права.

Володимир першим із князів почав карбувати власні монети: золоті («златники») і срібні («срібники»).

ЦЕ ЦІКАВО

«Златник» Володимира важив 4,2 г і дорівнював за вартістю візантійській номісмі та мусульманському динару. Це була високохудожня монета з гербом-тамгою «тризубом», портретом князя і словесною легендою. На зворотному боці було зображення Христа Спасителя. Такими ж були і ранні «срібники» з легендою «Володимир на столі — а се його срібло». Пізніші «срібники» на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки «тризуб».

«Златник» князя Володимира (лицьовий і зворотний боки)

«Срібник» князя Володимира (лицьовий і зворотний боки)

1) Що зображено на ілюстраціях?
2) Із правлінням якого князя пов’язана поява цих предметів?

З іменем князя Володимира пов’язано й відкриття перших шкіл на Русі для навчання дітей знаті.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

І, пославши мужів своїх, став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне. А матері ж дітей своїх оплакували, бо іще не укріпилися вони були вірою і, як померлого, вони оплакували. (Літопис Руський)

1) Поміркуйте, яким було значення заснування Володимиром перших шкіл.
2) Поясніть, чому «а матері ж дітей своїх оплакували».

ПОРАДА ВІД КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА

ЯК НЕ ЗАПІЗНЮВАТИСЯ НА ПЕРШИЙ УРОК?

Уявляй, що ти правитель великої держави, а перший урок — це важлива зустріч із правителем іншої країни або вирішальна битва. Якщо ти запізнишся, то через це постраждають мільйони людей, за яких ти відповідаєш.

За правління князя Володимира значно змінився зовнішній вигляд Києва. Особливо це стосується центральної укріпленої частини міста, яка називалася дитинець. Територія міста Володимира становила близько 10—12 гектарів (близько 100—120 тис. м²). Місто Володимира було обнесене земляним валом та ровом, які пролягали вздовж північних схилів Старокиївської гори на схід до урвища в районі сучасного фунікулера, далі повертали на південь та простягалися вздовж її правого схилу до Гончарного яру. На верхніх краях валів були побудовані дерев’яні конструкції з дубових стовбурів. На перетині вулиць Володимирської та Великої Житомирської розташовувалися «Градські ворота». Були ще також дерев’яні ворота в районі сучасної Михайлівської площі як вихід до Боричевого току, яким спускалися до пристані на Почайні.

РОБОТА З ВІЗУАЛЬНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Місто Володимира (схема)

Як змінився зовнішній вигляд міста Києва за правління Володимира? Складіть план віртуальної екскурсії «містом Володимира»: назвіть найцікавіші об’єкти, опишіть їх.

3. Хрещення Київської держави як цивілізаційний вибір.

Найголовнішим досягненням Володимира стало, без сумніву, хрещення самого князя і Русі. Проте, до прийняття цього доленосного рішення Володимир дійшов не відразу. На початку свого правління князь спробував реформувати язичництво, створивши пантеон богів на чолі з Перуном. Вісім років на Старокиївській горі навпроти княжого двору простояв облаштований Володимиром храм-капище, уособлюючи останню хвилю язичництва.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його [була] срібна, а вус — золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм [люди] жертви, називаючи їх богами... і оскверняли землю требами своїми. (Літопис Руський)

1) Що ви дізналися з джерела про язичницькі вірування східних слов’ян? Яким богам вони вклонялися?
2) Поміркуйте, чому спроба реформувати язичництво не принесла князю Володимиру бажаного результату.

За літописом, перш ніж обрати нову релігію, Володимир відправив послів подивитися, як у різних народів служать Богу.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

У рік 987. Скликав Володимир бояр своїх і старців городських... І сказали бояри і старці: «...Пославши [мужів своїх], розізнай... як [хто] служить богові». Вони ж прийшли в землю свою... і тоді розказали: «Ходили ми спершу в Болгари і дивилися, як вони поклоняються в храмі, тобто в мечеті, стоячи без пояса. Отож, поклонившись, сяде [кожен] і глядить сюди й туди, як навіжений, і нема радості в них, але печаль і сморід великий, і недобрий є закон їхній. І прийшли ми в Німці, і бачили, як вони службу правили, а краси ж не побачили ніякої. І прийшли ми тоді в Греки. І повели нас [туди], де ото вони служать богові своєму, і не знали ми, чи ми на небі були, чи на землі. Бо нема на землі такого видовища або краси такої... Тільки те ми відаємо, що напевне бог [їхній] перебуває з людьми і служба їх єсть краща, ніж в усіх землях...». (Літопис Руський)

1) Як літопис описує вибір віри Володимиром?
2) Поміркуйте, що спонукало князя до прийняття нової релігії. З’ясуйте причини запровадження християнства на Русі.

АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ

Поміркуйте та поясніть, чому серед кількох релігій вибір князя Володимира зупинився саме на християнстві.

Хрещенню Русі-України передували кілька доленосних подій. У другій половині 80-х рр. X ст. у Візантії спалахнуло повстання.

Скрутне становище, у якому опинився візантійський імператор, змусило його звернутися до Києва по військову допомогу. Київський князь погодився, але ціною за неї мало стати одруження Володимира із сестрою візантійського імператора Анною. Спочатку Володимир отримав відмову, і тільки захоплення візантійської колонії Корсуня (Херсонеса) примусило Візантію змінити своє рішення.

Похід Володимира на Корсунь. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Хрещення Володимира. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Розгромивши заколотників у Візантії, влітку 988 р. великий князь київський охрестився у місті Корсуні. Після цього Володимир одружився з візантійською принцесою Анною.

Наприкінці літа князь зі своєю новою дружиною повернувся до Києва і наказав усім прийняти нову віру. Хрещення киян, за літописом, відбувалося на річці Почайні, притоці Дніпра.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів... Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозі] на ручай... І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди... І, приволікши його, укинули його в Дніпро. <...> А назавтра вийшов Володимир із священниками цесариними й корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду і стояли — ті до шиї, а другі до грудей. Діти [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а священники, стоячи, молитви творили. <...> (Літопис Руський)

Поміркуйте, чому Володимир розпорядився саме так вчинити з язичницькими ідолами? Як джерело описує хрещення киян?

Після хрещення киян, згідно з літописом, «повелів він (Володимир) робити церкви і ставити їх на місцях, де ото стояли кумири». Так, за наказом князя було збудовано першу кам’яну церкву Святого Василія (саме це ім’я отримав Володимир при хрещенні). У народі ж прозвали цю церкву Десятинною через те, що наказав князь виділити на її утримання десяту частину своїх прибутків.

Проте язичництво ще довго утримувало свої позиції у суспільстві, і християнство не могло одразу всюди вкоренитися. Часом його насаджували силою. На Русі навіть залишилася така приказка про Володимирових воєвод: «Путята хрестив вогнем, а Добриня — мечем».

РОБОТА З ВІЗУАЛЬНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Хрещення князя Володимира. Фрагмент фрески

Десятинна церква. Художня реконструкція

Хрещення Русі. Художник К. Лебедєв

Хрещення Русі. Художник В. Васнецов

За допомогою наведених ілюстрацій складіть розповідь про хрещення князя Володимира та про запровадження християнства як державної релігії на Русі. Визначте наслідки цих доленосних подій та їхнє історичне значення.

4. Зовнішня політика.

Важливою складовою зовнішньої політики Володимира стало укріплення кордонів країни та підпорядкування племен, які відмовлялися підкорятися центральній владі. Розширення кордонів Київської держави відбулося шляхом захоплення «червенських міст»; підкорення земель, заселених волинянами й хорватами; приєднання Закарпаття, земель хорватів, тиверців та уличів. Зрештою відбулося остаточне приєднання племен в’ятичів та радимичів, завоювання землі ятвягів.

За правління Володимира Великого зміцнилися позиції Русі в Північному Причорномор’ї, Криму та Приазов’ї. Князь здійснив успішний похід проти Волзької Булгарії.

РОБОТА З КАРТОЮ

Покажіть на карті напрямки військових походів князя Володимира та приєднані ним території.

Щоб протистояти загрозі з боку печенігів, Володимир збудував розгалужену мережу укріплень, а також нові міста над річкою Стугною на південь від Києва і над Десною, Трубежем, Сулою на Лівобережжі. Підступи до Києва прикривали потужні земляні укріплення з дерев’яними конструкціями, так звані «Змієві вали».

СЛОВНИЧОК

«Змієві вали» — народна назва оборонних споруд у вигляді довгих валів загальною довжиною близько 2 тис. км.

ЦЕ ЦІКАВО

Ще й донині збереглися в Україні залишки давніх земляних валів, що простягалися раніше на тисячі кілометрів. За легендою, ці вали — борозни від велетенського плугу, в який слов’янські богатирі запрягли переможеного лютого ворога землі руської Змія Горинича.

1) Хто насправді побудував ці укріплення? Яким було справжнє їхнє призначення?
2) Де були побудовані ці грандіозні укріплення?

Міжнародна політика князя містила в собі й шлюбну дипломатію, родоначальником якої і став князь. Він сам укладав шлюби з іноземними принцесами (за різними даними князь мав сім офіційних дружин) й одружував своїх дітей з представниками європейських королівських сімей.

РОБОТА З ДОДАТКОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ

Використовуючи додаткову літературу, з’ясуйте, з якими країнами Володимир Великий підтримував дипломатичні відносини завдяки шлюбній дипломатії.

Значення діяльності.

Князювання Володимира Великого вважають початком розквіту Київської держави. Володимир Святославич був одним із найяскравіших політичних діячів Європи свого часу — великий завойовник, реформатор і дипломат. Проведені ним реформи перетворили Русь із напівварварської країни на одну з наймогутніших держав християнського світу. Однією з його основних заслуг став остаточний «цивілізаційний вибір» держави, який було зроблено на користь християнського світу і впровадження християнства. До досягнень Володимира відносять побудову сильної монархії й обмеження іноземного впливу на політику Русі.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

Мислимо критично

Історики вважають, що, починаючи з Володимира Великого, формується якісно новий тип правителя Київської держави. Які нові риси ви помітили в керівництві державою за князя Володимира порівняно з його попередниками?

Авторитетна думка

М. Грушевський: «Часи Володимира Святого, або Великого, були кульмінаційною точкою процесу будівництва, завершення, так би мовити, механічної еволюції процесу створення стародавньої Руської, Київської держави». Аргументовано доведіть або спростуйте наведену думку дослідника.

Творче завдання

Уявіть себе літописцем і складіть хроніку основних подій періоду правління князя Володимира Великого.