Правління князів: походи й реформи. 7 клас. Воропаєва

Князь Олег: «той, що щит прибив на воротах славного Царгорода»

«І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: “Хай буде се мати городам руським”...»

Літопис Руський

Князь Олег. Малюнок В. Верещагіна

Князь Олег. Медаль із портретної серії

1. Утвердження династії Рюриковичів.

У той час, коли в Києві правив князь Аскольд, на півночі слов’янського світу існував ще один осередок східнослов’янської державності з центром у місті Новгород. Правив там варязький князь Рюрик, запрошений на княжіння ільменськими словенами. Після смерті Рюрика в нього залишився малолітній син Ігор. Регентом (правителем до повноліття князя) при ньому було призначено Олега. Одні дослідники вважали його родичем Рюрика, інші — воєводою. У 882 р. Олег заволодів Києвом, підступно вбивши київських князів Аскольда й Діра.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

...Помер Рюрик. Княжіння своє він передав Олегові..., віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий. <...> І прибули [Олег та Ігор] до гір київських... І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши..., він послав до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас». Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег...: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. Я єсмь роду княжого. — І [тут] винесли Ігоря. — А се — син Рюриків». І вбили вони Аскольда й Діра... <...> (Літопис Руський)

Олег показує маленького Ігоря Аскольду й Діру. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

1) За яких обставин Олег прийшов до влади в Києві?
2) Уважно розгляньте наведену мініатюру. Як вона відображає зміст уривка із «Повісті минулих літ»?
3) Дайте моральну оцінку діям Олега.
4) Визначте історичне значення описаної в джерелі події.

Таким чином, Олегу вдалося об’єднати під своєю владою південні і північні руські землі. Саме з цього часу Київ стає столицею новоутвореної держави, «матір’ю городам руським».

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським»... (Літопис Руський)

2. Внутрішня політика Олега.

Князь Олег виявився розумним правителем і талановитим державником. За його правління відбувався процес збирання та гуртування східнослов’янських племен навколо Києва. Влада Олега поширилася не тільки на полян, деревлян, сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов’янські племена чудь і мерю.

Восени Олег вирушав до підлеглих племен збирати данину — полюддя.

СЛОВНИЧОК

Полюддя — збирання данини у формі натурального оброку, яку щоосені здійснювали дружинники на чолі з князем, із підлеглого населення.

Об’єднання слов’янських племен навколо Києва дало можливість Олегу встановити свій контроль над одним із найголовніших торговельних шляхів — «із варягів у греки».

РОБОТА З КАРТОЮ

1) Покажіть на картосхемі кордони Київської держави за правління князя Олега.
2) На картосхемі червоною лінією позначено знаменитий торговельний шлях «із варягів у греки». Опишіть його маршрут.
3) Поміркуйте, яке значення мав цей торговельний шлях для розвитку давньоруських земель.

Своєю бурхливою діяльністю київський правитель зачепив інтереси грізного повелителя східних степів — кагана Великої Хозарії. Між ними неодноразово спалахували війни за право збирати данину із сіверян і радимичів. Олег сказав останнім: «Я ворог їм, а з вами у мене ніякої ворожнечі. Не давайте хозарам, але платіть мені» — і призначив їм символічну данину. Після кількох бойових зіткнень із хозарами слов’янські племена були звільнені від сплати данини Хозарському каганату.

Розбудовуючи нові міста і фортеці, князь подбав про зміцнення військової могутності держави. Крім того, Олег уклав мирний договір із варягами. Сплачуючи їм щороку данину в 300 гривень, князь, з одного боку, забезпечив надійний захист країни від варязьких набігів, а з іншого — отримав можливість залучати їхні дружини до спільних воєнних походів.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Сей же Олег почав городи ставити і встановив данину словенам, і кривичам, і мерям. І встановив він варягам данину давати від Новгорода... Почав Олег воювати проти деревлян... став із них данину брати... Пішов Олег на сіверян, і побідив сіверян, і наклав на них данину легку. І не велів він їм хозарам данину давати... (Літопис Руський)

ДУМКА ДОСЛІДНИКА

Історик М. Карамзін справжнім засновником слов’янської Київської держави вважав Олега. Чи згодні ви з такою думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Походи князя Олега.

Олег був могутнім князем, хоробрим та відважним воїном. Найяскравішою зовнішньополітичною подією Олега стала перемога над Візантією — однією з найсильніших держав Середньовіччя. У 907 р. князь Олег із величезним військом вирушив у похід на столицю Візантійської імперії місто Константинополь. 2 тис. човнів, у кожному з яких було по 40 добре озброєних воїнів, незабаром наблизилися до бухти Золотий Ріг. Візантійський імператор Лев Філософ наказав перегородити гавань ланцюгом. Проте київський князь знайшов незвичайний спосіб підійти впритул до Константинополя.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Похід Олега на Царгород. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

...Пішов Олег на Греків... Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців, котрі є пособниками... І... вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі. І прибув він до Цесарграда, а греки... город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег... і поставити кораблі на колеса...

Побачивши ж [це], греки убоялися і сказали...: «Не погубляй город. Ми згоджуємось на данину...» ...І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі [було] по сорок мужів. І згодилися греки на це... (Літопис Руський)

1) У якому році відбувся похід Олега на Константинополь?
2) Яку хитрість застосував князь, щоб здобути місто? Як це відображено на мініатюрі з літопису? На яких умовах було укладено мир із греками?

На закінчення літописного оповідання говориться, як після утвердження миру Олег на знак перемоги повісив свій щит на воротах міста і лише тоді пішов на батьківщину: «і повісив щит свій на вратах, показуючи перемогу, і поїхав від Царгорода».

Що мав символізувати цей вчинок Олега?

4. Чому Олега прозвали Віщим?

Загадковістю оповита смерть Олега. За легендою, що переказує нам Нестор, князь загинув від укусу змії, яка виповзла із черепа померлого коня Олега. Таку смерть князю передрік один із волхвів.

СЛОВНИЧОК

Волхви — служителі язичницького культу.

Так Олег зустрів свою смерть і з легкої руки літописців, письменників і поетів був прозваний Віщим.

РОБОТА З ЛІТЕРАТУРНИМ ТВОРОМ

ІЗ «ПІСНІ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА» О. ПУШКІНА

Із військом своїм, в царгородській броні,

Князь їде полями на вірнім коні.

Із темного лісу старий чарівник

Виходить назустріч поволі,

Перунові тільки покірний старий,

Провісник він людської долі.

В мольбах, в ворожбі все життя він провів.

І князь біля нього коня зупинив.

«Повідай, улюбленцю наших богів,

Чи скоро я землю покину?

Чи скоро, на радість моїх ворогів,

Мене покладуть в домовину?

Не бійся, будь чесний в своїй ворожбі —

Баского коня подарую тобі».

«Волхви не бояться міцних владарів,

Волхвам — за пророче їх слово —

Не треба багатих князівських дарів, —

Правдива і вільна їх мова.

Хоч роки майбутні таяться в імлі...

Та бачу я долю твою на чолі.

Послухай, що скаже тобі ворожбит:

Ти славний своїми боями,

І твій ворогами не здоланий щит

Царграда оздоблює брами...

Твій кінь бойових не лякається діл,

Він, лановій волі покірний,

То смирний стоїть попід хмарами стріл,

То скаче, товариш твій вірний.

Коли з ворогами рубались в бою.

Його не лякає жорстока броня;

Але від свого ти загинеш коня».

(Переклад Ю. Кирського)

1) Хто такі волхви? Хто такий Перун?
2) Що мав на увазі автор вірша, говорячи про щит на брамі Царгорода?
3) Поясніть, чому Олега прозвали Віщим.

Значення діяльності.

Олег залишив по собі Русь могутньою і сильною державою. Князь був харизматичним лідером, непересічною постаттю в історії Русі-України, правителем, завдяки якому держава впевнено рухалася обраним історичним шляхом. Князь Олег об’єднав північні руські землі з південними, що ознаменувало початок створення загальноруської державності, сприяв перетворенню країни на централізовану державу, зміцнив військову могутність Русі-України.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

Робота з візуальними джерелами

Які події із життя Олега зображені на наведених ілюстраціях? Коротко схарактеризуйте їх.

Оцінка фахівця

В. Власов: «За свідченням літописця, Олег княжив у Києві 30 років, виявивши хист мудрого володаря й талановитого полководця». Аргументовано доведіть або спростуйте наведену думку.

Аналіз діяльності історичного діяча

Дослідник О. Мазуров відзначав, що: «Олег помер у 912 р. Його діяльність залишила глибокий слід в історичній пам'яті народу. Спочатку фігура місцевого масштабу (навіть не князь, а регент, тобто правитель, при князеві, малолітньому Ігорові), Олег до заходу свого життя став володарем величезної держави».