Правління князів: походи й реформи. 7 клас. Воропаєва

Розділ III. Русь-Україна у другій половині XI — першій половині ХIII ст.

Володимир Мономах: «простий, сміливий, ласкавий. І бувалий у боях»

«Прибули (князі), і зібралися в Любечі, щоб уладнати мир... Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить вотчину свою.»

Літопис Руський

Володимир Мономах. Портрет із Царського титулярника

Володимир Мономах

1. Походження та князювання у Переяславській землі.

Князь Володимир народився від династичного шлюбу Всеволода (сина Ярослава Мудрого) та доньки візантійського імператора Константина IX Мономаха Марії-Анастасії. Завдяки своєму візантійському діду він і отримав прізвище Мономах.

Володимир Мономах не одразу почав правити в Києві. Певний час він князював у Смоленську, Чернігові, а згодом у Переяславі. Уже тоді він зарекомендував себе як розумний та успішний можновладець. Саме в Переяславській землі, яка розташовувалася на південно-східному кордоні Русі-України та найбільше страждала від нападів кочовиків, Володимир Мономах почав активну боротьбу з половцями. Перемоги в цьому протистоянні принесли йому славу великого воєначальника.

2. Участь у Любецькому з’їзді.

Після смерті Ярослава Мудрого його сини, а згодом уже й онуки, не прислухалися до заповіту батька та діда, порушивши систему успадкування земель. На Русі-Україні почалася боротьба за владу. Князівські міжусобиці підсилювалися зовнішньою загрозою — набігами половців. Володимир Мономах розумів, що в таких умовах держава не зможе довго існувати — потрібно відновити мир та єдність. Тому в 1097 р. князь виступив ініціатором скликання Любецького з’їзду князів.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

З'їзд князів. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

З'їзд руських князів. Художник П. Андрусів

Прибули Святополк (Ізяславович), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігорович, і Василько Ростиславович, і Давид Святославич, і брат його Олег, і зібралися в Любечі, щоб уладнати мир... Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить вотчину свою... (Літопис Руський)

  • 1) Якою була мета скликання Любецького з'їзду?
  • 2) Кого було запрошено на цей з'їзд?
  • 3) До якого рішення прийшли князі?
  • 4) Визначте наслідки та значення цієї події.

СЛОВНИЧОК

Вотчина — земельне володіння, яке належало певному феодалу (князю) та передавалося у спадок його нащадкам.

Половці — кочові тюркські племена, які в XI—XIII ст. панували в українських степах.

3. Діяльність на київському престолі.

Коли Володимир Мономах правив у своїй вотчині — Переяславі, князівський стіл займав син Ізяслава Ярославича — Святополк. Цей князь не мав популярності серед киян через підвищення податків та покровительство лихварям. Тому в 1113 р. жителі столиці підняли повстання. Під час виступу вони скликали віче, яке вирішило запросити на великокиївський престол Володимира Мономаха.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Ранком в 17-й день 1113 року кияни зібрали раду і послали до Володимира Мономаха з проханням: «Іди, князю, на стіл батьківський і дідівський. А коли не прийдеш, то знай, що багато зла станеться, і не тільки Путятин двір, чи соцький, чи жидів пограбують, а ще й на ятрівку (невістку) твою нападуть, і на бояр, і на монастирі». Почув це Володимир і пішов до Києва. Зустріли його з великими почестями. Сів на столі отця свого і дідів своїх, і всі люди були раді, і смута вляглася. (Літопис Руський)

  • Поміркуйте, чому кияни запросили на київський стіл саме Володимира Мономаха. Яким був авторитет князя на Русі?

Переяславський князь не одразу, але пристав на цю пропозицію.

ПОМІРКУЙТЕ

Про які риси характеру Володимира Мономаха говорить той факт, що він не одразу погодився стати київським князем? Поміркуйте, які риси, на вашу думку, необхідні князеві, щоб бути сильним державником, полководцем, дипломатом.

Ставши великим князем київським, Володимир Мономах зміцнив державну владу, сприяв відновленню політичної та територіальної цілісності Русі-України. Йому вдалося зосередити у своїх руках більшу частину руських земель та налагодити відносини з володарями інших удільних князівств. Князь зміг відновити контроль над важливим торговельним шляхом «із варягів у греки». За правління Володимира Мономаха Київська держава фактично повернулася до економічної стабільності та розквіту культури.

Важливим напрямом діяльності князя стало продовження законодавчої діяльності своїх попередників. Володимир Мономах прийняв новий збірник законів — «Устав», який став доповненням до «Руської правди». Новий документ покращував становище селян та міщан, забезпечував сприятливі умови для діяльності купців тощо.

Успішною була і зовнішньополітична діяльність Володимира Мономаха. Наслідуючи свого великого діда Ярослава Мудрого, він продовжував активно використовувати «шлюбну дипломатію»: сам був одружений із дочкою англосаксонського короля Гарольда II Гітою, старший син Мстислав уклав шлюб зі шведською принцесою Христиною, донька Євфимія вийшла заміж за угорського короля Коломана I.

Серйозним викликом для Русі залишалася половецька загроза. Продемонструвавши кочовикам військову силу, Володимир Мономах все ж таки намагався вирішувати русько-половецькі відносини переважно в мирний спосіб. Засобом досягнення такого компромісу стали шлюби руських князів (або їхніх синів) із доньками половецьких ханів.

4. Літературна творчість.

Володимир Мономах виявився не лише визначним правителем, великим полководцем, а ще й талановитим письменником. Його перу належить відома літературна пам’ятка Русі-України — «Повчання дітям». У цьому творі відчувається безмежна любов князя до своєї Батьківщини, неабиякий розум та вражаюча мудрість київського князя.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

...Паче всього — убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті ...гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих — як братів... Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, того навчайтеся, як батько мій, дома сидячи, вивчив п’ять мов, у тому честь мав від інших країн. Лінь-бо — мати всьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається... (Повчання дітям)

  • 1) Чи згодні ви з порадами Володимира Мономаха?
  • 2) Чи залишаються поради князя актуальними для сучасного життя?

Значення діяльності.

Володимиру Мономаху судилося жити та правити в непростий час історії Русі-України. Знесилена міжусобною боротьбою князів за владу, змучена нападами половців, Київська держава поступово входила до періоду феодальної роздробленості та занепаду. Володимиру Мономаху вдалося призупинити цей процес та відновити минулу славу країни.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

Творче завдання

Придумайте п’ять запитань до Володимира Мономаха з такими питальними словами: де? коли? чому? як? навіщо?

Вчимося мислити критично

Які риси характеру Володимира Мономаха (як людини і як правителя), на вашу думку, дозволили йому стати головним князем у Київській державі того часу серед багатьох інших Рюриковичів?

Мислимо креативно

Уявіть, що в добу Володимира Мономаха великим князем київським можна було стати не шляхом спадковості і не за допомогою зброї, а через вільні й справедливі демократичні вибори (тобто як у сучасній Україні). Яким чином міг би виглядати передвиборчий банер Володимира Мономаха? Із яким слоганом він міг би балотуватися на князівський стіл?