Правління князів: походи й реформи. 7 клас. Воропаєва

Передмова

Історія — це окремий і неймовірно цікавий світ людських доль, перемог та поразок, воєн і мирних угод. Поринувши в минуле, можна побачити багато великих особистостей, які завдяки своїм видатним справам залишилися назавжди увічненими в народній пам’яті.

Особливою добою історії нашої держави є Середньовіччя — час існування Київської держави, Королівства Руського, перебування українських земель у складі іноземних держав. За часів свого розквіту Русь-Україна займала величезну територію від Балтійського до Чорного морів, а її столиця, місто Київ, вражала неповторною красою своїх палаців та соборів. Згодом її традиції були гідно продовжені Королівством Руським (Галицько-Волинською державою). Ці країни вважалися одними із наймогутніших монархій середньовічної Європи. Зрозуміло, що долю наших земель цієї доби визначали історичні лідери, які посідали найвищі державні посади. Серед них було багато талановитих, сміливих, непересічних особистостей.

За допомогою запропонованого вашій увазі посібника запрошуємо вас здійснити захоплюючу подорож сторінками історії України. Під час цієї мандрівки ви дізнаєтесь про діяльність давньоруських, галицько-волинських і литовських князів, які залишили свій помітний слід в історії нашої держави. Ця книжка розповідає про їхні походи й реформи, досягнення і перемоги, невдачі та поразки.

Для того щоб знайомство з діяльністю князів було цікавішим, посібник містить різноманітні рубрики:

• «Поміркуйте» — рубрика, яка покликана допомогти розібратися зі складними історичними питаннями, замислитись над оцінкою тієї чи іншої історичної постаті.

• «Робота з візуальними джерелами» — завдання цієї рубрики допоможуть не просто прочитати історію, а й «побачити» її; для цього необхідно буде виконати запропоновані до ілюстрацій завдання.

• «Мовою джерела» — рубрика, яка містить уривки з літописів, спогади очевидців тощо; опрацювання джерел допоможе глибше пізнати ту чи іншу особистість, навчить досліджувати факти їхньої діяльності.

• «Робота з картою» — виконання завдань цієї рубрики навчить показувати на карті місця визначних історичних подій, походів, битв тощо; знаходити й називати історико-географічні об’єкти на контурній карті.

• «Словничок» — тут наведені основні історичні терміни та поняття.

• «Вчимося мислити критично» — завдання цього блоку сприятимуть розвитку критичного мислення, оригінальному підходу до оцінки діяльності історичних лідерів.

• «Творче завдання» — рубрика містить завдання, покликані розвивати творчі здібності, нестандартно вирішувати певні історичні проблеми.

• «Мислимо креативно» — виконання завдання цієї рубрики допоможе розвинути оригінальне мислення.

Перевірити й систематизувати опрацьований матеріал допоможуть творчі завдання та запитання, розміщені наприкінці кожного розділу, а також різнорівневі тести.

Наприкінці посібника подається список рекомендованої літератури, де можна підібрати собі книжку для подальшого ознайомлення із життям та діяльністю того чи іншого князя (княгині).

Бажаємо вам творчих успіхів і натхнення в пізнанні історії нашої славетної Батьківщини!

Розділ I. Виникнення та становлення Русі-України

Князь Аскольд: на світанку слов’янської державності

«У рік 860. Рушив Аскольд і Дір на Греків, ....ці, [руси] ... Цесароград двомастами кораблів оточили.»

Літопис Руський

Аскольд. Мозаїка

Князь Аскольд. Художник А. Орльонов

1. Походження Аскольда та його прихід до влади в Києві.

На світанку слов’янської державності стоїть загадкова постать князя Аскольда. Тож хто він, цей таємничий князь? Звідки прийшов на київський стіл? Коли почав княжити в Києві? Чим взагалі уславився?

На жаль, основне джерело з історії Київської держави, знаменитий літопис «Повість минулих літ», містить доволі скупі відомості щодо цієї історичної постаті. Більш того, літописні свідоцтва про Аскольда не завжди відповідають дійсності. Цікавим є і той факт, що в писемних джерелах князь Аскольд майже завжди згадується поряд з не менш таємничим Діром. Ким був останній, науковці лише висловлюють припущення: можливо, брат, можливо, співправитель. Деякі дослідники припускають, що Аскольд і Дір правили в Києві в різний час, але є й такі, хто вважає, що Аскольд і Дір — це одна особа. У давньоскандинавському варіанті імені Haskuldr останні дві букви могли бути виділені в окреме слово, а згодом і в самостійну особистість.

Польський хроніст XV ст. Ян Длугош та деякі сучасні історики, які спираються на його інформацію, вважали, що Аскольд походив із князівської династії, започаткованої напівлегендарним князем Києм, отже, був його законним спадкоємцем.

За відомостями «Повісті минулих літ» Аскольд і Дір були скандинавами за походженням і дружинниками князя Рюрика, який на той час правив у Новгороді. У 862 р. вони захопили Київ і стали в ньому правити.

СУПЕРЕЧЛИВИЙ ПОГЛЯД

Після ознайомлення з матеріалом посібника і додатковими джерелами спробуйте сформувати та аргументувати власну думку щодо версій про походження Аскольда.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Аскольд і Дір вирушають на Київ. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

І було в нього [Рюрика] два мужі, Аскольд і Дір, ...і відпросилися вони до Цесарограда..., і рушили... по Дніпру. Ідучи... узріли... на горі городок і запитали...: «Чий се город?» А... [тамтешні жителі], сказали: «Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам». Аскольд і Дір зостались... у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. (Літопис Руський)

1) Що ви дізналися із джерела про початок князювання Аскольда й Діра в Києві?
2) Який ще князь згадується в джерелі? Що вам про нього відомо?
3) Кому слов’яни сплачували данину до приходу Аскольда й Діра?

2. Зовнішня політика.

Аскольдова Русь проводила активну зовнішню політику. Значною зовнішньополітичною подією середньовічної Русі-України став похід 860 р. на Константинополь (Цесароград, у Русі-Україні це місто називали Царгород), наслідком якого стало укладення першого відомого договору Русі з Візантією.

Похід руських дружин на Константинополь у 860 р. став важливою віхою історії Русі. Вважається, що саме цей здобуток засвідчив вихід молодої слов’янської держави на міжнародну арену.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Прибуття Аскольда й Діра до Константинополя. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

У рік 860. Рушив Аскольд і Дір на Греків, і прийшов [туди] ...на Михайла-цесаря... ці, [руси], в середину Суда увійшовши, вчинили убивство багатьох християн і Цесароград двомастами кораблів оточили. Цесар же ледве в город увійшов, і з патріархом Фотієм у церкві Святої Богородиці, ...всю ніч молитву творили. А тоді, божественну ризу Святої Богородиці зі співами винісши, у море вмочили... одразу знялася буря з вітром, і знову встали великі хвилі, і кораблі безбожної русі... до берега пригнало, і побило їх [так], що мало їх... до себе повернулося... (Літопис Руський)

Що ви дізналися із джерела про похід Аскольда на Візантію? Коли він відбувся? Яким було його історичне значення?

РОБОТА З КАРТОЮ

1) Підпишіть на картосхемі міста Київ і Константинополь.
2) Стрілками покажіть напрямок походу Аскольда на Візантію.
3) Надпишіть рік здійснення походу.

РОБОТА З ВІЗУАЛЬНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Похід на Константинополь. Сучасний малюнок

Розгляньте ілюстрацію і складіть невеличку розповідь про похід Аскольда на Константинополь. Як наведена ілюстрація відображає перебіг цієї події?

Про Русь заговорили в Європі, назва держави потрапила до візантійських хронік. Як писав константинопольський патріарх Фотій, відбулося «відкриття Русі». «Повість минулих літ» зазначає, що з цього часу «начася прозивати Руська земля».

3. Внутрішня політика.

З іменем князя Аскольда сучасні історики пов’язують період збирання слов’янських племен довкола Києва. Князь наполегливо намагався підпорядкувати своїй владі деревлян, сіверян, уличів, полочан та кривичів. Ця політика врешті привела ці племена до об’єднання у Київську державу в наступному X ст. За князювання Аскольда відбулося звільнення полян від сплати данини хозарам.

Саме за правління князя Аскольда було започатковано нелегкий і тривалий процес християнізації Київської держави. У 60-х рр. IX ст. князь хрестився сам і спробував охрестити своїх підданих. Ця подія мала величезне значення у подальшому розвитку Руської землі. Відтоді літописи заговорили про її культурні й політичні зв’язки з європейськими державами.

РЕФЛЕКСІЯ

Про які складові внутрішньої політики Аскольда ви дізналися? Дайте власну оцінку його внутрішньополітичним заходам.

4. Загибель Аскольда.

У 882 р. Аскольд і Дір були вбиті новгородським князем Олегом, який звинуватив їх у незаконному захопленні влади, оскільки вони походили не з роду Рюрика. Існує думка, що аскольдова спроба хрещення Русі викликала невдоволення язичницької знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.

ДУМКА ДОСЛІДНИКА

Дослідник П. Толочко вважає, що Аскольд став жертвою не стільки Олега і його воїнів, скільки власних бояр, яких не влаштовувала його політика. Якою є ваша точка зору?

Місце вбивства й поховання Аскольда із часом дістало збережену й донині назву — Аскольдова могила. Здавна там існувала церква Святого Миколая. Вважається, що саме це ім’я Аскольд отримав при хрещенні.

Аскольдова могила. Художник Т. Шевченко

Значення діяльності.

За князювання Аскольда Київське князівство перетворилося на етнокультурний, політичний і соціальний осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася загальноруська держава, а також досягло розквіту та міжнародного визнання.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

Вчимося мислити критично

Поясніть, чому відомості про діяльність перших князів Аскольда та Діра є уривчастими та неповними.

Мислимо креативно

Напишіть коментарі (як позитивні, так і негативні), які ви б розмістили в соціальних мережах (наприклад, в Instagram), оцінюючи діяльність князя Аскольда.

Творче завдання

Напишіть статтю до Вікіпедії про діяльність Аскольда. Порівняйте власний варіант з уже існуючою статтею.

Вчимося аргументувати власну думку

Доведіть, що діяльність князя Аскольда мала державотворчий характер.