Підручник з Історії України. 9 клас. Реєнт - Нова програма

§ 10. «РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ» - ПЕРШИЙ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ АЛЬМАНАХ НАРОДНОЮ МОВОЮ

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ТА ТВОРЧИХ РОБІТ

Документи та матеріали

«Вона запалила вогонь, що загасити не можна, спасла народ від загибелі й створила очі кожному письменному чоловікові, в якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповняти», - писав Я. Головацький.

Члени «Руської трійці» були захоплені ідеєю творення літератури в наддністрянському краї народною мовою. М. Шашкевич переконував друзів: «Коли не можна друкувати руської книжки у Львові, то повеземо її до Відня, а коли й там не пустять на світ божий, то лишається іще свобідна Угорщина». У цей час Я. Головацький перебував у Пештському університеті, де налагодив дружні контакти із діячами слов’янського відродження, зокрема зі словаком Яном Колларом, хорватом Франьом Курелацем, словаком Карлом Кузмані, але особливо - із сербським видавцем Теодором Павловичем.

У Пешті Головацький домовився про видання української книжки. Гуртківці впорядкували альманах «Русалка Дністровая». Основну суму для друку дав директор головної школи в Коломиї, палкий поборник літературного відродження в Західній Україні Микола Верещинський, про якого із вдячністю згадував у передмові Шашкевич, решту - 20 дукатів - сам М. Шашкевич, позичивши їх у священика І. Авдиковського.

4 вересня 1836 р. Головацький надіслав рукопис альманаху Г. Петровичу, а 6 жовтня угорський цензор Надь дозволив його публікувати. Так 1837 р. в Будимі побачила світ «Русалка Дністровая», книжка, якій судилося відкрити нову епоху в національно-культурному житті Західної України. Це був фольклорно-літературний альманах, перша книжка народною мовою на теренах підавстрійської України, написана українським алфавітом.

За яких обставин гуртківцям вдалося видати альманах?

Альманах «Русалка Дністровая» складається із чотирьох розділів: «Пісні народні», «Складання», «Переводи», «Старина».

Перший розділ «Пісні народні» відкривається висловом Я. Коллара «Пісні народні є найбільш певна основа освіти, живої ученості, підпора народності, щит і окраса мови». Словами діяча чеського відродження впорядники підкреслювали актуальність народної пісні в духовному бутті нації.

Як редактор альманаху Шашкевич дуже ретельно вибрав 50 пісень з колекції записів, які, на його погляд, найповніше розкривають мужню і поетичну душу його народу. Серед них переважають історично-побутові пісні, дійовою особою яких є козак.

Зокрема, було опубліковано таку знамениту пісню, як «Ой Морозе, Морозине, преславний козаче» (запис Я. Головацького), та вперше оприлюднено пісню «Гей, попід гай зелененький ходить Довбуш молоденький».

У розділі «Складання» було надруковано десять художніх творів членів «Руської трійці». Сім належать М. Шашкевичу: «Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечірній», новела «Олена». Я. Головацький опублікував поезію «Два віночки», І. Вагилевич - балади «Мадей», «Жулин і Калина». Саме ці твори заклали основи нової української літератури в Західній Україні. Вони були пройняті романтичними ідеалами, народністю та гуманізмом.

Документи та матеріали

За словами І. Франка, це був своєрідний протест - «ввести в літературну бесіду і пісні того народу, котрий між освіченими панами вважається худобою, а не чоловіком», протест проти церковної традиції, яка нав’язувала письменникам сам предмет літератури, диктувала, яких тем та образів можна торкатися, а яких - ні, «згори назначувала спосіб і дух їх оброблення», саму мову, засуджуючи «все писане не по-церковному і не церковним правописом».

Була новою і тематика цих творів, незвична для попередників «Руської трійці», - ліричні захоплення, поривання душі до вищого ідеалу та подвигу, протест проти національного й соціального гніту народу, нові жанрові форми.

Як ви гадаєте, що нового принесли діячі «Руської трійці» в українську літературу?

Важливим був розділ «Переводи», де були подані переклади сербських народних пісень, які зробили М. Шашкевич та Я. Головацький. М. Шашкевич додав і уривки свого перекладу «Краледворського рукопису» із чеської мови.

Переклади мали на меті кілька завдань. Вони знайомили читача із сербським фольклором, а сам переклад творів народною мовою мав переконати широкі кола в життєспроможності руської мови для вираження найрізноманітніших сфер духовного буття народу.

Яке місце, на думку М. Шашкевича, займають літературні переклади у процесі формування національної свідомості?

Розділ «Старина» також відповідав романтичним поглядам гуртківців, які трактували минуле України як вік героїзму, волелюбності та неоціненне джерело для наслідування. Цей розділ мав показати читачам, якою глибоко древньою є історія країни.

У передмові Шашкевич подав романтичну концепцію історії українців та її джерел. На його переконання, минуле - основа для пізнання душі народу, його історичного поступу в майбутнє. Він закликав зберігати та збирати історичні пам’ятки, бо для нього старовина - то «дзеркало, як вода, чисте, в котрім незмущенноє являєся лице століть».

У цьому розділі М. Шашкевич порушив кілька проблем. Зокрема, він визначив програму діяльності інтелігенції в розбудові національної культури. На його думку, вивчення історії, фольклору, етнографії, рідної мови сприятиме національному відродженню і патріотичному вихованню молоді.

Чому в процесі формування національної свідомості важливе місце займає історична пам’ять?

У розділі «Старина» М. Шашкевич надрукував рецензію на збірник «Рускоє весілє» (1835) Й. Лозинського, яка мала принципове значення. Він підтримав Й. Лозинського як збирача фольклорних творів і їх видавця. Однак ця збірка була надрукована латинкою (абецадлом), що викликало протест М. Шашкевича. «Найбільшою обманою, ба неспрощенним гріхом в сем ділі є, що писатель, відвергши азбуку питомо руську, прийняв букви ляцкії, котрі ціло не пристають к нашому язикові». У цьому рецензент побачив серйозний прояв асиміляторства, зазіхання на історичні права українського народу та самобутній розвиток його культури.

Прокоментуйте основні положення рецензії М. Шашкевича на збірку Й. Лозинського «Рускоє весілє».

Влада розправилася з альманахом, заборонивши його. До читачів дійшло лише 200 примірників, 800 пролежали в підвалі до революції 1848 р., яка скасувала цю заборону.

Як ви вважаєте, чому було заборонено альманах «Русалка Дністровая»?

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Історичний час

1. Установіть послідовність подій.

А Початок діяльності гуртка «Руська трійця»

Б Вихід першого номера газети «Зоря Галицька»

В Утворення Головної руської ради Г Вихід друком букваря О. Духновича

Д Утворення «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» у Перемишлі

Історичний простір

2. У переліку губерній Наддніпрянської України вкажіть ті, які безпосередньо межували із західноукраїнськими землями.

А Харківська

Б Катеринославська

В Волинська

Г Київська

Д Подільська

Історична постать

3. Назвіть історичного діяча.

«Поет, філолог, фольклорист, громадський діяч. Народився на Станіславщині. Один з організаторів “Руської трійці”. Від 1848 р. перейшов на полонофільські позиції, пропагував ідею польсько-українського союзу під зверхністю Польщі».

4. Розгляньте ілюстрацію.

А Кого на ній зображено?

Б Що пов’язує цю історичну особу з художником І. Трушем?

В Як ви вважаєте, хто з представників освіченої еліти Наддніпрянської України першої третини XIX ст. міг бути його однодумцем?

5. Чи міг бути М. Лучкай

А Сучасником декабристського руху

Б Учасником «Руської трійці»

В Греко-католицьким священиком?

6. Яка з історичних осіб, на ваш погляд, відіграла непересічну роль у національно-культурному процесі на західноукраїнських землях першої третини XIX ст.? Свій вибір поясніть.

Історичні поняття і терміни

7. Національне відродження на українських землях розглядається як два напрями - ідентичні за змістом, одночасні за хронологічними межами, але розмежовані територіально. Доберіть факти, що розкривають зміст цього твердження.

8. Визначте основні ознаки першого етапу національно-культурного відродження на західноукраїнських землях.

Історичні події та процеси

9. Уявіть себе освіченим русином західноукраїнських земель середини XIX ст. Ви ознайомились із фрагментом статті Я. Головацького «Становище русинів у Галичині». «Передусім бракує руському народові здібних керівників і проводирів, центру й органічного зв’язку окремих частин, а освіченим русинам - необхідної моральної сили, знання справи, любові до батьківщини і самопожертвування. Народ розчленований, пригноблений і ледве животіє без самосвідомості, а його вожді, денаціоналізовані й чужі йому, спокійно присипляють його дальше в цьому сні. А зверху, нарешті, дивляться на цей гнилий застій цілком спокійно і виділяють посередньо і, можливо, несвідомо кожний рух, який міг би розбудити сплячих», - писав Я. Головацький.

Назвіть твердження, з якими ви згодні. Чи актуальними є висновки Я. Головацького?

10. Ви - учасник телевізійних дебатів з наукової проблеми «Соціальні протести на українських землях у першій половині XIX ст.». На основі яких подій ви побудували б свій виступ? На які риси ватажків селянських виступів ви звернули б увагу?

11. Уявіть: ви - депутат рейхстагу від Галичини (чи Буковини). Складіть програму своєї депутатської діяльності (оберіть самі, представником якої соціальної верстви ви є).

12. Яка з історичних подій, на ваш погляд, мала виняткове значення в національно-культурному процесі на українських землях першої третини XIX ст.? Свій вибір поясніть.