Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Ратушняк

§ 11. Особа, суспільство, держава

Очікувані результати

Опрацювавши параграф, ви зможете:

• пояснювати та застосовувати поняття «людина», «особа», «громадянин», «громадянство»;
• розкривати суть взаємовідносин особи і суспільства;
• пояснювати поняття «правовий статус особи» та називати його види;
• пояснювати особливості взаємовідносин особи і держави;
• характеризувати підстави набуття та припинення громадянства України.

11.1. Людина, особа, громадянин

Вивчаючи питання теорії держави та права, ми натрапляли на такі поняття, як «людина», «особа», «громадянин», «громадянство». Усі ці поняття мають свої особливості й характеризують стан взаємовідносин особи і суспільства, особи і держави, суспільства і держави.

Термін «людина» означає біологічну істоту, одну із форм життя, що існують на Землі.

Цікаво знати

Одна конкретна людина поза своїми соціальними якостями є індивідом (це поняття відображає такі природні властивості, як стать, вік, фізіологічні особливості, темперамент тощо). Сукупність унікальних та універсальних рис, що відрізняють даного індивіда від інших, є індивідуальністю. Кожному індивіду, як і людині взагалі, властиві біологічні та соціальні якості. З точки зору біології, людина є живою істотою, що має свою внутрішню та зовнішню будову, природні інстинкти тощо, яка стоїть на найвищому ступені розвитку живого світу Землі. Життя людини у суспільстві характеризує людину із соціальної точки зору, становлення якої відбувається під впливом суспільства, в процесі взаємодії з іншими індивідами. Індивід, що має стійку систему соціально вагомих рис, які характеризують його як члена спільноти, є особистістю.

У процесі свого життя людина активно взаємодіє із суспільством, розвиваючи його (винаходи, боротьба за права, освіта та ін.). Причому це може робити як одна людина (яскраві особистості, такі як Юлій Цезар, Мікеланджело, Наполеон, К. Ціолковський), так і група осіб (повстання рабів, революції). Разом з тим, людина зазнає впливу з боку свого суспільного оточення (трудовий колектив, сім’я, родина, друзі, громадські організації, заклади освіти, телебачення, газети, радіо тощо).

Отже, людина, поєднуючи в собі біологічні та соціальні якості, народжується індивідом, формується в процесі суспільного життя (під впливом суспільства) як особистість та стверджується як індивідуальність, реалізуючи природні, психічні, духовні та соціальні особливості у соціально вагомі якості протягом усього свого життя, здійснюючи при цьому вплив на суспільство. Таким чином, у процесі взаємодії особи і суспільства відбувається формування цих понять під обопільним (взаємним) впливом.

Використання терміна «особа» можливе у двох варіантах: фізична особа (окрема людина, що виступає суб’єктом правовідносин) та юридична особа.

Дещо різняться взаємостосунки людини (особи) з державою, оскільки на відміну від відносин особа-суспільство, що виникають природно в процесі життєдіяльності, відносини людина-держава закріплюються нормативно, у конституціях, законах та інших нормативно-правових актах, що видає держава.

Людина, яка належить до певної держави, має стійкий правовий зв’язок із нею, що проявляється у взаємних правах та обов’язках, називається громадянином.

11.2. Особливості взаємовідносин особи і держави. Поняття прав і свобод людини

Становище людини в державі характеризується її правовим статусом.

Правовий статус особи — сукупність прав, свобод і обов’язків громадян, закріплених у нормативних актах держави (конституції, закони), а також гарантії їх здійснення.

• Права людини — це можливості людини існувати й розвиватися, задовольняти свої потреби. Права людини мають усі люди, незалежно від національності, статі, походження, релігії, мови, раси, громадянства тощо. Права людини — це можливості людини здійснювати певні дії для задоволення своїх життєво важливих матеріальних і духовних інтересів та потреб.

Права людини мають природну сутність і невід’ємні від особи, вони позатериторіальні й існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об’єктом міжнародно-правового регулювання та захисту.

• Свободи людини — це відсутність яких-небудь обмежень, утисків у чомусь (діяльності, поведінці), можливість вибору моделі поведінки (свобода світогляду і віросповідання, свобода слова, свобода зборів, мітингів, демонстрацій). Свободи людини — це те саме, що й права, але здійснюються самостійно, і від держави вимагається лише не обмежувати можливості для реалізації цих свобод. За ст. 19 Конституції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

• Обов’язки людини — встановлена державою межа та міра обов’язкової поведінки, невиконання якої тягне настання юридичної відповідальності.

Залежно від повноти прав, свобод та обов’язків людини усіх осіб, що перебувають на території кожної конкретної держави, можна поділити на: громадян держави, іноземців, осіб без громадянства (апатриди) та осіб із подвійним громадянством (біпатриди), біженців.

Громадянство — це стійкий політико-правовий зв’язок особи і держави, який передбачає наявність взаємних прав та обов’язків (підданство — те саме, що й громадянство у державі з монархічною формою правління).

Громадянство особа може набути за народженням, за походженням, внаслідок набуття, усиновлення тощо. Припиняється громадянство шляхом виходу чи втрати.

Цікаво знати

Іноземець — особа, що проживає на території певної держави, не є громадянином цієї держави і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Особа без громадянства (апатрид) — особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Особа з подвійним громадянством (біпатрид) — особа, яка має два і більше громадянств.

Біженець — іноземний громадянин чи особа без громадянства, який внаслідок побоювань стати жертвою переслідувань за різними ознаками (національними, релігійними), вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є, або територію країни свого постійного проживання.

У таборі біженців

Незалежно від свого правового статусу всі особи, що перебувають на території певної держави, потрапляють під правову сферу її впливу, що характеризується поняттям юрисдикція (лат. jurisdictio — судочинство, сфера компетенції).

Між державою та особою існує стійкий тісний взаємозв’язок. Держава закріплює законодавчо права і свободи людини, маючи обов’язок перед людиною захищати її, забезпечувати дотримання цих прав і свобод, виконувати свої функції. А людина, зі свого боку, користується цими правами і свободами, водночас вступаючи в соціальні відносини, має виконувати взяті на себе зобов’язання.

11.3.Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення

Питання громадянства в Україні регулюється Конституцією та Законом України «Про громадянство».

Цікаво знати

Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:

• єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що унеможливлює існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
• запобігання виникненню випадків без громадянства;
• неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
• визнання права громадянина України на зміну громадянства;
• неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя;
• рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
• збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Підстави набуття громадянства України:

• за народженням (особа, яка народилась на території України, батьки якої є іноземцями, особами без громадянства, що постійно проживають на території України на законних підставах; батьки якої невідомі; один із батьків якої є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження);

• за територіальним походженням (особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України, а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР));

• внаслідок прийняття до громадянства (іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України).

Умовами прийняття до громадянства України є:

• визнання і дотримання Конституції України та законів України;
• зобов’язання припинити іноземне громадянство;
• безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п’яти років;
• отримання дозволу на постійне проживання в Україні;
• володіння державною мовою або її
• розуміння в обсязі, достатньому для спілкування;
• наявність законних джерел існування (заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія...).

• внаслідок поновлення у громадянстві;

• внаслідок усиновлення;

• внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;

• внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

• у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий — особою без громадянства чи іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України. Датою набуття громадянства України є дата реєстрації набуття особою громадянства України);

• внаслідок встановлення батьківства.

Набуття громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років може відбуватися лише за їхньою згодою;

• за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Підстави припинення громадянства України:

• внаслідок виходу з громадянства України, відповідно до чинного законодавства України громадянин України, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.

• внаслідок втрати громадянства України. Громадянство України втрачається:

• якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави (не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки: а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав; б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями; в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем; г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави);
• якщо особа набула громадянство України внаслідок обману, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;
• внаслідок добровільного вступу на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військовим обов’язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

• за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Приймає рішення і видає укази про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України Президент України.

Електронний додаток

Як визначається громадянство дітей. Як регулюється питання виходу з громадянства України дітей.

Інтерактивні завдання

1) За допомогою методу «Мікрофон» закінчіть речення: Громадянство України для мене — це...

2) Використовуючи метод «Дискусія із заданої позиції», організуйте дискусію на тему: «Подвійне громадянство: за і проти».

3) Підготуйте короткі повідомлення про іноземців та біженців на основі інформації зі ЗМІ.

4) Складіть таблицю «Порівняльна характеристика правового статусу іноземців і біженців».

Іноземці	Біженці

5) За допомогою методу «Карта понять (ідей)» дайте відповідь на запитання:

Що спільного і відмінного між...:

• підставами набуття громадянства за народженням та походженням;

• прийняттям до громадянства та поновленням у громадянстві;

• виходом з громадянства та втратою громадянства;

• громадянством та підданством.

6) Чи мають право особи у зазначених ситуаціях на набуття громадянства України? Якщо мають, то за якими підставами:

• дитина, що народилася в Україні, батьки якої громадяни Польщі, мають дозвіл на тимчасове проживання в Україні;

• дитина, що народилася в Україні під час переїзду її батьків із Китаю на постійне проживання до Німеччини;

• особа без громадянства, дід якої народився на території Карпатської України та емігрував до США у 1939 р.;

• дитина (громадянин Туреччини), що була усиновлена, коли батько громадянин Туреччини, а мати — громадянка України;

• дитина, батьки якої померли (громадяни Молдови), виховується у державному дитячому будинку в Україні;

• громадянин України встановив опіку над своїм товаришем громадянином Білорусі, який проживає в Україні і визнаний недієздатним;

• громадянин Німеччини, що придбав в Україні готельний комплекс;

• громадянин Польщі, визнаний судом батьком дитини, що народилася в Україні у громадянки України?

7) Після опрацювання кожного пункту параграфа розгляньте відповідні юридичні ситуації:

• Громадянин Білорусі висловив бажання прийняти громадянство України. Він вільно розмовляє українською мовою, має власне кафе в Україні, не порушував закони України. Яких умов йому слід іще дотриматися, щоби стати громадянином України?

• Особа без громадянства, яка проживає в Україні останні 4 роки, має власну квартиру, отримує пенсію, вивчила українську мову, не притягувалася до юридичної відповідальності, подала заяву про прийняття до громадянства України. Яку відповідь вона отримає?

• Батьки Марини К. (14 років) переїжджають на постійне проживання до Польщі, змінюючи при цьому громадянство України на польське. Марина не бажає переїжджати, змінювати громадянство і хоче далі жити в Україні з бабусею. Як буде вирішена ситуація? Чи буде врахована думка Марини?

• У сім’ї громадян України із Хмельницького, що перебувають на заробітках в Італії, народилася дитина. Громадянином якої країни буде дитина?

• Сім’я Орлових (чоловік, дружина, донька 13 р., син 16 р.), що проживає у США п’ять років, отримала дозвіл від уряду США на вступ до громадянства США. Спрогнозуйте дії батьків. Чи будуть у даній ситуації враховуватися інтереси дітей?

Завдання та запитання

• 1. Що таке людина, особа, громадянин?
• 2. Вкажіть підстави набуття та втрати громадянства України.
• 3. Поясніть, чому, на вашу думку, у питанні громадянства дітей їхня думка враховується з 14 років.
• 4. Проаналізуйте умови прийняття до громадянства України
• 5. Запропонуйте ваші власні додаткові підстави, які могли б призвести до втрати громадянства України.
• 6. Оцініть важливість та правове значення юридичного зв’язку особи та держави.