Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Ратушняк - Нова програма

РОЗДІЛ III. Взаємозв'язок людини і держави

§ 10. Конституція України. Конституційний Суд України

Очікувані результати

Опрацювавши параграф, ви зможете:

• пояснювати та застосовувати поняття «конституція»;

• називати ознаки Конституції України;

• наводити приклади повноважень Конституційного Суду України;

• оцінювати значення Конституції України.

10.1. Що таке конституція. Чому конституція є основним законом держави

Особливе місце серед нормативно-правових актів держави займає конституція.

У перекладі з латинської термін «конституція» означає устрій, установа, встановлення. Першою у світі чинною конституцією була Конституція США 1787 р. (з поправками діє сьогодні). У 1710 році гетьман Пилип Орлик розробив першу в Україні конституцію (не набула чинності).

Конституція — це основний закон держави, що визначає основи суспільного і політичного ладу, правове становище людини і громадянина, структуру та організацію діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, державну символіку та інші найважливіші питання функціонування держави.

Конституція України є:

• за формою — писана і кодифікована (єдиний документ),

• за часом прийняття — нова (конституція другої хвилі),

• за способом прийняття — прийнята представницьким органом (парламентом України — ВРУ),

• за способом внесення змін — жорстка (зміни вносяться не менш як 2/3 депутатів від конституційного складу ВРУ, а до розділів І. «Загальні засади»; ІІІ. «Вибори. Референдум»; ХІІІ. «Внесення змін до Конституції України» — винятково всеукраїнським референдумом),

• за рівнем втілення у життя — реальна,

• за терміном дії — постійна,

• за державним устроєм — унітарна (Україна — унітарна держава).

Конституція України є Основним Законом у нашій державі, оскільки вона регламентує такі найважливіші суспільні відносини:

• державний лад;

• правовий статус особи;

• взаємовідносини особи із суспільством та державою;

• організацію та діяльність органів державної влади й місцевого самоврядування.

Конституція має характерні ознаки, що відрізняють її від інших нормативно-правових актів, зокрема:

• конституція має найвищу юридичну силу (всі нормативно-правові акти повинні прийматися на основі конституції органами та за процедурами, передбаченими у конституції);

• конституція має установчий та програмний характер (визначає конституційний лад держави, права та свободи людини, коло повноважень органів державної влади);

• конституція є базою для законодавства (закони та підзаконні акти розвивають положення конституції);

• конституція — це закон, який містить норми прямої дії (для застосування норм конституції не потрібні додаткові нормативно-правові акти; у разі порушення цих норм будь-яка людина має право звернутися по захист до суду або уповноважених органів, наприклад, прокуратури);

• конституція розробляється і приймається (змінюється) в особливому порядку (якщо для прийняття закону достатньо щоб «за» проголосувало понад 1/2 депутатів парламенту, то для прийняття конституції потрібно 2/3, а в окремих випадках, — всенародного одобрення на референдумі; спеціальна процедура розробки та внесення змін).

Перша сторінка Конституції П. Орлика

10.2. Якою є структура Конституції України

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року, складається з преамбули (фр. preambule — передмова, лат. preambulus — той, що йде попереду, передній) та 15 розділів:

• І. «Загальні засади»;

• II. «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»;

• ІІІ. «Вибори. Референдум»;

• ІV «Верховна Рада України»;

• V «Президент України»;

• VI. «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади»;

• VIII. «Правосуддя»;

• ІХ. «Територіальний устрій України»;

• Х. «Автономна Республіка Крим»;

• ХІ. «Місцеве самоврядування»;

• ХІІ. «Конституційний Суд України»;

• ХІІІ. «Внесення змін до Конституції»;

• ХIV. «Прикінцеві положення»;

• ХV. «Перехідні положення».

(Розділ VII. «Прокуратура» виключено на підставі Закону № 1401-VIII від 02.06.2016)

У преамбулі йдеться про те, що ВРУ від імені українського народу, виражаючи його суверенну волю, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, на право самовизначення, прийняла цю Конституцію, яка є Основним Законом України. Також у преамбулі визначено основні цілі розвитку суспільства та держави, якими є забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, розвиток та зміцнення демократичної, соціальної, правової держави.

Розділ І «Загальні засади» визначає конституційні ознаки Української держави, символи держави, принципи поділу влади, основи правової системи, основи економічних, національних відносин, основи національної безпеки та зовнішньої діяльності держави.

Розділ ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» встановлює права, свободи, обов’язки громадян України.

У розділах ІІІ—ХІІ йдеться про структуру та функції органів державної влади та місцевого самоврядування, організацію народовладдя, адміністративно-територіальний устрій України.

Розділи ХІІІ—XV встановлюють порядок внесення змін до Конституції, набуття її чинності, терміни та напрями законотворчої діяльності, необхідні для приведення українського законодавства у відповідність до норм Конституції.

Конституція України є основою (базою) для інших галузей права України. Закони та інші нормативно-правові акти, що приймаються в Україні, не повинні суперечити Конституції, що визначено у ч. 2 ст. 8 Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». Контроль за дотриманням конституційних норм в Україні здійснює Конституційний Суд України, компетенцією якого є визначення конституційності (відповідності Конституції) чи неконституційності (невідповідності Конституції) нормативно-правових актів, прийнятих у державі. Не можуть суперечити Конституції України міжнародні договори, укладені державою.

Із проголошенням незалежності України постало питання створення нової Конституції. Хоча після цього в Конституцію УРСР й було внесено ряд змін і доповнень, та все ж таки це був нормативно-правовий акт, створений на засадах та принципах, від яких молода Українська держава відмовилася.

Ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року

Проте розробка й прийняття нового Основного закону України — конституційний процес — затягнувся й тривав до 1996 року. Це пов’язано, насамперед, як зі складністю самої роботи (потрібно було створити принципово новий документ), так і з протистоянням різних політичних сил в українському парламенті (у цей час відбувається становлення політичних партій в Україні).

Процес відбувався в умовах сильного протистояння Президента України та Верховної Ради України. Верховна Рада України приймає рішення працювати у режимі одного засідання до остаточного прийняття нової Конституції України. Робота Верховної Ради України триває безперервно усю ніч з 27 на 28 червня. 28 червня о 9 годині 30 хвилин Верховна Рада України приймає нову Конституцію України, яка вступала у дію з моменту її прийняття.

День прийняття нового Основного Закону було проголошено державним святом — Днем Конституції України.

Конституція України. Історія внесення змін до Конституції України.

10.3. Яким є склад Конституційного Суду України

Суд — це орган держави, до компетенції якого входить здійснення правосуддя у вигляді розгляду адміністративних, кримінальних і цивільних справ та прийняття у цих справах законних рішень.

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Його діяльність регламентується Конституцією України (розділ ХІІ) та Законом України «Про Конституційний Суд України» (Посилання на закон).

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Конституційний Суд України складається із 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду. Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України:

• який на день призначення досяг 45 років,

• має вищу юридичну освіту,

• має стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 15 років,

• проживає в Україні протягом останніх 20 років,

• володіє державною мовою;

• має високі моральні якості та є правником із визнаним рівнем компетентності.

Суддя Конституційного Суду України призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк.

10.4. Якими є повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

• конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України, не менш як 45 народних депутатів України, Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

• відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов’язковість;

• дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

• офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

Закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта (або його окремих положень) неконституційними, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради про надання висновків щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Якщо суб’єктами права на конституційне подання є Президент, не менш як 45 народних депутатів, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, то суб’єктами права на конституційне звернення з питань надання висновків Конституційним Судом є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи.

1) Обговоріть питання: Чому богиня правосуддя Феміда зображується із зав’язаними очима та терезами у руці?

2) Використовуючи метод «Прес», висловіть свої судження з питання: Яке значення має Конституція для держави, міста, школи, кожної людини?

3) Об’єднайтеся у групи. Складіть кілька конституційних звернень. Обговоріть їх.

4) Розв’яжіть юридичну ситуацію:

Громадянин України звернувся до Конституційного Суду України (КСУ) з проханням розглянути його справу, оскільки він незадоволений рішенням міського та апеляційного судів. Яку відповідь він отримає у КСУ? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання та запитання

1. Що таке конституція?

2. Вкажіть ознаки конституції.

3. Поясніть, чому Конституція України є Основним Законом у державі.

4. Проаналізуйте повноваження Конституційного Суду України.

5. Конституція проголошує Україну демократичною, соціальною, правовою державою. Розкрийте зміст цих понять. Які недоліки та проблеми, на вашу думку, існують в нашій державі щодо проголошення й дотримання цих принципів?

6. Дайте оцінку праву Конституційного Суду України визнавати неконституційними нормативно-правові акти.