Хімія. Повторне видання. 9 клас. Попель

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Словник термінів

Аміногрупа — група атомів -ΝΗ₂.

Амінокислоти — похідні вуглеводнів, у молекулах яких є аміно- і карбоксильні групи.

Аерозоль — суміш повітря з краплинками рідини або часточками твердої речовини.

Білки — високомолекулярні органічні сполуки, молекули яких складаються із фрагментів молекул амінокислот.

Вищі карбонові кислоти — карбонові кислоти, молекули яких містять 10 або більше атомів Карбону.

Відновлення — процес приєднання електронів частинкою (речовиною).

Відновник — частинка (речовина), яка втрачає електрони.

Внутрішня енергія речовини — сума енергій усіх частинок речовини й енергій хімічних зв’язків між ними.

Водневий зв’язок — електростатична взаємодія між молекулами за участю атомів Гідрогену і найбільш електронегативних елементів.

Водневий показник (pH) — величина, яка характеризує концентрацію йонів Гідрогену в розчині. Водневий показник дорівнює значенню числа m у виразі с(Н⁺) = 10^-^m моль/л для молярної концентрації йонів Н⁺.

Вуглеводи — органічні сполуки, склад яких відповідає загальній формулі С_n(Н₂О)_m.

Вуглеводневий залишок — частина молекули органічної сполуки, яка складається з атомів Карбону і Гідрогену.

Вуглеводні — сполуки Карбону з Гідрогеном.

Гігроскопічність — властивість речовини поглинати вологу.

Гідратований йон — йон, сполучений із молекулами води.

Гідроксильна група — група атомів -ОН.

Гідроліз — реакція обміну між сіллю і водою.

Гомологи — сполуки, які належать до певного гомологічного ряду.

Гомологічний ряд — ряд органічних сполук, молекули яких подібні за будовою і різняться за складом на одну чи кілька груп атомів СН₂.

Диполь — частинка (молекула), яка має два різнойменно заряджені полюси.

Дисперсні системи — суміші, в яких дрібні (розміром 10^-4-10^-9 м) часточки, краплинки, пухирці однієї або кількох речовин рівномірно розподілені в об’ємі іншої речовини.

Екзотермічна реакція — реакція, під час якої виділяється теплота.

Електричний струм — спрямований рух заряджених частинок (електронів, йонів).

Електроліти — сполуки, водні розчини і розплави яких проводять електричний струм.

Електролітична дисоціація — розпад речовини на йони під час її розчинення або плавлення.

Емульсія — інтенсивно перемішана суміш двох рідин, нерозчинних одна в одній.

Ендотермічна реакція — реакція, під час якої поглинається теплота.

Жири — похідні гліцерину і вищих карбонових кислот.

Ізомери — сполуки, молекули яких мають однаковий склад, але різну будову.

Істинний розчин — розчин, у якому перебувають найдрібніші частинки речовин (окремі атоми, молекули, йони).

Йонно-молекулярне рівняння — рівняння, яке містить формули речовин і формули йонів.

Карбонові кислоти — похідні вуглеводнів, молекули яких містять одну або кілька карбоксильних груп.

Каталізатор — речовина, яка прискорює реакцію або спричиняє її перебіг, залишаючись після реакції незмінною.

Кисле середовище — середовище у водному розчині з pH < 7.

Кислота — електроліт, який дисоціює у водному розчині з утворенням катіонів одного типу — йонів Гідрогену Н⁺.

Колоїдний розчин — розчин, у якому містяться великі молекули речовин, скупчення багатьох атомів або молекул.

Кристалізаційна вода — вода, молекули якої є складником кристалогідрату.

Кристалогідрат — кристалічна речовина, яка містить у своєму складі молекули води.

Лужне середовище — середовище у водному розчині з pH > 7.

Мономер — вихідна речовина в реакції полімеризації.

Насичений розчин — розчин, у якому за певних температури і тиску речовина більше не розчиняється.

Насичені вуглеводні — вуглеводні, в молекулах яких атоми Карбону сполучені між собою простим ковалентним зв’язком.

Неелектроліти — сполуки, водні розчини і розплави яких не проводять електричного струму.

Нейтральне середовище — середовище у водному розчині з pH = 7.

Ненасичений розчин — розчин, у якому за даних умов можна розчинити порцію речовини.

Ненасичені вуглеводні — вуглеводні, в молекулах яких атоми Карбону сполучені між собою не лише простим ковалентним зв’язком, а й подвійним, потрійним зв’язком.

Необоротна реакція — реакція, яка відбувається лише в одному напрямку.

Оборотна реакція — реакція, яка може відбуватися в протилежних напрямках.

Окиснення — процес втрачання електронів частинкою (речовиною).

Окисник — частинка (речовина), яка приєднує електрони.

Окисно-відновна реакція — реакція, яка відбувається зі зміною ступенів окиснення елементів.

Органічна хімія — галузь хімії, предметом якої є вивчення органічних сполук та їх перетворень.

Оксид — бінарна сполука Оксигену, в якій цей елемент виявляє ступінь окиснення -2.

Органічні речовини — сполуки Карбону (за деякими винятками).

Основа — електроліт, який дисоціює з утворенням аніонів одного типу — гідроксид-іонів.

Піна — неоднорідна суміш рідини або твердої речовини і газу.

Полімер — сполука, молекули якої складаються з великої кількості повторюваних груп атомів.

Реакція заміщення — реакція між простою і складною речовиною, в результаті якої утворюються інші проста і складна речовини.

Реакція обміну — реакція між двома складними речовинами, в результаті якої вони обмінюються своїми складниками (атомами, групами атомів, йонами).

Реакція полімеризації — реакція сполучення багатьох однакових молекул унаслідок руйнування кратних зв’язків.

Реакція розкладу — реакція, в якій з однієї речовини утворюється кілька речовин.

Реакція сполучення — реакція, в якій із кількох речовин утворюється одна речовина.

Розчин — однорідна суміш речовин.

Розчинник — компонент розчину, який перебуває в такому ж агрегатному стані, що й розчин. Якщо таких компонентів розчину кілька, то розчинником обирають той, маса якого найбільша.

Розчинність — властивість речовини утворювати з іншою речовиною розчин.

Сильний електроліт — електроліт, який повністю або майже повністю розпадається на йони в розчині.

Сіль — електроліт, який дисоціює на катіони металічного елемента та аніони кислотного залишку.

Слабкий електроліт — електроліт, який незначною мірою розпадається на йони в розчині.

Спирти — похідні вуглеводнів, молекули яких містять одну або кілька гідроксильних груп.

Стійкі органічні забруднювачі — шкідливі органічні сполуки штучного походження, які не зазнають хімічних перетворень у природних умовах або дуже повільно реагують із речовинами довкілля.

Ступінь електролітичної дисоціації — відношення кількості молекул електроліту, які розпалися на йони, до загальної кількості розчинених молекул.

Ступінь окиснення елемента — умовний цілочисельний заряд атома в речовині.

Суспензія — перемішана суміш рідини і нерозчинної в ній подрібненої твердої речовини.

Тепловий ефект реакції — виділення або поглинання теплоти під час реакції.

Термохімічне рівняння — хімічне рівняння із записом значення теплового ефекту реакції та агрегатних станів речовин.

Якісна реакція — реакція для виявлення певних йонів у розчині, яка супроводжується особливим зовнішнім ефектом.

Інтернет-сайти, які містять цікавий матеріал з хімії