Хімія. Повторне видання. 8 клас. Попель
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Словник термінів
Амфотерність — здатність сполуки виявляти як основні, так і кислотні властивості.
Аніон — негативно заряджений йон.
Атом — найменша електронейтральна частинка речовини, яка складається із позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів, що рухаються навколо нього.
Безоксигенова кислота — кислота, у молекулі якої немає атомів Оксигену.
Валентні електрони — електрони, які можуть брати участь в утворенні хімічного зв’язку.
Вищий оксид — оксид, у якому елемент виявляє найбільше значення валентності.
Відносна густина газу за іншим газом — відношення маси певного об’єму газу до маси такого самого об’єму іншого газу (за однакових температури і тиску).
Галогени — елементи головної підгрупи VII групи періодичної системи (Флуор, Хлор, Бром, Йод), а також відповідні прості речовини.
Генетичний зв’язок — взаємозв’язок між речовинами, який ґрунтується на їх походженні та хімічних властивостях.
Група (періодичної системи) — стовпчик у періодичній системі.
Електрон — негативно заряджена частинка, складник атома.
Електронегативність — властивість атома елемента зміщувати до себе електронну пару, спільну з атомом іншого елемента.
Електронна формула — запис, який відображає електронну будову атома чи молекули.
Електронний октет — 8-електронна оболонка атома.
Енергетичний рівень — фрагмент сучасної моделі атома, який об’єднує електрони з майже однаковою енергією.
Зовнішні електрони — електрони останнього енергетичного рівня атома.
Індикатор — речовина, яка змінює забарвлення за дії лугу (кислоти).
Інертні елементи — елементи головної підгрупи VIII групи періодичної системи (Гелій, Неон, Аргон, Криптон, Ксенон, Радон). Прості речовини цих елементів називають інертними газами.
Істинна формула — хімічна формула, яка показує реальний склад молекули.
Йонний зв’язок — зв’язок між протилежно зарядженими йонами в речовині.
Катіон — позитивно заряджений йон.
Кислота — сполука, молекула якої містить один або кілька атомів Гідрогену, здатних під час хімічних реакцій заміщуватися на один або кілька атомів (йонів) металічного елемента.
Кислотний залишок — частина молекули кислоти, з якою сполучені атоми Гідрогену.
Кислотний оксид — оксид, який відповідає оксигеновмісній кислоті.
Кислототворний елемент — елемент, який утворює кислоту.
Кількість речовини — фізична величина, яка визначається кількістю атомів, молекул, груп атомів або йонів у певній порції речовини.
Ковалентний зв’язок — зв’язок між атомами, зумовлений існуванням спільних електронних пар.
Кристалічні ґратки — модель будови кристалічної речовини.
Луг — водорозчинна основа.
Лужні елементи — елементи головної підгрупи I групи періодичної системи (Літій, Натрій, Калій, Рубідій, Цезій, Францій). Прості речовини цих елементів називають лужними металами.
Лужноземельні елементи — елементи головної підгрупи II групи періодичної системи (Магній, Кальцій, Стронцій, Барій, Радій). Прості речовини цих елементів називають лужноземельними металами.
Молекула — частинка, яка складається з двох або більшої кількості сполучених атомів.
Моль — одиниця вимірювання кількості речовини; порція речовини, яка містить 6,02 • 1023атомів, молекул або наявних у її хімічній формулі груп атомів чи йонів.
Молярна маса — маса 1 моль речовини.
Молярний об’єм — об’єм 1 моль речовини.
Найпростіша формула — хімічна формула, яка відображає співвідношення кількості атомів або йонів у сполуці.
Нейтрон — електронейтральна частинка, складник ядра атома.
Неорганічна хімія — розділ хімічної науки, який охоплює неорганічні речовини.
Неполярний ковалентний зв’язок — ковалентний зв’язок, у якому одна чи кілька спільних електронних пар не зміщені в бік одного з атомів.
Несолетворний оксид — оксид, який не взаємодіє з кислотами, основами й не утворює солей.
Нормальні умови — температура 0 °С і тиск 760 мм рт. ст. (101,3 кПа).
Нуклони — загальна назва частинок (протона і нейтрона), з яких складаються ядра атомів.
Нуклонне число — сумарна кількість протонів і нейтронів в атомі.
Оксигеновмісна кислота — кислота, у молекулі якої містяться атоми Оксигену.
Оксид — сполука елемента з Оксигеном.
Орбіталь — частина простору в атомі, де перебування електрона найбільш імовірне.
Основа — сполука, яка складається з катіонів металічного елемента і гідроксид-аніонів ОН-.
Основний оксид — оксид, який відповідає основі.
Основність — характеристика кислоти, яка визначається кількістю атомів Гідрогену в молекулі, здатних заміщуватися на атоми (йони) металічного елемента.
Період — фрагмент природного ряду елементів від лужного елемента до інертного.
Підгрупа — частина групи періодичної системи.
Підрівень — частина енергетичного рівня з електронами однакової енергії.
Подвійний зв’язок — зв’язок, утворений двома спільними електронними парами.
Полярний ковалентний зв’язок — ковалентний зв’язок, у якому одна чи кілька спільних електронних пар зміщені в бік одного з атомів.
Потрійний зв’язок — зв’язок, утворений трьома спільними електронними парами.
Простий зв’язок — зв’язок, утворений однією спільною електронною парою.
Протон — позитивно заряджена частинка, складник ядра атома.
Протонне число — кількість протонів в атомі.
Радіус атома — відстань від центра ядра до сферичної поверхні, якої «торкаються» орбіталі з електронами останнього енергетичного рівня.
Реакція заміщення — реакція між простою і складною речовинами, в результаті якої утворюються нові проста і складна речовини.
Реакція нейтралізації — реакція між основою та кислотою.
Реакція обміну — реакція між двома сполуками, під час якої вони обмінюються своїми складниками.
Ряд активності металів — ряд, у якому метали розміщені за зменшенням хімічної активності.
Сіль — сполука, що складається з катіонів металічного елемента й аніонів кислотного залишку.
Солетворний оксид — оксид, який взаємодіє з кислотами або/і основами й утворює солі.
Спін — властивість електрона, яку умовно подають як його обертання навколо власної осі.
Стала Авогадро — 6,02 • 1023 моль-1.
Сублімація — перетворення твердої речовини під час нагрівання на газ, минаючи рідкий стан.
Хімічний елемент — вид атомів із певним протонним числом (певним зарядом ядра).
Хімічний зв’язок — взаємодія між атомами, молекулами, йонами, завдяки якій частинки утримуються разом.
Інтернет-сайти, які містять цікавий матеріал з хімії
- 1. http://chemistry-chemists.com
- 2. http://www.thoughtco.com/chemistry-4133594
- 3. http://www.elementsinyourlife.org
- 4. https://www.facebook.com/compoundchem
- 5. https://www.webelements.com
- 6. https://www.chemistryworld.com
- 7. https://www.compoundchem.com
Додаток 2
Періодична система хімічних елементів (довгий варіант)
Розчинність основ, кислот, амфотерних гідроксидів і солей у воді (за температури 20-25 °С)
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України