Хімія. Повторне видання. 8 клас. Попель
§ 29. Властивості та використання кислот
Матеріал параграфа допоможе вам:
- з’ясувати фізичні властивості кислот;
- засвоїти хімічні властивості кислот;
- прогнозувати можливість реакції кислоти з металом;
- дізнатися про сфери використання кислот.
Фізичні властивості кислот. Усі кислоти складаються з молекул. Оскільки ці частинки притягуються одна до одної слабко (на відміну від протилежно заряджених йонів в основному оксиді чи основі), то кислоти мають низькі температури плавлення і майже всі за звичайних умов є рідинами. Вони розчиняються у воді (крім кислоти H2SiO3), у багатьох випадках — необмежено, тобто змішуються з водою в будь-яких співвідношеннях з утворенням розчинів. Під час розчинення певних кислот виділяється значна кількість теплоти (мал. 53).
Мал. 53. Розчинення сульфатної кислоти у воді
Вам відомо, що безоксигенові кислоти є водними розчинами газів — сполук неметалічних елементів VI і VII груп із Гідрогеном (наприклад, H2S, HCl). Ці гази виділяються зі своїх розчинів навіть за звичайних умов.
Леткою, тобто такою, що переходить у газуватий стан за помірного нагрівання, є нітратна кислота HNO3, а також кілька інших. Леткі кислоти мають запах.
Цікаво знати
Метафосфатна кислота складається з молекул (HPO3)n (n = 3 і більше).
Ортофосфатна кислота H3PO4, ортоборатна (борна) Н3ВО3, метасилікатна H2SiO3 — тверді речовини. Вони, а також сульфатна кислота H2SO4 є нелеткими.
Карбонатна і сульфітна кислоти існують лише у водному розчині. Відповідні оксиди взаємодіють із водою неповною мірою, а кислоти, що утворюються, частково розкладаються на оксиди і воду:
CO2 + H2О ⇄ H2CO3;
SO2+ H2O ⇄ H2SO3.
Більшість кислот — токсичні речовини. Вони спричиняють серйозні отруєння, опіки шкіри. Тому працювати з кислотами, як і з лугами, потрібно обережно, дотримуючись правил безпеки. Якщо розчин кислоти потрапив на руку, необхідно відразу змити його проточною водою, обробити шкіру розбавленим розчином харчової соди (для знешкодження залишків кислоти) і знову змити водою.
Хімічні властивості кислот. Здатність кислот реагувати з іншими речовинами значною мірою залежить від їхньої активності, стійкості, леткості, розчинності у воді. На це звертатимемо увагу, розглядаючи хімічні властивості кислот.
Кислоти виявляють різну хімічну активність. Дуже активні кислоти називають сильними, а малоактивні — слабкими. Є ще й кілька кислот середньої сили. Приклади сполук кожної групи (див. також форзац ІІ):
Дія на індикатори. Кислоти у водних розчинах змінюють забарвлення індикаторів (мал. 54), але не всіх і не так, як луги.
Мал. 54. Забарвлення індикаторів у воді (а) та розчині кислоти (б)
• Який індикатор не змінюється в розчинах кислот?
Реакції з металами. Усі безоксигенові кислоти, сульфатна кислота (у розбавленому розчині) та деякі інші реагують із металами з виділенням водню й утворенням солей (мал. 55):
Під час таких реакцій атоми металічного елемента, які містяться в простій речовині, заміщують атоми Гідрогену у складній речовині.
Мал. 55. Реакція хлоридної кислоти з алюмінієвою монетою (2 коп. випуску 1992 р.)
Реакцію між простою і складною речовинами, у результаті якої утворюються нові проста і складна речовини, називають реакцією заміщення.
Микола Миколайович Бекетов
(1827-1911)
Видатний російський і український хімік, академік Петербурзької академії наук. Дослідив реакції солей у водних розчинах з металами. Запропонував витискувальний ряд, або ряд активності металів (1865). Розробив та описав один із методів добування металів — металотермію. Сприяв становленню фізичної хімії — однієї з найважливіших хімічних наук. Працював професором у Харківському університеті (1855-1887), вперше читав курс лекцій із фізичної хімії як самостійної навчальної дисципліни. Був президентом Російського фізико-хімічного товариства.
Із кислотами взаємодіють не всі метали. Передбачити можливість реакції між металом і кислотою можна за допомогою ряду активності металів. Його склав вітчизняний хімік М. М. Бекетов на підставі вивчення багатьох хімічних перетворень. Наводимо цей ряд у сучасному вигляді (див. також форзац ІІ):
Формула неметалу водню поділяє ряд активності на дві частини. Метали, розміщені в його лівій частині, взаємодіють із хлоридною і розбавленою сульфатною кислотами з виділенням водню, а розміщені праворуч — не реагують із ними (мал. 56):
Ag + HCl ↛ Cu + H2SO4(розб.) ↛
Мал. 56. Відношення металів до розбавленого розчину сульфатної кислоти
ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 3
Взаємодія кислоти з металами
Візьміть дві пробірки. В одну пробірку помістіть стружку заліза чи залізний цвях, у другу — стружку магнію. Дослідіть відношення кожного металу до розбавленої сульфатної кислоти.
Який метал активніше реагує з кислотою? Чи узгоджуються результати досліду із розміщенням заліза і магнію в ряду активності металів?
Складіть хімічні рівняння. Зважте на те, що продукт однієї з реакцій — сполука Феруму(ІІ).
Під час взаємодії нітратної кислоти, а також концентрованого розчину сульфатної кислоти1 з металами замість водню утворюються інші речовини (мал. 57). Такі реакції розглядатимемо в старшій школі.
Мал. 57. Реакція міді з нітратною кислотою
1 Концентрований розчин містить значно більше кислоти, ніж води.
Реакції з основними оксидами та основами. Характерною властивістю всіх кислот є здатність взаємодіяти зі сполуками з протилежними властивостями — основними оксидами й основами. Продукти кожної реакції — сіль і вода:
Li2O + 2HCl = 2LiCl + H2O;
Ca(OH)2 + 2HNO3 = Ca(NO3)2 + 2H2O.
Про такі хімічні перетворення йшлося в попередніх параграфах.
Реакції із солями. Взаємодія кислоти із сіллю є реакцією обміну. Назвемо випадки, коли ці реакції відбуваються (мал. 58):
- продукт хімічного перетворення в розчині — сіль або кислота — є нерозчинним у воді (з’ясовуємо за таблицею розчинності):
BaCl2 + H2SO4 = BaSO4↓ + 2HCl;
Na2SiO3 + 2HNO3 = 2NaNO3 + H2SiO3↓;
- кислота-продукт розкладається з утворенням газу або є леткою чи походить від газуватої сполуки:
- кислота-реагент є сильною, а кислота, яка утворюється, — слабкою (приклад — передостання реакція).
1 Скорочення «тв.» означає «тверда речовина», а «конц.» — «концентрований розчин».
Мал. 58. Реакції кислот із солями
Термічний розклад оксигеновмісних кислот. Оксигеновмісні кислоти під час нагрівання, а карбонатна і сульфітна — за звичайних умов розкладаються з утворенням відповідних кислотних оксидів і води:
Продуктами розкладу нітратної кислоти є три речовини — нітроген(IV) оксид, кисень і вода (оксид N2O5, який відповідає нітратній кислоті, надто нестійкий):
Викладений матеріал підсумовує схема 9.
Використання кислот. Найчастіше застосовують сульфатну, хлоридну, нітратну й ортофосфатну кислоти (табл. 10). Їх добувають на хімічних заводах у великій кількості.
Схема 9
Хімічні властивості кислот
У побуті використовують переважно органічні кислоти: оцтову кислоту CH3COOH (оцет — її розбавлений водний розчин), лимонну (консервант), аскорбінову (вітамін С). Оцтом або розчином лимонної кислоти видаляють накип із поверхні нагрівальних елементів у пральних машинах, прасках.
Таблиця 10
Використання кислот
Кислота |
Галузі використання |
H2SO4 |
Виробництво добрив, інших кислот, солей, вибухових речовин, хімічних волокон, барвників, ліків, очищення нафтопродуктів, у свинцевих акумуляторах |
HCl |
Виробництво солей, фарб, ліків |
HNO3 |
Виробництво добрив, вибухових речовин, барвників |
H3PO4 |
Виробництво добрив, мийних засобів, засіб проти іржі |
ВИСНОВКИ
Кислоти — молекулярні речовини, розчинні у воді. Вони змінюють забарвлення індикаторів, але не так, як луги.
Безоксигенові кислоти і розбавлена сульфатна кислота взаємодіють із більшістю металів з виділенням водню й утворенням солей. Такі реакції є реакціями заміщення. Можливість їхнього перебігу визначають за допомогою ряду активності металів.
Кислоти реагують з основними оксидами, основами, солями. Оксигеновмісні кислоти розкладаються під час нагрівання.
Кислоти широко використовують у різних сферах.
219. Назвіть характерні фізичні властивості кислот. Чим вони зумовлені?
220. Чи можна розрізнити за допомогою лакмусу, фенолфталеїну, універсального індикатора розчини кислоти і лугу? Якщо так, то як саме?
221. Допишіть схеми реакцій і складіть хімічні рівняння:
- а) Mg + HBr →
- BaO + HNO3 →
- NaOH + H2SiO3 →
- б) Li2O + H2SO4 →
- Fe(OH)2 + HNO3 →
- K2SiO3 + H3PO4 →
222. Замість крапок напишіть формули кислот-реагентів, продуктів реакцій і перетворіть схеми на хімічні рівняння:
- a) Fe + ... → FeCl2 + ...;
- Li2O + ... → Li3PO4 + ...;
- KOH + ... → KNO3 + ...;
- б) Al + ... → Al2(SO4)3 + ...;
- Cr(OH)2 + ... → CrSO4 + ...;
- AgNO3 + ... → Agl↓ + ... .
223. Напишіть рівняння реакцій (якщо вони відбуваються) між розбавленою сульфатною кислотою і такими речовинами:
- а) цинк;
- б) срібло;
- в) карбон(IV) оксид;
- г) фторидна кислота;
- д) барій гідроксид;
- е) плюмбум(ІІ) нітрат.
224. Для кожного перетворення складіть по два хімічних рівняння:
- a) HCl → CaCl2;
- б) H2S → K2S;
- в) H3PO4 → Ba3(PO4)2.
225. Щоб здійснити реакцію між натрій хлоридом і сульфатною кислотою, до твердої солі додають концентровану кислоту і нагрівають суміш. Поясніть, чому не використовують розчини сполук і для чого необхідне нагрівання.
226. За матеріалами з інтернету підготуйте повідомлення про використання фторидної (плавикової) кислоти.
227. Визначте масу розчину сульфатної кислоти з її масовою часткою 5 %, необхідну для нейтралізації 8 г натрій гідроксиду.
228. У результаті реакції достатньої кількості хлоридної кислоти із 10 г суміші порошків срібла і цинку виділилося 0,7 л водню (н. у.). Обчисліть масову частку срібла в суміші.
ДОМАШНІЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
Дія розчинів деяких речовин на соки овочів
Соки столового буряка, червоноголової капусти містять забарвлені речовини, що є індикаторами. Пропонуємо вам дослідити дію лимонного соку, розчинів оцтової кислоти (оцту), харчової соди та господарського мила на сік одного із овочів.
Із подрібненого буряка або капусти приготуйте 10-20 мл соку, вилийте його у склянку зі 100 мл води і перемішайте суміш. Розподіліть рідину (однаковими об’ємами) у п’ять склянок. Приготуйте також розчини соди і мила об’ємами 30-40 мл.
В одну склянку з розбавленим овочевим соком додайте чайну ложку лимонного соку, у другу — таку саму порцію оцту, в третю — розчину соди, а в четверту — розчину мила. Вміст п’ятої склянки слугуватиме для порівняння забарвлень.
Що спостерігаєте? У яких розчинах виявлено кислоту, луг1?
Результати експерименту запишіть у зошит.
1 Луг є продуктом реакцій соди і мила з водою.