Всесвітня історія. 8 клас. Пометун

Розділ 3. Західна і Центральна Європа в XVI-XVIII ст.

§ 9. Абсолютна монархія у Франції

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Історик Жак-Антуан Дюлор у своєму дослідженні «Історія Парижа» писав, що король Луї XIV якось зауважив: «Держава — це я». Цим висловом він нібито перебив промову судді, який постійно повторював фразу «король і держава». Хоча не всі науковці й науковиці вважають цю історію фактом, однак приписане королю висловлювання стало крилатим. Поміркуйте, які виклики ставила перед суспільством концентрація влади в руках однієї людини і до яких наслідків це могло призвести.

1. ЯКОЮ БУЛА КУЛЬТУРА БАРОКО

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, коли і чому тривали релігійні війни у Франції. Як саме, на вашу думку, впливав релігійний чинник на посилення королівської влади?

У XVI ст. Франція вступила сильною об’єднаною державою. Її населення зросло до 15 мільйонів, причому 300 тисяч мешкало в Парижі — столиці й одному з найбільших міст Західної Європи. Тут швидко розвивалися мануфактури, тож Франція уславилася виробництвом якісних тканин, новітнього озброєння, насамперед гармат, розкішних парфумів та ювелірних виробів.

За тих часів французьке суспільство поділялося на три стани: духівництво, дворянство та решта населення (міщанство й селянство). З-поміж дворян загострювалися суспільні конфлікти. Так, «дворяни шпаги» (представники старої знаті, які несли військову службу) прагнули не допустити посилення впливу «дворян мантії» (тих, хто здобув дворянство завдяки державній службі). Водночас зросли статки та економічний вплив буржуазії, представники якої виборювали можливість впливати на політичне життя.

За таких умов, безперечно, правителі прагнули зміцнити свою владу. Перші кроки в цьому напрямі зробив Франциск І. Він відмовився скликати Генеральні штати (вищу дорадчу представницьку раду) й остаточно підпорядкував собі Католицьку церкву, змусивши Папу Римського визнати право короля призначати на посади всіх французьких єпископів. Коли ж до Франції почали проникати ідеї Реформації, Франциск І спочатку ставився до нового віровчення поблажливо, та згодом таки розпочав переслідувати протестантів.

Незважаючи на жорсткі заходи, реформаційний рух завойовував дедалі більше прихильників та прихильниць. А на півдні країни виникла ще й гугенотська церковна організація (тобто така, що сповідувала кальвіністське вчення), прихильників якої стали називати гугенотами.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте інфографіку про королів Франції XVI ст. Доповніть її матеріалами з тексту параграфа та за потреби з відкритих джерел.

Наступник Франциска I — Генрі II продовжував політику батька: завойовував нові землі, переслідував протестантів, чим зміцнював владу короля, але раптово загинув під час одного з турнірів. Після його смерті Францією правили по черзі три його сини. Вагомий вплив на їхню політику справляла мати — Катерина Медічі.

У 1562 р. в містечку Вассі на гугенотів під час їхнього богослужіння напали католики з оточення герцога Гіза, лідера католиків Франції. Так розпочалися релігійні війни, які тривали 36 років (1562-1598 рр.) і в історії дістали назву гугенотських. Після тривалих сутичок було досягнуто домовленостей, за якими гугенотам було дозволено богослужіння в усій Франції, надано право обіймати найвищі державні посади, володіти чотирма фортецями, зокрема фортецею Ля-Рошель.

Проте католицька знать не могла змиритися з таким станом справ, і протистояння поновилося після трагічних подій Варфоломіївської ночі 1572 р. Тоді згідно з планом Катерини Медічі католики на чолі з Генрі де Гізом убили в Парижі понад дві тисячі гугенотів, які з’їхалися на весілля принца Генрі Наваррського й Маргарита — дочки Катерини Медічі. Було вбито й адмірала Коліньї. У відповідь гугеноти створили на півдні свою державу, на чолі якої став Генрі Наваррський.

Після смерті Карла IX тривало протистояння трьох Генрі — Генрі III, Генрі Наваррського й Генрі де Гіза. Останній заснував Католицьку лігу, члени якої зневажали короля Генрі III через спроби примиритися з гугенотами, а Гіза вважали претендентом на трон Франції.

Генрі III у скрутній ситуації уклав союз із Генрі Наваррським і проголосив його своїм наступником. Незабаром якийсь фанатичний католик вбив короля Генрі III. З його смертю закінчилося й правління династії Валуа, а новим королем Франції став принц Наваррський Генрі IV, який розпочав правління нової династії — Бурбонів.

Католики спочатку не визнали своїм королем ватажка гугенотів. Та оскільки війни погіршили становище селянства й населення повставало проти високих податків і свавілля дворянства, їм довелося піти на компроміс із Генрі IV, але за умови, що він перейде в католицтво. «Париж вартий меси!» — промовив той і погодився.

У 1598 р. Генрі IV видав Нантський едикт, що означало завершення тривалої внутрішньої боротьби в країні. Цей документ був яскравим прикладом релігійної віротерпимості, бо нарешті, хоч і на деякий час, визнавав права кальвіністів і примирив їх із католиками.

Генрі IV прагнув покращити становище в країні. У цьому йому допомагав гугенот герцог Сюллі, який став радником короля та обіймав важливі державні посади. Керуючись порадами Сюллі, Генрі IV сприяв розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі. Дослідники та дослідниці вважають, що політика короля набула характеру меркантилізму, адже держава активно втручалася в господарське життя, вдаючись до протекціонізму (захисту) власних виробників.

Меркантилізм — економічна політика, характерна для абсолютних монархій. Вона спрямована на збільшення експорту та мінімізацію імпорту для економіки. Уряд, що дотримувався політики меркантилізму, прагнув накопичити якомога більше ресурсів у країні й використовувати їх для подальшого збагачення.

Так, було проведено важливі внутрішні реформи, які сприяли відродженню сільського господарства, активному розвитку промисловості й торгівлі. Зокрема, державна скарбниця суттєво поповнилася завдяки суворому нагляду за збиранням. До того ж у 1604 р. французи заснували свою першу колонію. І хоча задіяні заходи не вирішили всіх проблеми, король прагматично збалансував інтереси католицької та протестантської партій не лише у Франції, а й серед європейських держав.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте гравюру. Поміркуйте, як автор зображення ставився до Генрі IV? Які деталі гравюри вказують на це? Як ви вважаєте, чому фанатичний католик вирішив убити короля, який доклав значних зусиль для стабілізації складної ситуації у Франції.

Гаспар Бутт. Вбивство Генрі IV на вулиці Ферроннері в Парижі. Гравюра. Кін. XVII ст.

2. ЯК АБСОЛЮТНА МОНАРХІЯ УТВЕРДИЛАСЬ У ФРАНЦІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

За текстом параграфа визначте, які кроки правителів Франції сприяли становленню абсолютної монархії в країні. Порівняйте свої висновки з міркуваннями сусіда/сусідки по парті.

Абсолютна монархія — форма монархічного правління, за якої вся повнота державної, а іноді й духовної влади перебуває в руках монарха.

Після загибелі Генрі IV трон посів його син — Луї XIII. Він був надто юним, тому деякий час країною правила його мати Марія Медічі. Саме тоді в державі виникли передумови до нового масштабного конфлікту. Проте новій війні запобіг кардинал Рішельє, який протягом 1624-1642 рр. обіймав посаду першого міністра й фактично вирішував усі державні справи.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте схему і за її допомогою складіть стислу розповідь про найважливіші риси державної політики Армана-Жана дю Плессі де Рішельє.

За часів Рішельє значно зріс авторитет королівської влади. Під час воєнних кампаній кардинал домігся обмеження самоврядування гугенотів і в 1629 р. видав «Едикт милості», яким зберіг за гугенотами тільки свободу віросповідання, позбавивши їх політичних прав.

Рішельє жорстко розправився з тими аристократами-католиками, хто був в опозиції до королівської влади. Кардинал дбав про розвиток торгівлі, сприяв заснуванню торговельних компаній. Саме за часів Рішельє Франція почала створювати свою колоніальну імперію, вела боротьбу проти Англії та Нідерландів за нові території. У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну і завдяки дипломатичному хисту кардинала домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі.

Після смерті Луї XIII на французькому троні опинився його п’ятирічний син Луї XIV. Відтак, звичайно ж, реально країною правила його матір — королева Анна Австрійська разом із першим міністром кардиналом Джуліо Мазаріні.

Мазаріні продовжував політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади, був успішним дипломатом, меценатом мистецтв. Але французи не любили кардинала через постійні підвищення податків.

Кардинал Мазаріні досяг успіхів у зовнішній політиці: французька армія здобула низку важливих перемог над іспанцями в Тридцятилітній війні. Але в 1648 р. у Франції розпочалася громадянська війна — Фронда. Селянство було виснажене величезними податками, вторгненням ворожих військ і мародерством власної армії, а дворянство прагнуло обмеження королівської влади. Мазаріні та Анна Австрійська опинилися в небезпеці, та все ж зуміли посварити між собою лідерів Фронди й зберегти владу.

Після смерті Мазаріні Луї XIV заявив, що не потребує посади першого міністра й віднині без волі монарха не має вирішуватися жодне важливе питання. Тривалий час упорядковувати державні справи королю допомагав міністр фінансів Жан-Батист Кольбер, який дотримувався політики меркантилізму та протекціонізму.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на підтримку та захист національного виробника від іноземної конкуренції на зовнішньому й внутрішньому ринках.

Кольбер дбав про розвиток мануфактурного виробництва, підтримував французьку торгівлю шляхом упровадження високого мита на імпорт. За його правління було прокладено нові дороги, пожвавилася внутрішня торгівля, було запроваджено чітку систему звітності витрат і доходів з королівської скарбниці.

Завдяки підтримці Кольбера французький флот отримав переваги на морі та зміг успішно конкурувати з Нідерландами та Англією. У Франції були засновані потужні торговельні компанії: Ост-Індська, що спеціалізувалася на бізнесі на території сучасної Індонезії, та Вест-Індська — в Америці.

ДОСЛІДІТЬ

Прочитайте уривок з листа Жана-Батиста Кольбера. Які шляхи до посилення могутності короля визначає державний діяч? Чи актуальні його ідеї нині? Чому?

Жан-Батист Кольбер

«Листи, спогади і настанови»

(Уривок)

Крім тих вигод, які само по собі могло б принести надходження в королівство великих коштів, ми б завдяки мануфактурам забезпечили хлібом насущним мільйон простого люду, який животіє нині через відсутність занять. Значне зростання кількості кораблів ще більше посилить велич і могутність держави...

Якщо до природної могутності Франції король зможе приєднати силу, яку дають промисловість і торгівля... то велич і могутність короля зростуть до небувалих розмірів.

Проте із часом внутрішня політика короля змінилася: у 1685 р. Луї XIV скасував Нантський едикт. Було заборонено кальвіністські богослужіння, церкви гугенотів зруйновано, а їхніх проповідників вигнано з Франції. Відновилися переслідування протестантів, які змушені були масово емігрувати з країни. Через це та численні війни, участь у яких брала Франція, дехто з науковців та науковиць стверджує, що значні зовнішні та внутрішні витрати, а також військові видатки за часів Луї XIV призвели до зубожіння Франції. Проте чимало прихильників та прихильниць мають іншу думку: ранні реформи сприяли централізації Франції та ознаменували народження сучасної французької держави. Завдяки політичним та військовим перемогам, а також вагомим культурним досягненням Луї XIV сприяв зростанню авторитету Франції в Європі. А захоплювала Європу Франція своїми військовими та культурними успіхами, могутністю й витонченістю. Європейці загалом почали наслідувати французькі манери, цінності, товари та поведінку, а французька стала універсальною мовою європейської еліти.

Наукова спільнота стверджує, що культура, мистецтво та наука стали інструментами впливу і влади Луї XIV. Монарх підтримував розвиток театру, музики та живопису, за його правління було засновано Королівську академія мистецтв, а французька мова стала мовою освічених кіл у Європі та мовою дипломатії.

ДОСЛІДІТЬ

1. Розгляньте карту. Визначте, які території було приєднано до Франції в період правління Луї XIV. Складіть кілька запитань про політику Короля-Сонця (як його називали), використовуючи карту. Обміняйтеся завданнями із сусідом/сусідкою по парті.

Франція в XVII ст. Луї XIV

2. Розгляньте на с. 78 портрет Луї XIV та зображення грандіозного палацового ансамблю неподалік Парижа — Версалю, зведеного для Короля-Сонця. Яке враження на сучасників і сучасниць мав справляти королівський двір Франції? Поміркуйте, завдяки яким особливостям комплексу близько 15 мільйонів людей щороку відвідують палац, парк або сади Версаля, що робить його однією з найпопулярніших туристичних визначних пам’яток у світі.

П’єр Патель. Версальський палац Бл. 1668 р.

Гіацинт Ріґо. Портрет Луї XIV. 1701 р.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви королів Франції XVI ст. та визнач основні риси їхньої політики.
2. Які реформи провів Генрі IV?
3. Визнач основні риси політики кардинала Рішельє у внутрішній і зовнішній політиці Франції.
4. Які реформи провів Жан-Батист Кольбер?
5. Чому Луї XIV називали Королем-Сонцем? Чи вплинув на це той факт, що монарх полюбляв масштабні помпезні свята та вечірки, які вражали сучасників розмахом, фінансував будівництво величних палацових комплексів, розкіш і вишуканість яких стала взірцем для інших правителів?
6. Доповни схему. Поміркуй, чи була успішною політика меркантилізму. Чому?

7. Які переваги та виклики мало, на твою думку, запровадження абсолютної монархії у Франції? Чому правителі інших країн прагнули запозичити досвід французьких монархів?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Склади історичний портрет (на вибір) Генрі IV, Луї XIV чи кардинала Рішельє. Презентуй свої матеріали у формі постера чи карти пам’яті.

Виконай усі завдання до § 9 в е-додатку.

https://book2.smarttextbook.com.ua/course/section.php?id=18#tab2

https://vse.ee/clph