Історія України. Повторне видання. 9 клас. Пометун

Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

§ 1. Політика Росії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Задунайської Січі

1. Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин на початку XIX ст.

• Чи можна стверджувати, що в першому десятиріччі XIX ст. Україні відводили лише роль об'єкта в геополітичній боротьбі інших держав? Чому?

Російський уряд планував розширити свої володіння, зокрема за рахунок українських етнічних територій. Османська імперія прагнула перешкодити посиленню царату, тож міжнародна ситуація на початку XIX ст. ускладнилася. Конфлікт між Російською та Османською імперіями через господаря Молдови згодом переросли у Російсько-турецьку війну 1806-1812 рр. Основний театр воєнних дій розгорнувся поряд з українськими землями і частково на території Південної Бессарабії (сучасна Одеська область), тож тягар війни вкотре ліг на плечі українців. Так, царський уряд здійснив мобілізацію до народного ополчення чоловічого населення Чернігівської, Харківської, Полтавської, Київської, Херсонської та Катеринославської губерній. Крім того, у Лівобережній Україні було реквізовано на потреби армії 1 тис. коней, 6 тис. возів, 7 тис. пар волів, залучено до служби 4 тис. погоничів.

Участь у війні взяли і козаки, оскільки під владою Туреччини на початку XIX ст. перебувала Задунайська Січ. За наказом турецького паші козаки мали воювати проти російського війська на суходолі та узбережжі Чорного моря. А от Чорноморські козаки брали участь у війні на боці росіян.

Російсько-турецька війна 1806-1812 рр.

Хід війни	Воєнні дії розгорталися на Чорному морі та Дунаї. У війні брали участь з обох сторін Задунайське козацьке військо та Чорноморські козацькі полки
Підсумки війни	Турецькі війська були оточені на Дунаї. Підписано Бухарестський мирний договір. До Росії відійшли українські землі разом із 200 тис. населення (Бессарабія та частина Північної Буковини), а також фортеці на Чорному морі (Ізмаїл, Кілія, Аккерман (нині — Білгород-Дністровський), Хотин)

Серйозним випробуванням для Російської імперії стала війна з наполеонівською Францією. До початку бойових дій на території Росії Франція захопила майже всі європейські країни. Певний інтерес імператора французів до південно-західних губерній Росії був викликаний представленими йому планами польських та французьких політичних і військових діячів. Як свідчать джерела, Наполеон на теренах українських земель після перемоги над Росією планував створити лише на Волині окреме польське королівство.

• Спираючись на схему, поясніть:

1. Як і з якою метою Наполеон планував поділити територію України?

2. Чи була така політика традиційною для його держави?

Плани французьких урядовців щодо України в основному не були переведені в практичне русло й доведені до відома українського суспільства.

• Чому різнилося ставлення українського дворянства до пропозицій Наполеона? Уявіть себе учасниками/учасницями тих подій. До якого табору ви приєдналися б?

Розпочавши в 1812 р. бойові дії проти Російської імперії, Наполеон визначив з-поміж стратегічних операцій наступ на Київ, але французькі загони спромоглися пробитися лише на Волинь і в деякі повіти Київщини та Чернігівщини.

Аби протистояти французам, російський імператор Олександр І видав указ про утворення в Україні добровольчих козацьких полків. Цей крок мав на меті зміцнити підтримку царської влади з боку місцевого населення. Указ викликав серед українців наївну віру в те, що російський уряд насправді збирається відновити козацькі порядки. Тож на початку осені 1812 р. формування українського ополчення завершилося. Україна виставила понад 60 тис. вояків, що становило 35 % від загальноросійського ополчення.

• Які події описав у своєму творі Тарас Шевченко? Як ви вважаєте, чому українське населення масово підтримало Російську імперію проти Наполеона?

«Нарешті розродився від тягаря своїми дивовижними чадами страшний 12 рік. Як жертва всеспалення спалахнула свята білокам'яна, і з кінця у кінець по всьому царству рознісся клич, щоб виходили і старий, і малий заливати вражою кров'ю велику пожежу московську. Досяг цей судорожний клич і до меж нашої мирної України. Заворушилась вона, моя рідна мати: заворушилось охочекінне і охочепіше ополчення» (уривок із повісті «Близнюки»).

Ополченець і француз. Англійська карикатура XIX ст.

О. Парахаєв. Козаки 2-го Українського полку 1812 р. Бузького війська та Чорноморського війська. 1987

Безпосередню участь у бойових діях брали українські полки: Малоросійський, Полтавський, Харківський, Волинський та інші. Населення допомагало армії продуктами, фуражем, транспортними засобами, грошима, майном. Усього на потреби війни українці пожертвували 9 млн 27 тис. 700 рублів, 13,5 пуда срібла, кілька кілограмів золота. На потреби війни працювали й українські заводи: Шосткинський на Сумщині виробляв порох, київський «Арсенал» — зброю.

Українці також брали участь у партизанській війні. Найвідомішим партизанським ватажком був Федір Потапов — солдат Єлисаветградського полку, який отримав поранення в Бородінській битві біля річки Москва у 1812 р., потрапив у полон, утік та організував партизанський загін. Ополченські та українські козацькі полки відзначилися також у закордонному поході російської армії, а саме у так званій битві народів восени 1813 р. під Лейпцигом.

• Спираючись на карту на с. 9, розкажіть, які території України були охоплені Французько-російською війною.

Українці безпосередньо долучилися до перемоги над французькими військами і сподівалися на те, що царський уряд зробить кроки назустріч їхнім прагненням. Однак очікуваної автономії й ліквідації кріпацтва Наддніпрянська Україна не отримала.

2. Запорозькі козаки на Кубані. Ліквідація Задунайської Січі

• Яку політику проводила російська влада щодо козацтва по завершенню Французько-російської війни?

Тільки-но українські ополченські полки повернулися в Україну, їх негайно розформували. Колишні ополченці знову стали кріпаками та державними селянами. Українські кінно-козацькі формування, створені під час Французько-російської війни на Правобережжі переважно з кріпаків та Бузького козацтва, Олександр І спеціальним указом перевів у стан військових поселенців. Мешканці таких поселень мусили поєднувати військовий вишкіл із роботою у сільському господарстві. Це викликало спротив українців, і у 1817 р. спалахнуло повстання Бузького козацького війська, що тривало майже три місяці. Козаки відмовлялися коритися наказам військової адміністрації і чинили опір перепису родин. Їхній виступ було придушено, Бузьке козацьке військо ліквідовано, а козаків таки перетворили на військових поселенців.

Козаків із лівобережних полків було повернено до попереднього селянського стану. Частина українських військових, які бажали продовжити службу, вимушена була переселитися на Кубань до Чорноморського козацького війська.

• Чому російська влада переселяла козаків подалі від їхніх етнічних територій? Яке значення мало для козаків збереження власних військових традицій на нових землях? У чому це проявилося?

Чорноморське козацьке військо було утворено в 1788 р. з колишніх запорозьких козаків. До 1794 р. його особовий склад було переселено на правобережжя річки Кубань. Йому надали Таманський півострів і землі східного узбережжя Азовського моря. Козаки Чорноморського козацького війська намагалися відродити і зберегти устрій та військові традиції Війська Запорозького. Тож після переселення на Кубань заснували місто Нова Січ (пізніше — Єкатеринодар) і 40 поселень-куренів.

Н. Берзе. Пікет на Кубанській лінії. 1858

Із черговою Російсько-турецькою війною 1828-1829 рр. пов’язане виникнення ще двох козацьких військових формувань із колишніх запорожців. На той час ускладнилося становище козаків Задунайської Січі. Попередні війни показали, що турки вже не можуть протистояти російській армії. Можна було передбачити, що Росія забере й ті землі, де жили задунайські козаки, тож тоді їм доведеться переселитися углиб Османської імперії. Кошовий отаман Йосип Гладкий домовився з російським командуванням про перехід частини задунайського козацтва до Російської імперії. Саме задунайські козаки допомогли росіянам непомітно перейти Дунай.

• Як оцінює письменник дії Йосипа Гладкого? Чи погоджуєтеся ви з ним?

«Козаки знали про ту невеличку гребельку, що перетинала всі дунайські плавні. Саме нею провів Йосип Гладкий російське військо. А потім узявся до стерна, а його офіцери сіли на весла байдака, в якому Микола І оглядав місце переправи. Хлопці веслували добре, аж оселедці впріли, і це сподобалось імператорові. Гладкого він прямо там, на переправі, обдарував чином полковника і Георгіївським хрестом, усі інші старшини, що прийшли з ним, теж дістали по хрестові. За що? А за те, що, полишивши свою Задунайську Січ напризволяще, забувши кривди, що їх завдала козакам Російська імперія, прибігли до нього і кинули йому до ніг святі козацькі клейноди... Імператор сподівався, що слідом за кошовим подадуться всі інші козаки, і турки залишаться без такої надійної військової сили» (уривок зі статті Богдана Сушинського).

В. Філатов. Пам'ятник Йосипу Гладкому в Запоріжжі. 2010

У 1828 р. з козаків, котрі перейшли на бік росіян, було сформовано Дунайське військо, яке зберігало традиційний поділ на курені та право внутрішнього самоуправління. Воно поповнило російську армію й успішно діяло в боях проти Османської імперії.

• Як Російсько-турецька війна 1828-1829 рр. вплинула на становище України? Знайдіть на карті на с. 13 землі, які було приєднано унаслідок цієї війни.

Російсько-турецька війна 1828-1829 рр.

Хід війни	Воєнні дії розгорталися на Дунаї, Кавказі та західному узбережжі Чорного моря. В усіх бойових діях брали участь українці
Підсумки війни	Російська армія здобула низку перемог і підійшла до Стамбула. Було підписано Адріанопольский мирний договір. До Росії відійшло Кавказьке узбережжя Чорного моря

Коли у 1828 р. стало відомо про перехід частини козаків на чолі з Йосипом Гладким до росіян, турки розгромили Січ і роззброїли козаків, які там залишалися.

• Як і чому було остаточно ліквідовано Задунайську Січ?

«Трагічна доля спіткала тих, хто зостався на Січі та райя [тобто в селищах], після того, як отаман Йосип Гладкий 1828 року на човнах, з церковним, січовим майном пішов, щоб... дістатися до Ізмаїла на російську територію. Старі запорожці вже не могли, та й не хотіли повертатися на батьківщину, і турки, розлючені звісткою про перехід частини козаків на бік Росії, порубали їх. Смертельна небезпека загрожувала жінкам і дітям... В 1828 році Січ у Верхньому Дунаївці знищено. По тому тут оселилися турки» (уривок із праці історика Володимира Бойка).

Розгніваний султан звелів скарати захоплених задунайських запорожців на смерть, і лише через заступництво австрійського посла помилував їх, ув’язнивши і щодня посилаючи на тяжкі роботи. Після війни задунайці, які лишилися живими, знов оселилися в Дунайських гирлах, але дозволу на створення козацького війська не отримали.

По завершенню війни царський уряд створив із прихильного до Росії Дунайського війська окреме козацьке формування — Азовське козацьке військо. У подальшому козаки із сім’ями були поселені на північно-західному узбережжі Азовського моря — на землях між Бердянськом та Маріуполем.

• Де і на яких умовах було створено Азовське козацьке військо? З якою метою і як? Чому козакам не дозволено було селитися на батьківських землях?

«Для оселення запорозьких козаків призначається в Катеринославській губернії Олександрійський повіт: так звана Бердянська земля, всього 43 141 десятина.

До складу Запорозького козачого війська приєднати міщан Петровського посаду, числом 238 ревізьких душ, із землею у їх володінні кількістю до 4000 десятин і з усіма їхніми рибними заводами і очеретяними плавнями, причому надаються їм всі вигоди й права, взагалі козачому війську даровані. Із таким приєднанням козаче військо буде мати у спільному володінні рибні заводи на Азовському морі...

Козацьке військо звільняється від земських повинностей, крім тих, що стосуються їхньої землі. Військові повинності воно виконує за прикладом інших козацьких військ...

Із поселеннями запорозьких козаків взяти їм назву Азовського козачого війська» (уривок із Положення про оселення запорозьких козаків у Новоросійському краї, виданого 27 травня 1832 р.).

До речі, першим наказним отаманом Азовського козацького війська протягом 1832-1851 рр. був саме Йосип Гладкий.

На початку 1860-х років більшість азовських козаків уряд поселив у кубанських станицях. Та у 1864 р. було затверджено указ про скасування Азовського козацького війська. У результаті офіцери отримали дворянство із земельним наділом, а козаків перевели в державні селяни.

• Виконайте онлайн-вправу.

cutt.ly/vTDP1s7

Домашнє завдання

1. Накресліть і заповніть у робочому зошиті хронологічну таблицю основних дат параграфа та стисло схарактеризуйте кожну з них.

2. Знайдіть на карті місця та напрямки військових дій, у яких брали участь українці в першій половині XIX ст.; визначте територіальні зміни, що відбулися внаслідок цих війн.

3. Схарактеризуйте одним-двома реченнями політику російської влади щодо українського козацтва і наведіть аргументи (факти, докази) на підтримку своєї позиції.