Історія України. Повторне видання. 9 клас. Пометун

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Шановні учні та учениці!

У періоді, який ви починаєте вивчати, не так багато пригод і героїки, чимало матеріалів з економічного розвитку, імен і дат. Але ми впевнені, якби діячі та діячки того часу жили нині, вони були б лідерами думок: вели б сторінки в соцмережах, займалися б спортом, ходили б на вечірки та, безумовно, захищали б нашу країну на Сході, бо вони зробили все, щоб у ХХІ ст. на карті світу була незалежна Україна. Розгляньмо добу «довгого» ХІХ ст. як тривалий процес їхньої боротьби за збереження і примноження багатства української мови та культури, відродження державності і консолідацію української нації.

Працюючи із цим підручником, ви дізнаєтеся, як змінювалося життя українських земель наприкінці ХVІІІ — на початку ХХ ст.: якою була імперська політика Росії та Австрії, як розвивалася економіка, що робили видатні діячі та діячки українського національно-визвольного руху. Аналізуючи історичні джерела, ви зможете творчо переосмислювати фактичний матеріал, інформацію з історичних джерел, аби розвивати критичне мислення і вчитися.

Для швидкої та легкої навігації у тексті є умовні позначення:

Поясніть. Висловіть свої міркування щодо важливих фактів, явищ чи особливостей діяльності історичних персоналій.

Попрацюйте з ілюстраціями. Виконайте завдання і поділіться своїми висновками з однокласниками та однокласницями або вчителем/вчителькою.

Дослідіть. Проаналізуйте джерела, сформуйте власні припущення і порівняйте їх із текстом підручника.

Запишіть. Попрацюйте з текстом і виконайте завдання.

Перевірте себе. Дайте відповідь на запитання. Виконайте онлайн-вправу.

Автори розповідають. Перегляньте відео з додатковою інформацією.

Працюйте творчо і натхненно, об’єднуйтеся з однокласниками й однокласницями в пари і групи, ставте запитання та шукайте відповіді, відрізняйте факти від думок і формуйте власні уявлення про буремне минуле України!

Вступ. Ранній Новий час в історії України

1. Спадщина Раннього модерного часу в історії України

• З яких подій ви розпочали вивчення історії у 8 класі? У парах заповніть одну з колонок таблиці «Найважливіші події та явища у житті Європи та на українських землях протягом XV—XVIII ст.» на вибір. Під час презентації роботи інших пар заповніть решту її колонок. Що ви вважаєте головною спадщиною цього періоду в історії України? Які тенденції, на вашу думку, були загальними для всієї Європи? Чим розвиток українських земель відрізняється від загальноєвропейського?

Найважливіші події та явища у житті Європи і на українських землях протягом XV—XVIII ст.

	Економіка	Політичний розвиток	Соціальна структура населення	Релігійна сфера	Наука і культура
Європа
Українські землі

Ранній Новий час чимало дослідників вважає «козацькою ерою» в історії України, коли виникло козацтво, утворилося Військо Запорозьке і точилася боротьба за збереження державності.

Наприкінці XVIII ст. зникли Річ Посполита та Кримське ханство, які мали величезний вплив на розвиток українських земель. У 1772 р. до складу Австрійської імперії увійшли Галичина, частина Волині і Поділля; у 1774 р. після чергової війни з Османською імперією Росія приєднала до себе Крим і степи Північного Причорномор’я. У 1775 р. до Австрії приєднано Буковину, яка була частиною Османської імперії. Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 р. до Російської імперії перейшла Правобережна Україна (Київщина, Східна Волинь, Поділля), після третього поділу в 1795 р. — західна частина Волині. Відтак на початку XIX ст. українські землі опинилися під владою двох імперій: Російської та Австрійської (з 1867 р. — Австро-Угорської).

У цей час також набирав обертів процес модернізації у всіх сферах життя українців: національному відродженні, зародженні та розвитку капіталістичних відносин, змінах соціальної структури населення й культури.

Історичний період кінця XVIII — початку XX ст. (від розподілу українських земель між двома могутніми імперіями до початку Першої світової війни) називають «довгим» XIX ст.

2. «Довге» XIX ст.: доба модернізації й національного відродження в Європі

• Які суспільні явища були характерні для періоду Ранньої модерної, або Нової, історії? Як пов'язані модернізація й національне відродження?

XIX ст. для Європи є продовженням періоду Нової історії, що виявився часом всеохоплювальної модернізації.

Модернізація суспільства (від англ. modern — «сучасний», «оновлений») — це перехід від аграрного суспільства до світського, міського й індустріального, процес реформування суспільства з метою його розвитку. Інше значення — оновлення об’єкта (переважно машини, обладнання), приведення його у відповідність до нових вимог та норм (наприклад, модернізація комп’ютера).

Модернізація суспільства передбачає значні одночасні зміни в економічній, політичній, соціальній та культурній сферах. Дехто з дослідників вважає, що наприкінці XIX ст. українське суспільство не мало достатніх внутрішніх сил для модернізації. Як не дивно, зміни підштовхували ті сили, з якими зазвичай пов’язують обмеження національних прав. Насамперед це політика російської та австрійської імперських адміністрацій, а також активність польської спільноти.

За посередництва польської еліти українці сприймали новочасні західноєвропейські віяння. Польські землевласники Правобережжя першими заснували підприємства із перероблення сільськогосподарської продукції (так виникли, зокрема, перші цукрові заводи).

• На основі інфографіки визначте зміни в житті суспільства, спричинені модернізацією. Поясніть на прикладах, як вони пов'язані між собою.

МОДЕРНІЗАЦІЯ У XIX СТОЛІТТІ

ЕКОНОМІЧНА СФЕРА

Промисловий переворот (заміна ручної праці машинною), розвиток техніки та впровадження нових технологій у виробництво

СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Приріст населення, збільшення міграцій, зростання міст, урбанізація. Боротьба за економічні й соціальні права, проти станових привілеїв. Поява нових верств населення.

Зміни в повсякденному житті

ПОЛІТИЧНА СФЕРА

Демократизація державного управління; реальна участь населення у владних структурах та вплив народних мас на прийняття конкретних рішень

КУЛЬТУРНА СФЕРА

Поширення грамотності та розвиток світської освіти, швидке зростання наукових знань, виникнення нових наук і напрямів досліджень, жанрів і напрямів мистецтва

Одним із наслідків нової епохи стала поява модерних націй.

Нація — спільнота людей, об’єднана певною назвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних та політичних цінностей. Проте одного чи кількох із цих елементів може бракувати, що не заважає такій спільноті претендувати на звання нації.

Нова епоха європейської історії була, зокрема, добою розгортання національно-визвольних рухів і виникнення нових національних держав. Цей процес отримав назву національне відродження.

• Який історичний період називають Відродженням? Сформулюйте власне визначення поняття «національне відродження».

Національне відродження — процес відновлення національної культури; діяльність, спрямована на звільнення від іноземного панування з метою створення національної держави.

Протягом XIX ст. національне відродження в різних країнах пройшло шлях від поширення народної мови, історії і традицій у середовищі освічених верств населення до початку національного визволення.

3. Українські землі під владою двох імперій

• Чому протягом XIX — на початку XX ст. особливості розвитку українських земель залежали від того, у складі якої імперії вони перебували: Російської чи Австрійської (з 1867 р. — Австро-Угорської)?

Унаслідок поділів Речі Посполитої до складу Російської імперії увійшли землі Правобережної України та Західної Волині. А внаслідок війн із Туреччиною у другій половині XVIII ст. до Росії приєднано Південь України та Крим (1783 р.). Це становило близько 80 % української етнічної території та 85 % українського населення.

Обидві імперії, які за політичним устроєм були абсолютними монархіями, поєднували у своєму складі різні народи. Загальний

порядок у них підтримували за допомогою великої армії, поліції та бюрократичного апарату. І хоч обидві імперії проводили щодо українських земель колоніальну політику, однак у політичному, соціально-економічному та культурному розвитку східно- й західноукраїнських земель були свої особливості.

• Розгляньте схеми і порівняйте адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині XIX ст. Відшукайте ці землі на карті на с. 9.

Отже, в соціальному складі українців обох імперій переважали селяни, аристократія ж і світська інтелігенція були нечисленними. А щодо етнічного складу населення українських земель, то воно завжди вирізнялося різноманітністю та строкатістю.

• На основі таблиці «Чисельність населення та його етнічний склад» зробіть висновки про чисельність населення на території Наддніпрянської України й західноукраїнських земель, а також про його етнічний і соціальний склад.

Чисельність населення та його етнічний склад

Регіон України	Українці	Представники інших національностей
Лівобережжя	95 %; переважно селяни, а також козаки	5 % — росіяни, євреї (купці, переважно селяни, а також козаки, чиновники, офіцери)
Правобережжя	90 %; переважно селяни, міщани та духовенство	10 % — росіяни, євреї, поляки (міщани, шляхта)
Південна Україна	65 %; переважно селяни — переселенці з інших територій України	9 % — румуни, молдавани; 9 % — росіяни; 3 % — вірмени, німці; 1 % — серби, болгари, євреї, греки, поляки, татари та інші
Східна Галичина	65 %; селяни, духовенство, інтелігенція	20 % — поляки (шляхта); 10 % — євреї (купці, ремісники, лихварі); 5 % — інші національності
Буковина	Більшість населення; переважно селяни	Панівне становище займали румуни (бояри)
Закарпаття	Більшість населення; переважно селяни	Панівне становище займали угорці (поміщики, ремісники); також мешкали румуни, поляки (купці, ремісники, службовці), німці (чиновники, службовці)

Зауважте, що панівне становище в Австрійській імперії займали німці. Але німецькі громади мешкали і на землях Російської імперії. Так, на Півдні України, де оселилося чимало протестантів із різних німецьких регіонів, імперський уряд надавав таким переселенцям пільги і дозволяв зберігати національні традиції, культуру та віру.

У багатьох підросійських регіонах мешкала численна польська та сполонізована шляхта (до 7,8 % населення Правобережжя). Так само значний вплив вона мала у Східній Галичині.

Іншим спадком польської держави стало єврейське населення, для якого царат увів так звану смугу осілості, що охоплювала територію колишньої Речі Посполитої. Відповідно Лівобережжя потрапило до зони цієї смуги, а Слобожанщина перебувала поза нею.

Смуга осілості — територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена царським урядом з метою запобігання проникнення їх у великоруські губернії й захисту російського підприємництва від єврейської конкуренції.

Загалом на середину XIX ст. в імперському законодавстві існувало дев’ять груп обмежень, що стосувалися життя євреїв. Зокрема, закон обмежував особисті права євреїв, регламентував їхнє релігійне життя та віросповідання, обмежував майнові, освітні права, можливості вільно обирати вид діяльності. Загалом оформлення смуги осілості перетворило євреїв на ізольовану групу, яка мешкала за власними релігійними законами і прагнула зберегти свою ідентичність.

Але обмеження мали й певні винятки. Так, правила смуги осілості не поширювалися на купців першої гільдії (але тільки після 10-річного перебування в гільдії в межах смуги осілості), осіб із вищою освітою, середній медичний персонал, цехових ремісників.

• Визначте, чим становище євреїв на українських землях відрізнялося від становища кримських татар. (Під час підготовки підручника до друку всі посилання буде розміщено на одній вебсторінці).

cutt.ly/PYZDPzx

Не маючи власної держави, українці, як і інші народи Європи, що не зуміли на попередніх етапах побудувати чи зберегти власної державності, розпочали національно-визвольний рух — українське національне відродження, що дало поштовх процесу формування модерної української нації.

Уперше до наукового обігу поняття «українське національне відродження» ввели найвидатніші класики української історіографії XX ст.: Михайло Грушевський, Дмитро Дорошенко, Дмитро Багалій, Іван Крип’якевич. Вони розуміли його як комплекс подій і явищ кінця XVІІI — початку XX ст., пов’язаний із пожвавленням і піднесенням національного руху, розвитком усіх галузей культурного життя українців.

Дослідники виділяють три етапи українського національного відродження:

1) кінець XVIII — 40-ві роки XIX ст.;

2) 40-ві — 80-ті роки XIX ст.;

3) 90-ті роки XIX — початок XX ст.

• Визначте, про який етап національного українського відродження (перший, другий чи третій) ідеться в уривках з історичних досліджень. Обґрунтуйте свою думку.

«...культурницький етап був періодом несподіваного відродження місцевих мов, їх дедалі ширшого використання в літературі та освіті...»; «...поступово формуються, зростають і набирають сили національно-патріотичні організації, які поряд із культурницькими завданнями починають висувати і політичні вимоги, спрямовані на розвиток місцевого самоврядування. В цих політичних вимогах простежується неприховане бажання поневолених народів досягти спочатку хоча б обмежених автономних прав, а в перспективі й поборотися за створення власної незалежної держави» (Валерій Шевчук).

«...на так званому академічному етапі, характерному насамперед ностальгічними настроями, невелика група вчених інтелектуалів в основному збирала історичні документи, фольклор, предмети старовини, при цьому вважаючи, що незабаром неповторність і самобутність їхнього народу зникне під суцільною навалою імперської культури. Другий, або культурницький, етап був періодом несподіваного відродження місцевих мов, їх дедалі ширшого використання в літературі та освіті» (Микола Тараненко).

Науковці впевнені, що поштовхом до національного відродження українців стали загальноєвропейські історичні зміни. Саме вони спонукали українську еліту до пошуків власної національної ідентичності (приналежності).

• Виконайте онлайн-вправу.