Досліджуємо історію і суспільство. 5 клас. Пометун

§ 10. Як зберігають пам’ять про минуле писемні джерела, мова та фольклор

Обговоріть у класі

Що ви знаєте про писемність у давнину?

Досліди

Чим подібні і чим відрізняються наведені джерела? Які з них найдавніші?

Графіті (настінні написи) Софійського собору в м. Києві. XI ст.

Фрагмент документу, написаного на бересті (корі берези). XIV ст.

Радзивіллівський літопис. XV ст.

Сучасна електронна книга

1. Що знаходимо у писемних історичних джерелах

Поміркуйте

Складіть перелік видів писемних джерел та об’єднайте їх за певними ознаками. Про що розповідають різні види писемних історичних джерел?

Писемність виникла на Землі майже 5 тисяч років тому. У різних країнах в минулому писали на глиняних дощечках, корі дерев і навіть кам’яних брилах. У Давньому Єгипті матеріалом для письма слугував папірус, виготовлений із стебел багаторічної травянистої рослини. На землях Русі-України писали на верхньому шарі кори берези — бересті. Пізніше для записів використовували пергамент — оброблену шкіру домашніх тварин: телят, молодих овець і кіз. А перший папір винайшли у Китаї майже 2000 років тому.

У хроніках і літописах знаходимо відомості про події, що відбувались у певній країні. Стародавні закони розповідають про те, як люди розуміли справедливість, як розпоряджалися власністю та відповідали за злочини. З літературних творів дізнаємося, які уявлення про красу, добро і зло мали наші пращури.

Із записів про роботу магазину чи ринку можна з’ясувати, які товари виробляли на продаж у певний час, що привозили здалеку, якими були ціни, які продукти, тканини, ремісничі вироби користувалися попитом. Газети, що виникли в Європі як періодичні видання інформують про новини тогочасного суспільства. Із записів у шкільному журналі можна довідатися про те, які предмети вивчали та хто мав право здобувати освіту в школах. А з перепису жителів міста, селища, села — зробити висновки про те, до яких верств належали ті чи інші люди, де мешкали, якими були їхні заняття, родинні та професійні зв’язки.

2. Які знання про минуле надає мова

Обговоріть у класі

Чи можна знайти свідчення про минуле у мові? Наведіть приклади.

Поміркуйте

Скористайтеся наведеними у тексті словами як прикладом і самостійно доберіть слова — символи сучасності. Обґрунтуйте свій вибір.

Мова не є застиглою навіки — вона змінюється з плином часу. У мові відображено те, які народи мешкали на території нашої країни та хто з ними сусідив, які зміни відбулися у державному, господарському та культурному житті. Наприклад, поява у нашій мові звичних тепер слів «тротуар» (із французької) чи «трамвай» (з англійської) стала можливою наприкінці XIX — на початку XX століття, коли життя українських міст збагатилося новими видами транспорту. А ваші бабусі та дідусі в дитинстві не вживали такі звичні сьогодні слова, як «ґаджет» або «айфон».

Досліди

Прочитай наведені у схемі іншомовні слова. За яких обставин у минулому кожне з них стало вживаним в українській мові?

3. Чому фольклор є історичним джерелом

Обговоріть у класі

Чи згодні ви, що приказки, прислів’я, казки свідчать про зв’язок минулого й сьогодення?

Поміркуйте

Поясніть, що повідомляє про минуле усна народна творчість.

Важливим носієм історичної інформації є фольклор — усна народна творчість.

Прислів’я, казки, балади, історичні думи та пісні, які описують працю і побут, звичаї і вірування народів, зберігають пам’ять про давні події та людей. Історикам вони, разом з іншими видами історичних джерел, розповідають про життя в минулому.

Фольклор (з англ. — «народна мудрість») — усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження.

Використовуй інструменти дослідження

Щоб дослідити фольклорну пам’ятку як історичне джерело, послідовно відповідай на запитання:

  • 1) Про що та про кого йдеться у пісні, казці, думі чи прислів’ях?
  • 2) До якої верстви населення належать головні персонажі?
  • 3) Про які події йдеться у творі?
  • 4) Який історичний період описується? Чому ти так вважаєш?
  • 5) Які географічні назви згадуються?
  • 6) Що у цьому творі, на твою думку, є правдою, а що схоже на вигадку?

Досліди

Обери один із фрагментів наведених творів і опрацюй його як історичне джерело за поданими вище запитаннями.

  • Уривок з історичної пісні «Розмова Дніпра з Дунаєм»
  • Українські прислів’я
  • Уривок з обрядової пісні

1)

Питається Дніпр тихого Дунаю:

«Тихий Дунаю,

Що я своїх козаків на тобі

не видаю?

...Чи твоя Дунай-вода моїх

козаків забрала?»

Промовить тихий Дунай

до Дніпра-Славути:

«Дніпр-батьку, Славуто!

...Ні, моя дунайська вода

твоїх козаків не забрала,

Твої козаки на черкеській1

горі пробувають,

Холодної води в барила2

набирають,

Шляхи і дороги замічали,

Городи бусурменські3

плюндрували,

Огнем-мечем воювали,

Сребра-злата по достатках набирали,

До річки Хортиці прибували,

До стародавньої Січі поспішали...»

Ігор Дзись. Запорозький козак (авторська реконструкція)

2)

  • Коли козак у полі, то він на волі.
  • Кінь та ніч — козакові товариші.
  • Хліб та вода — то козацька їда.
  • Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.
  • Козак хороший, та нема грошей!

3)

Добра нивонька була,

Сто кіп жита зродила:

Що копа, то колода —

Панові нагорода.

Запрягайте воли,

Їдьте по підпори,

Скиртоньки підпирати,

В’язальників поспрашати.

1 Гори черкеські — середгір’я гір Кавказу.

2 Барило — діжка.

3 Городи бусурменські — турецькі міста.

Перевір себе

  • 1. Які джерела називають писемними?
  • 2. З якою метою досліджують мову як історичне джерело?
  • 3. Що таке фольклор?
  • 4. Якими прикладами можна підтвердити, що казки, прислів’я та пісні є історичними джерелами?
  • 5. Назви декілька слів, які відображають історію твого краю. Обґрунтуй свій вибір.

А ще ти можеш

  • 1. Обери для дослідження будь-яку фольклорну пам’ятку. Опрацюй її письмово відповідно до алгоритму, описаному в параграфі.
  • 2. Скористайся Інтернетом та знайди 5-6 слів, запозичених українською мовою з мов інших народів.