Основи здоров’я. Повторне видання. 9 клас. Поліщук

Моніторинг здоров’я

§ 8. Види моніторингу фізичної складової здоров’я. Показники фізичного здоров’я

На цьому уроці ви дізнаєтеся про:

• чинники розвитку фізичного здоров’я;
• показники фізичного здоров’я;
• методи моніторингу й експрес-оцінку здоров’я.

Пригадайте!

Яке значення має фізична складова здоров’я?

Висловлюємо свою думку

Як ви розумієте думку Фалеса Мілетського, давньогрецького мислителя, який вважав: «Щасливий той, хто здоровий тілом, обдарований спокоєм духу й розвиває свої дарування»?

Про чинники розвитку фізичного здоров’я. Фізичне здоров’я основна умова духовного й морального здоров’я людини. Воно визначається комплексом взаємопов’язаних чинників, що характеризують фізичний стан організму: функціональним станом органів і систем, рівнем фізичного розвитку, ступенем розвитку фізичних якостей. (Про це йтиметься далі.) Людський організм складається з різних систем, які працюють злагоджено, бо вони є компонентами одного цілого. Процеси росту й розвитку тривають протягом усього життя людини. Вони взаємозалежні та взаємозумовлені, однак їхня інтенсивність на різних вікових етапах може бути різною: один може випереджати інший.

Ви вже знаєте, що людський організм є цілісною біосоціальною системою, яка існує в єдності з навколишнім середовищем і регулюється центральною нервовою системою.

Працюємо разом

Об’єднайтесь у групи з умовними назвами «Спадковість», «Рухова активність», «Раціональне харчування», «Хвороби», «Режим дня» тощо. Змоделюйте ситуації (відповідно до назви групи) і назвіть чинники, що впливають на розвиток фізичного здоров’я. Доповніть їх.

Запам’ятайте!

Моніторинг — безперервне спостереження за яким-небудь процесом для виявлення його відповідності бажаному результату або тенденцій розвитку.

Моніторинг фізичних складових здоров’я — це система або комплекс діагностичних досліджень, які виконують упродовж відповідного часу, що дають сумарний показник «кількості» та «якості» здоров’я окремої людини або групи людей (класу, школи, міста).

Методи моніторингу фізичної складової здоров’я. Аби навчитися визначати рівень фізичного здоров’я, важливо вміти правильно оцінювати свій фізичний розвиток.

Для оцінювання фізичного розвитку людини використовують: антропометричні показники (зріст, маса тіла, обхват грудної клітки та ін.), функціональні показники (сила м’язів, артеріальний кров’яний тиск, життєва ємність легенів), а також зовнішні ознаки (форма хребта, постава, статеве дозрівання тощо). За цими показниками оцінюють загальний стан здоров’я людини.

Антропометричні показники фізичного розвитку. Зріст — важливий показник фізичного розвитку. Проте його варто розглядати лише в поєднанні з іншими характеристиками фізичного стану людини — масою тіла й обхватом грудної клітки. Чоловіки ростуть до 25 років, жінки — до 21-22 років.

Добре розвинена грудна клітка — показник хорошого фізичного розвитку, що є гарантією міцного здоров’я. Обхват грудної клітки досліджують у стані спокою під час вдиху й видиху. Різниця між цими показниками залежить від розвитку дихальних м’язів і типу дихання.

Важливою характеристикою функціонування дихальної системи є життєва ємність легенів. Це найбільша кількість повітря, яку людина може видихнути після глибокого вдиху. Життєва ємність легенів змінюється з віком, залежить від зросту, ступеня розвитку грудної клітки й дихальних м’язів, статі. Зазвичай у чоловіків вона є більшою, ніж у жінок. Вимірюють цей показник спеціальним приладом — спірометром (мал. 25). Середнє значення життєвої ємності легенів у хлопців 14-15 років становить 2000-2600 мл, у дівчат — 1975-2530 мл.

Мал. 25. Спірометр

Середній ступінь фізичного розвитку спостерігається, якщо відхилення від значень, отриманих за формулами маси, зросту й обхвату грудної клітки, становлять +10 %, тобто ці параметри відповідають віку. Ступінь фізичного розвитку нижчий від середнього — показники знижені порівняно з нормою більше ніж на 10 %, вищий за середній — показники збільшені більше ніж на 10 %.

У гармонійно розвиненої особистості всі три показники (маса, зріст, обхват грудної клітки) відповідають віку (табл. 2) або вони всі однаково підвищені чи знижені не більше ніж на 10 %. У разі порушення гармонійності розвитку їхня невідповідність один одному є досить помітною.

Таблиця 2

Стандарти фізичного розвитку підлітків 14-17 років

Вік	Хлопці			Дівчата
	зріст, см	маса тіла, кг	обхват грудної клітки, см	зріст, см	маса тіла, кг	обхват грудної клітки, см
14	158,4	48,9	77,8	157,4	49,2	76,7
15	164,3	53,5	81,9	159,6	53,1	79,3
16	168,8	59,4	85,5	161,1	55,6	80,5
17	171,9	63,2	87,9	163	58,1	82,1

Поміркуйте

Як ви розумієте вислів: «Хто міцний тілом, може терпіти й спеку, і холод. Так і той, хто здоровий духом, зможе перенести й горе, і радість, й інші почуття»? (Епіктет, давньогрецький філософ.)

Функціональні показники фізичного розвитку. Кожній людині властива своя частота пульсу. Вона залежить від віку, положення тіла, рівня фізичних навантажень. Найповільніший пульс — у положенні лежачи, уночі. Після фізичних навантажень пульс підвищується. (Пригадайте вивчене раніше.)

Потовиділення під час незначної м’язової роботи сприяє встановленню кислотно-лужного балансу, регулює температуру тіла та є основним показником нормального водно-сольового обміну. У стані спокою за 1 год з поверхні шкіри виділяється 36-60 г води, а за добу — 900 г. Помірне навантаження зумовлює добову втрату води до 2 л, а під час фізичного напруження або спеки — до 5 л. Потовиділення залежить не тільки від навантаження та температури повітря, а й від стану здоров’я людини.

Про кількість виділеного поту свідчить втрата маси тіла. Так, за одне тренування новачок може втратити 700-1000 г маси тіла, а тренована людина — 300-500 г. За правильних методики та режиму тренування потовиділення в людини зменшується й маса тіла майже не змінюється (мал. 26).

Мал. 26. У вас закладено гармонію фізичного розвитку, але реалізувати її можете лише ви

Суб’єктивні показники фізичного здоров’я. До суб’єктивних показників стану здоров’я належать показники самопочуття, працездатності, сну, апетиту тощо.

Самопочуття — це своєрідний барометр впливу різних природних чинників на організм людини. Надмірне навантаження супроводжується поганим самопочуттям. Якщо воно зберігається тривалий час, потрібно зменшити навантаження й негайно звернутися до лікаря.

Утома, зниження працездатності безпосередньо пов’язані зі станом нервової системи людини. Водночас помірна втома посилює можливості організму й забезпечує зростання тренованості.

Нічний сон неможливо нічим замінити. Сон у юнацькому віці має тривати 8,5 год. Перед сном корисно прогулятися з батьками на свіжому повітрі (крім міцного сну, це ще допоможе вашому зближенню). Вечеряти треба не пізніше ніж за 2 год до сну, не можна вживати на ніч міцний чай, каву, шоколад. Систематичне недосипання та безсоння можуть спричинити зниження працездатності, перевтому й низку захворювань.

Загальновідомо, що в разі помірних фізичних навантажень обмін речовин перебігає активніше, що сприяє посиленню апетиту. Однак він легко порушується за поганого самопочуття або хвороби. Часто втрата апетиту зумовлюється недотриманням режиму дня, надмірним фізичним навантаженням. (У щоденнику самоконтролю апетит позначайте як добрий, задовільний, поганий.)

Серцебиття — це відчуття частих і сильних ударів серця, пов’язане з поганим самопочуттям. При цьому пульс прискорюється або вповільнюється, тобто буває неритмічним. Серцебиття є зазвичай ознакою підвищеного збудження нервового апарату серця, що спричиняють переживання, неприємності тощо.

Ступінь прискорення пульсу після фізичних вправ залежить від фізичного навантаження та психічного напруження, темпу та тривалості занять спортом. У цьому разі потрібно припинити фізичні навантаження й звернутися до лікаря. (Час виникнення прискореного серцебиття, його характер, тривалість, ступінь зв’язку з фізичним навантаженням потрібно позначати в щоденнику самоконтролю.)

Головний біль найчастіше виникає внаслідок різних захворювань. Крім того, головний біль і запаморочення можуть бути спричинені втомою, надмірним фізичним навантаженням, голодом, підвищеною концентрацією вуглекислого газу в приміщенні тощо. Тривалий головний біль — ознака серйозної хвороби (недокрів’я, серцево-судинних, шлунково-кишкових, ниркових, нервових та інших захворювань).

Іноді головний біль і запаморочення з’являються під час виконання фізичних вправ. У такому разі потрібний самоконтроль, який допоможе з’ясувати, після яких саме вправ і коли виникає біль, і підкоригувати тривалість вправ.

Задишка, тобто утруднене дихання або біль під час дихання, здебільшого виникає при фізичному навантаженні. Робота серця тісно пов’язана з діяльністю легенів. Тому послаблення серцевого м’яза супроводжується порушенням кровообігу в легенях, знижує їхню вентиляцію — обмін між легеневим і зовнішнім повітрям. Унаслідок цього в крові утворюється надлишок вуглекислого газу, що подразнює дихальний центр, спричиняючи задишку. Задишка супроводжується відчуттям стиснення в грудях, утрудненням вдиху. Будь-яка енергійна робота, заняття фізичними вправами спричиняють прискорене дихання. Це нормальне явище. У міру зростання тренованості організму задишка зникає й дихання нормалізується.

Біль у м’язах часто виникає в людей, які щойно розпочали заняття фізичними вправами. Зазвичай він триває протягом двох-трьох тижнів і є свідченням активної перебудови організму. У тих, хто займається фізкультурою регулярно, такого болю немає, після навантажень їхні м’язи швидко відновлюють свою працездатність. Позбутися болю в м’язах допомагає легкий масаж.

Біль у боку відчувається здебільшого після фізичних напружень. Поява тупого болю в лівому підребер’ї спричинена переповненням кров’ю селезінки, а в правому — печінки. Цей біль зумовлений різними причинами: надмірним перенапруженням, неправильним диханням, заняттями спортом безпосередньо після вживання їжі. Іноді він пов’язаний із порушеннями роботи серця. Позбутися неприємних відчуттів можна за допомогою раціонального тренування та правильного дихання.

Я вважаю так. А ти?

Об’єднайтесь у пари й обговоріть суб’єктивні показники фізичного здоров’я. Що потрібно зробити, аби добре самопочуття зберігалося тривалий час?

Запам’ятайте!

Тільки злагоджена робота всіх складових здоров’я забезпечить гармонійний розвиток особистості. Тому потрібно дбайливо ставитися до власного здоров’я, оскільки воно — необхідна умова не тільки повноцінного життя, а й реалізації творчих здібностей людини.

Гордість України

Катерина Амосова (нар. 1856) — науковиця в галузі кардіології, докторка медичних наук, професорка, лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки (2000). Уперше в Україні визначила роль ентеровірус-індукованих змін жирно-кислотного спектру клітинних мембран у патогенезі нестабільної стенокардії.

Кроки до успіху

Неоціненне значення в житті людини має здоров’я. Його збереження залежить від того, як ми до нього ставимося. Жодна людина не хоче втратити здоров’я, тому що це перешкоджає втіленню омріяних планів, закриває дорогу до здійснення багатьох чудових задумів і звершень.

Протягом життя на організм людини впливає безліч несприятливих чинників, серед яких — стреси, порушення режиму харчування, алкоголь, нікотин, забруднене довкілля тощо. І тільки хороший розвиток забезпечить міцність м’язів, надійність серцево-судинної системи, дихального апарату. А щоб цього досягти, потрібно добре знати свій організм, прислухатися до роботи його органів і систем, знати показники фізичного розвитку, удосконалювати своє тіло, займатися фізичною підготовкою, яка дасть вам можливість досягти успіху в різних сферах життя.

Доведіть, що ви знаєте

• 1. Що таке моніторинг фізичної складової здоров’я?
• 2. Як суб’єктивні показники фізичного здоров’я допоможуть вам правильно розподілити (дозувати) фізичне навантаження на організм?
• 3. Що мав на увазі А. Шопенгауер, коли сказав, що «дев’ять десятих щастя залежать від здоров’я»?

Домашнє завдання

Виконайте завдання з рубрики «Пізнаємо себе».

Пізнаємо себе

Експрес-оцінка індивідуального рівня фізичного здоров’я

Оцініть разом із батьками та близькими людьми індивідуальний рівень фізичного здоров’я. Для цього вам знадобиться: сантиметрова стрічка, ваги для вимірювання маси тіла, динамометр, годинник із секундною стрілкою.

Під час виконання домашнього завдання після першого уроку ви визначили масу свого тіла, зріст, обхват грудної клітки. Звірте виміряні вами показники з розрахованими за поданими параметрами.

Індекс Ерісмана — від показника обхвату грудної клітки відняти число, що відповідає половині зросту. Характеризує розвиток грудної клітки та її відповідність зросту, а також частково вгодованість. У підлітків обхват грудної клітки на кілька сантиметрів менший за половину зросту, а після завершення статевого дозрівання — навпаки.

Визначення співвідношення зросту сидячи та стоячи — зріст сидячи (см) помножити на 100 % і поділити на зріст стоячи (см). Норма в дівчат 14-15 років і в хлопців 14-16 років становить 52 %.

Індекс Вервека — зріст (см) поділити на масу тіла (кг), помножену на 2, плюс обхват грудної клітки (см), розділити на 100. Норма 0,85-1,25 характеризує гармонійний розвиток дитини та з віком не змінюється. Значення індексу понад 1,35 свідчить про високий зріст, а значення 0,75-0,85 — про відставання в зрості.

Розрахунок приблизного зросту з урахуванням зросту батьків — зріст батька плюс зріст матері й поділити на 2. Для хлопців — додати 5 см, для дівчат — відняти 5 см.

Масо-зростовий показник установлює, яка кількість маси припадає на 1 см зросту. Його формула: масу (г) поділити на зріст (см). У середньому він становить від 350 до 450. Значення, що перевищує 550, свідчить про надмірну масу тіла (ожиріння), менше 300 — про схуднення.

М’язову силу рук вимірюють динамометром. Вона залежить від зросту, маси тіла, обхвату грудної клітки й інших показників. У середньому відносна сила рук для чоловіків становить 60-70 % маси тіла, для жінок — 45-50 %.

Рівень функціональних і рухових можливостей оцінюють за п’ятибальною системою. Виставляється загальна оцінка вашого організму за кожну вправу окремо, що стане доброю підказкою для корекції (підвищення) результату.

Тест 1. Швидкісна координація (кидати м’яч об стіну з відстані 1,5 м протягом 30 с). Менше 20 разів — оцінка 1; 35 разів і більше — оцінка 5.

Тест 2. Сила м’язів рук (згинати й розгинати руки в упорі лежачи).

Хлопці: менше 15 разів — оцінка 1; 40 — оцінка 5. Дівчата: менше 2 разів — оцінка 1; 10 — оцінка 5.

Тест 3. Рівень розвитку швидкісно-силових можливостей ніг (стрибки з місця в довжину).

Хлопці: менше ніж на 180 см — оцінка 1; на 230 см — оцінка 5.

Дівчата: менше ніж на 140 см — оцінка 1; на 165 см — оцінка 5.

Тест 4. Сила м’язів тулуба (піднімання тулуба з положення лежачи).

Хлопці: менше 25 разів — оцінка 1; 110 разів — оцінка 5.

Дівчата: менше 15 разів — оцінка 1; 100 разів — оцінка 5.

Тест 5. Оцінювання гнучкості (сидячи з випрямленими в колінах ногами, простягнути руки якнайдалі вперед).

Перш ніж розпочати тест на гнучкість, виконайте кілька вправ на розтягування для розминки, наприклад кілька нахилів у різні боки, уперед і назад та обертання тулуба.

1. Покладіть на підлогу до стіни яку-небудь коробку.

2. На коробку покладіть вимірювальну лінійку так, щоб з її ближнім краєм збігалася позначка 10 см, а з дальнім краєм, притуленим до стіни, — позначка 30 см.

3. Сядьте на підлогу, випрямте ноги й розведіть їх так, щоб відстань між п’ятками становила 12-13 см, а стопи повністю прилягали до поверхні коробки.

4. Повільно простягайте обидві руки вперед, намагаючись дотягтися ними якомога далі. Кінчиками пальців доторкніться до відповідної позначки на лінійці й затримайтеся в такому положенні приблизно на 3 с.

Запам’ятайте відстань, на яку ви змогли витягнути руки. Повторіть цю процедуру тричі (не намагайтеся збільшити відстань ривками вперед). Показник вашої гнучкості — кращий результат із трьох спроб.

Оцінювання показників гнучкості тіла — відстань (см), на яку вам удалося витягнути руки. Дівчата: понад 28 — дуже високий; 25-28 — високий; 15-24 — середній; 5-12 — низький; менше 5 — дуже низький.

Хлопці: понад 25 — дуже високий; 19-24 — високий; 8-18 — середній; 3-7 — низький; менше 3 — дуже низький.

Шукаємо інформацію до наступного уроку

Знайдіть інформацію й напишіть реферат про самореалізацію в підлітковому та юнацькому віці.