Основи здоров’я. Повторне видання. 9 клас. Поліщук

§ 17. Риси характеру

На цьому уроці ви дізнаєтеся про:

• риси характеру за категоріями ставлення до себе, інших людей, речей, праці;
• значення вольових рис характеру.

Пригадайте!

Від яких чинників залежить формування характеру?

Що таке риси характеру. «Скільки людей — стільки й характерів», — часто повторюємо ми. І це дійсно так, двох однакових людей немає. Люди мають різні системи цінностей, захоплення, принципи та світогляд, по-різному реагують на зовнішні подразники. Характер людини зумовлює її вчинки, з яких і складається життя. Ми постійно чуємо, що одні люди працьовиті, дисципліновані, наполегливі, скромні, чесні, сміливі, рішучі, а інші — ліниві, неакуратні, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи тощо. Проте не можна зрозуміти характер, не визначивши в ньому типових проявів (рис характеру).

Риси характеру — це індивідуальні звичні форми поведінки людини (у відповідних ситуаціях, у яких реалізується її ставлення до дійсності). Кожна риса характеру набуває свого значення, залежно від її співвідношення з іншими рисами. Наприклад, сміливість як риса характеру набуває якісно різних значень залежно від того, із чим вона поєднується — з обережністю чи з імпульсивністю, з високими моральними почуттями чи почуттям дрібного марнославства. Наполегливість має позитивне значення тільки в поєднанні з високою критичністю, інакше вона може перетворитися на впертість.

Запам’ятайте

Риса характеру — це звична, стійка, повторювана форма реагування, поведінки чи ставлення до дійсності.

Характер людини виявляється в її суспільній діяльності, суспільних відносинах. Тому знати характер особистості дуже важливо. Це дає змогу передбачати, як вона поводитиметься за певних умов, чого від неї можна чекати, як вона виконуватиме обов’язки тощо.

Які є риси характеру. Окремі риси характеру поділяють на дві основні групи. Першу групу становлять ті риси характеру, у яких виражена спрямованість особистості, тобто система ставлень до дійсності (ставлення до інших людей; ставлення до праці та її результатів; ставлення до себе). Спрямованість визначає цілі та прагнення людини. Дуже важливо й те, чи здійснюються в житті цілі та прагнення людини, чи вміє вона долати перешкоди на шляху до поставленої мети. Відповідно до цього виокремлюють другу групу рис характеру — вольові риси. Залежно від розвитку в людини вольових рис характеру говорять про сильний або слабкий характер.

Слабовілля — негативна якість навіть в особистості з позитивною спрямованістю. Не має сенсу ставити перед собою високі, благородні цілі, якщо вони не реалізуються в житті. Водночас і сильний характер у разі неправильного спрямування не є важливою якістю особистості.

Поміркуйте

Як ви розумієте народну мудрість: «Хто сумління не має, той правди не знає»?

Ставлення до праці. Працьовитістю називають ту рису характеру, що виражає бажання працювати. Працьовитість завжди пов’язана з почуттям задоволення, радості від процесу праці та її результатів. Не раз відчувши задоволення від праці, діставши заслужену оцінку своєї діяльності, людина починає прагнути до праці, у неї виникає потреба працювати.

Любов до праці пов’язана із сумлінністю та акуратністю, з потребою не просто виконувати роботу, а виконувати її завжди якнайкраще (див. схему 11). На противагу сумлінності й акуратності лінощі, недбальство — риси характеру, що виражаються в негативному або байдужому ставленні до праці, у формальному виконанні завдань.

Схема 11

Працюємо разом

Рольова гра. Об’єднайтесь у групи з умовними назвами «Акуратність», «Дисциплінованість», «Організованість», «Сумлінність». Обговоріть інформацію, подану в схемі 11. Змоделюйте життєві ситуації за умови, коли в людини розвинені ці риси характеру, і ситуацію, коли їх потрібно розвивати.

Ставлення до інших людей. Народна мудрість говорить: «Стався до інших так, як ти хотів би (хотіла б), щоб ставилися до тебе, сприймай людину такою, якою вона є».

Чи можуть люди бути однаковими? Чи заважають ставленню до інших відмінності в зовнішності, у рисах характеру? Іноді ставлення до людей виражається в різному змісті рис характеру та різній формі їхнього прояву. Схвалення та осуд, підтримку й заперечення можна висловити в увічливій, тактовній, доброзичливій формі або ж формально, улесливо, а то й брутально, грубо, іронічно, саркастично, образливо. Серед позитивних рис характеру, притаманних культурній людині, — справедливість, дотримання слова, щедрість, доброзичливість, чесність, принциповість. До негативних рис належать відчуженість, замкнутість, заздрість, скупість, зневага до інших, хвалькуватість, схильність до безпідставного кепкування та глузування, прискіпливість, заперечення істини. Негативні риси характеру дуже шкодять позитивному спілкуванню людей (мал. 46, с. 103), їхньому прагненню до спільної боротьби з несправедливістю, спілкуванню в шкільному житті.

Мал. 46. Запальність шкодить спілкуванню

Люди, які вас оточують, — різні. Проте вони заслуговують на вашу повагу. Ви маєте доброзичливо спілкуватися з людьми, розуміти їх, з повагою ставитися до їхніх почуттів, переконань, поглядів, навіть якщо вони не збігаються з вашими. Треба вчитися бути терпимими та толерантними.

Ставлячись певним чином до поведінки інших, людина формує власні риси характеру за аналогією або протиставленням.

Висловлюємо свою думку

Спростуйте або доведіть правильність твердження: «Хто має слабкий характер, той не людина, а річ» (Н. де Шамфор, французький письменник).

Ставлення до себе. Англійський письменник О. Вайльд писав: «Ніхто не може судити про інших, поки не навчиться судити себе».

Ставлення до себе залежить від рівня розвитку самосвідомості, здатності оцінювати себе. Такі риси характеру, як скромність, почуття власної гідності, вимогливість до себе, відповідальність за справу, схильність віддавати всі свої сили колективу, державі, свідчать про високий рівень розвитку самосвідомості особистості.

Водночас деяким людям у ставленні до себе притаманні негативні риси: нескромність, хвалькуватість, кар’єризм, пихатість, самовпевненість, безпринципна покора, безпідставна зневага чи занижена самооцінка.

Серед рис характеру особливо помітні ті, які визначають ставлення людей до речей та природи. Ощадливість, акуратність, бережливість, дбайливе ставлення до природи формують особистість.

Висловлюємо свою думку

Як ви розумієте вислів: «Акуратність — це ввічливість стосовно себе»? (П. Буаст, французький поет.)

Значення вольових рис характеру. Вольові риси характеру виражаються в умінні та звичці свідомо регулювати свою поведінку та діяльність відповідно до певних принципів, долати перешкоди на шляху до поставлених цілей. Вольові риси характеру не можна оцінювати й виховувати, не враховуючи спрямування особистості. Цілеспрямованість і наполегливість злодія, сміливість хулігана не є позитивними рисами. Вольові риси характеру цінні лише за умови морально вихованої волі, спрямованої на досягнення суспільно значущих цілей. Вольові риси, що поєднуються з такими якостями, як егоїзм, себелюбство, завжди дістають негативну громадську оцінку. До вольових рис характеру належать цілеспрямованість, самостійність, рішучість, наполегливість, витримка й самовладання, дисциплінованість, мужність і сміливість.

Пізнаємо себе

Пропонуємо вам тест на встановлення рівня вияву таких рис особистості, як самовпевненість — критичність, рішучість — невпевненість, егоцентризм, прагнення звернути на себе увагу людей, які вас оточують.

Перед вами бланки з трьома оцінними шкалами (А, Б, В). Уважно прочитайте судження, подані до кожної. Своє ставлення до судження висловте в одному з варіантів відповідей: ніколи — 0 балів, іноді — 1 бал, часто — 2 бали.

Виконайте тест на аркуші паперу або в зошиті.

Самооцінка характеру методом оцінних шкал

Шкала А

	Судження	Ніколи	Іноді	Часто
1	Хочу бути схожим на когось.
2	Почуваюся впевнено.
3	Усвідомлюю свої помилки.
4	Люблю давати поради.
5	Прислухаюся до порад.
6	Визнаю авторитети.
7	Подумки ставлю себе на місце іншого.
8	Усвідомлюю свої негативні якості.
9	Усвідомлюю свої позитивні якості.
10	Хочу стати кращим.
Усього балів:

Шкала Б

	Судження	Ніколи	Іноді	Часто
1	Приймаю рішення з великими зусиллями.
2	Переключення уваги з однієї справи на іншу пов’язане із сильним нервовим напруженням.
3	Майбутнє здається невизначеним, і це непокоїть.
4	Якщо мені роблять зауваження, то відчуваю несправедливість щодо себе.
5	Мені треба докладно пояснювати суть будь-якої справи.
6	Я люблю ясні, чіткі, конкретні доручення.
7	Мені важко виявляти особисту ініціативу.
Усього балів:

Шкала В

	Судження	Ніколи	Іноді	Часто
1	Якщо мене хвалять, я не приховую, що відчуваю задоволення.
2	Я люблю бути в центрі уваги.
3	Коли мене сварять, це викликає різкий протест.
4	Я злюся на людей, які роблять мені зауваження.
5	Виникає бажання виділитися.
6	Коли хвалять, хочеться зробити все ще краще.
Усього балів:

Підрахуйте суму набраних балів.

Шкала А. Сума 20 балів означає, що ви оцінюєте себе досить об’єктивно, хоча певною мірою вам притаманна самовпевненість.

Якщо на половину запитань ви відповіли «іноді», а на решту «часто», ви набрали 15 балів. Звідси можна дійти висновку, що висока самооцінка оптимально поєднується з критичним ставленням до себе. Якщо переважають відповіді «іноді» і ви набрали 10 балів, це свідчить про занадто критичне ставлення до себе.

Якщо ж ви набрали менше 10 балів, а з них по 2 бали отримали за 3, 4, 8 запитання, а за решту — 0 балів, це означає, що ви — самовпевнена людина й не хочете працювати над собою.

Шкала Б. Сума 7-9 балів означає, що така риса, як рішучість, притаманна вам достатньою мірою. Якщо ж ви набрали 10-15 балів, то ви дещо невпевнені в собі й непокоїтеся щодо цього.

Сума понад 15 балів свідчить про притаманні надмірну вам нерішучість і невпевненість.

Шкала В. Якщо ви набрали 10-12 балів, у вас помітно виявляється егоцентризм, прагнення звернути на себе увагу людей, які вас оточують.

Сума 13 балів або й більше вказує, що ці якості виражені у вас значною мірою, тож треба спробувати їх позбутися.

Кроки до успіху

У підлітковому віці важливу роль у формуванні характеру відіграє самовиховання. Кожний із вас може свідомо, цілеспрямовано вдосконалювати характер шляхом зміни поведінки, спільної діяльності, спілкування з іншими людьми тощо.

Структура рис характеру виявляється в тому, як людина ставиться:

• до інших людей, демонструючи увагу, принциповість, прихильність, комунікабельність, миролюбність, лагідність, альтруїзм, дбайливість, тактовність, коректність або протилежні риси;
• до справ, виявляючи сумлінність, допитливість, ініціативність, рішучість, ретельність, точність, серйозність, ентузіазм, зацікавленість або протилежні риси;
• до речей, демонструючи при цьому бережливість, економність, акуратність, почуття смаку або протилежні риси;
• до себе, виявляючи розумний егоїзм, упевненість у собі, нормальне самолюбство, почуття власної гідності чи протилежні риси.

Людський характер формується з перших днів життя людини до останніх. У перші роки життя провідним чинником розвитку характеру стають дорослі. У молодшому віці разом із наслідуванням — виховання. Починаючи з підліткового віку, важливу роль у формуванні характеру відіграє самовиховання.

Доведіть, що ви знаєте

• 1. Які є риси характеру?
• 2. Яке значення мають вольові риси характеру?
• 3. Які риси характеру потрібно розвивати, щоб бути успішним (успішною) у житті?

Домашнє завдання

Виконайте завдання з рубрики «Удосконалюємо себе».

Удосконалюємо себе

Проєкт самовиховання

Обговоріть із батьками та близькими людьми результати тесту, який ви виконували на уроці, і складіть з їхньою допомогою проект самовиховання. Для цього скористайтеся поданою інформацією.

Щоб робота над собою була успішною, потрібно пізнати себе: визначити власні поривання, страхи та приховані мотиви. Лише після цього можна зрозуміти, чого ви дійсно прагнете. Запитайте себе, чого хочете, що вам подобається, що ви цінуєте найбільше та чого боїтеся.

Без мети самовиховання буде неефективним. Приборкати свої примхи, позбутися шкідливих звичок, навчитися стримуватися в конфліктних ситуаціях — ось приклади цілей, за які варто боротися. Для того щоб самостійно себе виховувати, треба діяти крок за кроком.

Крок 1 — прийняття рішення. Потрібно кристалізувати свій ідеал для наслідування. Це може бути реальна особа (батько чи мати, товариш, викладач, тренер) або уявлення про себе в майбутньому — з тими чи іншими рисами характеру та навичками. Отже, ця особистість — приклад для наслідування.

Крок 2 — самопізнання. Чимало позитивних рис, до яких людина прагне, уже закладені в ній. Треба лише з’ясувати, як вони проявляються та що їх блокує. Той, хто зможе визнати й прийняти свої недоліки, пройде цей етап успішно.

Крок 3 — складання плану. Необхідно визначити перспективи власного розвитку та методи, які допоможуть досягти мети. Аби мета не здавалася недосяжною, краще розділити її на кілька частин (етапів, кроків). Важливо також одразу визначити час, за який треба отримати результат.

Крок 4 — реалізація. Діяти без зволікань. Почати активну роботу над собою та дотримуватися плану. Потрібно пам’ятати, що ми самостійно створюємо себе, свій ідеал і своє життя.

Шукаємо інформацію дo наступного уроку

Підготуйте повідомлення про значення життєвих цінностей у формуванні характеру людини.