Основи здоров'я. 8 клас. Поліщук

Розділ 4. Соціальна складова здоров'я

Додаток 11

Аборт є чи не найпершим ворогом репродуктивного здоров'я жінки. Особливо це стосується переривань першої вагітності. На жаль, аборт в Україні був і залишається основним регулятором народжуваності, своєрідним засобом контрацепції. Це означає, що чоловіки й жінки не усвідомлюють, чим насправді є аборт.

Незапланована та небажана дитина... Які страшні слова... Таке ставлення до дитини (хочу — не хочу) відводить їй, уже живій людині, роль речі, яку можна хотіти або не хотіти. Вона має право на життя лише тоді, коли хтось хоче її більше, ніж, наприклад, квартиру чи автомобіль.

Згідно з даними статистики, за рік у світі роблять 55 млн абортів (за деякими даними — 100 млн). Це офіційна статистика. А справжню цифру з урахуванням нелегальних абортів, мабуть, не знає ніхто. Проте навіть цифра 55 млн є вражаючою. Вона означає, що кожного року на Землі зникає країна з населенням, більшим за населення України. Лікарі мають розповісти жінці, яка збирається робити аборт, про саму операцію й про можливі її наслідки (інфекції, кровотечі, перфорація матки тощо). Адже це роблять перед будь-якою іншою операцією (наприклад, при видаленні запаленого апендиксу). Але ж лікарі здебільшого цього не говорять.

Ця операція робиться «наосліп», тому ризик небажаних наслідків і непередбачуваних ускладнень є дуже великим.

Коли вичищають стінки матки, вони пошкоджуються, унаслідок чого з'являються рубці. І це може бути однією з причин безпліддя, а в більш пізньому віці можуть виникнути фіброміоми, ендометріоз чи інші захворювання. Проте, крім тіла, людина має душу. Що відчуває жінка, яка зробила аборт? Які почуття нею оволодівають? Виходить так, ніби жінка хотіла позбутися проблеми, а замість полегшення має спустошеність, відчуття провини та втрати.

Додаток 12

Що таке сексуальне насильство. Із засобів масової інформації ви часто можете почути про сексуальне насильство. Сексуальне насильство може відбуватися щодо людини в образливих сексуальних коментарях, натяках, поглядах і телефонних дзвінках такого ж типу. В інших випадках сексуальне насильство — це демонстрація статевих органів, небажані дотики до різних частин тіла, обман, шантаж і залякування, що мають на меті примусити до сексуальної близькості або оголення. На жаль, трапляються випадки, коли підлітків примушуть до участі в дорослих «сексуальних іграх» і порнографії. В Україні закон забороняє демонстрацію та поширення серед неповнолітніх матеріалів, що містять порнографічні зображення, акти насильства та пропаганду жорстокого поводження. Заборонена також дитяча порнографія, тобто зображення дітей до 18 років або їхніх статевих органів винятково із сексуальною метою. Виробництво, реалізація, поширення, продаж або володіння такими матеріалами заборонені.

Що таке сексуальні домагання. Сексуальні домагання — будь-який прояв сексуальної уваги, яка людині неприємна і якої він або вона не бажає (наприклад, вигуки незнайомців на вулиці: «Красуне, може, підеш зі мною розважатися?»). Це також дотики й притискання в громадському транспорті, на дискотеці, у черзі, нав'язлива увага незнайомих людей у ліфті, попутників у купе поїзда, сумнівні жарти, вульгарні зауваження та непристойні жести. Якщо знаки сексуальної уваги, які надає вам інша людина, викликають неприємні почуття, ніяковість і дискомфорт і не припиняються, незважаючи на ваше негативне до них ставлення, не варто робити вигляд, що нічого не відбувається. Іноді буває достатньо чітко й виразно висловитися. Прямо й без будь-яких утисків сказати: «Ні! Припиніть це робити!» Якщо не допомагає, то варто звернутися по допомогу до когось із дорослих, кому ви довіряєте. А в ситуаціях, коли допомогти вам ніхто не може (скажімо, якщо хтось притискається до вас у тролейбусі), сміливо, без жалю й зайвої скромності застосовуйте заходи самозахисту, наприклад штовхайтеся ліктями й привертайте увагу інших пасажирів або водія.

Що таке сексуальна експлуатація. Коли хтось використовує фізичні можливості однієї людини, щоб задовольнити сексуальні потреби іншої, отримує з цього фінансову чи будь-яку іншу винагороду, це називається сексуальною експлуатацією. Часто таке відбувається в результаті обману, фізичного або психічного примусу, використання залежного становища людини. До сексуальної експлуатації належать насамперед примушування до заняття проституцією, а також систематичне використання однією людиною іншої для надання сексуальних послуг.

Додаток 13

Збираєтеся відпочити або попрацювати за кордоном?

Перед поїздкою потрібно виконати такі дії:

• Зверніться до посольства країни, до якої ви збираєтеся виїхати, і перевірте, яку візу ви можете отримати для проживання, роботи чи навчання.
• Обов'язково майте при собі всі необхідні для подорожі документи. Не довіряйте організацію своєї подорожі стороннім.
• Під час пошуку роботи або можливості навчання за кордоном користуйтеся послугами тільки офіційного агентства.
• Якщо виникають будь-які сумніви, перш ніж їхати, зверніться до організації, що протидіє торгівлі людьми, — її співробітники можуть надати додаткову інформацію про безпечну поїздку за кордон.

Правила подорожі

Зробіть ксерокопію свого паспорта й усіх документів і віддайте їх на зберігання родичам або людині, якій ви довіряєте. Обов'язково повідомте своїх рідних про те, де ви збираєтеся зупинитися.

Не віддавайте свій паспорт нікому, окрім офіційних представників митниці або поліції. У вас має бути адреса та номер телефону посольства чи консульства своєї держави в тій країні, до якої збираєтеся їхати.

Обов'язково майте при собі номер телефону організації, що протидіє торгівлі людьми. Попіклуйтеся про безпеку та насолодіться подорожжю.

Договір про роботу

Не підписуйте ніякого договору про роботу доти, доки такий договір не буде перевірений спеціалістом або тією людиною, якій ви довіряєте.

Не погоджуйтеся на усний договір про роботу.

Не підписуйте договір, якщо маєте сумніви щодо його точності й легальності або якщо ви незадоволені його умовами. Наприклад, такі положення, як «та інші види робіт на вимогу працедавця», є підозрілими.

Зверніться до місцевої організації, яка протидіє торгівлі людьми, і попросіть її співробітників перевірити договір.

Додаток 14

«Кіберпереслідування» та «онлайн-домагання». «Кіберпереслідування» — зумисне використання цифрових ЗМІ для передачі хибної чи непристойної інформації про іншу людину. Це найбільш поширений онлайн-ризик типу «від рівного — рівному» для всіх підлітків.

Хоча «онлайн-домагання» часто використовується разом із терміном «кіберпереслідування», це насправді різні речі. Є дані про те, що «онлайн-домагання» трапляється не так часто, як переслідування в реальності, й участь у соціальних мережах не пов'язана для більшості дітей із ризиком «онлайн-домагань». З іншого боку, «кіберпереслідування» трапляється досить часто, може загрожувати будь-якій молодій особі онлайн і призвести до глибоких психосоціальних наслідків — депресії, неспокою, тяжкої ізоляції і, на жаль, самогубства.

Секстинг можна визначити як «передачу, прийом і пересилання сексуальних повідомлень, фотографій або інших зображень за допомогою мобільного телефону, комп'ютера чи інших цифрових пристроїв. Безліч цих зображень швидко поширюються через мобільні телефони або Інтернет. Це явище поширене серед підлітків, і багато хто з них, демонструючи своє оголене тіло, не знають, що у фотографіях, які робить мобільник, серед іншого є й географічні координати місця зйомки. Тому визначити місце зйомки будь-якому злочинцю не важко.

«Facebook-депресія» визначається як депресія, що розвивається, коли діти й підлітки витрачають багато часу на відвідування сайтів соціальних ЗМІ, таких як Facebook, а потім у них починають проявлятися класичні симптоми депресії. Можливість бути прийнятими такими ж підлітками, як вони самі, і контактувати з ними є важливим елементом підліткового життя. Надмірна активність в онлайновому світі вважається чинником, який може спричинити виникнення депресії в деяких підлітків. Як і під час депресії, викликаної умовами реального світу, діти й підлітки, котрі страждають від «Facebook-депресії», піддаються ризику соціальної ізоляції, а іноді звертаються до ризикованих інтернет-сайтів і блогів за «допомогою», що може призвести до зловживання психоактивними речовинами, до небезпечного сексу, агресивної або саморуйнівної поведінки.

Питання конфіденційності. Ризикованою для дітей і підлітків у мережі Інтернет є поведінка, що створює небезпеку для їхнього приватного життя.

Діти й підлітки часто надсилають недоречні повідомлення, фото й відео, не розуміючи, що «те, що потрапляє в Інтернет, там і залишається». Безладна інтернет-активність також може зробити дітей і підлітків більш легкою мішенню для торговців і шахраїв.

Додаток 15

Комп'ютерна безпека. Безпека в мережі Інтернет

Хакер — людина, яка без дозволу проникає до чужої комп'ютерної системи з наміром викрасти або зруйнувати дані. Найпоширеніші шляхи, якими хакери потрапляють до чужих систем:

«Троянські коні». Це шкідливі програми, які поширюються шляхом обману. Так, вам може надійти електронною поштою лист, де буде сказано, що програма, яка знаходиться у вкладенні, виконує якусь корисну функцію. Якщо ви запустите її для виконання, ваш комп'ютер буде заражений. «Троянські коні» відкривають хакерам доступ до системи, можуть спричинити руйнування інших програм.

Перевантаження сайту або мережі. Генеруючи багато запитів довільного змісту до сайту або мережі, хакер збільшує їхнє робоче навантаження, унаслідок чого цей сайт або мережа не можуть нормально функціонувати.

Підміна адрес. Хакер підмінює адреси сайтів у такий спосіб, що коли користувач уводить у браузері адресу якогось сайту, його спрямовують до зовсім іншого сайту. Іноді на такому альтернативному сайті міститься негативна інформація про власника того сайту, який збирався відвідати користувач.

Аналіз пакетів. За допомогою спеціальної програми хакер читає певну інформацію, що міститься в пакетах, які передаються мережею. Загалом програми — аналізатори пакетів — призначені для контролю за мережею, проте вони ж використовуються хакерами для несанкціонованого збирання інформації.

Соціотехніка. Цей термін використовується для позначення шахрайських дій, спрямованих на отримання інформації, яка дає змогу проникнути до певної системи й даних, що в ній знаходяться. Соціотехніка зазвичай є грою хакера на довірі людини. Для цього використовуються сфальсифіковані сайти й фіктивні електронні повідомлення від імені реальних компаній із проханням надати особисту інформацію.

Підміна веб-сторінки. Хакер дістається сайту та змінює на ньому певну веб-сторінку, після чого на ній відображається інша інформація.

Віруси та хробаки. Існують програми, що мандрують Інтернетом і, потрапивши на комп'ютер чи до локальної мережі, завдають тієї чи іншої шкоди. Особливо небезпечними є два види таких програм — віруси та хробаки.

Віруси. Ці програми, названі ім'ям біологічних організмів, досить малі, поширюються, створюючи свої копії, але не можуть існувати без носія. Такий вірус потрапляє до комп'ютерної системи, власник якої про це й гадки не має. До того ж іноді вірус якийсь час залишається прихованим, не проявляючи себе, і лише після настання певної дати чи події активізується та завдає шкоди комп'ютерній системі.

Хробаки. Хробак подібний до віруса тим, що розмножується, створюючи власні копії, але, на відміну від останнього, не потребує носія й існує сам. Часто хробаки передаються через електронну пошту. Хоча спершу хробаки не були шкідливими, нинішні їхні різновиди спричиняють значні перенавантаження мереж і можуть руйнувати файли.

Спам. Це небажана електронна пошта, тобто пошта, що надходить без вашої згоди. Повністю припинити надходження спаму досить важко, існують методи, що дають змогу істотно зменшити його кількість.

Люди отримують спам із різних причин. Проте часто вони самі є винуватцями того, що їхня електронна адреса потрапляє до спамерів. Щоб з вами такого не сталося, треба знати, як відбувається полювання за адресами. Зазвичай спамери використовують спеціальні програми-павуки, які обстежують мережу й відшукують усі адреси електронної пошти, що там з'являються. Тому пам'ятайте: як тільки ви вкажете де-небудь адресу своєї електронної пошти, чекайте надходження спаму. Далі наведений перелік типових дій, які можуть призвести до того, що ваша адреса стане надбанням спамерів:

• запис до гостьової книги на якомусь із сайтів із зазначенням своєї електронної адреси;
• підписка на безкоштовне отримання електронною поштою прайс-листів, новин та іншої подібної інформації;
• відповідь на спам, що надійшов на вашу адресу (цим ви підтверджуєте, що адреса дійсно комусь належить);
• публікування свого імені й електронної адреси в онлайновому довіднику типу «жовтих сторінок»;
• надання згоди на участь у групі новин;
• реєстрація свого доменного імені, яка вимагає надання персональної інформації;
• заповнення онлайнових форм;
• участь у чаті.