Основи здоров'я. 8 клас. Поліщук

§ 19. Небезпека інфікування ВІЛ та інфекціями, що передаються статевим шляхом

На цьому уроці ви дізнаєтеся:

• про шляхи інфікування ВІЛ та ІПСШ;
• про профілактику ВІЛ та ІПСШ.

Пригадайте!

Які небезпеки приховує раннє статеве життя?

Висловлюємо свою думку

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, непоправної шкоди здоров'ю дітей і підлітків завдають інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), особливо сифіліс. Зокрема, серед дівчат віком до 14 років за останнє десятиріччя поширеність сифілісу збільшилася у 26 разів, серед хлопців — у 35; серед дівчат-підлітків віком 15-17 років — у 10,5, серед юнаків — у 7,4 раза. Що є причиною такої статистики?

Інфекції, що передаються статевим шляхом. Що таке інфекції, які передаються статевим шляхом? ІПСШ належать до групи інфекційних хвороб. Більшість ІПСШ передається при вагінальних, анальних і орально-генітальних контактах. Проте деякі хвороби, наприклад герпес, можуть передаватися при зіткненні шкірних покривів статевих органів, а ВІЛ, сифіліс і гепатит В, окрім сексуальних контактів, мають і інші шляхи передачі інфекції.

Ці захворювання спричиняють віруси, бактерії, гриби й мікроорганізми, які потрапляють в організм людини під час статевих контактів.

Усі хвороби, що передаються статевим шляхом, можуть тривалий час після зараження нічим не проявлятися. Інфікована людина почувається здоровою, але при цьому може заражати партнера. Тому при виявленні ІПСШ повинні обстежуватися й лікуватися і вона, і її партнер. Необхідно звертатися для обстеження до фахівця й у тих випадках, якщо в людини немає зазначених симптомів, але є підозра, що хворий її партнер.

Поміркуйте

Спростуйте або доведіть правильність твердження: «На відміну від інших захворювань, ІПСШ здебільшого пов'язані з небезпечною поведінкою». Чому?

Якими ІПСШ можна інфікуватися. Збудник сифілісу — бліда трепонема, яка проникає в організм через пошкоджену шкіру та слизові оболонки.

Основне джерело зараження — людина, хвора на сифіліс, а також різноманітні предмети, якими вона користувалася, — склянки, ложки, зубні щітки, рушники, недопалки, бритви тощо. Можливе також зараження через поцілунки. Від моменту зараження до першого прояву захворювання минає від 3 до 5 тижнів. На місці проникнення збудника (частіше на статевих органах, губах чи шкірі) з'являється виразка. Якщо не звертатися до лікаря й не лікуватися, то через 3-4 тижні виразка загоюється, а ще через місяць починається другий період розвитку хвороби. Він характеризується періодичними численними висипаннями на шкірі протягом 2-3 місяців. У разі самолікування або за відсутності лікування настає третій період розвитку хвороби, який характеризується тяжкими ураженнями внутрішніх органів і нервової системи, що може закінчитися смертю хворого. Небезпечним є те, що всі прояви сифілісу (навіть виразка) не спричиняють у людини неприємних відчуттів (наприклад, свербіння чи болю), а висипання зазвичай малопомітні. За своєчасно розпочатого лікування сифіліс повністю виліковується.

Гонорея — це бактеріальна інфекція, збудник — гонокок. Ознаки захворювання в чоловіків: різь і свербіж у ділянці сечовивідного каналу й біль під час сечовипускання, слизові, гнійні виділення із зовнішнього отвору статевого члена. За відсутності лікування хвороба призводить до безпліддя. Гонорея в жінок перебігає не так гостро, як у чоловіків, і супроводжується незначними виділеннями та болем. Якщо жінка ретельно дотримується особистої гігієни, вона може й не помітити ознак хвороби. Але за відсутності лікування уражається матка та її придатки, можливе запалення прямої кишки.

Збудником трихомоніазу є найпростіші жгутикові мікроорганізми. Перші ознаки хвороби з'являються через 3-11 діб після зараження. Розвиток хвороби супроводжується запальними процесами сечостатевої системи. У чоловіків можуть бути виділення із сечовивідного каналу, свербіж, різь і неприємні відчуття в ділянці сечівника. У жінок виникає відчуття печії в ділянці піхви, зовнішніх статевих органів, з'являються рідкі, пінисті виділення з піхви. Несвоєчасне звернення до лікаря сприяє переходу гострого трихомоніазу в хронічну форму.

Хламідіоз спричинюють бактерії — хламідії. Можна заразитись і побутовим шляхом через предмети особистої гігієни — білизну, рушник тощо. Захворювання проявляється через 1-4 тижні після інфікування. Чоловіки відчувають дискомфорт під час сечовипускання, біль унизу живота та в попереку, можуть бути незначні виділення із сечовивідного отвору. У жінок хламідії вражають шийку матки й уретру, що може супроводжуватися появою незвичних виділень із піхви, свербіжем і дискомфортом. За відсутності лікування хвороба в жінок поширюється на яєчники й спричинює безпліддя. У чоловіків може виникнути запалення яєчок. Зауважимо, що лікуватися від захворювань, які передаються статевим шляхом, мають обидва партнери одночасно, щоб уникнути повторних заражень.

Висловлюємо свою думку

Як ви розумієте такі слова: «Неправильна поведінка людей частіше є причиною їхніх захворювань, аніж зовнішні дії чи слабкість природи людини» (М. Амосов)?

Генітальний герпес — це виразкове ураження статевих органів, збудником якого є вірус простого герпесу. Він передається під час статевих контактів з інфікованим партнером, у якого є герпетичні виразки. На будь-якій ділянці шкіри можуть виникати болісні пухирці, які лопаються, а натомість з'являються виразки та свербіж. Зараження відбувається під час статевих контактів, ураження зумовлює запалення внутрішніх статевих органів, безпліддя або загибель плоду, вади майбутньої дитини.

Здебільшого симптоми генітального герпесу зникають самі, хоча вірус в організмі зберігається довічно.

Захворювання гострокінцеві кондиломи має ще декілька назв, які застосовуються як лікарями, так і пацієнтами: генітальні бородавки, генітальні папіломи. Збудник — вірус папіломи людини, який передається статевим шляхом.

Симптоми зазвичай з'являються через декілька тижнів і навіть місяців після інфікування. На слизовій оболонці статевих органів і прилеглих ділянках шкіри, у ділянці заднього проходу утворюються одна або декілька безболісних, м'яких бородавок (кондилом), які можуть збільшуватися й зливатися в утворення, що нагадують цвітну капусту. Вони не завжди добре помітні, особливо якщо знаходяться усередині піхви або в складках слизової оболонки в ділянці заднього проходу.

Учені виявили, що більшість ракових уражень шийки матки в жінок і майже третина ракових захворювань у чоловіків пов'язані безпосередньо з вірусом папіломи людини. Лікування: кондиломи потрібно обов'язково видалити в медичній установі.

Запам'ятайте!

Уступаючи в статеві стосунки з людиною, потрібно пам'ятати, що ви маєте стосунки з усіма сексуальними партнерами цієї людини.

Що відбувається, коли ВІЛ потрапляє в організм людини. Ви вже знаєте, що ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) — це особливий вірус: потрапляючи в організм людини, він уражає клітини, які захищають його від інфекцій. Людей — носіїв цього вірусу називають ВІЛ-позитивними, або такими, що живуть із ВІЛ. Вони можуть почуватися цілком здоровими протягом багатьох років. Інфікований навіть не підозрює, що в його організм потрапив вірус.

Після потрапляння вірусу через 1-2 доби в організмі інфікованої людини утворюється до 1 млрд вірусних частинок. Інкубаційний період триває 2-3 тижні, рідше — до 3-8 місяців. У 30-50 % інфікованих розвиваються симптоми гострої ВІЛ-інфекції: лихоманка, збільшення лімфатичних вузлів, висипання на шкірі. Але часто цих симптомів немає.

Період від моменту зараження ВІЛ до його виявлення в крові називають періодом «вікна», тобто в цей період вірус у крові не виявляється, але людина вже може заражати інших. Через 3-4 місяці після інфікування настає стадія хвороби, яка триває 8-10 років і більше, коли людина почувається здоровою. У цей період багато людей спостерігають збільшення лімфовузлів, пітливість, утрату маси тіла, дехто страждає від безсоння й проносу. Звісно, ці симптоми характерні й для багатьох інших захворювань. Тому, не знаючи результатів тесту на ВІЛ, неможливо визначити, чи є вони ознаками ВІЛ-інфекції. Організм утрачає здатність опиратися різним інфекціям — бактеріальній, вірусній чи грибковій. Поступово розвивається СНІД.

Тестування на наявність в організмі ВІЛ можна пройти в усіх центрах боротьби з ВІЛ/СНІДом. Воно є добровільним, анонімним, конфіденційним і безкоштовним (мал. 46).

Мал. 46. Ваше здоров'я залежить від кожного з вас

Запам'ятайте!

• Усі мають право на безкоштовну й анонімну діагностику на наявність ВІЛ.

• Заборонено вимагати здавати аналіз на наявність ВІЛ.

• Донори зобов'язані здавати аналіз на ВІЛ.

• Інформація про ВІЛ-статус є лікарською таємницею, посадова особа, яка порушила цей закон, має бути притягнута до кримінальної відповідальності.

• Люди з ВІЛ мають усі без винятку права громадянина на навчання, отримання медичної допомоги тощо.

Як можна інфікуватися ВІЛ. Учені довели, що існує три основні шляхи, якими вірус може потрапити в організм здорової людини: 1) під час статевого контакту без використання якісного презерватива; 2) через кров. Ідеться про використання нестерильних інструментів і матеріалів під час медичних маніпуляцій (наприклад, спільне використання шприців, голок та інших інструментів для ін'єкцій; переливання неперевіреної крові), пересадку донорських органів від ВІЛ-інфікованої людини, використання нестерильних (спільних) інструментів для татуювання та пірсингу; уживання чужого приладдя для гоління, манікюрних ножиць, зубних щіток із залишками свіжої крові; 3) від інфікованої матері до дитини під час пологів і годування груддю.

ВІЛ проникає в організм здорової людини тільки з біологічними рідинами інфікованої людини. Щоб спричинити зараження, біологічні речовини інфікованої людини мають потрапити в кров здорової людини або на травмовану слизову оболонку. ВІЛ не проникає через неушкоджену шкіру та здорові слизові оболонки людини.

Як не можна інфікуватися ВІЛ. ВІЛ не передається через побутові контакти: • у разі перебування в одному приміщенні; • під час поїздки в громадському транспорті; • від рукостискання та обіймів; • через піт чи сльози; • від чхання та кашлю; • у разі використання спільного посуду чи білизни для спання; • у разі використання спільної ванни й унітазу; • під час спільних занять спортом; • під час поцілунку через слину; • ВІЛ також не передається через контакти з тваринами й укуси комах.

Методи захисту від ВІЛ. • Утримання від сексуальних контактів до шлюбу. • Відмова від уживання наркотиків. • Будь-які медичні маніпуляції здійснювати одноразовими інструментами. • Будь-які статеві контакти мають бути захищеними. • У разі потрапляння чужої крові на неушкоджену шкіру потрібно промити це місце водою з милом. Якщо на шкірі є невеликі ушкодження, їх треба обробити йодом. • Мати індивідуальні прилади для манікюру та гоління.

Працюємо разом

Об'єднайтеся в групи відповідно до ризиків інфікування ВІЛ з умовними назвами: «Високий», «Низький», «Ризик відсутній». Розгляньте подані ситуації та обґрунтуйте, чому саме ця ситуація становить (або не становить) певний ризик.

Разом із ВІЛ-позитивною людиною: обідати в одній їдальні; користуватися душовою кабінкою, ванною; лікувати зуби в стоматолога; користуватися спільними лезами для гоління; уступати в захищені (з презервативом) статеві стосунки; обійматися, цілуватися, відвідувати лазню; користуватися туалетом; перев'язувати рану без латексних рукавичок; читати один підручник; користуватися спільними голками для ін'єкцій; користуватися спільними інструментами для татуювання та пірсингу; уступати в незахищені статеві стосунки; зупиняти кровотечу в латексних рукавичках; проколювати вуха стерильними (не спільними) голками, нестерильними голками.

Чи остаточно приречені ВІЛ-інфіковані люди? На щастя, ні. Учені розробили ліки, які дають змогу звести концентрацію вірусу імунодефіциту в організмі людини до безпечних норм. Завдяки цим лікам людина може повноцінно жити, народити й виховати здорових дітей (зафіксовано 85 % випадків). Сучасна медицина здатна запобігти зараженню плоду. Для цього, наприклад, інфікованій матері під час вагітності призначають спеціальні антиретровірусні ліки, а під час пологів роблять «сухий» кесарів розтин. Новонароджену дитину вигодовують штучними молочними сумішами.

Пригадайте!

Пригадайте, які заходи, присвячені проблемам ВІЛ/СНІДу, відбувалися останнім часом в Україні на державному рівні (мал. 47).

Мал. 47. Мобільні амбулаторії з профілактики ВІЛ-інфекції

Запам'ятайте!

Будь-які маніпуляції, що порушують цілісність слизової оболонки, мають відбуватися лише за допомогою разових або стерильних інструментів.

Кроки до успіху

У багатьох випадках ранні прояви ІПСШ малопомітні, і більшість людей не зважає на них, доки не з'являться серйозні симптоми, а отже, тяжкі ураження. Тому за найменшої підозри на захворювання краще чесно розповісти все батькам і разом звернутися до лікаря.

Кожне захворювання має свої особливості, ознаки, до кожного лікар добирає конкретні методи лікування. Тільки після спеціального медичного обстеження можна встановити, чи дійсно людина захворіла, і якщо це так, призначити ефективне лікування. Але багато людей легковажно ставляться до лікування, часто звертаються не до лікаря, а до друзів або сумнівних спеціалістів. Це призводить до того, що кількість хворих, зокрема на ІПСШ, зростає. На відміну від інших захворювань, ІПСШ здебільшого пов'язані з небезпечною поведінкою. Легковажність, нестриманість, безвідповідальність, небажання чи нездатність передбачити та врахувати наслідки своєї поведінки часто призводять до захворювання на ІПСШ.

ІПСШ не виліковуються самостійно, а самолікування шкідливе для здоров'я, тому в разі підозри на захворювання не відкладайте похід до лікаря.

Зважаючи на те, що шляхи інфікування ВІЛ є обмеженими, профілактика ВІЛ дуже проста та доступна кожній людині.

Безпечна поведінка. Ідеться про утримання від статевих стосунків до шлюбу й настання соціальної та психологічної зрілості.

Стерильні медичні інструменти. Якщо ви потрапили в медичну установу чи косметичний салон, передусім розпитайте, які процедури вам призначать. Ви маєте право вимагати дотримання правил гігієни, зокрема використання разових чи стерильних інструментів. Так само варто поводитися в манікюрних і педикюрних кабінетах і салонах з пірсингу й нанесення татуювань.

Треба пам'ятати, що нині проблема запобігання поширенню ВІЛ-інфекції залежить від кожного з нас. Здоровий спосіб життя, критичне ставлення до себе й партнера в інтимних стосунках, добросовісне виконання своїх обов'язків тими, чия трудова діяльність пов'язана з ризиком передачі інфекції (медики, перукарі й інші) допоможуть створити надійний захист від хвороби. А в поведінці людини повинні переважати здоровий глузд і сумління.

Доведіть, що ви знаєте

• 1. Як убезпечити себе від ВІЛ?
• 2. Чому лікуватися від захворювань, які передаються статевим шляхом, мають обидва партнери одночасно?
• 3. Які заходи профілактики ІПСШ?

Домашнє завдання

Обговоріть із батьками та близькими людьми матеріал уроку.

Шукаємо інформацію до наступного уроку

Знайдіть інформацію та підготуйте реферат про шкідливий вплив наркотичних речовин на організм людини й повідомлення про використання наркотиків у медицині.