Всесвітня історія. 7 клас. Подаляк

§ 18. Середньовічні школи та університети

  • Пригадайте, яку освіту отримували в Київській державі (Русі-Україні).

1. Благодать освіти. Культурні цінності старовини гинули не лише від варварських вторгнень. Не менш руйнівним виявилось і вороже ставлення до античного спадку з боку церкви. Через те що антична культура була язичницькою, церква вела проти неї відкриту війну. Особливо скрутні часи на світанку середньовіччя переживала освіта. Навіть серед знаті важко було розшукати освічених людей. Більшість лицарів замість підпису ставили звичайний хрест. До кінця життя так і не навчився вільно й добре писати Карл Великий.

Поступово церква пристосувала до нових умов і давньоримську систему освіти - «Сім вільних мистецтв». Згідно з нею, освіта поділялася на два рівні - тривіум і квадривіум - і становила основу знань упродовж усього середньовіччя. Першими відчинили свої двері монастирські та церковні школи.

Монастирська школа. Мініатюра. XIII ст.

Навчання починали з тривіума, або предметів про слово, - граматики, риторики і діалектики. Граматика давала знання латини. Діти вчили алфавіт, ознайомлювалися з творами латинських авторів. Граматику вважали найважчою частиною навчання. Її навіть зображували у вигляді цариці з ножем для підчищення помилок у правій руці і з батогом для биття - в лівій. Адже навчати за допомогою різок було звичайною справою. Діалектикою тоді називали вміння розмірковувати, будувати докази й вести науковий спір - диспут. Риторика навчала правильно й красномовно говорити, прищеплювала вміння писати твори, листи, ділові папери.

Документ

X ст. Із «Життєпису абата Гільйома»

Він заснував школи, де кожний міг безкоштовно отримати благодать освіти, якщо звертався до підпорядкованих йому монастирів. Нікому із цих людей ніколи не відмовляли. Навпаки, залежні чи вільні, багаті чи бідні - усі відчували це виявлення братерської любові. Чимало нужденних отримували харчування в монастирі.

  • Яку роль у розвитку середньовічної освіти відігравали монастирські школи?

Подолавши тривіум, учень починав вивчати квадривіум, або предмети про числа, - арифметику, геометрію, астрономію та музику. Уроки арифметики ознайомлювали з діями додавання та віднімання. Множення та ділення вивчали менше: їх ускладнювало римське написання цифр. Геометрія давала загальні визначення (прямокутник, трикутник), а також включала знання з географії. На уроках астрономії спостерігали за рухом небесних тіл й отримували відомості з астрології, яка вивчала вплив планет і зірок на долі людей. На заняттях з музики не приділяли багато уваги навчанню гри на музичних інструментах, проте робили математичні розрахунки з визначення тривалості нот і музичних інтервалів.

Подумайте!

Які предмети, що вивчали в середньовічній школі, важливі й сьогодні?

2. У стінах університету. Університет (з лат. - об’єднання) став дітищем середньовічного міста, свідченням успіхів тогочасної культури. Право засновувати університети мали представники вищої влади - папи, імператори та королі. Перші університети виникли у XII ст. в італійському місті Болонья і в Парижі. Згодом широкої слави набули Кембриджський та Оксфордський університети в Англії, Тулузький у Франції, Саламанський в Іспанії, а також Празький і Краківський у Центральній Європі. Наприкінці XV ст. вже існувало близько 80 університетів, чимало з них діють і сьогодні, дбайливо зберігаючи свої традиції.

Розгляньте малюнок. Опишіть, як відбувалося заняття в університеті.

Лекція в університеті. Мініатюра. XIV ст.

Університет поділявся на факультети. «Нижчим», обов’язковим для всіх, був артистичний (від лат. «арс» - мистецтво) факультет. На ньому студенти вивчали «сім вільних мистецтв». Потім, за бажання, вони могли продовжити навчання на одному з «вищих» факультетів - правничому, медичному чи богословському - теологічному (останній існував не скрізь). Підготовка майбутнього юриста або лікаря тривала 6 років, а філософа-богослова - 15 років.

Подумайте!

Які відомі університети ви знаєте?

Учені-перекладачі з університету м. Саламанка. Мініатюра. XIII ст.

На заняттях студенти слухали й записували лекції (з лат. - читання) професорів. На лекції відомих професорів збиралися студенти з різних куточків Європи. Викладали латиною, тому мовних бар’єрів не існувало. Вихідці з однієї країни об’єднувалися в університеті в земляцтва. Існували студентські гуртожитки - колегії, на основі яких пізніше постали навчальні заклади - коледжі.

Університетська освіта була доступною для кожної вільної людини. І хоча серед студентів переважали вихідці із забезпечених сімей, були також справжні бідняки. Зазвичай студентам доводилося багато працювати: зранку вони слухали лекції, потім до вечора в бібліотеці чи вдома повторювали вивчений матеріал. Однак вони вміли радіти життю і своїй молодості. Без студентів не минали ні урочисті свята, ні веселі гуляння.

Студенти любили свій університет і на знак вдячності за отримані знання називали його матір’ю-годувальницею (лат. - альма-матер). Середньовічні університети були справжнім джерелом знань і відіграли вирішальну роль у культурному розвитку європейського суспільства.

Подумайте!

Чому студенти з такою шаною ставилися до університетів?

У добу пізнього середньовіччя в одному з європейських університетів склали гімн студентів, який яскраво передавав турботи та радощі їхнього життя. До сьогодні він залишається своєрідним символом студентства усього світу. Оригінальний гімн написано латинською мовою, він має назву «Гаудеамус» («Веселімося»).

Документ

Ранні статути Сорбонни (до 1274 р.)

Бажаю, щоб неухильно дотримувався звичай, що був затверджений у момент заснування цього будинку за порадою добрих людей. І якщо хто-небудь порушив його, щоб надалі він у жодному разі не насмілювався його повторити.

Тому ніхто, проживаючи в цьому будинку, не повинен їсти м’яса як напередодні Різдва, так і по понеділках та четвергах, у дні Великого посту, а також від свята Вознесіння до П’ятидесятниці...

Але ніхто не може споживати їжу у своїй кімнаті без особливої причини. Якщо хтось має гостя, він повинен їсти в загальній залі...

Так само всі мають носити закритий верхній одяг. І ніхто не повинен прикрашати верхній одяг або капюшон багатобарвним - сірим, червоним або зеленим - шовковим оздобленням.

Нехай ніхто не носить одягу й черевиків, які впадають в око, через що можуть виникнути різні непорозуміння...

Також ніхто не приймається в будинок без клятви: якщо йому доведеться отримати книжки загального користування, він буде берегти їх як свої власні, і за жодних обставин не стане їх виносити з дому, і поверне їх у гарному стані, тільки-но вони будуть потрібними або в разі від’їзду з міста.

Також існує наказ: якщо хто живе тут на кошти цього будинку... він повинен у короткий термін підготуватися до публічних проповідей у парафіях, а також до диспутів і до лекцій у школах. Інакше таких осіб буде позбавлено права послуговуватися благодіяннями цього будинку.

  • Які вимоги до поведінки та зовнішнього вигляду студентів існували?

Сорбонна. Сучасний вигляд

Печатки Сорбонни

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

  • 1. Чому початок середньовіччя став скрутним часом для освіти?
  • 2. Які предмети входили до квадривіума і чому їх вивчали після тривіума?
  • 3. Із чим пов’язане виникнення університетів?
  • 4. Скільки університетів існувало в Європі наприкінці XV ст.? Назвіть деякі з них.
  • 5. Які факультети існували в університеті?
  • 6. Яке було життя середньовічного студента?

Удосконалюємо вміння

  • 1. На контурній карті позначте міста, де виникли перші університети.
  • 2. Складіть схему системи освіти «Сім вільних мистецтв». Чому на вашу думку вона отримала таку назву?

ДІЄМО ТВОРЧО

Використовуючи текст підручника, ілюстрації та додаткові джерела, складіть розповідь про навчання в університеті від імені середньовічного студента.