Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Пестушко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 79. Механічний рух населення. Види і причини міграцій

ПРИГАДАЙТЕ

  • Що називають міграцією?
  • Які причини переміщень людей територією рідної країни та за її межі?

• Механічний рух населення й види міграцій. Механічний рух населення — це переміщення (міграції) людей по території, зумовлене зміною постійного місця проживання.

Міграції можуть різнитися за багатьма ознаками: так, за напрямком потоків бувають зовнішні й внутрішні міграції; за тривалістю - постійні, тимчасові, сезонні, маятникові; за формою організації - організовані (керовані) і неорганізовані, добровільні й примусові, легальні та нелегальні.

Зовнішня міграція, або міжнародна міграція, - це виїзд населення за межі країни проживання або прибуття до неї населення з інших країн. У зовнішній міграції розрізняють еміграцію та імміграцію. Еміграція (від лат. emigre - виселяюсь) - виїзд громадян своєї країни в іншу країну на тривале або постійне місце проживання. Імміграція (від лат. immigro - заселяюсь) означає, навпаки, приїзд іноземців до країни на тривале або постійне місце проживання. Відповідно серед мігрантів (осіб, які здійснюють міграцію) розрізняють емігрантів (осіб, які переселилися за межі країни) та іммігрантів (осіб, які переселилися в країну).

Важливою є різниця між кількістю осіб, які прибули на будь-яку територію, і кількістю осіб, які вибули звідти, за один і той самий проміжок часу. Ця різниця, що може бути додатною або від’ємною, безпосередньо впливає на кількість, а також склад населення території.

Кожен сьомий мігрант у світі молодший від 20 років. Троє із чотирьох - працездатного віку (20-64 роки). Отже, еміграція зменшує пропозицію на ринку праці, даючи шанс на отримання бажаної роботи тим, хто залишається. Однак за умов еміграції висококваліфікованих кадрів спостерігається сповільнення науково-технічного розвитку країни.

Внутрішня міграція - це переміщення мешканців країни, пов’язане зі зміною місця проживання в межах цієї країни. Вона позначається тільки на кількості жителів у різних регіонах.

• Причини міграцій. Люди пересуваються з різних причин, зокрема, з метою працевлаштування, отримання освіти та за сімейними обставинами. Усе більше людей залишають свої оселі через насильство, переслідування, поневіряння або стихійні лиха - виверження вулканів, землетруси, повені, урагани тощо.

Залежно від причини, розрізняють трудові (економічні) міграції - переміщення з метою працевлаштування, освоєння нових земель тощо. Такі міграції - це завжди рух від країни (регіону, поселення) з нижчою якістю життя туди, де якість життя вища. Політичні міграції - це зазвичай наслідки розв’язання війни, дискримінації або утисків певних соціальних, релігійних груп населення, а також зміни державних кордонів.

У світі продовжує зростати вимушене переселення внаслідок воєн та інших подібних обставин. Воєнні конфлікти та політична нестабільність зумовили одну із характерних тенденцій розвитку сучасної міжнародної міграції - потоки нелегальної імміграції. За оцінками ООН, щорічно від 2,5 до 4 млн осіб перетинають міждержавні кордони нелегально.

• Чисельність і напрямки міграції. Кількість міжнародних мігрантів зростає. У 2000 р. їх було 150 млн, у 2005 р. - 192 млн, а у 2019 р. їхня чисельність уже складала 272 млн.

Серед регіонів світу за кількістю міжнародних мігрантів лідером є Азія - тут їх 83 млн. Не набагато менше мігрантів у Європі - понад 83 млн. Більш як 70 млн мігрантів в Америці, з них 83 % припадає на Північну Америку. Ще понад 26,5 млн мігрантів зареєстровано в Африці. Близько 9 млн мігрантів в Океанії.

Майже половина всіх мігрантів на планеті мешкають лише в десяти країнах. Більше ніж 50,5 млн - у США (19 % від їхньої загальної кількості), по 13 млн - у Німеччині й Саудівській Аравії, 12 млн у Росії, 10 млн - у Великій Британії, 9 млн - в ОАЕ, по 8 млн - у Франції, Канаді й Австралії, 6 млн - в Італії.

Основні потоки міжнародної міграції направлені з країн, що розвиваються, в економічно розвинуті країни здебільшого Європи, Північної Америки (США і Канада) та Азії (мал. 102). Основними регіонами, з яких прибувають мігранти, є країни Європи, Латинської Америки, Азії, а також Африки. Найбільшим постачальником робочої сили є Мексика, що зумовлено її близькістю до США. Серед інших лідерів еміграції є також Росія, Індія та Китай. Україна посідає п’яту сходинку світового рейтингу.

Масштаби внутрішньої міграції ще більші. Нині у світі налічують близько 740 млн внутрішніх мігрантів. Можна виокремити два основні типи внутрішньої міграції. Перший - це переміщення населення із сільської місцевості в міста. Другий - освоєння нових земель. Перший тип характерний для переважної більшості країн світу, другий - для великих за територією країн (Китай, Бразилія, Австралія).

Україна тривалий період була країною еміграції. Завдяки певному поліпшенню економічної ситуації у 2016-2018 рр. обсяги зовнішньої міграції українців стабілізувалися, проте залишаються значними.

За різними оцінками, за кордоном нині перебуває від 1 до 5 млн трудових мігрантів. Переважна більшість мігрантів з України місцем в’їзду обрали Європу. Серед країн, де наші співвітчизники знайшли собі роботу, - Польща (15-20 %), Чехія (10-12 %), Італія (близько 10 %), Португалія (5-8 %). Характерним є те, що з країни виїздить працездатна частина населення.

Мал. 102. Головні міграційні потоки в сучасному світі

Трудові мігранти - майже виключно особи віком 20-49 років. Частіше до роботи за кордоном залучається сільське населення. Абсолютна більшість, як мінімум 3/4 українських трудових мігрантів, працює за кордоном нелегально.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Завдяки закордонним заробіткам покращується якість життя сімей мігрантів. Так, у 2018 р. суми приватних переказів сягнули 11,1 млрд дол. США. Із Польщі в Україну надходить близько 33 % усіх переказів (3,6 млрд дол. США). Майже вдвічі зросли в порівнянні з попередніми роками обсяги переказів із Чехії (близько 8 % усіх переказів, або 846 млн дол. США).

З 2014 р. найактуальнішою для України проблемою стало стрімке зростання внутрішньої міграції, унаслідок вимушених переміщень. Загальна кількість внутрішніх мігрантів, переважно з Криму та східної частини країни, складає близько 1,5 млн осіб. Більшість із них осіли в Донецькій та Луганській областях і м. Києві та Київській області. Численними є внутрішні мігранти також у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій областях (див. QR-код).

Для внутрішньої міграції також характерне регулярне переміщення людей з одного населеного пункту в інший без зміни місця проживання. Тисячі жителів України переміщуються двічі впродовж дня - на роботу й з роботи чи на навчання та назад. Це так звана маятникова міграція. Так, наприклад, приблизно 0,5 млн працівників Київської області щодня прямує на роботу до столиці. Активною маятникова міграція є також і навколо інших великих міст. Крім маятникових, існують ще й сезонні міграції, пов’язані із сезонністю роботи (збирання врожаю, літнє будівництво та ін.).

З огляду на значні масштаби міграції кожна держава формує власну міграційну політику - систему заходів, спрямованих на регулювання потоків мігрантів, а також на захист та дотримання прав людини.

У міграційній політиці багатьох країн світу спостерігаються значні зміни. Країни, що раніше були зацікавлені в імміграції, джерелі дешевої робочої сили, зіткнулися з новими для них проблемами - загостренням соціальних і міжетнічних суперечностей. Як наслідок, такі країни тепер змінюють свою міграційну політику на більш жорстку. Так, уживають рішучих заходів щодо протидії нелегальній міграції, пріоритет надається імміграції висококваліфікованих осіб. В Україні міграційною політикою займається спеціальний орган виконавчої влади - Державна міграційна служба.

ПІДСУМУЄМО!

  • Механічний рух населення - це переміщення (міграція) людей по території, зумовлене зміною постійного місця проживання.
  • Зовнішня міграція (міжнародна міграція) - це виїзд населення за межі країни проживання або прибуття до неї населення з інших країн.
  • Внутрішня міграція - це переміщення мешканців країни, пов’язане зі зміною місця проживання в межах цієї країни.
  • В Україні внутрішні міграційні потоки переважають над міжнародними.
  • Міграційна політика - система заходів, спрямованих на регулювання потоків мігрантів, а також на захист і дотримання прав людини.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Механічний рух населення, міграція, еміграція, імміграція, трудова міграція, вимушена міграція, маятникова міграція.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

  • 1. Чи запам’ятали? Чим різняться між собою маятникова й сезонна міграції?
  • 2. Чи зрозуміли? Поясніть причини зменшення чисельності населення в Україні.
  • 3. Чи можете застосувати? Використавши текст параграфа й додаткові джерела інформації, виявіть переваги та недоліки міжнародної трудової міграції для країн, які приймають мігрантів, і тих країн, з яких виїжджає населення в пошуках роботи.
  • 4. Чи можете проаналізувати? Порівняйте причини міграції у світі та в Україні.
  • 5. Чи можете оцінити? Оцініть важливість знань про міграційні потоки для соціально-економічного розвитку України та країн світу.