Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Пестушко

§ 29. Тектонічна будова та тектонічна карта України. Неотектонічні рухи

ПРИГАДАЙТЕ

  • Що таке платформа і як вона побудована?
  • Що називають областям складчастості та які геологічні процеси їм притаманні?

• Тектонічна будова. Назва «тектонічна» в перекладі з грецької мови означає «та, що стосується будівництва». І справді, тектонічна карта України певною мірою відображає будову земної кори (див. QR-код).

Особливості будови земної кори на тектонічній карті можна визначити за тектонічними структурами. Так називають великі ділянки земної кори, відокремлені глибинними розломами, які сягають мантії. Будову й рухи земної кори вивчає наука тектоніка. Найбільшими тектонічними структурами є платформи й області складчастості (складчасті системи).

До найбільших тектонічних структур на нашій території належить Східноєвропейська (Руська) платформа - одна з малорухливих ділянок земної кори Євразії. Малорухливою вона стала дуже давно, адже Східноєвропейська платформа утворилася в докембрійський час і має вік приблизно 2 млрд років. З північного заходу України до узбережжя Азовського моря платформа вкрита малопотужним шаром осадових порід, а подекуди його майже немає. Цю величезну ділянку Східноєвропейської платформи, де тверді кристалічні породи фундаменту залягають неглибоко й часто виходять просто на поверхню, називають Українським щитом.

На північному сході країни є ще одна ділянка платформи, де породи фундаменту лежать порівняно не глибоко. Це так званий Воронезький кристалічний масив, де тверді породи залягають подекуди на глибині 150 м від поверхні.

Ділянки платформ, укриті осадовим чохлом, називають плитами. Так, на заході Український щит межує з Волино-Подільською плитою, потужність чохла якої коливається від 2000 до 2500 м. Окремі ділянки платформи мають дуже глибоке занурення фундаменту під осадовий чохол. Це так звані прогини (западини), як-от Галицько-Волинський прогин, що лежит на заході України. Потужність осадових порід тут становить 3000-7000 м. Ще більший прогин має Дніпровсько-Донецька западина, яка межує з Українським щитом на сході. Тут, на лівобережжі Дніпра, фундамент платформи подекуди перекритий шаром осадових порід завтовшки до 18 км. На півдні з Українським щитом межує Причорноморська западина, де докембрійський фундамент залягає місцями на глибині понад 3000 м.

Причорномор’я України та північна частина Кримського півострова лежать у межах молодої Скіфської платформи. На відміну від давньої Східноєвропейської платформи, вона не має щитів і вкрита суцільним потужним (3000-6000 м) шаром осадових порід. Тому її ще називають Скіфською плитою.

На крайньому південному заході до Східноєвропейської платформи прилягає ще одна молода Західноєвропейська платформа (плита). На противагу їй на крайньому південному сході внаслідок гороутворювальних процесів і порушення залягання на кристалічному фундаменті осадових порід утворилася Донецька область складчастості.

Особливе місце серед тектонічних структур посідають області молодої альпійської складчастості. На південному заході й крайньому півдні території України вони утворюють складчасті системи. На південному заході України це складчаста система Українських Карпат, до якої належать Карпатська складчаста область, Передкарпатський прогин і Закарпатський прогин. На крайньому півдні території України розташована складчаста система Кримських гір.

• Тектонічна карта України. Тектонічні карти - це різновид геологічних карт, на яких зображуються різноманітні структури земної кори. На тектонічній карті України ці структури сформувалися впродовж тривалого періоду (більш як 3,8 млрд років) і належать до двох головних геоструктурних ділянок земної кори - платформних і складчастих областей.

Розрізняють сучасні тектонічні рухи, які відбуваються тепер; новітні, або молоді, віковий діапазон яких становить 10 000 років, і неотектонічні, час прояву яких тривав близько 40 мли років. Цими тектонічними рухами сформовано майже всі найважливіші риси зовнішнього вигляду земної поверхні.

На початку, спостереження за неотектонічними рухами зводилися до того, що робили позначки на прибережних скелях морів та озер. Сьогодні ж неотектонічні рухи фіксуються різноманітними геофізичними та геодезичними методами. Неотектонічні рухи встановлюються, зокрема, за результатами вивчення річкових терас. Так, при висхідних рухах відбувається посилення ерозії і врізання русла ріки. Саме тому, наприклад, сучасні тераси підняті більш як на 100 м над рівнем сучасного русла р. Тиса.

Точні інструментальні методи спостережень за неотектонічними рухами надають можливість складати відповідні карти, які мають важливе значення для проектування залізничних шляхів, нафто- та газопроводів, водосховищ на великих ріках, а також для спорудження гідро- й атомних електростанцій, великих промислових комплексів, будівництва міст та інших населених пунктів.

Інструментальними методами встановлено, що складчасті споруди Східних Карпат піднімаються зі швидкістю 1,5-1,7 мм/рік і поволі, зі швидкістю кілька сантиметрів на рік, посуваються на північний схід. Натомість берег Чорного моря на захід від Одеси опускається зі швидкістю до 4,3 мм/рік.

Час від часу неотектонічні рухи в Українських Карпатах набирають величезної сили й супроводжуються землетрусами. Загалом варто зазначити, що Україна не належить до спокійних щодо землетрусів територій. Найбільшу небезпеку для населення нашої країни становлять землетруси сейсмоактивної зони в сусідній Румунії (так звана зона Вранча), звідки до нас і приходить більшість «підземних хвиль». Сила землетрусів при цьому на території України (передусім у Закарпатті та Передкарпатті) становить від 3 до 8 балів. 4 березня 1977 р. в Києві відбулися підземні поштовхи силою 4-5 балів.

Не менш небезпечними є землетруси з епіцентрами переважно в Чорному морі. Через це на південному узбережжі Кримського півострова також неодноразово відбувалися землетруси, найсильніший з яких стався у вересні 1927 року. Отже, значна територія південного заходу й півдня України належить до сейсмічно небезпечної.

Існує кілька шкал, за якими оцінюється сила сейсмічних поштовхів. Провідні сейсмологічні служби визначають лише магнітуду землетрусу, а значення інтенсивності оцінюється за характером пошкоджень безпосередньо в місці його виникнення. Щоб дізнатися більше про землетруси, дивіться QR-код.

• Дослідження П. Тутковського. Павло Тутковський (1858-1930) - загальновизнаний і авторитетний класик української та світової геології, у доробку якого налічують понад тисячу наукових праць.

Характерною особливістю багатої наукової спадщини видатного вченого є те, що більшу її частину присвячено Україні. Досліджуючи геологічну будову різних регіонів нашої країни, він успішно здійснював і пошуки корисних копалин. Щоб дізнатися більше про П. Тутковського, дивіться QR-код.

• Дослідження В. Бондарчука. Володимир Бондарчук (1905-1993) - видатний український геолог, організатор науки та громадський діяч. Діапазон його наукових інтересів надзвичайно широкий. Але особливо він відомий як засновник нового теоретичного напрямку в геології (тектоорогенії), основні положення якого розкривають механізм формування континентів Землі, рельєфу суходолу, підкреслюють активну роль у цьому обертового руху Землі навколо її осі, а також вказують на можливості прогнозування подальшого розвитку суходолу. Щоб дізнатися більше про В. Бондарчука, дивіться QR-код.

• Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини. Ще з давніх часів геологічна будова та тектоніка визначали різні види діяльності людини, від них подекуди залежав навіть характер поселень. У наш час, незважаючи на технічний прогрес, геологічна будова й тектоніка продовжують впливати на людську діяльність. Від геологічної будови території залежать особливості прокладання й будівництва різних інженерних споруд, видобування корисних копалин, спорудження нових населених пунктів, створення сільськогосподарських угідь. З геологічною будовою, зокрема зі складом гірських порід, пов’язано розподіл і рух забруднювальних речовин. Велике значення мають небезпечні й несприятливі геологічні та тектонічні процеси. Деякі з них завдають істотної шкоди людині та об’єктам її господарської діяльності. До таких, наприклад, належать землетруси, обвали, зсуви, підтоплення, карст, руйнування берегів у береговій зоні водойм хвилями й прибоєм, селі тощо.

ПІДСУМУЄМО!

  • Особливості будови земної кори на тектонічній карті можна визначити за тектонічними структурами.
  • Тектонічні рухи на території нашої країни тривають.
  • Розрізняють неотектонічні, новітні та сучасні тектонічні рухи.
  • Вагомий внесок у геологічне вивчення території України зробили академіки П. Тутковський і В. Бондарчук.
  • Геологічна будова та тектоніка впливають на людську діяльність.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Тектонічна будова, тектонічна карта, тектонічні структури, платформа, Український щит, неотектонічні рухи, землетруси.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

  • 1. Чи запам’ятали? Які основні тектонічні структури відображені на тектонічній карті України?
  • 2. Чи розуміли? Яке практичне значення мають наукові спостереження за неотектонічними рухами?
  • 3. Чи можете застосувати? За даними порталу «Природа України» визначте адміністративні області країни, території яких зазнають неотектонічного підняття, опускань або коливальних рухів.
  • 4. Чи можете проаналізувати? Проаналізуйте дані Головного центру спеціального контролю https://gcsk.gov.ua/monitoring-ukraiini.html та визначте найближчі до вашого місця проживання території, де сталися землетруси.
  • 5. Чи можете оцінити? Оцініть вплив геологічної будови й тектоніки на діяльність людини у вашій місцевості.