Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Пестушко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 3. Природні умови і ресурси України

Тема 1. Геологічна будова, тектонічні структури, рельєф та мінеральні ресурси України

Існує думка, що на теренах нашої країни поширені всі або майже всі відомі на Землі гірські породи. Кожна з них має свою «біографію» - геологічну історію, упродовж якої певні групи гірських порід брали участь у формуванні внутрішньої будови території країни. Відображення головних рис цієї будови ми бачимо на поверхні у вигляді своєрідного каркаса природи - рельєфу. Однак як внутрішня будова, так і зовнішній вигляд земної кори в межах території нашої країни не залишаються незмінними. Геологічна історія нашої території дозволяє науковцям навести чимало прикладів, коли на місці суходолу з’являлися моря, які пізніше зникали, там, де були западини, - виникали гори, що із часом втрачали свою первинну висоту, а гірські породи повністю видозмінювалися й набували властивостей, притаманних мінеральним ресурсам.

Про взаємозв’язки між геологічною будовою території, тектонічними структурами, основними формами рельєфу та корисними копалинами й піде мова в цій темі.

§ 28. Геологічна історія. Геологічна будова. Геологічна карта України

ПРИГАДАЙТЕ

  • Які є геологічні ери та епохи горотворення?
  • Як розрізняють гірські породи за походженням?

• Геологічна історія. Це послідовність геологічних подій у розвитку Землі як планети. Відповідно територія України як частина нашої планети так само має свою геологічну історію. Найважливішими подіями впродовж цієї історії були природні процеси, які викликали зміни передусім у складі та будові земної кори й верхньої мантії - утворення гірських порід, виникнення та руйнування форм рельєфу, наступ і відступ моря, зледеніння, а також поява й зникнення видів живих істот. Усі ці події вивчає наука геологія.

Завдяки геологічним дослідженням стало можливим розташувати геологічні події за часом, коли вони відбувалися. Цьому сприяло використання методу відносної геохронології, який допомагає відрізнити більш ранні поклади від пізніших, визначити їхній вік, з’ясувати геологічні й кліматичні умови минулих часів.

Увесь час, що минув з моменту утворення Землі (близько 4,5 млрд років тому), поділяють на п’ять великих геологічних ер, три з яких складаються з періодів (див. QR-код). Ми живемо в кайнозойську еру. Від найдавніших часів - докембрію (архейської і протерозойської ер) - нас відділяють мезозойська (проміжна) і палеозойська (давня) ери. Геохронологічна шкала - це ніби подорож у часі, під час якої ми можемо скласти своєрідну біографію земної кори в межах України. За допомогою такої шкали можна дізнатися про послідовність утворення гірських порід упродовж історії геологічного розвитку території України, тобто всього «життя» земної кори. Тому геохронологічну шкалу ще називають шкалою геологічного літочислення.

Сучасна геологічна будова території України - результат складних процесів різної інтенсивності, що відбувалися впродовж періоду. Ці процеси були неоднорідними в різних частинах сучасної України. Як наслідок - значні територіальні відмінності в рельєфі, а також у поширенні та умовах залягання мінерально-сировнних ресурсів.

Найдавніший геологічний період - докембрій - залишив на теренах України чимало вивержених і метаморфізованих кристалічних порід. Унаслідок дії внутрішніх сил планети тонка й пластична на той час земна кора зазнавала різних рухів: вертикальних і горизонтальних, плавних і розривних. В окремих місцях вона розламувалася на окремі блоки, уздовж розломів проявлявся магматизм. Потужні скидові (вертикальні) рухи земної кори стали початком формування основних форм рельєфу, а також помітно вплинули на конфігурацію річкової сітки. У період докембрію сформувалися відомі нині поклади криворізьких та кременчуцьких залізних руд, метаморфізованого вугілля (графітів, кристалічних сланців), вогнетривких глин, гранітів, гнейсів тощо.

У палеозойську еру внаслідок рухів земної кори різні частини території нашої країни неодноразово то піднімалися, то опускалися. При опусканні територія вкривалася морем. Але наступні підняття спричинювали відступ морів.

Під час палеозою мали місце дві епохи горотворення, які вплинули на формування земної кори нинішньої України. У каледонську складчастість виникли гірські споруди на місці сучасних Карпат, які островами виступали з води. У герцинську складчастість, яка супроводжувалася проявами вулканізму на півдні Донбасу, вони зникли під водами мілководного моря. Натомість нова складчаста споруда з’явилася на сході країни на місці Донецького прогину. Щоб дізнатися більше про палеозойську еру, дивіться QR-код.

На початку мезозою територія сучасної України майже повністю звільнилася від морів. Але надалі площа морського басейну помітно зростала й стала найбільшою за всю геологічну історію України. Зокрема морськими водами була вкрита значна частина південних територій нинішньої України. У мезозої проявилася чергова (кіммерійська) епоха горотворення, унаслідок чого сформувалася гірська споруда на місці Криму (що супроводжувалося проявами вулканізму), Азовського моря й північної частини Чорного моря. Однак згодом гори зруйнувалися та стали морським дном.

Серед корисних копалин, що сформувалися за цих часів, основними були крейда й мергелі Донбасу та Волині, фосфорити Поділля та нафта Карпат. Упродовж мезозойської ери з’явилися перші ссавці, птахи, покритонасінні рослини. Поширилися також плазуни, зокрема й величезних розмірів.

Кайнозойська ера характеризувалася значними горотворчими процесами та великою вулканічною діяльністю. Зокрема, потужні вулкани діяли на території Карпат і Закарпаття. У результаті встановилася сучасна конфігурація суші та морів, утворилися Карпати та Кримські гори.

Наприкінці кайнозою відбулося підняття майже всієї території України, крім Причорномор’я. Клімат переважно був помірно теплим і вологим. Рослинність і тваринний світ поступово набули сучасних рис, з’явилася людина. Цей період подарував Україні нафту Прикарпаття, нікопольські марганцеві руди, керченські залізні руди, буре вугілля Правобережжя.

У четвертинному (антропогенному) періоді на території сучасної України відбувалося чергування холодних (льодовикових) і теплих (міжльодовикових) періодів. Щоб дізнатися більше про льодовикові періоди, дивіться QR-код.

• Геологічна будова. На території України поширені майже всі відомі на Землі гірські породи. Вік найдавніших з них - близько 3,6 млрд років.

Найдавнішими, докембрійськими (архейськими та протерозойськими), гірськими породами утворений фундамент Українського щита. Це породи магматичного й метаморфічного походження, у яких добре помітні зерна кристалів, тому їх і називають кристалічними (наприклад, граніт, габро, лабрадорити, мармур, гнейси, кварцити). Вони дуже поширені на рівнинній частині України. Ці надзвичайно міцні породи легко побачити в долинах річок, де Український щит, не випадково названий кристалічним, з’являється на поверхні з-під осадового шару.

Дуже давніми кристалічними породами утворена й Волино-Подільська плита. Зверху вони вкриті товщею осадових порід палеозойського й мезозойського віку (як-от: піски та пісковики, глини, вапняки, мергелі). Також давніми палеозойськими й мезозойськими осадовими відкладами заповнений і Галицько-Волинський прогин. Тут поширені сланці з прошарками кам’яного вугілля та пісковиками, а також піски, глини й мергелі крейдового періоду. Більш різновікові осадові гірські породи Дніпровсько-Донецької западини, що утворилися в палеозойську, мезозойську й кайнозойську ери. Це різнокольорові глини, доломіти й вапняки, сланці, піски та пісковики, мергелі.

Причорноморська западина, Скіфська й Західноєвропейська платформи заповнені товщею молодих, неогенових, осадових відкладів (вапняків, пісків, пісковиків і глин).

Донецька складчаста область утворена товщами кам’яновугільного та пермського періодів палеозою - сланцями з прошарками кам’яного вугілля, пісковиками, глинами, доломітами й вапняками. Складчаста система Українських Карпат утворена гірськими породами осадового (вапняки й доломіти, піски й пісковики тощо) і вулканічного (базальти, туфи, андезити) походження. Вік цих порід різний - від докембрію до кайнозою.

Мал. 49. Вапняки й діабази - гірські породи мезозою

Складчаста система Кримських гір утворена породами мезозою - тріасовими сланцями, юрськими діабазами й вапняками, крейдовими пісками та пісковиками (мал. 49). Крім того, тут представлені й молодші відклади - палеогенові вапняки та мергелі.

По всій території України поширені наймолодші (четвертинні) відклади, як-от: піски, суглинки, супіски, лесоподібні суглинки. Ці гірські породи часто можна бачити в кар’єрах, долинах річок, балках і ярах.

УКРАЇНА Й УКРАЇНЦІ У СВІТІ

Наша країна відома у світі традиційно потужною геологічною школою, найяскравішими представниками якої є академіки В. Лучицький, В. Бондарчук, М. Семененко, Є. Лазаренко, І. Чебаненко, Є. Шнюков, А. Чекунов, В. Шестопалов та ін. Вагомий внесок світового значення школа українських геологів зробила в дослідження глибинної будови Землі на досить детальному й унікальному матеріалі України та суміжних країн Європи.

Звитяжною працею українських геологів створена унікальна й потужна мінерально-сировинна база. Українські геологи успішно працювали на Крайній Півночі, у Середній Азії, Казахстані, а в роки Другої світової війни - у Сибіру, на Далекому Сході, Алтаї, Уралі. Представники української школи нафтогазової геології брали участь у пошуках та розвідці родовищ вуглеводнів Західного Сибіру. Українські геологи проводили великі роботи на Кубі, в Афганістані, В’єтнамі, Китаї, Нікарагуа, у країнах Африки та майже по всьому світу.

• Геологічна карта України. Геологічна будова території України відображена на геологічній карті (див. QR-код), що відображає геологічну будову певної території або якісь її особливості. Так, склад відкладів відображають карти літологічні, а мінеральний і хімічний склад порід - петрографічні карти. Металогенічні, рудних полів, нафтогазоносності та інші карти містять дані про корисні копалини, закономірності розміщення родовищ й особливості їхньої розробки. Для різних практичних цілей важливі також геохімічні, гідрогеологічні карти, а також карти термальних вод, геотермічні, інженерно-геологічні тощо. Окрему групу складають палеогеографічні, що відображають фізично-географічні умови геологічного минулого.

ВАША ДУМКА

Фахівці Державної служби геології та надр України підготували карту «Геологічні пам’ятки природи», на якій відображено унікальні або типові геологічні об’єкти, що мають наукову, культурно-пізнавальну або естетичну цінність й охороняються державою. Як ви вважаєте, чи варто витрачати зусилля та кошти на створення подібних карт? Обґрунтуйте свою думку.

На геологічній карті кожному кольору відповідають гірські породи певного віку. Скільки саме минуло їм років від дня народження, розповідає легенда геологічної карти. До того ж кожний «віковий колір» на карті (і в легенді) додатково закріплений спеціальною літерою - індексом.

Геологічне картування території дає можливість передусім оцінювати перспективи розвитку мінерально-сировинної бази. Геологічні карти широко застосовують в організації заходів із захисту навколишнього середовища, у промисловому й цивільному будівництві, гідромеліорації та розв’язанні завдань водопостачання, прогнозуванні геологічних небезпек тощо.

ВАША ПРОПОЗИЦІЯ

Державна служба геології та надр України підготувала інтерактивну геологічну карту країни в масштабі 1:2 500 000. Ознайомтеся з нею. Яку інформацію щодо геологічної будови своєї місцевості ви хотіли б побачити на такій карті?

ПІДСУМУЄМО!

  • Геологічна історія Землі - це послідовність подій у розвитку Землі як планети. Вивчає ці події та процеси наука геологія.
  • Геологічна будова території України відображена на геологічній карті, яка показує територіальне поширення гірських порід різного віку.
  • На території України поширені гірські породи різного складу й віку - від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних).

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Геологічна історія, геологічна ера, геологічна епоха, епоха горотворення, геологічна будова, геологічна карта.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

  • 1. Чи запам’ятали? Упродовж яких геологічних ер та епох відбувалася геологічна історія території України?
  • 2. Чи зрозуміли? Що і як відображається на геологічній карті України?
  • 3. Чи можете застосувати? За допомогою палеогеографічних карт https://geomap.land.kiev.ua/geology-9.html визначте геологічний період, упродовж якого територія сучасної України була майже повністю вкрита морем.
  • 4. Чи можете проаналізувати? Як відрізняються за походженням і складом найдавніші та наймолодші гірські породи на теренах України?
  • 5. Чи можете оцінити? Оцініть значення геологічних знань для сучасної України.