Географія. З поглибленим вивченням географії. 8 клас. Пестушко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 2. Адміністративно-територіальний устрій України

Історія України була не простою, і тепер частина її історико-географічних земель перебуває за межами державних кордонів. За XX ст. суттєво змінився й адміністративно-територіальний поділ нашої держави, який продовжує змінюватися й дотепер. Вивчивши цю тему, ви поглибите свої знання про територіальні зміни меж України впродовж XX ст., ознайомитесь із сучасним адміністративно-територіальним устроєм нашої держави, навчитеся складати прогнози щодо соціальних та економічних наслідків сучасних територіальних реформ.

§ 24. Територіальні зміни меж України впродовж XX ст.

ПРИГАДАЙТЕ

  • Яка історична назва території вашого проживання?
  • Як давно територія вашого краю ввійшла до складу України?

• Українські історико-географічні землі. Добре нині відомі кожному українцю обриси рідної країни на політичній карті не завжди були такими. Упродовж досить тривалого періоду конфігурація території, у межах якої жили наші пращури, змінювалась. Так само змінювалися й народи, які населяли сучасну територію України.

У процесі історичного розвитку за окремими частинами сучасної території України закріпилися власні географічні назви. Ось чому такі частини часто називають ще історико-географічними землями. Однак вони відрізняються не лише розмірами, а найголовніше - особливостями національного складу, ведення господарства, матеріальною культурою, традиціями та звичаями тощо (див. QR-код).

Назви деяких історико-географічних земель широко вживаються сьогодні як у науковій, так і побутовій мові. Такою є Волинь - північно-західна частина України, яка охоплює територію сучасних Волинської, Рівненської та частково Житомирської і Тернопільської областей. Так само добре відома назва Поділля - територія сучасних Хмельницької та Вінницької областей. На заході України - це Галичина - територія сучасних Львівської, Івано-Франківської і частини Тернопільської областей. Буковина - назва частини території в межах сучасної Чернівецької області.

Дещо рідше нині вживається назва Слобожанщина (Слобідська Україна) - історична назва східної частини України, територія сучасних Харківської і південно-східних районів Сумської областей, північної частини Донецької та Луганської областей. Непопулярні нині й назви Бессарабія та Покуття - частини території Чернівецької та Одеської областей. Так само рідко вживається назва Таврія - півострів Крим разом із частиною півдня України.

На заході України в гірських районах Карпат відомі такі відносно невеликі за розмірами історичні землі, як Гуцульщина, Бойківщина та Лемківщина. Гуцульщина - це частини Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Бойківщина - території здебільшого Львівщини та Івано-Франківщини. Лемківщина - це частина сучасної Закарпатської області.

Назви таких історичних земель, як-от Запоріжжя або Київщина, несуть у собі нині інший зміст. Адже під ними розуміють території, відповідно, Запорізької та Київської областей. Проте первинний їхній зміст дещо інший. Запоріжжя охоплювало землі Запорізької Січі, тобто територію сучасних Дніпропетровської, Запорізької і частково Донецької та Херсонської областей. Київщина охоплювала частини нинішніх Київської і Черкаської областей.

Практично не вживаються сьогодні в побуті такі назви історичних земель, як Гетьманщина - території України на лівому й правому берегах Дніпра, та Підкарпатська Русь (Підкарпатська Україна), якою позначалася територія сучасної Закарпатської області. Так само лише серед фахівців побутує назва Буджак - південно-східна частина Одеської області.

• Формування території України впродовж XX ст. Землі, заселені українцями, мають сприятливі для інтенсивного сільськогосподарського виробництва агрокліматичні умови та значні й різноманітні мінерально-сировинні ресурси для промисловості. Обриси й площа української етнічної території з плином часу змінювалися залежно від конкретних історичних обставин.

Під сучасною назвою як самостійна держава наша країна розпочала свою історію 1919 року. Саме тоді відбулося урочисте проголошення об’єднання двох новостворених (1917 р.) українських держав - Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) і Української Народної Республіки (УНР), до якої, зокрема, увійшли українські землі Австро-Угорщини (Галичина, Буковина, Угорська Русь). Відтоді й почався сучасний етап процесу формування території нашої держави. Цей процес відбувався дуже складно, адже вигідне економіко-географічне й важливе геополітичне положення України привертало увагу багатьох сусідніх держав, які прагнули поділити її територію.

Незабаром молода українська держава втратила незалежність і в 1922 р. ввійшла до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік як Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР). Частина земель України була поділена між сусідніми країнами. Так, Закарпатська Україна відійшла до Чехословаччини, Західна Волинь і Східна Галичина - до Польщі, а Північна Буковина й Південна Бессарабія до Румунії.

У 1939 р. відбулося возз’єднання західних земель України (Східної Галичини та Західної Волині), які до того входили до складу Польщі, з УРСР. У 1940 р. з УРСР возз’єдналися Північна Буковина й Південна Бессарабія. До 1940 р. в складі УРСР перебувала Молдавська Автономна РСР. З утворенням Молдавської РСР 1940 р. до її складу відійшла частина території Молдавської АРСР, що раніше належала Україні.

Після закінчення Другої світової війни (1945 р.), за договором між Чехословаччиною і Радянським Союзом, Закарпатська Україна возз’єдналася з УРСР. У 1945 р. між Польщею і СРСР укладено договір, згідно з яким частину території УРСР передано Польщі. У 1954 р. Кримський півострів, що входив до Російської РФСР, було передано до складу УРСР. Відтоді територія України набула сучасних розмірів й обрисів.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

Користуючись картою адміністративно-територіального поділу й змістом параграфа, позначте території, які були приєднані до України після Другої світової війни.

ПІДСУМУЄМО!

  • Українські історичні (історико-географічні землі) - частини країни, що сформувались у процесі історичного розвитку й мають особливості національного складу, ведення господарства, культури.
  • До історичних земель України належать: Волинь, Галичина, Покуття, Буковина, Поділля, Слобожанщина, Запоріжжя, Гетьманщина, Таврія та інші.
  • Історичні події неодноразово спричиняли зміни в розмірах території України, оскільки українські землі в різні часи потрапляли до складу інших держав.
  • Територія України формувалася тривалий час, неодноразово змінювалася й набула сучасних розмірів та обрисів 1954 року.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Українські історико-географічні землі: Волинь, Галичина, Покуття, Буковина, Поділля, Слобожанщина, Запоріжжя, Гетьманщина, Таврія, формування території України упродовж XX ст.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

  • 1. Чи запам’ятали? Які території ввійшли до складу України після Другої світової війни?
  • 2. Чи зрозуміли? Поясніть причини змін території України у XX ст.
  • 3. Чи можете застосувати? Покажіть на карті історичні землі, частина яких нині перебуває за межами державних кордонів країни.
  • 4. Чи можете проаналізувати? Проаналізуйте послідовність основних змін у розмірах та обрисах нашої держави, які відбулися впродовж XX ст.
  • 5. Чи можете оцінити? Яке сучасне значення, на вашу думку, можуть мати знання про історико-географічні землі?