Географія. Повторне видання. 9 клас. Пестушко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 25. Виробництво металів в Україні

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

  • Де в Україні зосереджені родовища руд чорних і кольорових металів?
  • Чинники, що впливають на розміщення виробництва.

Виробництво чавуну, сталі, прокату в Україні: домінуючі технології, сукупність чинників розміщення підприємств. За обсягом виробленої продукції металургійне виробництво є провідним серед інших видів економічної діяльності в Україні і посідає важливе місце в експорті країни. Частка металів і виробів з них у загальному експорті України останніми роками становила близько 20 % (2020 р.).

Основні металургійні виробництва - це виплавка чорних (чавуну та сталі), окремих кольорових металів, виробництво прокату та трубна промисловість.

УКРАЇНСЬКІ БРЕНДИ

У нашій країні виробляють близько 2 % світового обсягу сталі. За рівнем її виплавки Україна посідає десяте місце у світі після таких країн, як Китай, Японія, США, Росія, Німеччина та ін. Проте майже половину української сталі виплавляють дуже енергомістким мартенівським способом. Значно відстає Україна за обсягами сталі, що розливається на машинах безперервного лиття заготівель (мал. 73), хоча цей спосіб винайдено і вперше запропоновано саме в Україні ще на початку 1960-х років. У світі цим способом розливають понад 83 % сталі, а в Україні - менше як 50 %.

Мал. 73. Машина безперервного лиття заготівель конвертерного цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Основним виробничим процесам чорної металургії в Україні передує тривалий і матеріаломісткий підготовчий процес, у якому беруть участь переважно гірничорудні та коксохімічні виробництва. Підприємства гірничорудної галузі видобувають, збагачують і переробляють залізну і марганцеву руди. На збагачувальних фабриках з руди готується агломерат, необхідний для виплавки металу. Коксохімічна промисловість охоплює спеціалізовані заводи, які «готують» коксівне вугілля до металургійного коксу, що використовують для виплавки чавуну в доменних печах і для виробництва рудного агломерату.

Для виплавки металу до агломерату додають спеціальні матеріали - флюси (вапняки, доломіти), які добувають і збагачують окремі підприємства. Допоміжним виробництвом є виготовлення вогнетривких матеріалів, на яких з глини виробляють вогнетриви, призначені для теплового та хімічного захисту плавильних агрегатів і розливних ківшів від дії рідкого розплавленого металу високої температури.

Для розвитку чорної металургії в Україні склалися сприятливі умови. Це й економічно вигідне територіальне розташування сировинних ресурсів, це й добре розвинена мережа транспортних шляхів між сировинними ресурсами та наявність споживача - підприємств машинобудування та будівельної індустрії, що потребують значної кількості металу. Крім того, металургійні підприємства забезпечені й вторинною сировиною - металобрухтом.

Українська чорна металургія забезпечена власною потужною сировинною базою - залізною та марганцевою рудами, коксівним вугіллям, вапняками, формувальними пісками і вогнетривами. Залізні руди зосереджені в Криворізькому та Керченському залізорудних басейнах і Кременчуцькому та Білозерському залізорудних районах. Основними промисловими видами є багаті залізні руди з високим вмістом у них заліза (46-66 %). Марганцеву руду видобувають на Нікопольському (Дніпропетровська область) і Великотокмацькому (Запорізька область) родовищах. Цю сировину використовують переважно для виробництва феросплавів.

Підприємства чорної металургії мають власну сировину і для виробництва коксу. Запаси коксівного вугілля становлять майже 30 % від запасів кам’яного вугілля. Вони зосереджені переважно в Донецькому басейні.

База нерудної сировини для чорної металургії - формувальної глини, піску, флюсових матеріалів та ін. - добре розвідана і є достатньою для забезпечення потреб підприємств галузі. До того ж більшість родовищ цієї сировини розташовані в районах металургійного виробництва, що зумовлює велику економічну ефективність їх використання. Так, найбільші родовища вогнетривких глин зосереджені в Донецькій області, а каолінів і доломітів - у Придніпров’ї та Криму.

Для розміщення підприємств чорної металургії визначальними чинниками є наявність паливно-сировинних і водних ресурсів, розвиненість транспортної мережі, попит на металопродукцію, наближене розташування центрів її споживання. Підприємства переробної металургії, що працює на металобрухті, розміщують поблизу джерел металобрухту, дешевої електроенергії, а також там, де є споживач готової продукції - металу. Для виробництва феросплавів вирішальними є джерела електроенергії та наявність марганцевої руди.

Під впливом перелічених чинників в Україні сформувалися основні промислові райони чорної металургії: Придніпровський (центри: Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь), Донецький (центри: Краматорськ, Алчевськ) і Приазовський (Маріуполь).

Серед найбільших підприємств чорної металургії в інших областях України виділяються Харківський коксохімічний завод, Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат та сталево-канатний завод в Одесі.

УКРАЇНСЬКІ БРЕНДИ

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» має лідируючі позиції серед найбільших підприємств гірничо-металургійного комплексу України і є частиною міжнародної корпорації АрселорМіттал - виробника сталі № 1 у світі. Це підприємство з повним металургійним циклом, яке включає коксохімічне, гірничорудне і металургійне виробництво. Підприємство є одним з найбільших виробників сталевого прокату в Україні, спеціалізується на виробництві прокату, зокрема арматури і катанки, також виробляє агломерат, концентрат, кокс, чавун, сталь.

Головною проблемою чорної металургії є зменшення її матеріаломісткості. Витрати на сировину становлять тут понад 60 % вартості готової продукції. До того ж галузі комплексу є дуже енергоємними. Наявність у виробничому процесі доменного циклу негативно впливає на стан довкілля, бо доменні печі викидають в атмосферу значну кількість забруднювальних речовин. Понад 50 % усіх викидів в атмосферу припадає на підприємства чорної металургії. Існує також проблема щодо забруднення території відходами збагачення руди. Для поліпшення екологічної ситуації в районах розвитку чорної металургії і зменшення енергоємності потрібні суттєві зміни в технології виробництва чорних металів.

Місце України на світовому ринку чорних металів. В Україні металургія є одним з основних видів промислової діяльності, забезпечуючи до 16 % загального обсягу реалізованої промислової продукції, п’яту частину товарного експорту й більше як 10 млрд доларів США експортної виручки та понад 200 тис. робочих місць. Це робить її стратегічно важливою для майбутнього розвитку вітчизняної економіки. Проте металургійні підприємства відрізняються низьким рівнем екологічності виробництва - близько третини викидів шкідливих речовин в атмосферу припадає на ці виробництва.

Однією з основних тенденцій у розвитку вітчизняної металургії останніх років було постійне зниження обсягів виробництва металопродукції. Так, ще в 90-х роках XX ст. і в першому десятилітті поточного століття чорна металургія за обсягами виплавленої сталі посідала 7-8 місце у світі. Кілька років тому вона перемістилась у світовому рейтингу виробників сталі у другу десятку країн. Якщо за підсумками 2013 р. Україна посідала 7-ме місце серед світових виробників сталі, то у 2020 р. наша країна перейшла на 11-те місце за результатом виплавки сталі.

Протягом 2014 р. фіксувалося стрімке скорочення обсягів виробництва сталі в Україні. Якщо в липні 2014 р. загалом по Україні було виплавлено 2462 тис. т сталі, то в серпні того ж року - уже 1767 тис. т. Тобто лише за місяць обсяги вітчизняного виробництва сталі скоротилися на 28 %.

Призупинення діяльності або зниження ділової активності металургійних підприємств призвело до зменшення виробництва сталевих виробів у країні впродовж 2014-2018 рр. Також погіршилася ситуація з обсягами споживання готової металопродукції на внутрішньому ринку, які значно відстають від виробництва, призводячи до надмірного рівня перевиробництва металу в країні. Така незатребуваність сталевої продукції на внутрішньому ринку спричинила необхідність її експорту, що ставить галузь у залежність від зовнішніх ринків збуту.

За даними Міжнародної металургійної асоціації World Steel Association (Worldsteel), Україна за підсумками 2020 р. посіла дев’яте місце серед 40 світових виробників чавуну, виплавивши за цей період 20,42 млн т даної продукції, на 1,8 % більше, ніж за 2019 р. Серед виробників сталі Україна за підсумками 2020 р. піднялась на одинадцяте місце, виплавивши 20,62 млн т сталі, що на 1,1 % менше, ніж за 2019 р.

У січні-квітні 2021 р. Україна виплавила 7,07 млн т чавуну, що робить її десятою у світовому рейтингу виробників цієї продукції.

Кольорова металургія. Нині в галузі діє близько 200 підприємств різних форм власності, а обсяг кольорової металургії в обсязі промислового виробництва України становить лише близько 4 %. Це пояснюється тим, що упродовж тривалого часу в межах України жодне виробництво галузі не мало замкненого технологічного циклу - від видобутку сировини до готового прокату або напівпродуктів підвищеного ступеня готовності. Іншою причиною такої ситуації є недостатність власної сировинної бази.

Сировинна база. Кольорова металургія України загалом не має значних освоєних сировинних джерел для виробництва основних кольорових металів: алюмінію, цинку, міді, нікелю, свинцю, олова тощо. На власній сировині базується лише виробництво титану (родовища калійно-магнієвих солей у Прикарпатті, титанових руд у Житомирській та Дніпропетровській областях), феронікелю (невеликі родовища бідних руд нікелю в Кіровоградській області), цирконію, кремнію. Перспективні родовища золота відкрито в Закарпатській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.

Галузева структура української кольорової металургії складається переважно з алюмінієвої, титаномагнієвої галузей, а також промисловості рідкісних металів і напівпровідникових матеріалів, дорогоцінних металів і алмазів, виробництва вторинних кольорових металів та ін.

Алюмінієву промисловість представлено виробництвом глинозему - переробного матеріалу, що за хімічним складом є окисом алюмінію, первинного і вторинного алюмінію, алюмінієвих виробів із привізного алюмінію. Титаномагнієва промисловість виробляє із спеціально підготовлених концентратів напівпродукт - губчастий титан. Отже, у нашій країні повністю відсутні первинні виробництва сплавів і зливків алюмінієвого і титанового прокату, труб з алюмінію та його сплавів. Усю цю продукцію завозять в Україну.

Вторинна кольорова металургія, що розвивається швидкими темпами, спеціалізується на виплавці з вторинної сировини алюмінієвих, бронзових, латунних, цинкових сплавів.

Промисловість рідкісних металів і напівпровідникових матеріалів виробляє цирконій, полікристалічний кремній, германій та інші метали і їхні сполуки, які використовують в електронній промисловості. За роки незалежності набула розвитку промисловість дорогоцінних металів, зокрема золотодобувна, а також виробництво твердих сплавів і тугоплавких металів і виробів з них: вольфрам-кобальтових, титан-вольфрамових, безвольфрамових та ін.

Основні центри виробництва кольорових металів в Україні. Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлене такими основними чинниками: орієнтацією на сировину, воду та енергетичні ресурси. Тому підприємства з переробки руд з незначним умістом основного металу тяжіють до джерел сировини (виробництво феронікелю, рідкісних металів). Енергоємні виробництва (виплавка алюмінію, титану, магнію та ін.) розміщують поблизу джерел дешевої електроенергії. Ураховуючи ці умови розміщення і обсяги сучасного виробництва продукції кольорової металургії, можна виділити три основні її райони: Придніпровський (Запорізька та Дніпропетровська області), Донецький (Донецька область) і Побузький (Миколаївська область).

Глинозем виробляють на найбільшому в Європі ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», що працює на імпортній сировині (мал. 74). Єдиним в Україні виробником алюмінію є ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Виробництво магнію здійснюється на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті. Цирконій виробляють на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті (Дніпропетровська область). Виробництво напівпровідникових і надчистих металів зосереджено на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті. Єдиним в Україні виробником електродної продукції вугільного і графітового складу є ВАТ «Укрграфіт» у Запоріжжі, а мідного, латунного і мідно-нікелевого прокату - Бахмутський завод обробки кольорових металів, який працює на привізній сировині.

Мал. 74. Миколаївський глиноземний завод

Єдиним в Україні підприємством, яке виробляє у промисловому масштабі феронікель, є Побузький феронікелевий комбінат (Кіровоградська обл.).

Виробництво титану зосереджено на Іршанському гірничозбагачувальному комбінаті (Житомирська область).

Майже 25 % товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво вторинних кольорових металів. Їх випуск налагоджено в Києві, Харкові та Одесі.

Проблеми та перспективи розвитку. Головними проблемами кольорової металургії є дефіцит ресурсів, висока енергоємність, забруднення довкілля шкідливими речовинами і відходами. Тому виробництво кольорових металів потребує технологічного вдосконалення. У перспективі розвиток галузі буде спрямовано на збільшення обсягів виробництва кольорових металів, які повністю забезпечені сировиною, з одночасним підвищенням рівня технічного оснащення підприємств і якості продукції. Передбачають у подальшому розширювати сировинну базу для виробництва алюмінію, титану, магнію, рідкісних металів унаслідок освоєння нових родовищ, у тому числі комплексних поліметалевих руд. Перспективним напрямком є розширення асортименту продукції кольорової металургії у бік створення нових металевих сплавів.

ГОЛОВНЕ

• За обсягом виробленої продукції металургійне виробництво є провідним в Україні і посідає важливе місце в експорті країни.

• Для розміщення підприємств чорної металургії визначальними чинниками є: наявність паливно-сировинних і водних ресурсів, розвинута транспортна мережа, попит на металопродукцію, наближене розташування центрів її споживання.

• В Україні сформувалися основні промислові райони чорної металургії: Придніпровський, Донецький і Приазовський.

• За даними рейтингу Світової асоціації виробників сталі, наша країна посідає 10-те місце у світі з виробництва сталі.

• Кольорова металургія України охоплює близько 200 підприємств, що виробляють алюміній, титан, магній, рідкісні, дорогоцінні метали, напівпровідники та вторинні кольорові метали.

• Головними проблемами кольорової металургії є дефіцит ресурсів, висока енергоємність, забруднення довкілля шкідливими речовинами і відходами.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

  • 1. Зазначте, за виробництвом яких видів продукції чорної металургії Україна посідає одне з провідних місць у світі. Чому?
  • 2. Назвіть основні і допоміжні виробництва чорної металургії.
  • 3. Поясніть, які чинники є основними в розміщенні підприємств чорної металургії. Наведіть приклади.
  • 4. Назвіть основні виробництва кольорової металургії України.
  • 5. На конкретних прикладах поясніть, чому в Україні немає повного виробничого циклу кольорових металів.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні.

Рекомендовані завдання і хід роботи, дивіться за QR-кодом.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.