Географія. Повторне видання. 8 клас. Пестушко

§ 8. Орієнтування на місцевості. Застосування топографічних карт

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

  • Що означає «читати карту»?
  • Класифікацію карт.

Побудова профілю за топографічною картою. Профіль місцевості - це зменшене зображення вертикального розрізу земної поверхні за даним напрямом. Для того щоб побудувати профіль, потрібно врахувати два масштаби: горизонтальний і вертикальний. Для зручності горизонтальний масштаб краще взяти таким, що є на карті чи плані, а вертикальний збільшити в 10 разів. Щоб побудувати профіль, на топографічній карті спочатку визначається певний напрямок відрізку, наприклад ОО1 (мал. 17). Далі потрібно пронумерувати точки перетину цього відрізка з горизонталями та іншими точками (вершинами пагорбів, найнижчими точками западин).

Мал. 17. Побудова профілю й лінії із заданим ухилом: а) побудова лінії з ухилом не більше заданого; б) побудова профілю місцевості за заданим напрямком

На окремому аркуші (для зручності краще взяти міліметровий папір) складають таблицю (графи) висот, віддалей і номери точок. Потім заповнюють її, перенісши відповідні цифрові дані віддалей та висот у метрах, визначені на плані. Далі в масштабі будуються перпендикуляри з позначенням висот. З’єднавши точки перпендикулярів, отримуємо профіль місцевості в заданому масштабі.

Орієнтування за картою на місцевості. Сучасні способи орієнтування. Орієнтування на місцевості - це визначення свого місцеположення відносно сторін горизонту та потрібного напрямку руху. Також це вміння дотримуватися заданого напрямку руху за допомогою різноманітних приладів та природних орієнтирів і предметів.

Розрізняють загальне й детальне орієнтування на місцевості.

Загальним називають таке орієнтування, при якому відомі напрямок руху, район перебування, відстань до найближчих значних об’єктів. При детальному орієнтуванні точно визначається точка перебування спостерігача, сторони горизонту й азимут руху, вивчаються навколишні географічні об’єкти, установлюються орієнтири для подальшого руху.

Орієнтуватись на місцевості найкраще та найнадійніше за допомогою карти та компаса. Основне призначення компаса - показати напрямок північ-південь. Якщо він відомий, неважко визначити й решту. Існують прості, рідинні та електронні компаси. Однак варто пам’ятати, що таке визначення сторін горизонту буде приблизним, без урахування магнітного схилення.

За відсутності компаса можна орієнтуватися за небесними світилами, місцевими предметами та природними прикметами.

Орієнтування за зірками зводиться до вміння знайти Полярну зірку, яка завжди показує напрямок півночі. Її легко визначити за сузір’ями Великої і Малої Ведмедиць.

Кора хвойних і листяних дерев звичайно значно темніша й більше вкрита мохом та лишайниками з північного боку.

Сторони горизонту можна визначити й за сонцем, пам’ятаючи, що в нашій півкулі воно приблизно знаходиться: о 7 годині - на сході; о 13 годині - на півдні; о 19 годині на заході; о 1 годині - на півночі (спостерігається влітку за полярним колом).

Допоможуть орієнтуватися на місцевості й мешканці лісу. Мурашники розташовуються, як правило, з південного та південно-західного боку дерев, причому північний бік мурашника крутіший, ніж південний.

Вхід до православних церков із західної сторони, а косе перехрестя хреста верхньою своєю частиною показує на північ. Дзвіниці церков звернуті на захід. Проте варто зважати на те, що не всі церкви побудовано з дотримання цих норм.

Сторони горизонту в сонячний день можна визначити за допомогою годинника (мал. 18).

Мал. 18. Способи орієнтування на місцевості

Нині існує сучасний спосіб орієнтування на місцевості за допомогою супутникової системи глобального позиціонування GPS. Дана система працює завдяки супутникам, що знаходяться на навколоземній орбіті.

Сфери застосування топографічних карт і планів. Топографічні карти призначені для детального вивчення й оцінки місцевості з метою розв’язання різних завдань господарського, соціального, природоохоронного характеру. Вони є важливим джерелом інформації про територію та використовуються для орієнтування й прокладання маршрутів на місцевості.

Топографічні карти та плани використовують для:

  • вивчення місцевості;
  • проектування та будівництва населених пунктів і господарських об’єктів (підприємств, гідроспоруд, транспортних шляхів, ліній зв’язку, підземних комунікацій тощо);
  • військової справи;
  • сільського господарства (межі та площі угідь);
  • розв’язання природоохоронних питань;
  • точного вимірювання та розрахунків (координати, відстані, площі, висоти тощо);
  • характеристики проявів природних процесів та результатів людської діяльності;
  • проведення пошуково-розвідувальних робіт;
  • земле-, лісоупорядкування та кадастру;
  • розвідування й експлуатації родовищ корисних копалин;
  • туризму;
  • топографічної основи при створенні карт дрібнішого масштабу та інших картографічних зображень.

ГОЛОВНЕ

• Профіль місцевості - це зменшене зображення вертикального розрізу земної поверхні за даним напрямом.

• Орієнтування на місцевості - це визначення свого місцеположення відносно сторін горизонту та потрібного напрямку руху. Розрізняють загальне й детальне орієнтування на місцевості.

• Топографічні карти призначені для розв’язання різних завдань господарського, соціального, природоохоронного характеру.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

  • 1. Які географічні об’єкти побачить пасажир автомобіля, що рухається автомобільною дорогою з півдня на північ (мал. 19) (відповідь запишіть у зошит).
  • 2. Що таке профіль місцевості?
  • 3. Проаналізуйте переваги та недоліки різних способів орієнтування на місцевості з точки зору туриста.
  • 4. Оцініть значення топографічних карт для господарської діяльності людини та її повсякденного життя.

Мал. 19. План