Географія. Повторне видання. 8 клас. Пестушко

§ 30. Озера і лимани. Болота

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

  • Як виникають озера?
  • Чим низинні болота відрізняються від верхових?

Озера поширені в різних регіонах України, але найважливішими озерними областями є придунайські й причорноморські озера-лимани, Волинського Полісся, озера рівнинного Криму й гірські озера Українських Карпат.

Озера в Україні є різного походження - заплавні, карстові, загатні, льодовикові, вулканічні. Більшість озерних улоговин у нашій країні - заплавні озера, що виникли на заплаві річки внаслідок відокремлення рукава або затоки від основного русла річковими наносами. Особливо багато озер у заплавах Дніпра, Десни, Прип’яті, Сіверського Дінця та малих річок Полісся. Ці озера здебільшого невеликі. Винятком є заплавні озера в пониззі Дунаю. Серед таких і найбільше в Україні прісне озеро Ялпуг (Ялпух), що має площу 149 км2. Тому, хто захоче обійти його навколо, доведеться набратися сил і приготуватися до тривалої подорожі. Адже довжина Ялпуга - 39 км, а ширина сягає 6 км. Водне живлення озера здійснюється головним чином за рахунок водообміну з озером Кугурлуй, з яким воно сполучене протокою у південній частині. Ці озера порівняно неглибокі (до 5,5 м), і тому взимку замерзають. Улітку ж озерна вода подекуди нагрівається до +27...30 °С.

Придунайські водойми раніше сполучалися з Дунаєм протоками. Нині ж від його заплави озера відокремлені штучними дамбами, за допомогою яких регулюють обмін води між рікою та озерами.

Озеро Сасик (Кундук), що в Одеській області, також свого часу не було ізольованим та являло собою лиман Чорного моря. Завдяки лікувальним грязям Сасик (з тюркської - «смердючий») був відомий як курорт. Однак наприкінці 1970-х років почався масштабний проект опріснення його вод з сільськогосподарською метою. Лиман відокремили від моря дамбою (пересипом), морську воду спробували замістити прісною дунайською. Проект зазнав невдачі через невірні розрахунки, воду було опріснено частково і вона виявилася непридатною ані для зрошування, ані для іншого побутового використання. Лікувальні курорти на березі озера закрилися, лікарі забороняють купатися в ньому через збільшення кількості збудників різноманітних захворювань.

Нині це замкнута мілководна прісноводна водойма, площа якої складає близько 210 км2, а на 90 % акваторії глибиною менше ніж 2 м. Склад флори озера також зазнав катастрофічних перетворень. Ті види рослин, які були характерними для морського узбережжя, поступилися місцем прісноводним, здебільшого водоростям, а в прибережній частині сформувалися плавневі угіддя з надзвичайно бідним видовим складом рослинності. Нині вирішується питання щодо відновлення зв’язку Сасика з морем.

У рівнинній частині Криму поширені озера лиманного типу, які утворилися внаслідок відокремлення від моря піщаними й піщано-черепашковими пересипами вузьких морських заток або затопленням балок унаслідок підвищення рівня моря. Дощі тут бувають не часто, тому озера живляться морськими та підземними мінералізованими водами. Під палючим кримським сонцем мілководні озера швидко перетворюються на ропу - солоний розчин. Подекуди він має фіолетове забарвлення, яким озеро зобов’язане водоростям. Тільки вони здатні вижити в цій солі. Улітку ж, коли зовсім сухо, чимало озер зазвичай пересихають, і тоді на їхньому дні залишається тільки солона кірка.

Найбільше озеро Кримського півострова лежить поблизу м. Євпаторія і, аналогічно до свого родича в Одеській області, зветься Сасик. Ще одне велике солоне озеро на західному узбережжі Кримського півострова - Донузлав, воно є найглибшим у Криму (до 27 м). На східному узбережжі півострова також є великі солоні озера лиманного типу - Актаське, Тобечицьке, Узунларське.

Серед інших солоних водойм Криму унікальним є Сиваш (мал. 66). Це озеро-затока, яке утворилося між Азовським морем і Арабатською Стрілкою. Подібно до інших солоних водойм України, площа Сиваша різниться від 2,4 до 2,7 тис. км2. Так само не залишається постійною і його глибина, яка змінюється впродовж року від 0,5 до 1,5 м.

Мал. 66. Сиваш

На північному заході Волинської області України лежить одна з найбільших у Європі озерних груп - Шацькі озера. Вона об’єднує близько трьох десятків природних водойм. Площа озер наливається від 0,01 до 26 км2, глибини - від 1,5 до більш як 58 м. До групи Шацьких озер належить і одне з найбільших за площею та найглибше озеро України - Світязь. Максимальна глибина його становить 58,4 м.

Про походження цих озерних улоговин дискутують ще з XIX ст. Багато дослідників вважає, що Шацькі озера з’явилися завдяки давньому льодовику. Але велике значення у подальшому формуванні озерних улоговин мали карстові процеси та тектонічні рухи.

Так, озеро Світязь - це провальне (карстове) озеро, що виникло внаслідок дії підземних вод. Власне існування цього озера є своєрідним порушенням географічних законів. Адже його ложе складене крейдовими породами, які порівняно легко розчинюються природними водами. Незважаючи на це, озеро донедавна залишалося повноводним завдяки живленню не лише атмосферними, а й напірними підземними (артезіанськими) водами. Отже, не випадково це озеро внесено до списку 7 чудес України.

Озера льодовикового походження, що утворилися під дією давніх льодовиків, є в Карпатах. Серед них найвисокогірніше в Україні озеро Бребенескул (1801 м), а також Несамовите, Маричейка та ін. У Карпатах є й загатні озера, що виникли в річкових долинах унаслідок обвалу скель, які перекрили дорогу гірському потоку. Найбільше з них - озеро Синевир (мал. 67).

Мал. 67. Озеро Синевир

У гірських масивах Західної України є також озера вулканічного походження, які утворилися у кратерах згаслих вулканів. Це глибоководні озера Липовецьке, Синє тощо.

Національне надбання

В останні роки спостерігається значне пониження рівнів води в Шацьких озерах. Постраждав і Світязь, який особливо активно почав міліти у 2019 р. Восени того року рівень води в озері зменшився більш як на 0,5 м, у деяких місцях берег відійшов на сотню метрів, а посеред водойми виникли острови.

Є різні думки щодо причин цієї проблеми. Серед них називають зміни клімату, будівництво Хотиславського кар’єру в Білорусі в безпосередній близькості від озер, зрошення плантацій лохини, площа яких постійно зростає, буріння свердловин населенням та збільшення кількості відпочивальників, неефективна робота меліоративних систем та інші. Науковці вважають єдиним варіантом поповнення Шацьких озер самотічну подачу води з верхів’я річки Прип’ять. Для цього потрібно відновити раніше існуючий канал між річкою та Світязем довжиною до дев’яти кілометрів та побудувати на ньому водорегулювальні споруди.

Отже, без допомоги людини зарадити проблемі Світязя неможливо. Тому на сайті президента України з’явилася електронна петиція з назвою «Прорятунок озера Світязь!!!».

Лимани. Це затоплені пригирлові частини річкової долини (або балки), що перетворилися на мілкі видовжені затоки. Вони є на узбережжі як Чорного, так й Азовського морів. Розрізняють відкриті та закриті лимани. Відкриті лимани сполучені з морем і мають з ним постійний зв’язок. До таких належить, зокрема, найбільший в Україні Дністровський лиман, у який впадає р. Дністер. Його довжина становить 42,5 км, ширина коливається від 4 до 12 км. Глибина місцями сягає 5 м, а загальна площа акваторії - 360 км2. Цей лиман, хоча й відокремлений від моря піщаним пересипом (косою), сполучається із Чорним морем Цареградським гирлом та судноплавним каналом. На самій піщаній косі розташовані курорти Кароліно-Бугаз і Затока, з численними пансіонатами та базами відпочинку.

Дніпровсько-Бузький лиман також має безпосередній зв’язок із Чорним морем через протоку завширшки 3 км. Такий самий вільний обмін з морськими водами відбувається й в інших великих лиманах України, серед яких і Молочний. Натомість Хаджибейський і Куяльницький - лимани закритого типу, від моря вони відмежовані пересипом завширшки в кілька кілометрів. А Тилігульський лиман має періодичний зв’язок із морем через вузький канал, завдяки чому рівень води в лимані відповідає рівню моря.

Болота. В Україні болота утворюються переважно внаслідок заростання водойм і займають 9,4 тис. км2. Це більше, ніж займає Чернівецька область, або майже половина території Волинської чи Рівненської областей.

Загальна закономірність поширення боліт по території України полягає в зменшенні їхньої кількості з півночі на південь. Найсприятливіші умови для утворення боліт на півночі, у Поліссі. Тут нараховується близько 1,5 тис. боліт загальною площею понад 6 тис. км2. Найбільшу площу боліт мають Волинська (1,17 тис. км2), Чернігівська (1,15 км2) та Рівненська (1,07 км2) області.

На півночі Рівненської області розташований найбільший на території України болотний масив Кремінне (його площа - понад 300 км2), у якому є як низинні, так і верхові болота. Там же на Рівненщині є унікальний водно-болотний масив Переброди площею 130 км2, який має міжнародне значення. Єдиний в Україні, який зберіг свій первісний природний вигляд, куди ще не ступала нога людини. Назва «переброди» пов’язана з тим, що із-за дощів центральна частина цієї місцини стає непрохідною, що створює багато складнощів.

На північному заході Полісся болотні масиви сягають особливо великих розмірів. Цьому сприяють кілька факторів. Це незліченні річки та струмки, які повільно несуть до величезної низинної території свої води з навколишніх височин. Це й порівняно рясні дощі, що не часто можуть проникнути далеко вглиб через водонепроникні породи. До того ж дає про себе знати й спадщина давнього льодовика - незліченні водойми, які тепер чергуються з болотами.

Більшість боліт на території нашої країни належить до низинних. Вам уже відомо, що такі болота утворюються в заплавах річок і внаслідок заростання водойм. Низинні болота багаті на мінеральні речовини, мають відносно багату рослинність і зазвичай приховують значні поклади торфу. Тому низинні болота в Україні мають господарське значення, і нерідко великі їхні масиви охороняються державою.

Прикладом є болотний масив Замглай - один з найбільших в країні (100 км2). Він розташований у Чернігівській області, де простягається на 25 км. Центральна частина Замглая використовувалась для видобутку торфу, північно-західна - як пасовища й сінокоси. Нині Замглай здебільшого перетворений на природоохоронні території.

Перехідні та верхові болота на території України займають невеликі площі. Масиви таких боліт трапляються на північному заході Полісся, у Лісостепу та Українських Карпатах.

Унаслідок меліоративних робіт, пік яких припав на кінець 1960-х і 1970-і рр., площа боліт істотно зменшилася. Значна частина боліт осушена й використовується в сільському та лісовому господарстві. Разом з тим останніми роками на частині осушених раніше боліт відбувається повернення тих умов, що існували раніше. Чинником цього є погіршення догляду за меліорованими землями. Тим не менш, щоб зберегти ці своєрідні природні комплекси, під охорону взято близько 15 % загальної площі боліт України. Особливо цінні болота віднесені до водно-болотних угідь міжнародного значення.

ГОЛОВНЕ

• В Україні більшість озер виникла в заплавах річок.

• Найбільший серед українських лиманів - Дністровський, що на узбережжі Чорного моря.

• Кількість боліт на території України зменшується з півночі на південь.

• Більшість боліт на території нашої країни належить до низинних.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

  • 1. Покажіть на карті найбільші озера і лимани України.
  • 2. Поясніть, який тип озер і чому найпоширеніший в Україні.
  • 3. За картою України знайдіть водосховища, що на Дніпрі, і визначте їхні назви.
  • 4. Які географічні чинники зумовили поширення в південній частині України озер з назвами, які перекладаються з тюркської як «сіль», «гірке»?
  • 5. Поясніть, де та чому в Україні поширені болота.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 (ПРОДОВЖЕННЯ)

Позначення на контурній карті назв найбільших річок, озер, водосховищ, каналів України.

Позначити на контурній карті озера: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир; лимани: Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський.