Географія. Повторне видання. 8 клас. Пестушко

§ 29. Живлення і водний режим річок. Річковий стік і річкова долина

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

  • Як впливає на характер річки рельєф?
  • Чим повінь відрізняється від паводка?

Живлення та водний режим річок. Основними характеристиками річок є, зокрема, їхнє живлення та водний режим. Живлення річок України є мішаним, адже їхнім джерелом живлення є талі снігові, дощові й підземні води. Проте більшість наших рік живляться переважно талими сніговими водами. При цьому частка тих чи інших джерел живлення може змінюватися в межах басейну. Наприклад, у верхній частині басейну Дніпра на снігове живлення припадає близько 50 %, а на дощове й підземне відповідно 20 і 30 %. Нижче за течією роль снігового живлення зростає до 85-90 %, підземного - зменшується до 10-15 %, дощового майже немає.

Особливості живлення річок визначають їхній водний режим - зміну із часом рівнів й об’ємів води. Деякі зовнішні прояви таких змін вам уже відомі - це повінь і паводок, які характеризуються найбільшою водністю річки. Крім того, у режимі річки виділяють також межень - період найменшої її водності.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

За даними сайту Державного агентства водних ресурсів України https://www.davr.gov.ua з’ясуйте поточну ситуацію щодо водного режиму на основних річках України; див. «Актуальна водна ситуація в основних річкових басейнах».

Живлення й водний режим рівнинних і гірських річок України помітно відрізняється. На річках рівнин повінь спостерігається навесні (мал. 64), коли починає танути сніг і рівень води швидко підвищується: за добу вода підіймається на 20-40 см, інколи - на 100-200 см, а на окремих південних річках перевищує 300 см. Під час повені швидкість течії в рівнинних річок, яка зазвичай становить 0,2-0,3 м/с, зростає до 1,0 м/с і більше. Весняна повінь у середньому триває не більше 1,5 місяця. Потім рівень води знижується та влітку досягає свого мінімального значення. Незначне підвищення рівня води внаслідок тривалих дощів відбувається восени. Узимку, коли вода в річках охолоджується й поступово замерзає, наступає другий період низького рівня води в рівнинних річках.

Мал. 64. Весняна повінь

Історія географії

«Хто живе біля води, для того повінь не новина» - засвідчує народна мудрість. І справді, щорічна повінь не дивує більшість мешканців України. Вони звикли до неї, а поети навіть оспівують цей стан річки. Наприклад, М. Рильський писав: «Розлилися води на чотири броди, веснонько, весна! Ніби збезуміле, птаство дзвінкокриле небо протина». Ці віршовані рядки нагадують нам про те, що більшість українських річок живиться талими сніговими водами й саме тому вони розливаються навесні.

Живлення й водний режим гірських річок, які живляться переважно дощовими водами, дещо відрізняються між собою в Карпатах і Криму. Річки Карпат (притоки Тиси, верхів’я Дністра, Пруту й Серету та деякі їхні притоки) мають постійну течію, пересихають дуже рідко та на короткий період, а малі річки іноді промерзають.

Кримські річки (Альма, Бельбек, Кача, Салгир, Чорна) швидко пересихають улітку, але під час дощів і після танення снігу за кілька годин наповнюються водою. Пересихання річок Криму зумовлено насамперед наявністю тріщинуватих вапняків, у порожнинах яких зникають водотоки.

Паводки та повені, які щорічно трапляються на багатьох річках України, нерідко стають катастрофічними. Практично не існує жодної території, де б не відчувався їхній негативний вплив. Часто потерпають від повеней райони Полісся, придунайські землі, Донбас і Крим. Але найбільшої шкоди від них зазнають гірські та передгірські райони Карпат, як-от у 1998 та 2001 р. А в 2008 р. на заході України стався найбільший за останні 60 років паводок. Серед природних причин цих явищ - не лише дощі й танення снігу високо в горах, а й також беззастережне вирубування лісу на схилах гір.

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

За останні десятиліття в Українських Карпатах повені частішають. Деякі дослідники вважають, що це пов’язано з глобальними змінами клімату. Проте є й інша думка, за якою в цьому винна людина. Лише за останні приблизно десять років у Карпатах було вирубано лісу ледь не в чотири рази більше, ніж посаджено. Й оголені гірські схили тепер не можуть перешкоджати стрімким водним потокам, через це вода не затримується на високих місцях, а одразу ж бурхливими потоками рухається в долини й там переповнює річки.

Річковий стік і річкова долина. Річковим стоком називають кількість води, що протікає у визначеному місці її річища за певний проміжок часу. Кількість води, що протікає у визначеному місці річища річки за секунду, називається витратою води. Але основним показником і джерелом водних ресурсів є середня багаторічна величина річкового стоку. На рівнинній частині території України він зменшується відповідно до наростання континентальності клімату - з півночі на південь, а також із заходу на південний схід. У горах у розподілі річкового стоку спостерігається вертикальна поясність.

У результаті руйнівної роботи річка має рідкий (водний) і твердий стік. Ним називають увесь твердий матеріал, який переноситься річкою в завислому й розчиненому вигляді за певний проміжок часу (як правило, за рік). Найвищі показники твердого стоку у гірських річок Українських Карпат і Криму, а також тих, що перетинають височини лісостепу та степу. Найменший - у річок лісової зони.

Важливими характеристиками річок є падіння та похил, які залежать від складу гірських порід та рельєфу. Падіння річки вимірюється в метрах і визначається як різниця висот поверхні води між її витоком і гирлом. А похил річки, що вимірюється у м/км або см/км, розраховується як відношення падіння річки до її довжини на певній ділянці.

Річки рівнин України мають широкі долини з пологими схилами та найменше падіння. Похил не перевищує 10 м/км і зменшується вниз за течією. Так, у верхів’ях Дніпра, де похил сягає найбільших значень, він становить близько 50 см/км. На території України, до якої Дніпро вступає біля гирла р. Сож, похил у середньому становить уже близько 10 см/км. А в області впадіння в Дніпровський лиман похил головної ріки України знижується до 0,1 см/км.

Для рік гірського типу характерними є неширокі, з крутими схилами долини. Річища неглибокі, ширина їх у верхній течії становить тільки 10-20 м і навіть у пониззі не перевищує зазвичай 100 м. Похил гірських річок значно перевищує похил річок рівнин, досягаючи у верхів’ях 60-70 м/км і більше. Так, середній похил річки Прут біля витоку (в межах Карпат) сягає 100 м/км. Що більший похил річки, то більша швидкість її течії. У середньому вона перевищує 1 м/с, а під час повеней - 3-5 м/с. Найбільша швидкість течій ріки в Україні була зареєстрована в грудні 1993 р. і становила 7,14 м/с (25,7 км/год) - р. Мокрянка в с. Руська Мокра, що в басейні р. Тиса, у Закарпатській області.

На гірських річках часто трапляються пороги й водоспади. Серед таких найвідомішим є Учансу - найвищий в Україні. Вода Учансу спадає майже прямовисно з вапнякового уступу Головного пасма Кримських гір (Ай-Петринської яйли) з висоти 98,5 м. Звідси й назва водоспаду, що означає «летюча вода». Навесні або восени завдяки таненню снігів у горах або ж після тривалих дощів Учансу перетворюється на бурхливий сріблястий потік. В Українських Карпатах добре відомий водоспад Шипіт (мал. 65), що спадає численними мальовничими каскадами.

Мал. 65. Водоспад Шипіт

ГОЛОВНЕ

• Живлення річок України є мішаним, однак більшість з них живляться переважно талими сніговими водами річок.

• Водний режим рівнинних річок України характеризується весняною повінню, підвищенням рівня води восени та літньою і зимовою меженню.

• Водний режим гірських річок України характеризується весняною повінню й паводками впродовж року, кримські річки влітку пересихають.

• Гірські річки порівняно з рівнинними мають вужчі й мілководніші долини та більше падіння й ухил.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

  • 1. Чим живляться річки України?
  • 2. Чим відрізняється водний режим рівнинних і гірських річок України?
  • 3. Поясніть особливості водного режиму на прикладі найближчої річки у вашій місцевості.
  • 4. Що таке річковий стік і яке його значення?
  • 5. Як твердий стік, падіння та ухил ріки впливають на її роботу?