Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Пестушко - Нова програма

§ 4. СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА ЄВРОПИ. ТИПИ КРАЇН. ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

Що таке політична карта? Які її основні елементи?

Як поділяють країни за рівнем економічного розвитку?

• Політична карта Європи. Сучасна політична карта Європи сформувалася в основному у XX ст. Найбільший вплив на її формування мали Перша і Друга світові війни. Значних змін політична карта Європи зазнала також наприкінці XX ст. Подією не лише європейського, а й світового масштабу став розпад Радянського Союзу (СРСР) у 1991 р., утворення СНД, розділ Чехословаччини на Чехію і Словаччину, а також об’єднання двох німецьких держав (1990 р.), розпад на початку 1990-х рр. на кілька незалежних держав Югославії. Початок XXI ст. позначився так званими кольоровими революціями, зокрема в країнах Східної Європи, які суттєво вплинули на подальший вибір шляху розвитку держав.

Отже, у результаті подій кін. XX - поч. XXI ст. на політичній карті Європи з’явилися молоді незалежні держави, серед яких і наша країна та Білорусь, Молдова, Росія (колишні республіки СРСР), а також Хорватія, Чорногорія, Словенія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Сербія (колишні республіки Югославії). Є на політичній карті й так звані невизнані (Придністровська Республіка) і частково визнані (Косово) держави. На політичній карті Європи й дотепер існують залежні території, серед яких найбільше островів. Це, зокрема, о. Мен та о. Гернсі, що належать Великій Британії, Фарерські острови - залежні від Данії, о. Ян-Маєн та архіпелаг Шпіцберген, що належать Норвегії, та ін.

Однією з найбільших проблем Європи нині є сепаратизм - боротьба окремих верств населення і політичних кіл за відокремлення частини території від держави для отримання повної чи часткової незалежності (автономії).

Сепаратистські настрої, підбурювані Росією, час від часу виникали і в окремих регіонах України. Наслідком цього стала анексія Росією АР Крим і військово-терористична боротьба на Сході України в Донецькій і Луганській областях.

РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ

Осередки сепаратизму в Європі. Шотландія, Каталонія, Фландрія - серед низки європейських регіонів, які прагнуть до автономії, якщо не до повної незалежності. Фінансова криза, соціальні негаразди, вихід Великої Британії з ЄС та інші причини дедалі більше посилюють напруженість у їхніх відносинах із національними урядами. Особливо тих регіонів, які є головними донорами державних бюджетів. Вони хочуть повернути назад свої податкові внески, збільшити автономію чи утворити незалежну державу. Першого жовтня 2017 р. Каталонія провела референдум - опитування населення щодо відокремлення від Іспанії.

• Форми державного правління і територіального устрою країн Європи. За формою державного устрою в Європі переважають унітарні держави. Лише шість держав є федеративними. Серед них Австрія, Бельгія, Німеччина, Швейцарія, Боснія і Герцеговина та Росія. Характерними ознаками унітарної держави є наявність єдиної конституції, єдиного керівного центру, єдиного громадянства і єдиної державної мови. Характерною рисою федеративної держави є те, що водночас із федеральною конституцією, органами влади і законодавством усі суб’єкти федерації (республіки, штати, землі, краї, кантони тощо) мають свої конституції, закони, систему законодавчих, виконавчих і судових органів.

За формою правління більшість країн Європи - республіки. Залежно від розподілу повноважень між парламентом і президентом розрізняють парламентську, президентську і змішані (президентсько-парламентську, парламентсько-президентську) республіки.

У Європі переважають парламентські республіки (наприклад, Німеччина, Греція, Італія, Угорщина, Латвія, Литва, Естонія та ін.), у яких парламент як повновладний орган формує політично відповідальний перед ним уряд і зазвичай обирає президента, який у системі державних органів виконує символічну юридичну функцію.

У президентській республіці глава держави, якого обирає народ, є водночас і главою уряду. Він має дуже великі повноваження, призначає і звільняє членів уряду на власний розсуд. Однак він не може розпустити парламент, а парламент не може висловити недовіру уряду. Серед президентських республік у Європі, зокрема, Білорусь.

У змішаних республіках поєднані сильна президентська влада й ефективна діяльність парламенту, який контролює уряд. Президента за умов такої форми правління обирають на прямих виборах. Уряд на чолі з прем’єр-міністром несе політичну відповідальність і перед парламентом, і перед президентом. Змішана республіканська форма правління характерна для Франції, Португалії, Австрії, Болгарії, Польщі, Фінляндії, а також України.

Існує у Європі й така форма правління, як монархія. Переважають конституційні монархії, у яких прем’єр-міністр очолює виконавчу владу в державі і є лідером правлячої більшості в парламенті. Офіційно ж главою держави є конституційний монарх, який виконує свої обов’язки за узгодженням з урядом і парламентом. Єдиною абсолютною монархією у Європі є Ватикан, де монарх поєднує виконавчу та законодавчу гілки влади і має абсолютну владу в країні.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

Користуючись сайтом https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_формою_правління і картами атласу, визначте, які країни в Європі є конституційними монархіями. До яких європейських субрегіонів вони належать?

Типи країн Європи за рівнем економічного розвитку. Найповніше уявлення про типи країн Європи за рівнем економічного розвитку дають міжнародні організації, членами яких є більшість європейських країн. Це, зокрема, ООН, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк реконструкції і розвитку (СБРР). Для характеристики економіки країн зазвичай використовують показники ВВП і ВВП на душу населення, структуру економіки, рівень і якість життя населення.

Із трьох наявних типів країн у Європі представлено два: економічно розвинені країни і країни перехідної економіки (постсоціалістичні). До країн першої групи належать найрозвиненіші країни, ті, що входять до «Великої сімки». Серед них: Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія. Економіки цих країн відрізняються відкритістю, вільним зовнішньоторговельним режимом, інноваційними технологіями виробництва, високим рівнем ВВП на душу населення. Цей показник є досить високий і в інших європейських країнах, зокрема в Західній і Північній Європі, які не входять до «Великої сімки». Це — Бельгія, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Данія, Норвегія, Фінляндія (мал. 4).

Мал. 4. Показник ВВП на душу населення в деяких європейських країнах у 2017 р. (дол.)

До країн перехідної економіки належать переважно країни Східної Європи, колишні соціалістичні республіки. Ці держави перебувають на різних етапах переходу від планової до ринкової економіки. Найвищий сучасний рівень розвитку серед них мають Польща, Словенія, Чехія, Латвія, Литва, Естонія та ін. Вони здійснили економічні реформи. Втілюють соціально орієнтовану економіку, спрямовану на підвищення стандартів життя населення. До країн перехідної економіки належить і Україна.

• Інтеграційні процеси. Європейська інтеграція - це процес політичної, юридичної, економічної, а в деяких випадках також і соціальної та культурної інтеграції європейських держав.

У квітні 1951 р. шість держав - Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Німеччина - підписали Паризький договір про створення Європейської спільноти вугілля і сталі. Поступово цей процес вийшов на вищі рівні міждержавного погодження фінансової, податкової, інвестиційної, промислової та соціальної політики, до нього залучалися нові учасники.

Наступними етапами інтеграції були: зона вільної торгівлі (1957), спільний ринок (1968), митний та економічний союзи (1992).

Нині європейська інтеграція досягається здебільшого розширенням Європейського Союзу і Ради Європи.

• Міжнародні організації в Європі. Найдавнішою в Європі міжнародною політичною організацією є Рада Європи (РЄ), створена 1949 р. Основною її метою є розбудова єдиної Європи на принципах свободи, демократії, захисту прав людини і верховенства закону. З 1995 р. Україна також є членом Ради Європи, що нині об’єднує 47 держав. Керівні органи РЄ базуються у французькому місті Страсбург.

Вагоме значення для вирішення політичних і соціально-економічних питань у Європі має Європейський Союз (ЄС) - унікальне європейське утворення, яке поєднує ознаки міжнародної організації і держави. Штаб-квартира ЄС міститься в столиці Бельгії - Брюсселі.

Офіційно до ЄС входять 28 європейських держав, хоча Велика Британія на референдумі 2016 р. проголосувала за вихід з ЄС. Проте існує низка країн - кандидатів на вступ до ЄС (мал. 5). Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Важливим кроком співробітництва між Україною і ЄС став безвізовий режим, що набув чинності з 11 червня 2017 р. і згідно з яким українці можуть вільно перетинати міждержавні кордони з країнами Союзу.

Головними цілями і сферою діяльності ЄС є спільна аграрна, торговельна, зовнішня політика й політика безпеки, координація економічної політики держав-членів, співробітництво в галузі правосуддя і внутрішніх справ, у сферах освіти, охорони здоров’я, культури тощо.

Мал. 5. Країни Європейського Союзу

Таблиця. Члени і партнери НАТО в Європі

ЄС володіє унікальною системою інститутів, серед яких Європейська Рада, Рада Міністрів ЄС, Європейська комісія, Європейський парламент, Європейський суд, Європейський центробанк, заснований 1998 р. для вироблення і здійснення спільної валютної політики зони евро, зі штаб-квартирою у Франкфурті-на-Майні. Нині Єврозона - це група з 19 держав ЄС, офіційною валютою яких є євро.

У 1985 р. за ініціативи країн-членів ЄС у Люксембурзі (у селі Шенген) підписано угоду, якою було скасовано внутрішній прикордонний контроль на кордонах з країнами, що підписали цю угоду. Територію цих країн відтоді називають Шенгенською зоною. Офіційно вона включає 26 країн, переважно членів ЄС. До Шенгенської зони приєдналися Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн, які не входять до ЄС, і ще три мікродержави: Монако, Сан-Марино і Ватикан.

У Європі функціонують ще й такі регіональні організації, як Співдружність Незалежних Держав (СНД), Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ), Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ).

Загальноєвропейська система безпеки забезпечується організацією Північноатлантичного договору (НАТО). Договір, що ознаменував утворення НАТО, було укладено 1949 р. десятьма європейськими і двома північноамериканськими країнами, які взяли на себе зобов’язання забезпечувати взаємну оборону (таблиця). Нині членами НАТО є 29 країн. Штаб-квартира НАТО - у Брюсселі. Головною метою НАТО є захист свободи й безпеки всіх її членів політичними і військовими засобами згідно зі статутом. Нині діяльність НАТО розширюється і охоплює співпрацю і з державами, які не входять до складу цієї організації, зокрема й Україною. Починаючи з 1994 р. наша держава бере активну участь у програмі «Партнерство заради миру».

ДОСЛІДЖЕННЯ

Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в Європі. Користуючись текстом параграфа й іншими джерелами інформації, проаналізуйте, як відбувалося зближення європейських держав, які дії країн сприяють інтеграції. З’ясуйте причини дезінтеграційних процесів у Європі на сучасному етапі та їхню географію. Визначте особливості участі України в європейській інтеграції. Спрогнозуйте, які з процесів - інтеграційні чи дезінтеграційні - характеризуватимуть розвиток Європи в найближчій перспективі.

ГОЛОВНЕ

За формою державного устрою в Європі переважають унітарні держави.

За формою правління більшість країн Європи - республіки.

У Європі представлено два типи країн за рівнем економічного розвитку - економічно розвинені країни і країни перехідної економіки.

Найважливішими міжнародними організаціями в Європі є Рада Європи, Європейський Союз, НАТО.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Які унітарні та федеративні держави існують на політичній карті Європи?

2. Чим відрізняються європейські республіки?

3. Поясніть типізацію європейських країн за рівнем економічного розвитку.

4. Оцініть роль ЄС і НАТО в європейському регіоні.

5. Позначте на контурній карті країни, що входять до Єврозони і Шенгенської зони.