Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Пестушко - Нова програма

Розділ 2. Азія

• знати склад регіону; приклади країн Азії, що належать до різних типів за рівнем економічного розвитку; найбільші морські порти, фінансові центри і туристичні райони Азії;

• уміти показувати на карті субрегіони й країни Азії, басейни видобутку мінеральних ресурсів, райони лісозаготівлі, рекреації; найбільші промислові райони; світові міста в Азії;

• характеризувати особливості демографічних, урбанізаційних процесів і розміщення населення в Азії, основні риси сучасного стану економіки;

• пояснювати виникнення міждержавних конфліктів у регіоні;

• порівнювати ресурсозабезпеченість, працересурсний потенціал субрегіонів Азії; особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії;

• обґрунтовувати розміщення основних районів видобування мінеральних ресурсів, обробної промисловості, туризму в Азії;

• робити висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії;

• оцінювати вплив глобалізації, зокрема ТНК, на місце країн Азії в міжнародному географічному поділі праці;

• ілюструвати прикладами вплив політичних та економічних процесів у регіонах Азії на Україну.

§ 19. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ АЗІЇ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

Найголовніші географічні особливості Азії як частини світу.

Країни, територією яких проходить межа між Європою та Азією.

• Особливості економіко-географічного положення Азії. Азія - це найбільший за розмірами території і чисельністю населення регіон світу, який займає більшу частину материка Євразія. В Азії налічується 48 суверенних держав. Вони суттєво різняться за економіко-географічним положенням, тому можна виділити три його особливості:

- сусідське положення, яке об’єднує країни Азії та створює можливості для розвитку інтеграційних процесів. Проте таке положення часто загострює міждержавні відносини;

- приморське положення багатьох країн, що забезпечує вихід до морів Тихого (Китай, Японія, Філіппіни), Індійського (Індія, М’янма, Іран) і Атлантичного (Туреччина, Ізраїль, Ліван) океанів;

- глибинне (континентальне) положення ряду країн (Афганістан, Монголія, Непал, Киргизстан).

Кордони багатьох азійських держав проходять добре вираженими природними межами (наприклад, Гімалаї).

• Склад регіону. В Азії є 48 суверенних держав і три особливі адміністративні території, що належать до Китаю (Тайвань, Сянган, Аоминь). Більшість країн великі за розмірами, як-от Китай, Індія, Саудівська Аравія. На тлі цих велетнів виділяються зовсім малі за розмірами країни, приміром Сінгапур і Мальдіви. Проте в Азії, на відміну від Європи, таких країн небагато. До цього регіону належать острівні (Індонезія, Японія, Філіппіни), півострівні (Індія, Малайзія, Туреччина) і континентальні (Монголія, Афганістан, Таджикистан) держави.

Зважаючи на великі територіальні відмінності, Азію поділяють на субрегіони. Цей поділ зумовлений як географічними й історико-культурними особливостями окремих територій, так і соціально-економічними тенденціями розвитку країн. Нині таких субрегіонів п’ять: Західна, Східна, Південна, Південно-Східна і Центральна Азія (мал. 32).

Західну Азію часто називають Близьким і Середнім Сходом. Цей субрегіон відрізняється такими рисами: розміщений на перетині важливих геополітичних, економічних, транспортних шляхів, має унікальну нафтоносність, більшість країн субрегіону є ісламськими за віросповіданням. До цього субрегіону належать: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Ірак, Ізраїль, Саудівська Аравія, Сирія, Туреччина та ін.

Східна Азія налічує небагато країн, які різняться за розмірами і кількістю населення. Значний вплив на формування цього регіону за різних часів мав Китай. До цього субрегіону належать: Китай, Японія, Монголія, Республіка Корея, Корейська Народно-Демократична Республіка та ін.

Південна Азія найгустонаселеніша частина світу. Тут переважають багатонаціональні держави з різною релігією. До цього субрегіону належать: Індія, Іран, Афганістан, Мальдівські острови, Пакистан, Шрі-Ланка та ін.

Південно-Східна Азія - великий історико-культурний субрегіон Азії, який завдяки географічному положенню мав найвагоміше значення для розвитку світових цивілізацій. Характерною його рисою є часта повторюваність несприятливих природних процесів: землетрусів, вулканізму, тайфунів, які призводять до катастрофічних наслідків. Країни Південно-Східної Азії різні й за рівнем соціально-економічного розвитку.

До цього субрегіону належать В’єтнам, Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд та ін.

Мал 32. Субрегіони Азії

Центральна Азія - це країни, що не мають виходу до океану й розміщені майже в центрі континенту. Різноманітність природних умов, історичних шляхів розвитку і сучасного стану країн не суперечить їхньому об’єднанню в один субрегіон. Нині країни Центральної Азії є переважно аграрно-індустріальними з високим рівнем розвитку добувної промисловості. У 90-ті рр. XX ст. у цих країнах розпочався якісно новий етап розвитку: від централізовано-планової до ринкової економіки. До цього субрегіону належать: Казахстан, Туркменістан, Узбекистан та ін.

Історія географії

У багатьох виданнях і мовах немає відмінностей між поняттями «Середня Азія» і «Центральна Азія», що іноді призводить до труднощів перекладу й різних непорозумінь. Під «Середньою Азією» розумілися тільки 4 колишніх радянські республіки - Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан, виключаючи Казахстан. У 1992 р. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв на спільній зустрічі голів держав Середньої Азії запропонував відмовитися від поняття «Середня Азія і Казахстан» на користь іншого - «Центральна Азія». Отже, тепер щодо цього регіону доречніше вживати топонім Центральна Азія.

Лідерство за розмірами території і обсягом ВВП належить Східній Азії завдяки Китаю, Японії і Республіці Корея. Перше місце за чисельністю населення посідає Південна Азія завдяки Індії, а також Пакистану і Бангладеш. За кількістю країн першість тримає Західна Азія, де багато невеликих держав. Лідери цього субрегіону за чисельністю населення і обсягом ВВП - Туреччина й Іран. У Південно-Східній Азії за обсягом ВВП лідирує Індонезія.

• Сучасна політична карта Азії. В Азії налічують майже п’ятдесят держав, багато з яких є найдавнішими. Вони різні за розмірами і кількістю населення, кордони між ними визначені як політично, так і природними межами. Тому країни Азії - це складний комплекс демократичних і авторитарних режимів, які змінювалися впродовж тривалої історії.

Більшість сучасних держав Азії утворилися після Другої світової війни унаслідок процесу деколонізації. Тому сучасна політична карта і типологія країн строката, а в регіоні спостерігається весь діапазон варіантів державного устрою, що існують у сьогоднішньому світі: від абсолютної монархії до парламентської республіки.

• Форми державного правління і територіального устрою країн Азії. Із 48 держав Азії більшість (35) - це республіки і тільки 13 - монархії. Найзрілішими парламентськими республіками є Ізраїль, Індія. До республік народної демократії належать Монголія, В’єтнам, Лаос. Особливе місце в цій групі посідає Китай, для якого характерне поєднання авторитарного політичного режиму з ринковими перетвореннями в економіці.

Вісім держав Азії - це конституційні монархії, серед яких Японія, Малайзія, Кувейт, Таїланд, Непал, Бутан, Йорданія, Камбоджа. У деяких із цих держав змішаний режим правління зі своєрідним поєднанням авторитаризму в особі монарха і багатопартійної парламентської системи.

Є в Азії й абсолютні монархії. Більшість з них орієнтується на збереження і підтримку традиційних форм державного і суспільного життя, що сформувалося історично. Це - Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Катар, Бруней, Оман.

Серед монархій Азії - одна імперія (Японія), три емірати (ОАЕ, Кувейт, Катар), три султанати (Малайзія, Оман, Бруней) і шість королівств (Бутан, Саудівська Аравія, Таїланд, Йорданія, Камбоджа, Бахрейн).

Є в регіоні республіки, у яких поєднується релігійний режим із президентською владою, наприклад Ісламська Республіка Іран. Конституція цієї держави закріплює керівну роль мусульманського духовенства в житті іранського суспільства, а духовний керівник країни наділений дуже широкими повноваженнями.

Кількісно в Азії переважають унітарні держави, федерацій лише сім (ОАЕ, М’янма, Пакистан, Індія, Непал, Ірак і Малайзія).

• Типи країн Азії за рівнем економічного розвитку. За рівнем соціально-економічного розвитку й особливостями господарства в Азії виділяють кілька груп (типів) країн. До першої групи входить Японія - високорозвинена держава, єдиний член «Великої сімки», яка за багатьма показниками посідає провідні позиції у світі. За соціально-економічними показниками до неї наближаються (і навіть об’єднуються в одну групу, згідно з позицією МВФ) Ізраїль, а також «нові індустріальні країни» першої хвилі - Сінгапур, Республіка Корея і спеціальні адміністративні регіони Китаю - Тайвань і Сянган. Вони перебувають на постіндустріальній стадії розвитку господарства.

Країни другої групи називають «новими індустріальними країнами другої хвилі», які за рахунок дешевої робочої сили й інвестицій, а також за участю західних транснаціональних корпорацій здійснили реформи в господарстві. Серед таких країн Таїланд, Малайзія, Індонезія і Філіппіни.

До третьої групи належать Китай та Індія, які за сумарним ВВП обійшли розвинені країни Європи, але за показником ВВП на душу населення їхні успіхи поки що незначні.

Особливою групою країн Азії є так звані нафтодобувні країни Перської затоки і Західної Азії. Цим країнам завдяки експорту нафти і газу вдалося в короткі строки зміцнити свої позиції у світовому господарстві й розвинути інші сфери господарства.

До п’ятої групи належать країни з переважанням добувної і легкої промисловості. Це, зокрема, Монголія, Бангладеш, Афганістан, В’єтнам, Казахстан, Туркменістан та ін.

Шосту групу становлять найменш розвинені країни, у яких структура господарства несформована і представлена одним-двома видами господарської діяльності. Це, наприклад, Лаос, Непал, Бутан та ін.

• Міжнародні організації в Азії. АСЕАН. У межах Азії створено кілька політичних, економічних і культурних регіональних міжнародних організацій. Серед них вирізняється міжурядова організація країн Південно-Східної Азії - АСЕАН, до якої входять 10 країн (Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней, В’єтнам, Лаос, М’янма, Камбоджа) (мал. 33).

Ця організація була створена 1967 р. Її часто порівнюють з ЄС, оскільки АСЕАН доволі велика за площею і кількістю населення (населення країн-членів АСЕАН становить близько 500 млн осіб, загальна площа - 4,5 млн км2, їхній сукупний ВВП досягає майже 800 млрд доларів США).

Мал. 33. Країни-члени АСЕАН

Головною метою організації є інтеграція країн регіону, прискорення економічного зростання, соціального і культурного прогресу, встановлення в межах АСЕАН зони вільної торгівлі, взаємодія з іншими регіональними організаціями, досягнення в районі регіону миру, свободи і стабільності. Місцеперебування керівних органів організації - м. Джакарта (Індонезія). Ліга арабських держав (ЛАД). Міжурядова регіональна організація Ліга арабських держав створена 1945 р. До складу ЛАД входять 22 держави Азії і Північної Африки: Алжир, Бахрейн, Джибуті, Єгипет, Йорданія, Ірак, Ємен, Катар, Коморські острови, Кувейт, Ліван, Лівія, Мавританія, Марокко, ОАЕ, Оман, Палестина, Саудівська Аравія, Сирія, Сомалі, Судан і Туніс. Співпраця між членами ЛАД здійснюється в економічній, фінансовій сферах, у питаннях культури й охорони здоров’я, а також вирішенні гуманітарних проблем.

• Райони збройних конфліктів і проявів тероризму. Сучасна військово-політична ситуація у світі є складною і суперечливою. Вона розвивається під впливом активізації процесів глобалізації та регіоналізації.

В Азії зберігаються численні осередки міжнародної напруги: не припиняються збройні конфлікти в Сирії і Афганістані, триває протистояння між грецькою і турецькою громадами на Кіпрі, гостро проявляються релігійні й територіальні конфлікти між Індією і Пакистаном, часто відбуваються терористичні акти на окупованих Ізраїлем палестинських землях і в прикордонних районах Туреччини, Ірану й Іраку, заселених курдами. Окремо розрізняють «гарячі» й «заморожені» збройні конфлікти.

Із збройними конфліктами тісно пов’язане явище тероризму. Часто терористичні акти стають частиною воєнних дій. Тому тероризм є однією з основних загроз як національній безпеці окремих держав, так і міжнародній безпеці загалом. Він спричиняє масові людські жертви, руйнує духовні, матеріальні, культурні цінності, які зазвичай неможливо відновити, породжує ненависть і недовіру між соціальними і національними групами.

Головною причиною виникнення тероризму в азійських країнах є невирішеність соціальних, зокрема й національних і релігійних, проблем, але не будь-яких, а саме тих, які для певної соціальної, національної чи іншої групи мають суттєве значення, які пов’язані їхньою духовністю, фундаментальними цінностями, традиціями і звичаями. Досить часто такі проблеми нерозв’язні, наприклад у разі міжнаціонального або релігійного конфлікту.

У першу п’ятірку країн, які найбільше постраждали від тероризму, входять 4 азійські країни: Сирія, Ірак, Афганістан і Пакистан. На частку цих держав припадає 57 % терактів у світі і 78 % загиблих із цієї причини людей. При цьому найбільша кількість терористичних атак у зазначений період відбулася в Сирії й Іраку. Далі йдуть Індія, Ємен, Таїланд, Філіппіни, у яких відзначається підвищена терористична активність.

ГОЛОВНЕ

В Азії налічується 48 суверенних держав, що різняться за економіко-географічним положенням.

Азію поділяють на 5 субрегіонів: Західна, Східна, Південна, Південно-Східна і Центральна Азія. На життя і діяльність населення країн субрегіонів значно впливають різноманітні природні процеси.

Із 48 суверенних держав Азії більшість (35) - республіки і 13 - монархії.

За рівнем соціально-економічного розвитку й особливостями господарства в Азії виділяють шість груп (типів) країн.

У регіоні зберігаються багато осередків міжнародної напруги, не припиняються збройні конфлікти.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Охарактеризуйте економіко-географічне положення Азії.

2. Користуючись картосхемою (мал. 32), назвіть приклади країн і їхні столиці, які входять до різних субрегіонів Азії.

3. Порівняйте політичну карту Азії та Європи.

4. Користуючись картами атласу і картосхемою (мал. 32), назвіть приклади країн Азії, які мають вихід до моря і які розташовані в глибині континенту. Як таке географічне положення впливає на розвиток господарства і зовнішньоекономічну діяльність?

5. На конкретних прикладах проілюструйте негативний вплив збройних конфліктів на життя і діяльність людей, а також на навколишнє природне середовище.