Зарубіжна література. 8 клас. Паращич

Коран — головна книга ісламу

  • Назва: Коран — від араб. qur’an — те, що читають, промовляють.
  • Структура Корану: 114 розділів (сур), відсутня композиційна єдність.
  • Обсяг Корану: приблизно 500 сторінок тексту, написаного арабською мовою.
  • Сури поділяються на 6219 віршів (айятів).
  • Найвідоміша 1-ша сура — «Фатіха» («Та, що відкриває книгу»). Її читають мусульмани на кожній із 5 обов’язкових щоденних молитов.
  • Кожна сура Корану починається словами «В ім’я всемилостивого, всемилосердного Бога». Традиційно Коран читають наспівно.

Коран

Кожен народ, кожна цивілізація залишає свій спадок. Дехто — величні архітектурні споруди, хтось — винаходи, якими користується й сучасне покоління, інші — мудрість, яку передавали від уст до уст. Про ісламську цивілізацію можемо сказати, що в певний період історії саме вона дала все це людству. Вірою, яка тримала імперію, що об’єднала мільйони людей, цілі народи, був іслам, а джерелом наснаги та життя для мусульман стала єдина книга — Коран. Пророка Мухаммеда вважають провісником ісламської цивілізації, а Коран — її маніфестом. Тому кожен новий переклад Корану — це щоразу нова спроба осмислити все те, що становить сутність, соціальні ідеали, пріоритети, цінності та орієнтири магометанської віри.

Існує кілька версій походження назви цієї книги. Згідно з першою, вона є похідним від дієслова «кара», яке означає «читати». Згідно з другою, вона походить від дієслова «іктарана», яке означає «зв’язуватися». За третім тлумаченням, вона походить від слова «кору», що означає «частування». Богослови вважають, що Коран дістав таку назву, оскільки є даром Божим для вірян.

Коран виник як усний твір, у такій формі він існував за життя Мухаммеда й після його смерті. Упродовж майже чверті століття основну частину тексту передавали від уст до уст.

За деякими підрахунками, приблизно чверть тексту Корану присвячено опису життя й діяльності різних пророків. У країнах, де іслам — державна релігія, з положень Корану випливає багато правових норм, законодавство (шаріат), на Корані присягають і дають клятви, порушення яких визнають за найтяжчий гріх, злочин. Вивчення Корану і його тлумачень (тафсир) є одним із основних предметів багатьох навчальних закладів у таких країнах, як Пакистан, Іран, Саудівська Аравія та ін.

Айят — ритмічна або смислова частина сури; вірш.

Сура — сукупність декількох айятів, об’єднаних певними спільними ознаками.

Тафсир (походить від арабського слова фасара, що означає пояснювати, вказувати мету чи піднімати завісу) — коментар, тлумачення Корану.

Шаріат — сукупність правових, морально-етичних і релігійних норм ісламу, що охоплює значну частину життя мусульманина й проголошена в ісламі як «вічна та незмінна» божественна настанова.

  • 1. Розкажіть про виникнення ісламу та про пророка Мухаммеда.
  • 2. Як пов’язаний світ ісламу зі світом Біблії?
  • 3. Схарактеризуйте Коран як Святе Письмо мусульман.
  • 4. Наведіть приклади високої поетичності текстів Корану.
  • 5. Що ви знаєте про літературу арабо-мусульманського Сходу?
  • 6. Прочитайте настанови пророка Мухаммеда та дайте відповіді на запитання.

Афоризми пророка Мухаммеда

  • 1. Той, кого молитва не стримує від поганих справ, далеко відійшов від Бога.
  • 2. Задоволення від незначного — невичерпне багатство.
  • 3. Рай — під стопами матерів.
  • 4. Сором — від віри.
  • 5. Сухість очей — ознака жорстокого серця.
  • 6. Найкращі з вас ті, хто закликає до блага.
  • 7. Велика це зрада, якщо ти нічого не сказав брату, і той (повіривши) підтвердив сказане тобою, а ти збрехав йому.
  • 8. Аби стати брехуном, достатньо повторювати все те, що почув.
  • 9. Аби стати невігласом, достатньо казати все, що знаєш.
  • 10. Приязність до людей — половина розуму.
  • 11. Добре спитати — половина знання.
  • 12. Шукай знання навіть у Китаї, прагнення знань — обов’язок кожного мусульманина і мусульманки.
  • 13. Учитель і учень — друзі в добрій справі.
  • 14. Кожен, хто загинув, захищаючи своє майно,— святий мученик.
  • 15. Майно мусульманина — кров мусульманина.
  • 16. Бідність — поріг зневіри, а заздрість може змінити призначення людини.

(Переклад М. Якубовича)

  • 1. Прокоментуйте один із висловів. Які є схожі приказки в українському фольклорі? Наведіть приклади.
  • 2. Як впливав майновий стан людини на сприйняття слів пророка?
  • 3. Чи містять настанови пророка загальнолюдські ідеали, яких мають дотримуватися люди незалежно від їхніх релігійних переконань? Доведіть свою позицію.

Самостійно прочитайте уривки з Корану. Доведіть, що іслам — наймолодша з трьох світових релігій. Які біблійні історії ви згадали під час читання деяких сур? (Коран, український переклад Я. Полотнюка, сури 2, 131, 152 або інші за вибором.)

Коли Олександр Пушкін прочитав французький переклад Корану, то був у захваті від урочистої сили вірша, що нагадує біблійний, від багатої східної фантазії та екзотики мусульманських звичаїв. Ці ознаки поет увиразнив у своєму циклі «Наслідування Корану». Ось один із віршів цього циклу:

С Тобою древле, о Всесильный,

Могучий состязаться мнил,

Безумной гордостью обильный;

Но ты, Господь, его смирил.

Ты рёк: — Я миру жизнь дарую,

Я смертью землю наказую,

На всё подъята длань Моя.

Я также, рёк он, жизнь дарую,

И также смертью наказую:

С тобою, Боже, равен я.

Но смолкла похвальба порока

От слова гнева Твоего:

Подъемлю солнце Я с востока;

С заката подыми его!

Ознайомтеся з висловлюваннями про Коран. Чия думка вам ближча й зрозуміліша? Із чим ви згодні, а що могли б спростувати? Аргументуйте свою думку.

«Стиль Корану місцями суворий і справді піднесений, а тому ніхто не має дивуватися дії, спричиненій цією Книгою» (Й. В. Ґете).

«Щораз, коли я чую розспіви Корану, я начебто слухаю музику, що ллється понад мелодію й постійно звучний неминущий ритм барабану, начебто це биття мого серця!» (А. Дж. Арберрі (дослідник Корану), у передмові до одного з перекладів)