Зарубіжна література. 8 клас. Паращич

Подорож п’ята. Від «перлини неправильної форми» до суворих правил

Людина — лише хворостинка, найбеззахисніше з творінь природи, але хворостинка, яка мислить... Отже, наша перевага — у спроможності мислити. Лише думка звеличує нас, а не простір і час, у яких ми — ніщо. Намагаймося ж бо мислити гідно: у цьому запорука моральності.

Б. Паскаль

Собор Св. Георгія у Модіці (Італія)

Церква Валь-де-Грас у Парижі (Франція)

XVI-XVII століття — складна, бурхлива, сповнена внутрішніх суперечностей і водночас важлива, а для деяких країн — переломна епоха в розвитку суспільного життя. Це період значних досягнень у художньому пізнанні дійсності. Творча спадщина майстрів слова XVII ст. доводить, що літературне життя складно підкорити певній схемі, адже суперечливість самої епохи відбилася на розмаїтті індивідуальних авторських пошуків. Саме про цю добу ми сьогодні розпочнемо розмову та ознайомимося з її ознаками.

Пригадайте, що вам відомо з курсу історії про XVII століття. Уявіть, що ви маєте укласти словник літературознавчих термінів. Які визначення бароко та класицизму ви б записали?

Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві

  • Бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний, перлина неправильної форми) — художній напрям у європейській культурі й мистецтві XVI ст. (в Італії) до кінця XVIII ст.
  • Батьківщина бароко — Італія (Рим, Мантуя), меншою мірою — Венеція і Флоренція (тут з’явилися перші зразки бароко в архітектурі, скульптурі, живописі).
  • Засновник бароко в Італії — Мікеланджело Буонарроті.
  • Головну увагу мистецтво бароко приділяло пристрастям і відчуттям людини, поєднанню реального та уявного, бажанню насолоджуватися дарунками життя, мистецтва й природи.
  • Основні риси стилю бароко — парадність, урочистість, пишність, динамічність.

Площа перед собором Св. Петра. Рим, Італія

Провідною ознакою XVII ст. стає бурхливий розвиток не тільки літератури, а й науки та техніки. Наука відокремлюється від інших сфер духовної діяльності людини, зокрема і від художньої творчості. Для того щоб уявити досягнення в різних галузях тогочасної науки, досить пригадати такі імена, як Ґалілей, Ньютон, Декарт, Кеплер. Водночас XVII ст. — це період подальшого активного поширення світових релігій, серед них і християнства.

У літературі XVII ст. не тільки відбилися суперечності цього бурхливого часу, а й було зроблено спробу художньо їх осмислити та запропонувати програми подолання цих суперечностей. Ренесанс у європейській культурі змінюють бароко і класицизм.

Епоха бароко — одна з найцікавіших епох в історії світової культури. Відзначається вона своїм драматизмом, інтенсивністю, контрастністю і водночас гармонією, цілісністю, єдністю. Для нашого часу — невизначеного, динамічного, що шукає стабільності і впорядкованості,— епоха бароко надзвичайно близька за духом.

Бароко — стиль у мистецтві, архітектурі, літературі, який виник у Італії. Для нього характерними є виразність, значна кількість декору, пишність і надмірність у всьому. Мистецтво бароко розвивалося передовсім у католицьких країнах Європи: в Італії, Іспанії, Португалії та їхніх колоніях, у Фландрії, частково у Франції, згодом поширилося Польщею, балтійськими країнами, а у XVIII ст. — Україною та Росією, дало помітні здобутки в Австрії та Німеччині.

Характерні ознаки бароко: грандіозність, незвичайність і унікальність; перебільшена пишність (безліч прикрас і золотих елементів); динаміка, напруженість; яскравість, витонченість; декоративність, театральність; надмірність химерних елементів (майже цілковита відсутність прямих ліній, значна кількість кривих, округлих і хвилеподібних форм); емоційність і чуттєвість, поєднання ілюзорного та реального; сильні контрасти (масштабів і ритмів, матеріалів і фактур, світла і тіні); різноманітність жанрів і синтез мистецтв (скульптура і живопис немов злилися з архітектурою).

Архітектура бароко втрачає свою гармонійну рівновагу, і коло стає овалом, квадрат — прямокутником, центричне змінюється протяжним. Замість урівноважених пропорцій з’являються складні побудови й розмаїття форм. Водночас в архітектурі бароко панують осі й симетрія. У бароко людина постає багатогранною особистістю зі складним внутрішнім світом і драматичними переживаннями. Стиль — парадний, декоративний. Розкішні костюми гармоніють із яскравими інтер’єрами (багато позолоти, ліпних прикрас; дзеркальні стіни, кришталеві люстри, пишно декоровані меблі).

Церква Св. Сусанни у Римі (арх. Карло Мадерно) — один із перших зразків італійського бароко. 1603

Ель Ґреко. Ангельський концерт

Представники: Лоренцо Берніні, Франческо Борроміні, Карло Мадерно (Італія); Бартоломео Франческо Растреллі (Росія); йоганн Крістоф Ґлаубіц (Річ Посполита); Іван Георгій Пінзель (галицький скульптор середини XVIII ст.)

В Іспанії в епоху бароко переважали дерев’яні скульптури, для більшої правдоподібності їх робили зі скляними очима і навіть кришталевою сльозою, на статую часто надягали справжній одяг.

Представники: Лоренцо Берніні, Стефано Мадерно, П’єтро Такка, Алессандро Альґарді (Італія); Хуан де Арфес, Естебан Іордан (Іспанія); Гендрік де Кейзер (Нідерланди).

У живописі значного поширення набувають парадні портрети, які звертають увагу на привілейоване суспільне становище людини. Ідеалізація образів поєднується з бурхливою динамікою, несподіваними композиційними рішеннями, підкресленою чуттєвістю. Значного поширення і високого ступеня розвитку набувають побутовий та історичний жанр.

Представники: Мікеланджело Мерізі да Караваджо, Ґвідо Рені, Хосе де Рібера, Сальватор Роза (Італія); Ель Ґреко, Дієґо Веласкес, Бартоломе Естебан Мурільйо (Іспанія); Франс Галс, Рембрандт ван Рейн (Нідерланди); Ян Брейґель Старший, Пітер Пауль Рубенс, Якоб йорданс, Антоніс ван Дейк (Бельґія); Адам Ельсгаймер (Німеччина).

Розвиваються опера та балет, значну роль в них починають відігравати декорації. У цей період починає формуватись музична культура, яку тепер називають класичною музикою.

Представники: Клаудіо Монтеверді, Арканджело Кореллі, Антоніо Вівальді, Доменіко Скарлатті (Італія); Ґеорґ Фрідріх Гендель, йоганн Себастьян Бах (Німеччина).

Алессандро Альґарді. Двобій Архангела Михаїла з демоном

  • 1. Розгляньте схему «Течії та школи доби бароко» на с. 240. Складіть усне монологічне висловлювання про особливості кожної з них.
  • 2. У якому із відомих вам видів образотворчого мистецтва найяскравіше виявляються ознаки бароко і в чому вони полягають?
  • 3. У чому бароко було «антитезою Ренесансу» і в чому воно розвивало його традиції?

Розквіт літературного бароко припадає на XVII століття, що єднає дві великі епохи — Ренесанс і Просвітництво.

Література бароко прагнула втілити в художні образи суперечливість життя людини, відсутність гармонії в її внутрішньому світі й у стосунках із навколишнім світом. Часто у творах використовують метафори, побудовані на порівнянні й наближенні несхожих предметів, і це наближення іноді має парадоксальний вигляд. Література бароко передає почуття мінливості життя, яке читачі сприймають як ілюзію, сон. Герой барокової літератури усе піддає сумніву, а світ у його уявленні схожий на театральну виставу або сон, де потрібно повсякчас розгадувати символи й алегорії. Розвиваються такі жанри, як галантно-героїчний роман, риторична церковна проповідь, різні види сатири.

Представники: Франсиско де Кеведо, Луїс де Ґонґора-і-Арґоте, Педро Кальдерон де ла Барка (Іспанія); Жорж де Скюдері, Мадлен де Скюдері, Оноре д’Юрфе (Франція); Джон Донн (Англія); Ганс Якоб Крістоффель фон Ґріммельзгаузен (Німеччина); Джамбаттіста Маріно (Італія).

Поняття бароко об’єднує в межах цього літературного напряму чимало течій і шкіл, які існували здебільшого протягом XVII століття й відзначалися спорідненими ознаками.

Людина доби бароко

Долаючи страх перед земною стихією, відкриваючи невідомі досі землі, європейці стали більше цінувати цивілізацію, відокремлювали себе від «некультурних людей» — дітей природи. Неофіційною духовною доктриною, фактично релігією освічених людей поступово стає деїзм, у якому Бог мислиться лише як Великий архітектор, механік, що, подібно до годинникаря, створив і запустив світовий механізм. Відтоді Бог віддалився від земних справ і спочиває, тому не варто очікувати Страшного Суду, а пекло і рай — лише абстракції. Такому Богові не варто молитися, у нього слід лише вчитися.

Ніколя де Ларжильєр. Портрет Людовіка XIV з родиною

  • 1. Які саме війни та революційні події відбувалися в Європі в XVII столітті?
  • 2. Який художній стиль панував у Іспанії у XVII столітті?
  • 3. Як ви розумієте термін бароко? Назвіть визначальні ознаки цього художнього напряму.
  • 4. У який період розвивалося бароко як художній напрям?
  • 5. У яких країнах і чому розвивався стиль бароко?
  • 6. Назвіть хронологічні межі доби бароко.
  • 7. Які нові цінності утвердились у свідомості людини в добу бароко?
  • 8. Назвіть улюблені теми творів митців цього стилю.
  • 9. Що нового внесли в розвиток живопису майстри епохи бароко?
  • 10. Яке значення, на вашу думку, мало бароко для розвитку літератури?
  • 11. Назвіть особливості поетики мистецтва бароко.

Для доби бароко характерно те, що знання про людину виражали не в абстрактній формі, а образно й емоційно. Тому поширився жанр афоризму.

Афоризм (у перекладі з грецьк. означення, вислів) — короткий влучний оригінальний вислів, що зробився усталеним; узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній, легкій для запам’ятовування формі, яку згодом не раз відтворять інші люди. Наприклад, «Заговори, щоб я тебе побачив» (Сократ), «Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя» (Г. С. Сковорода).

«Ми осягаємо істину не лише розумом, а й серцем. Саме серцем ми пізнаємо перші принципи, і марно розум, не маючи в них опертя, силкується їх спростувати» (Б. Паскаль, французький філософ).

«Думаю, отже, існую» (Р. Декарт, французький філософ).

  • 1. Чи справедлива, на вашу думку, оцінка людини, дана Блезом Паскалем?
  • 2. Як ви розумієте вислів Рене Декарта? Чи згодні ви з цим твердженням?
  • 3. Який вислів вам ближче? Чому?

Прочитайте афоризми мислителів доби бароко та поясніть їх зміст. З’ясуйте особливості їх метафоричної інтерпретації.

  • «Людина — це глина в руках гончаря» (Барух Спіноза).
  • «Людей тривожать не самі речі, а уявлення, які вони створили про них» (Мішель Монтень).
  • «Людині нерідко здається, що вона володіє собою, а насправді щось володіє нею» (Франсуа де Ларошфуко).
  1. 1. Схарактеризуйте зміни в європейському суспільстві, у світогляді й поведінці людей доби бароко.
  2. 2. Чим різняться поняття доба бароко і стиль бароко? Розкажіть про людей доби бароко, їхні уявлення про життя й поясніть, як ці уявлення відбились у стилі бароко.

Отже, бароко у мистецтві та літературі XVII століття стало одним із найпотужніших стильових напрямів, які створили незаперечні художні цінності. Доба бароко — неповторне мистецьке явище, що залишило по собі вигадливі, а подекуди навіть химерні пам’ятки у багатьох європейських країнах.

Українське бароко

Українське бароко, або козацьке бароко,— назва мистецького стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII-XVIII ст. Виникло як результат поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. У цей період нового вигляду набув Київ: саме тоді виник звичайний для нас сьогодні образ старого міста. Тривала інтенсивна розбудова північного Лівобережжя, зокрема Чернігова.

Оскільки українське бароко набуло найпишнішого свого розквіту та завершення за часів гетьманства Івана Мазепи, то його найчастіше називають мазепинським бароко.

Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві, перебудований у часи Мазепи в стилі українського бароко

  • 1. Дізнайтеся, чи є у вашій місцевості архітектурні пам’ятки, яким властиві ознаки бароко. Дослідіть історію спорудження однієї з них.

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Домініканський костел у Львові

  • 2. Скориставшись довідковою, науково-популярною та іншою літературою, інтернет-джерелами, дізнайтеся більше про діяльність видатних особистостей культурної епохи бароко та про їхній внесок у розвиток і становлення української художньої культури.
  1. 1. Визначте характерні ознаки українського бароко в архітектурі, використовуючи фотоілюстрації.
  2. 2. Уявіть, що ви проектуєте громадську споруду у своєму місті (селі). Які прийоми бароко при цьому ви б використали? Чому?