Зарубіжна література. 8 клас. Паращич

Види давньогрецької лірики

Жанри давньогрецької лірики різні за походженням: із викривальних народних куплетів виник ямб, із скорботного плачу — елегія, із застольних і весільних пісень — сольна меліка, із гімнів, урочистих прославлянь — хорова.

Елегії зазвичай виконували під супровід флейти, а меліку — під звуки ліри (звідси її пізніша назва — лірика). Кожен жанр передбачав особливий віршовий розмір або строфу. Наприклад, елегію потрібно було писати елегійним двовіршем (гекзаметр + пентаметр), ямб — ямбом чи хореєм, меліку — особливими, оригінальними строфами. Різнився також зміст поезій різних жанрів.

Елегії присвячували патріотичним закликам, роздумам про життя; ямб мав сатирично-викривальний характер; сольну меліку використовували для любовних пісень, а хорову — для виконання гімнів на честь богів та людей.