ПОДОРОЖ ЧЕТВЕРТА. ЛІТЕРАТУРНА ПАНОРАМА ХХ СТОЛІТТЯ

Інтерактивна вправа

• Розгляньте інфографіку на с. 92-93. За матеріалами підручника й онлайн-додатка складіть міні-проект за темою «Літературна панорама ХХ століття» (робота в групах).

Що чекає на нас у майбутньому? Яким шляхом піде людство? Можливо, люди зрештою навчаться на помилках попередників і побудують досконале суспільство. Або оберуть згубний шлях, зробивши своє життя абсолютно нестерпним.

Оптимісти говорили про польоти в космос, спілкування з дружніми позаземними цивілізаціями, про квітучу Землю, щасливих людей, які навчилися жити в гармонії з природою, без хвороб і без ворожнечі. Песимісти пророкували загибель цивілізації через світові війни, неконтрольоване використання атомної енергії, утручання ворожих космічних прибульців. Так виникли твори-утопії (їх писали у досить мирний, передкризовий період в очікуванні майбутнього) та антиутопії, які створювали під час криз і катаклізмів, зображуючи в них світ, у якому все пішло не так, як сподівалися. Прикметно, що в антиутопіях автори змальовували неспроможність ідей утопістів: неможливо побудувати ідеальне суспільство, де було б щастя для всіх.

Тож наша наступна віртуальна подорож — від сторінок антиутопій-передбачень до творів про реальні події Другої світової війни і погляд на них ізсередини очима тих, хто постраждав, і тих, від кого постраждали.

Які б лозунги не вигукували оратори, зганяючи дурнів на бійню, причина війни завжди одна. Гроші.

Марґарет Мітчелл

Інтелектуальна розминка

1. Пригадайте, що ви знаєте про європейську «нову драму» та «стару драму».

2. Як ви вважаєте, чи може театр, драматургія вплинути на суспільну думку, на державні рішення, послужити засобом перестороги?

3. Що ви знаєте про давньогрецькі Спарту та спартанців?

4. Чому фашистська ідеологія використовувала ідеї спартанців та філософа Ф. Ніцше?

5. Чи турбують вас проблеми війни і миру? Чому? Назвіть можливі шляхи запобігання військовим конфліктам.

Антиутопія у світовій літературі

З найдавніших часів люди намагалися уявити, якими в майбутньому будуть світ, стосунки між Homo sapiens. Письменники, філософи створювали образи суспільства майбутнього. Так виник жанр утопії (це слово означає місце, якого ніде не існує), у якому описували абстрактну модель ідеального устрою, що відповідала уявленням авторів про гармонію людини й суспільства. Елементи утопії можна знайти у фольклорі (наприклад, у казках про щасливі острови), у Біблії (Царство Христове), у філософських трактатах Платона («Тімей», «Держава»). Свою назву жанр веде від книги англійського письменника Томаса Мора «Утопія» (1516).

Розвиваючись спочатку як публіцистичний та науковий трактат (Т. Мор «Утопія», Ф. Бекон «Нова Атлантида», Дж. Гаррінґтон «Республіка Океанія» та ін.), починаючи з XVIII ст. утопія стала справді художнім твором і найчастіше реалізувалася в жанрі роману: Даніель Дефо («Робінзон Крузо...»), Дж. Свіфт («Мандри Лемюеля Ґуллівера...»), В. Морріс («Звістка нізвідкіля») та ін. Утопічні екскурси містили романи Ф. Рабле «Ґарґантюа і Пантаґрюель...», п'єса В. Шекспіра «Буря».

Для всіх утопічних творів XVI—ХІХ ст. характерним є дух жорсткого регламентування всього способу життя й мислення громадян ідеальної держави.