Історія України. 7 клас. Панарін

§ 6. Русь-Україна за правління князя Ярослава Володимировича. «Руська правда»

ПРОВОКАЦІЯ

Уявіть себе детективами. Розгляньте схему «Руські князі — нащадки Володимира Великого» і знайдіть відповіді на запитання.

Ким доводилися Володимирові Ярополк і Святополк? Як київський князь був пов’язаний із польським королем Болеславом І Хоробрим? Чому князь Володимир кинув Святополка за ґрати? Поміркуйте, чи хотів Володимир, щоб той став київським князем. Чому Святополка прозвали Окаянним?

ПРАКТИКА

1. Прочитайте текст і виконайте завдання до нього.

Події після смерті князя Володимира

Наразі дослідники не мають єдиної думки щодо того, як розгорталися події після смерті Володимира. Одні вважають братовбивцею Святополка, а інші — Ярослава. Прихильники першої версії наполягають, що Святополк утік із в’язниці й посів київський престол. Він намагався задобрити щедрими подарунками киян, але ті чекали на повернення Бориса з походу проти печенігів.

Тоді Святополк вирішив позбутися конкурентів. Спочатку за його наказом убили Бориса, потім — інших братів, Гліба й Святослава. Ярослава, що князював тоді в Новгороді, про небезпеку попередила сестра Предслава. Князь найняв новгородців і варягів, які допомогли йому в боротьбі зі Святополком. Зрештою Ярослав подолав Святополка. Ще один брат, Судислав, також міг претендувати на київський престол.

Святі великомученики Борис і Гліб. Давньоруська ікона

Його Ярослав ув’язнив. А з братом Мстиславом домовився розділити землі Русі і правити разом. Це співправління тривало 15 років — до смерті Мстислава у 1034 р. Тож утвердився на київському столі Ярослав у 1019 р., а самостійно почав правити після смерті Мстислава.

Прихильники другої версії, спираючись на скандинавські джерела, дійшли висновку, що Ярослав міг замовити вбивство брата Бориса. Гліб утік, дізнавшись про смерть брата. А Ярослав правив у Києві до 1019 р., поки не повернувся Святополк.

2. Створіть інфографіку до цього тексту.

Внутрішня політика князя Ярослава

У 1031 р. Ярослав повернув владу над містами Червен, Белз, Перемишль та іншими, які раніше захопив польський король Болеслав І. До території Русі-України приєднав землі ятвягів, а деякі балтійські племена змусив платити данину. Заснував кілька міст. Їх називав на свою честь Юр’євими, адже охрестився під ім’ям Юрій. Один Юр’їв був розташований на території сучасного міста Тарту в Естонії. Інший — нині місто Біла Церква Київської області.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Ярослав Мудрий (978-1054) — великий князь київський, ростовський і новгородський. За численні реформи й досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, його прозвали Мудрим.

У 1036 р. військо Ярослава здолало печенігів. Із літопису «Повість временних літ» дізнаємося, що на честь цієї перемоги Ярослав заклав собор Святої Софії. Існує й інша версія: собор почали будувати ще за Володимира. Це підтверджують результати археологічних досліджень, а також писемні джерела.

Князя Ярослава можна вважати урбаністом, оскільки за його правління Київ активно розбудовували. Збільшилася територія міста, його мури зміцнили. Спорудили парадний в’їзд — Золоті ворота за прикладом тих, що були в столиці Візантії Константинополі. Звели нові церкви: Святого Георгія і Святої Ірини (Ірина — це християнський варіант імені дружини Ярослава Інгігерди, дочки шведського короля Олафа.

СЛОВНИК

Урбаніст — людина, що опікується тим, як правильно спланувати місто, зробити його зручним для життя.

Митрополія — область, якою керує митрополит.

Митрополит — сан та звання єпископа, який очолює церковно-адміністративну одиницю — митрополію.

А Георгій — грецький відповідник імені Юрій). Ярослав дбав не лише про красу міста, а й про його зручність. Від Золотих воріт до собору Святої Софії пролягала вулиця, по обидва боки якої височіли новозведені будинки та церкви.

За правління Ярослава уклали перший збірник законів, який містив 18 статей. Ці закони регулювали норми покарання: за які саме злочини і яким чином їх застосовувати. Наприклад, за вбивство було передбачено кровну помсту, за образу призначали штраф.

Тоді в Русі закони вперше записали. Цей збірник увійшов в історію як «Правда Ярослава», або «Найдавніша правда». Він ліг в основу писаних законів Русі — «Руської правди». Сини Ярослава — Ізяслав, Святослав і Всеволод, а також його онук Володимир Мономах розширили збірник. Закони, зафіксовані за правління цих князів, і вважають «Руською правдою». Її норми діяли впродовж наступних 400 років. Цей документ, написаний тодішньою «книжною» мовою, містить питомо українські слова.

Діорама «Місто Ярослава». Художник А. Казанський. Національний музей історії України

Софійський собор. Сучасна реконструкція

Золоті ворота в Києві. Сучасне фото

Ярослав продовжив справу батька з утвердження християнства як державної релігії. Князь розбудовував церковну організацію і створив митрополію. Спочатку митрополитом став грек, якого призначив патріарх Константинопольський — очільник церкви у Візантії. У 1051 р. вперше митрополитом був поставлений русич, якого звали Іларіон. Цим учинком Ярослав висловив прагнення здобути незалежність від Візантії та її церкви. Однак після смерті князя в Київ знову призначили митрополита з Константинополя.

У «Повісті временних літ» є фраза: «І придбав він книги, що ними повчаються віруючі люди и втішаються ученням божественного слова». Князь Ярослав приділяв пильну увагу розвитку освіти. Заохочував писемність і створення книг. Поштовхом до поширення писемної культури стало прийняття християнства. При соборі Святої Софії князь заснував скрипторій — майстерню, у якій освічені люди переписували книжки. Там створили також бібліотеку. Однак про долю цієї книгозбірні дослідникам достеменно невідомо. Існує версія, що під час монгольської навали на Київ у 1240 р. бібліотеку сховали в одному з монастирів під Києвом. Можливо, вона досі зберігається в тому самому місці. Цілком імовірно, що книгозбірню розподілили між іншими бібліотеками Києва.

1. Доповніть лінію часу, вміщену на початку параграфа, подіями, про які в ньому йдеться.
2. Випишіть невідомі слова в тексті. Знайдіть їхнє значення.
3. Прочитайте уривок із «Повісті временних літ» і розгляньте мініатюру. Про що йдеться в писемному джерелі? Як пов’язані між собою писемне і візуальне джерела? Які події, що стосуються розбудови монастиря, втілено в мініатюрі? Знайдіть у фрагменті літопису слова, пов’язані з християнською церквою.

«Поставив Ярослав русича Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів... І знайшовся один чоловік із города Любеча. І вложив йому Бог у серце намір у землю Грецьку йти і монастирі, що є там, подивитися. Він і подався йти на Святу Гору (Афон у Греції). І прийшов він у один монастир і вмолив ігумена (настоятеля) його, щоб возложив він на нього сан чернечий. І він тоді, послухавши його, постриг його і нарік його ім’ям Антоній. І, напутивши його і научивши його чернецтва, сказав він йому: “Тож іди назад в Русь, і хай буде на тобі благословення од Святої Гори, бо многі од тебе чорноризцями стануть”. Антоній отож прийшов до Києва і думав: “Де жити?”. І прийшов він на пагорб, де ото Іларіон викопав був печеру, і возлюбив місце се, і вселився в неї, і став молитися Богові. І став він жити тут...

Закладення Печерського монастиря Антонієм. Обрання Антонія настоятелем Печерського монастиря. Мініатюра XV ст.

Коли ж згуртувалася братія (навколо нього), сказав їм Антоній: “Се Бог вас зібрав, братія. Живіте осібно. Я поставлю вам ігумена, а сам хочу в іншу гору сісти один, усамітнившись, як ото і раніш я був звик”. Братія ж та ігумен жили в печері... І прийшов ігумен і братія до Антонія, і сказали вони йому: “Отче! Умножилося братії, і не можемо ми вміститися в печері. Коли б повелів Бог і твоя молитва, то поставили б ми церкву малу зовні печери”. І повелів їм Антоній. ...І почали називати монастир Печерським; тому що жили було ченці раніш у печері.».

«Повість временних літ»

4. Розгляньте інфографіку. Обговоріть наслідки обрання митрополитом русича.

5. У соборі Святої Софії в Києві можна побачити 3D-голограму обличчя князя Ярослава в молоді роки. Дослідники і реконструктори уявили, як міг би звучати його голос. Озвучив князя актор театру, кіно та дубляжу Юрій Коваленко. Послухаймо: https://nx.litera.ltd/s/FFyFYfspxR832Sd.

Зовнішня політика Ярослава Володимировича

Із попереднього параграфа ви знаєте, що таке шлюбна дипломатія. Князь Ярослав розвинув цю традицію. Ярослава навіть прозвали «тестем Європи». Донька Єлизавета стала королевою Норвегії та Данії. Анастасія — дружиною короля Угорщини Андраша I. Анну видали за французького короля Генріха I. Їхній син Філіпп із часом успадкував французький престол. Син Ярослава Всеволод побрався з Марією — дочкою візантійського імператора Константина IX Мономаха. Ізяслав Ярославович одружився із сестрою польського володаря. Сестра Ярослава Марія вийшла заміж за великого князя Польщі Казимира.

1. Прочитайте інформацію про трьох доньок Ярослава Володимировича. Оберіть історію однієї з них, яка вам найбільше сподобалася. З додаткових джерел інформації дізнайтеся більше. Створіть презентацію, у якій представте знайдений матеріал.
2. Створіть хмару слів до теми параграфа. Складіть запитання до хмари слів і дайте їй назву. Скористайтеся онлайн-ресурсом. Наприклад, wordart.com.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Анна Ярославівна, королева Франції. Венеційська гравюра кінця XVIII — початку XIX ст. З колекції академіка Бассена

У Франції Анна була відома під іменем Анни Руфи (Рудої) і зажила великої поваги. Із собою вона привезла до Парижа руське Євангеліє, яке потім було передане до Реймського собору. Цікаво, що саме на цій книзі французькі королі складали присягу, вступаючи на престол. Королева Анна славилася освіченістю і була шанована в середовищі католицького духовенства. Це підтверджують листи пап Миколая II та Григорія IV до королеви. Після смерті короля Генріха в 1060 р. Анна стала регенткою при малолітньому синові Філіппі — спадкоємцеві французького престолу.

Єлизавета Ярославівна, королева Норвегії та Данії. Сучасний портрет-реконструкція

Шлюбові найстаршої Ярославівни, Єлизавети, з норвежцем Гарольдом передувала романтична історія. Юнак закохався в Єлизавету під час перших відвідин Києва. Але князь Ярослав погодився видати дочку лише за умови, якщо той стане королем. Гарольд вступив на службу до візантійського імператора. Добившись висот на службі, він нарешті досяг заповітної мрії — одружився з коханою. А через два роки, у 1047 р., став норвезьким конунгом (королем) під ім’ям Гарольд III Суворий. Проте Гарольд загинув в Англії 1066 р. По його загибелі Єлизавета Ярославівна вийшла заміж за короля Данії.

Анастасія Ярославівна, королева Угорщини. Сучасний портрет-реконструкція

Шлюб Анастасії з угорським королем Андрашем І був дипломатичним союзом її батька Ярослава. Князь допоміг Андрашу відвоювати трон і тут-таки закріпив політичний зв’язок, видавши заміж наймолодшу доньку. Про неї відомо лише, що один із її синів — Соломон І — став згодом королем Угорщини. Також відомо, що Анастасія засновувала православні монастирі в Угорщині, сприяла заснуванню монастиря на Чернечій горі в Закарпатті. Місце її поховання, на жаль, загубилося у вирі історії.

ПРОЄКТ

Продумайте маршрут уявної екскурсії Києвом часів Ярослава Володимировича. Перенесіть маршрут подорожі на карту, використовуючи онлайн-ресурс. Наприклад, learningapps.org.
Створіть проєкт на тему «“Руська правда” — правова пам’ятка Русі-України».
Знайдіть у додаткових джерелах інформації, як архітектори, дослідники, професійні урбаністи пояснюють, що таке урбаністика (містобудування) сьогодні. Виконайте проект на тему «Урбаністика Русі й урбаністика сьогодні».

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

Оберіть одну з тем і напишіть есей.

Історичний портрет князя Ярослава Володимировича.
Історичне значення утворення Київської митрополії.
Історичний портрет Анни Ярославівни.
Розгром Ярославом Володимировичем печенігів біля Києва.
Історичне значення започаткування укладання «Руської правди».

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю основні події, які сталися за правління князя Ярослава
Я можу схарактеризувати правління князя Ярослава
Я можу скласти історичний портрет князя Ярослава
Я вмію визначати на карті територіальні межі Русі-України та підлеглі їй території за правління князя Ярослава
Я вмію позначати на карті об’єкти, перебіг подій за правління князя Ярослава
Я вмію визначати причини й наслідки утворення Київської митрополії
Я вмію ототожнювати на підставі аналізу джерела події та явища періоду правління князя Ярослава

Зміст