Історія України. 7 клас. Панарін

§ 4. Русь-Україна за князювання Ігоря, Ольги та Святослава

ПРОВОКАЦІЯ

Прослухайте впродовж будь-яких кількох хвилин подкаст «Чому Ольга спалила Іскоростень. Русь за правління князя Ігоря та княгині Ольги» проекту «Вчися вухами»: https://audiolessons.nus.org.ua/history_of_ukraine/chomu-olga-spalila-iskorosten-rus/. Випишіть слова, словосполуки, які вам сподобалися.

ПРАКТИКА

1. Розгляньте лінію часу, вміщену на початку параграфа. Про правління яких князів / княгині йтиметься в параграфі? Поміркуйте, чи могли вони бути родичами.
2. Спробуйте визначити роки їхнього правління.
3. Прочитайте текст усього параграфа й перевірте себе.

У цьому параграфі ви дізнаєтеся про період правління однієї сім’ї: батьків — Ігоря й Ольги — та їхнього сина Святослава.

Історики вважають, що князь Ігор почав правити у 912 р. Намагався приборкати племена деревлян та уличів. Деревлян змусив сплачувати велику данину, яку тоді називали полюддям. Це були продукти, мед, віск, хутра тощо. Візантійський імператор Константин Багрянородний у праці «Про управління імперією» так описав збір данини:

«Коли настане листопад місяць, князі їхні одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються в полюддя, що називається кружлянням (тобто круговий об’їзд), а саме: в слов’янські землі деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян і решти слов’ян, що платять данину русам. Годуючись там протягом цілої зими, вони у квітні місяці, коли розтає лід на річці Дніпро, знову повертаються в Київ».

СЛОВНИК

Полюддя — збирання данини натуральними продуктами з підлеглого населення в Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник.

Печеніги — кочовий тюркомовний народ Прикаспію. У X ст. під тиском кочовиків гузів переселився у причорноморські степи.

Племена уличів поборов силою зброї. Уличі залишили обжиту територію та перемістилися в нижнє міжріччя Дністра та Південного Бугу. Проти тиверців Ігор також застосував силу зброї.

Князь намагався порозумітися з Хозарським каганатом, що йому на початках вдалося. Він домовився з хозарами, що руські війська зможуть проходити до Каспію через їхні території.

Уздовж південного кордону

Русі — у степах біля Чорного моря — осіли печеніги. Певний час Ігореві вдавалося уникнути війни. Він пообіцяв узяти печенігів до свого війська та платити їм.

1. Розгляньте інфографіку про військові походи князя Ігоря проти Візантії.

2. Проаналізуйте її, відповівши на запитання.

Про які походи ви знаєте / знали раніше?
Чому Ігор вирішив піти на Візантію?
Чи можна вважати походи успішними? Свою думку обґрунтуйте.

Прочитайте уривок із джерела й розгляньте малюнок із літопису. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому, на вашу думку, частина дружинників присягає окремо від князя та його дружини? Відповідь обґрунтуйте.
2. Порівняйте умови русько-візантійських угод Олега й Ігоря. Чим вони відрізнялися? Яка з них була вигідніша Русі, а яка — Візантії?
3. Висловіть припущення, чому князь Ігор погодився на такі умови угоди.

Скріплення договору між Візантією та Руссю. Присяга Ігоря і його воїнів-язичників на вірність Візантії перед фігурою Перуна, а християн — біля церкви Святого Іллі. Мініатюра XV ст.

«І на другий день призвав Ігор послів і прийшов на пагорби, де стояв Перун. І поклали руси оружжя своє, і щити, і золото, і присягнув Ігор, і мужі його, і скільки було поган-русів. А християн-русів водили присягати в церкву святого Іллі... І великий князь наш Ігор, і князі, і бояри його, і всі руські послали нас до великих царів грецьких утвердити дружбу з самими царями, і з усім боярством, і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть. 1. Великий князь руський і бояри його хай посилають у Грецію до великих царів грецьких скільки хочуть кораблів з послами і купцями, як установлено для них. (Раніше) посли носили печаті золоті, тепер же князь ваш узнав, що треба (купців) посилати із княжими грамотами до нашого царства (до Візантії)... 2. І нехай входить Русь у місто через одні ворота з царським чиновником, без зброї, і торгує, як їм треба, і знову виходить; і чиновник царства нашого хай охороняє їх... 3. У разі ж наше царство захоче мати від вас (допомогу) у війні проти ворогів наших, то ми напишемо князеві вашому, і він пошле до нас (допомогу), скільки ми захочемо, і з цього побачать інші країни, яку дружбу мають Греки з Руссю. Ми ж договір цей написали на двох грамотах, одна грамота залишається у царства нашого, на ній написаний хрест і наші імена, а на другій грамоті (імена) послів ваших і купців ваших».

Константин Багрянородний. «Про управління імперією»

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Ольга (близько 910-969) — київська княгиня, дружина князя Ігоря Рюриковича, мати Святослава Ігорьовича. Прийняла християнство під іменем Олени. Канонізована християнською церквою як свята Ольга.

У 945 р. Ігор кілька разів поспіль вирушав на полюддя — збирати данину з деревлян. Розлючені несправедливими поборами люди вирішили жорстоко розправитися з князем і його дружиною (військом). У битві загинули княжі воїни, а із самим правителем жорстоко розправилися.

Після Ігоря правити почала його вдова Ольга. Їхній син Святослав був іще дуже малий для того, щоб володарювати самостійно. Ольга стала його регенткою — тимчасовою правителькою. Князювати вона почала з того, що помстилася за смерть свого чоловіка.

1. Розгляньте мініатюри. Уявіть себе детективами. З допомогою вчителя / вчительки відтворіть послідовність подій.
2. Дізнайтеся, як зараз називається місто, де колись стояв Іскоростень.
3. Знайдіть на картах Google Maps, де воно розташоване.

Перша — поховання живцем деревлянських послів

Друга — спалення других деревлянських послів у лазні

Третя — пригощання деревлянських воїнів та розправа над ними

Четверта — збір із деревлян «данини» птахами, спалення Іскоростеня

Помсти Ольги за вбивство Ігоря. Мініатюри XV ст.

СЛОВНИК

Місіонер — член релігійної групи, який популяризує свою релігію.

Щоб уникнути трагедій, як та, що трапилася із князем Ігорем, Ольга встановила розмір данини і місця її збирання. Фіксований розмір данини називався уроками, а місця її збирання — погостами. Відтоді люди знали, скільки, чого, коли й куди приносити. Завдяки цьому державна скарбниця регулярно поповнювалася.

Русь багатшала. Це давало змогу розширити будівництво. У Києві звели кам’яний палац із прибудовою. Зміцнили систему укріплень міста, що допомагало пережити напади ворогів. Є згадки, що княгиня побудувала дерев’яний собор святої Софії в Києві, церкву Богородиці в одному з маєтків, дерев’яний Троїцький собор у Пскові. Чому Ольга споруджувала церкви, якщо християнство ще не стало державною релігією? Вчені припускають, що під час однієї з поїздок до Візантії Ольгу охрестив імператор Константин Багрянородний. Утім сам імператор про це у спогадах не написав. Княгиня намагалася навернути у християнство язичницьке населення Русі, проте безуспішно. Вона навіть запрошувала німецьких місіонерів, які мали в цьому допомогти. Однак жорстокі методи навернення у християнство не сподобалися русичам, тому місіонерів прогнали.

Княгиня Ольга на прийомі в Константина Багрянородного. Фреска Софійського собору в Києві. 1040-ві — початок 1050-х рр. Реконструкція С. Висоцького, Ю. Коренюка

Проаналізуйте інфографіку. Оцініть наслідки події, поставивши одне одному запитання, які починаються зі слів:

Які переваги або недоліки..? Чи правильно, що..? Чому..?

У 964 р. князем Русі став син Ольги й Ігоря Святослав. Він чимало часу проводив у військових походах. Тому питання внутрішнього життя Русі вирішувала Ольга.

Ольга і Святослав. Мініатюра XV ст.

Князь Святослав. Сучасна реконструкція

У 965 р. князь здійснив похід проти Хозарського каганату. Він зруйнував столицю Хозарії місто Ітиль і ще кілька міст-фортець. Могутня держава, якій Русь тривалий час платила данину, після цього походу стала занепадати. Деякі історики вважають, що Святослав хотів контролювати важливі торговельні шляхи в Хорезм, Багдад, Константинополь. Тому і розбив каганат. Щоправда, Хозарський каганат захищав Русь від нападників зі Сходу. Тож, коли Святослав його знищив, на Русь почали нападати інші кочовики.

Святославові вдалося розширити кордони Русі, адже він приєднав землі в’ятичів, уличів і тиверців. У 967 р. князь розпочав похід на Балкани. Його військо швидко захопило 80 міст на території Болгарії.

Проаналізуйте уривок із літопису «Повість временних літ» і виконайте завдання.

«Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: “Не любо мені в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із греків — паволоки, золото, вино й овочі різні, а з чехів і з угрів — срібло й коні, із Русі ж — хутро, і віск, і мед, і челядь”».

Чи є в тексті незрозумілі вам слова? Якщо так, то знайдіть їхнє значення.
Чому князь Святослав міг прагнути перенести столицю Русі на Дунай?
Чи таке рішення було економічно вигідним? Чому?

Окрім Святослава, контролювати Балкани прагнув візантійський імператор Никифор Фока. Він намовив печенігів напасти на Русь. Кочовики взяли в облогу Київ, тому Святослав мусив терміново повернутися в столицю. Літописець так описав події:

«І послали кияни гінця до Святослава, говорячи: “Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив. Нас же мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Якщо ти не прийдеш, не оборониш нас, — то таки нас візьмуть. Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх?”. Це почувши, Святослав швидко сів на коней з дружиною своєю, і прибув до Києва, і цілував матір свою і дітей своїх, і журився тим, що сталося од печенігів».

СЛОВНИК

Династія — правителі того самого роду, які змінюють один одного на троні.

Того самого року, 969-го, померла Ольга. Тому Святослав мусив сам давати лад усім справам у державі. Щоб укріпити владу династії, він розподілив землі держави між своїми синами.

969 р. Святослав знову вирушив походом на Балкани. Під Адріанополем княже військо зустрілося з візантійським. Святослава змусили відмовитися від прагнення завоювати землі Болгарії та Криму і зобов’язали більше ніколи не нападати на Візантію. Водночас візантійці попередили печенігів про те, що Святослав повертається до Києва. Кочовики, сподіваючись на багату здобич, чекали на князя із дружиною біля порогів Дніпра. Там улаштували засідку й чимало русичів перебили. Загинув тоді й Святослав.

Розгляньте репродукцію і дайте відповіді на запитання.

1. Чому художник обрав для свого твору саме такий сюжет?
2. Які деталі діорами привертають увагу?
3. Який уривок із джерел відповідає наведеному зображенню?
4. Як ви гадаєте, чому ця діорама розміщена саме в заповіднику на острові Хортиця?

Діорама з Музею історії Запорозького козацтва «Останній бій Святослава». Художник М. Овечкін

КРАЩЕ ОДИН РАЗ ПОБАЧИТИ

Меч Святослава. Музей історії Запорозького козацтва

У 2001 р. у р. Дніпрі біля о. Хортиця мешканець м. Запоріжжя знайшов меч, виготовлений у Західній Європі (про що говорить напис) у середині X ст. Інкрустоване сріблом та іншими кольоровими металами руків’я свідчить, що меч, імовірно, належав комусь із військової верхівки чи найближчого оточення князя. Фахівці припускають, що зброя могла належати Святославові.

Прочитайте уривки із двох різних джерел. Порівняйте їх, відповівши на запитання.

Що спільного в цих уривках?
Які риси Святослава підкреслено?
Як гадаєте, чи можна вірити цим описам?

«Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі стриміла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».

Лев Диякон. «Історія»

«Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус (тобто гепард), багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були».

«Повість временних літ»

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

Оберіть одне запитання і напишіть коротке повідомлення, у якому висловте свої міркування.

Як я оцінюю правління князя Ігоря та княгині Ольги?
Якою могла бути реакція населення Русі на запровадження уроків і погостів?
Чи виправданими є походи князя Святослава?

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю основні подіїза правління Ігоря, Ольги, Святослава
Я можу схарактеризувати правління Ігоря, Ольги, Святослава
Я можу пояснити особливості зовнішніх відносин за князювання Ігоря, Ольги, Святослава
Я вмію визначати причини й наслідки подій за правління Ігоря, Ольги, Святослава

УРОК-УЗАГАЛЬНЕННЯ

https://forms.gle/uUt9ZRqTJTQsi1BQ6

Зміст