Історія України. 7 клас. Панарін

§ 3. Утворення Русі-України

ПРОВОКАЦІЯ

Так штучний інтелект зобразив ті події та процеси в історії України, про які ви вже знаєте або дізнаєтеся з цього параграфа. Поміркуйте, чи можна вважати ці зображення достовірними. Чи можемо вважати достовірною інформацію з «Повісті временних літ»? Подискутуйте. Потім поверніться до цих зображень і подумайте, з якими подіями в нашій історії вони асоціюються.

ПРАКТИКА

Ознайомившись зі схемою, спробуйте пояснити, чому саме місту Києву судилося стати центром, що об’єднав східнослов’янські племена в Руську державу.

ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Аскольд (помер 882 р.) — напівлегендарний київський князь (860-882). За свідченням «Повісті временних літ», правив разом із Діром. За візантійськими джерелами, охрещений близько 867 р., прийнявши ім’я Миколай.

За свідченням «Повісті временних літ», приблизно у 862 р. північні східнослов’янські племена словенів та кривичів, не маючи згоди між собою, запросили на правління варязьких князів. Приїхали троє братів із племені русів: Рюрик, Синеус і Трувор. Найстарший Рюрик зі своїм родом став князювати в Ладозі, Синеус — на Білім Озері, а Трувор — в Ізборську. І почали вони правити словенами й кривичами. Після смерті Трувора та Синеуса Рюрик приєднав до своїх володінь землі братів і став правити одноосібно, заснувавши нову столицю в Новгороді. Держава Рюрика дістала назву Новгородська земля.

Проаналізуйте уривок із літопису. Знайдіть підтвердження викладеної інформації в тексті параграфа. Яких героїв літопису зображено на мініатюрі? Поміркуйте, якій інформації з літопису можна довіряти, яку слід перевірити, а якій довіряти не можна.

«І було в нього [в Рюрика] два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: “Чий се город?”. А вони, [тамтешні жителі], сказали: “Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам”. Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді».

«Повість временних літ»

Рюрик посилає Аскольда і Діра в похід на Царгород. Сторінка з Радзивіллівського літопису

Виникнення києворуської державності

На межі VIII та IX ст. унаслідок розвитку полянського племінного союзу виникло Київське князівство. Імовірно, воно охоплювало території полян, сіверян і деревлян. Влада в цьому князівстві належала династії Києвичів. Джерела зберігають імена двох останніх представників династії — Діра й Аскольда. Автор «Повісті временних літ» пише, що вони правили разом. Однак історики дійшли висновку, що, імовірно, спочатку князював Дір, а вже після нього — Аскольд. Про короля на ім’я аль-Дір, «який має великі міста і залюднені землі, до столиці його держави приходять мусульманські купці», згадує, зокрема, арабський історик X ст. аль-Масуді. Проте на цьому документальні свідчення про Діра закінчуються.

Не менш загадковою є постать князя Аскольда. Іноземні джерела розповідають про активну зовнішню політику русів, яка припадає на ймовірні роки правління князя Аскольда. Однак ні у візантійських, ні в арабських, ні в скандинавських джерелах не згадано його ім’я. За словами ж літописця, Аскольд підтримував мирні відносини з Хозарією, адже каганат виконував роль буфера між слов’янськими землями й войовничим кочовим світом Азії. Аскольд тримав під контролем узбережжя Чорного моря і племена уличів та тиверців. Це давало йому змогу безперешкодно здійснювати морські походи на Візантію. Зокрема, у 860 р., за свідченням літопису, відбувся похід русів на Константинополь. Тоді вони оточили столицю Візантії, тиждень тримали в облозі, грабуючи і спустошуючи її передмістя. Це змусило візантійців погодитися на перемовини й укладання договору. Константинополь погодився виплатити данину нападникам і, за словами літописця, визнати Руську державу. Усі наступні походи русів не мали успіхів. Так, похід 866 р. закінчився катастрофою. Тоді здійнялася буря на морі, яка порозкидала Аскольдові кораблі, фактично знищивши руський флот. До цього ж часу вчені відносять спробу Аскольда охрестити населення Русі. Причину хрещення пов’язують із кількома чинниками, зокрема з невдалим походом на Константинополь, неврожаєм у цей рік та масовим мором від чуми або віспи. Однак запровадити християнство на своїх землях Аскольдові так і не вдалося. Спроба князя наразилася на опір частини язичницького населення. Проти Аскольда, як припускають дослідники, визріла змова, яку підтримувала руська язичницька знать. Вони ж прагнули усунути Аскольда, заручившись підтримкою новгородського правителя Олега. Той після смерті князя Рюрика правив від імені малолітнього Рюрикового сина Ігоря.

Прочитайте текст. Використовуючи дані про наслідки походів Олега на Константинополь (у 907 та 911 рр.), укладіть схему «Причини — Подія — Наслідки» (за зразком на с. 27). Поміркуйте, чи причини походів Аскольда на Константинополь були такі самі. Відповідь обґрунтуйте.

Русь-Україна за правління Олега

У 882 р. Олег, за свідченням літописця, організував похід на Київ. Підступно вбивши князя Аскольда, він захопив владу в місті. Оголосившисебе регентом при малолітньому Ігореві, Олег правив державою 30 років. За цей час намагався об’єднати слов’янські землі навколо Києва.

Утім він одразу ж наразився на опір місцевих слов’янських князів. Ті не бажали визнавати зверхність Києва, а тим паче сплачувати данину на користь нової династії. Олег здійснив кілька військових походів, щоб підкорити та обкласти даниною племена деревлян, сіверян, радимичів. Досяг згоди про союзницькі відносини з уличами й тиверцями. Згодом до держави Олега також увійшли ільменські словени й кривичі, а також неслов’янські племена меря, весь і чудь. Та, попри залежний від Києва статус, князівські династії й надалі утримували владу на місцях.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Олег (помер 912 р.) — напівлегендарний київський князь варязького походження. За свідченням «Повісті временних літ», завоював Київ, убивши місцевих правителів, варягів Аскольда і Діра. Йому приписують вислів про Київ: «Хай буде се мати городам руським». За переказом, отруєний змієм, який виліз із черепа його мертвого коня. Названий у літописі Віщим, тобто чаклуном, волхвом.

Літопис зазначає, що Олег уклав угоду з варягами про їхню участь у військових походах київської дружини. Зовнішня політика князя була зосереджена на вже традиційному візантійському напрямку. Олег здійснив два переможні походи на Константинополь у 907 та 911 рр. Утім історики припускають, що перший похід Олега більше схожий на романтичну легенду, ніж на реальність. Натомість і літопис, і візантійські джерела повідомляють про русько-візантійський договір 911 р. Він передбачав сплату Візантією величезної данини, встановлення безмитної торгівлі та пільгових умов для руських купців у Константинополі. Арабські джерела свідчать, що приблизно в 912 р. Олег здійснив кілька походів до Каспію — проти Арабського халіфату. Під час одного з них князь загинув.

Прочитайте уривок із літопису, розгляньте мініатюру до нього. Поміркуйте, про який із походів Олега йдеться. Що в уривку із джерела вас найбільше здивувало? Як гадаєте, для чого Олег прибив щита на ворота Константинополя? Використайте додаткові джерела і доведіть чи спростуйте інформацію щодо використання русами човнів на колесах. Чи було це можливо зробити в той час? Які технології мали опанувати руси? Які ще факти нам може дати уривок із джерела?

Олег і його воїни в човнах, поставлених на колеса. Візантійці платять данину Русі. Середньовічна мініатюра

«Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців. І з цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі. І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд (ворота) і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег... і колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони вітрила, рушили з поля, і пішов Олег до города. І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі було по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі... І повісив Олег щита свого на Золотих воротах... і пішов од Цесарограда».

«Повість временних літ»

Походження назви «Русь»

Поміркуйте, якій із запропонованих теорій походження Русі ви схильні довіряти. Чому? Наведіть три аргументи на користь своєї думки.

Першу державу на наших територіях іноземці знали як Русь. Найдавнішу писемну згадку про неї зафіксовано приблизно у 839 р. у другій частині франкської хроніки «Бертинські аннали». У цій частині, яку написав єпископ Пруденцій, згадано про «росів» у складі посольства візантійського імператора до двору імператора франків.

Приблизно тоді ж з’явилася згадка про Русь в арабських джерелах. Поняття «Русь» і «Руська земля» літописець уживав щодо Київщини, Переяславщини й Чернігівщини. Коли кордони держави розширилися й до неї увійшли всі східнослов’янські племена, термін «Руська земля» поширився на території від Чорного до Білого (Балтійського) морів. Від літописної назви держави із центром у Києві — Руська земля — учені утворили книжну назву «Русь-Україна», або «Україна-Русь». Першим цю назву використав наприкінці XIX — у першій половині XX ст. український історик М. Грушевський у праці «Історія України-Руси». Обидві назви нині є загальновживаними. Науковці висловлюють різні припущення щодо походження цієї назви. Тож розглянемо найвідоміші теорії.

Теорії походження назви «Русь»

Східнослов’янська теорія. Дослідники звертають увагу на суголосність назви «Русь» із назвами річок Рось (за протяжністю — друга після Дніпра, що протікала землями полян), Росава, Роставиця. Тож популярною серед учених є думка, що поляни перебрали на себе ім’я одного з племен, яке проживало уздовж річки Рось. Згодом русами стали йменувати всіх жителів Київської держави, утвореної за участю полян.

Руська теорія. Від праслов’янського -рудь, -рус, що означає «світлий, русявий». Як свідчать візантійські й арабські середньовічні джерела, слов’яни були саме русявими і синьоокими.

Норманська теорія полягає в тому, що як державність, так і саму назву «Русь» на київські землі принесли варяги — нормани, вихідці зі Скандинавії, які в добу появи держави у слов’ян проводили активну військову і торговельну діяльність. Свою гіпотезу прихильники норманської теорії виводять на підставі тієї частини «Повісті временних літ», де йшлося про закликання слов’янами варязького князя Рюрика та його братів на князювання. Крім свідчень літописця, прихильники скандинавського походження назви «Русь» спираються на іноземні джерела, жодне з яких не згадує слов’янського племені русів, хоча назви, наприклад, деревлян чи сіверян, вони засвідчують.

МИСЛИМО ЛОГІЧНО

Упорядкуйте і доповніть речення, щоб виникла послідовність.

• Закріплення за державою із центром у Києві назви «Руська земля» пов’язане з...
• Першу відому русько-візантійську угоду...
• Також вважають, що Аскольд здійснив першу спробу...
• На межі V—VI ст. плем’я полян заснувало м. Київ...
• Олег утвердив правління династії...

ВЧИМОСЯ МАЙСТЕРНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ДУМКУ

Проаналізуйте думку історика.

«Процеси державотворення на українських землях відбувалися паралельно з аналогічними процесами в слов’янському світі. Зокрема у VII столітті утворилася перша болгарська держава — Болгарське царство. Приблизно тоді ж чехи заснували Великоморавське князівство. Одночасно зі зміцненням позицій київських князів федеративна форма правління еволюціонувала в самодержавну. Цей процес відбувався повільно, суперечливо, але неухильно».

М. Дорошко

• Висловіть припущення, чи відбувався би процес державотворення у східних слов’ян, якби на території їхнього розселення не з’явилися нормани-руси.
• Поміркуйте, чому історія Русі-України за перших князів багата на легендарні подробиці. Наведіть приклади відомих вам літописних фактів, які історики вважають реальними. Спростуйте відомі вам легендарні свідчення літописця.

ПРОГРЕС

	Ні	Важко сказати	Так
Я знаю різні теорії походження назви «Русь», правителів Руської держави у ІХ — на початку X ст.
Я можу пояснити причини й наслідки походів руських князів на Візантію
Я розумію важливість використання різних джерел інформації для дослідження історії Русі
Я розумію значення військово-торговельних союзів норманів-русів у процесі державотворення на території сучасної України